Финлизинг имущества с оплатой за бюджетные средства: когда определять НО и НК по НДС

Если объект финлизинга предназначается для использования в операциях по поставке продукции (услуг), к операциям по поставке которой применяется кассовый метод налогового учета, лизингополучатель включает сумм НДС в налоговый кредит на дату перечисления лизингодателю предоплаты как части лизинговых платежей (на сумму такой предварительной оплаты). Причем такой лизингополучатель вправе отнести такие суммы НДС в налоговый кредит только после регистрации в ЕРНН налоговой накладной по операции по передаче имущества в финлизинг поставщиком

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 29.10.2019 р. № 1072/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати визначення податкових зобов’язань та податкового кредиту за операцією з передачі майна у фінансовий лізинг, якщо оплата такого майна здійснюється за рахунок бюджетних коштів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, умовами договору фінансового лізингу передбачено перерахування лізингоотримувачем попередньої оплати як частини лізингових платежів. При цьому платник податку - лізингоотримувач застосовує касовий метод податкового обліку за операціями з постачання товарів/послуг, визначеними пунктами 187.10 статті 187 та 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).

Порядок визначення дати виникнення податкових зобов’язань встановлено статтею 187 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.6 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичної передачі об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу).

Пунктом 187.7 статті 187 Кодексу встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на банківський рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом.

На дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови  щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Кодексу).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 Кодексу).

Таким чином, за операцією з передачі майна у фінансовий лізинг, у разі якщо оплата такого майна здійснюється за рахунок бюджетних коштів, датою виникнення податкових зобов'язань лізингодавця є дата фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу.

Лізингодавець на дату фактичної передачі об'єкта фінансового лізингу лізингоотримувачу зобов'язаний нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з договірної вартості об'єкта фінансового лізингу та скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну за такою операцією. Така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна є підставою для включення лізингоотримувачем сум податку, зазначених у ній, до податкового кредиту.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено особливі правила формування податкового кредиту за операціями фінансової оренди (лізингу), зокрема датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Кодексу.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Згідно з пунктом 187.10 статті 187 Кодексу платники податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого), надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги (роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

При цьому такі платники податку формують податковий кредит за касовим методом на підставі податкових накладних, отриманих ними при здійсненні операцій з покупки (отримання) товарів/послуг, вартість яких включається в тариф на постачання товарів/послуг, передбачених пунктами 187.10 статті 187 та 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, за умови реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.

Підпунктом 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що касовий метод для цілей оподаткування ПДВ - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

Отже, платники податку, які здійснюють операції, визначені пунктами 187.10 статті 187 та 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, при отриманні майна у фінансовий лізинг визначають дату формування податкового кредиту за касовим методом у разі, якщо такий об’єкт фінансового лізингу призначається для використання в операціях з постачання продукції (послуг), до операцій постачання продукції (послуг), до операцій з постачання якої застосовується касовий метод податкового обліку (за умови реєстрації відповідних податкових накладних в ЄРПН).

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, якщо об’єкт фінансового лізингу призначається для використання в операціях з постачання продукції (послуг), до операцій з постачання якої застосовується касовий метод податкового обліку, у лізингоотримувача підстави для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникають, на дату перерахування лізингодавцю попередньої оплати як частини лізингових платежів (на суму такої попередньої оплати), при цьому такий лізингоотримувач має право віднести такі суми ПДВ до податкового кредиту лише після реєстрації в ЄРПН податкової накладної за операцією з передачі майна у фінансовий лізинг постачальником, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.