Українцям дозволили не віддавати борги за борговими розписками

Українцям дозволили один одному не віддавати борги, якщо до боргових розписках детально не розписані всі умовами повернення грошей. Відповідне рішення при розгляді справи №6-144цс15 виніс Верховний суд, чиї резолюції обов'язкові до виконання судами нижчих інстанцій.

«На жаль, наші люди звикли ще до радянської формі розписці. Де констатується сам факт позичання грошей і все. «Я такий-то людина отримала від іншої особи певну суму грошей» - і все. Найголовніше - умови, далеко не всі розписують. Хоча потрібно вказувати, коли позичальник зобов'язується повернути позичене, причому, прям такими словами - «зобов'язуюсь». Зобов'язання потрібно прописувати максимально докладно: чітко вказувати позичену суму і термін повернення, а також реквізити особи, яка позичає суму і бажано з пропискою і паспортними даними. Сюди ж варто вписувати відсотки, і штрафи з санкціями - що у разі піврічного запізнення з виплати підлягає вже не 100 тис. Грн, а 150 тис. Грн. Тобто всі зобов'язання повинні бути прописані максимально детально. В іншому випадку боржник може вийти сухим з ​​води - навіть по судах не вдасться змусити його повернути гроші », - пояснив старший партнер адвокатської компанії« Кравець та Партнери »Ростислав Кравець.

Є, звичайно, випадки і гірше, коли через суди намагаються стягнути позики, які видавалися взагалі під чесне слово - без оформлення. Приводять свідків, щоб спиратися на їх свідчення. Однак навіть після цього, суди далеко не завжди приймають позовні заяви. Та й виграти такий спір практично нереально - кредитору складно щось довести.

Слід зазначити, що Цивільний кодекс хоч і зобов'язує укладати договір позики у письмовій формі, якщо позичаєте сума перевищує 170 гривень, але не вказує на недійсність угод у разі недодержання письмової форми. Тому нерідкими є випадки укладення договорів позики між фізичними особами в усній формі без оформлення письмового документа. У таких випадках ГК визнає боргову розписку документом, який підтверджує факт передачі коштів за договором. При цьому, будь-яких додаткових вимог до змісту розписки законодавство не передбачає.

Тим не менш, юристи рекомендують людям під час позичання грошей чітко прописувати всі умови їх повернення. «Необхідно передбачити, як мінімум, дві обставини:

1 - факт отримання позичальником грошових коштів;

2 - зобов'язання позичальника повернути грошові кошти (ст.1046 Цивільного кодексу).

Недостатньо просто написати розписку про отримання грошових коштів - без зобов'язання їх повернення дана розписка може розцінювати не як боргова, а лише підтверджує факт отримання грошей на будь-які цілі або за будь-які послуги », - зауважив нам керуючий партнер адвокатської колегії Status Віталій Дацюк.

При кредитуванні друзів або знайомих на особливо великі суми, рекомендується взагалі підписати кредитний договір. У цьому випадку кредитору буде ще простіше відстояти свої права в суді. «Чинне цивільне законодавство передбачає укладення договору позики, але, як і у будь-якого іншого договору в ньому передбачені істотні умови, без наявності яких такий договір буде або іншим, або взагалі не має юридичної сили. На жаль, обиватель, знаючи тільки, що можна договір позики фактично замінити розпискою, не думає про те, що умови укладання угоди все одно повинні бути дотримані », - зазначила у розмові з« Вест »юрист ЮФ« Астерс »Вольга Шейко.

Джерело: http://business.vesti-ukr.com/107300-...