Образец возражения на кассационную жалобу в гражданском производстве с историей судебных решений по делу

Дело о разделе имущества супругов по иску о разделе имущества супругов и по встречному иску о признании квартиры личной частной собственностью.

По справі про поділ майна подружжя; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - Житлово-будівельний кооператив «Центральний-31», про визнання квартири особистою приватною власністю за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 лютого 2017 року про виправлення описки в рішенні апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року.

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

на касаційні скарги на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року та на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09 лютого 2017 року

В провадженні колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ перебувають касаційні скарги __________ Алли Славінівни на рішення Апеляційного суду Одеської області (номер провадження 22-ц/785/5182/16) від 23.11.2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області про виправлення описки від 09.02.2017 року по цивільній справі № 1527/9598/12 за позовною заявою __________ Алли Славінівни до __________ Андрія Вікторовича про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за позовною заявою ____________ Андрія Вікторовича до _____________ Алли Славінівни про поділ спільного майна подружжя, а також за позовом ____________ Алли Славінівни до _____________ Андрія Вікторовича про визнання майна особистою приватною власністю.

Відповідно до ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. 

31 березня 2017 року Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ткачук О.С. виніс ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ____________ Алли Славінівни на рішення Апеляційного суду Одеської області (номер провадження 22-ц/785/5182/16) від 23.11.2016 року по цивільній справі № 1527/9598/12 та встановив строк для подачі заперечень на касаційну скаргу - до 04 травня 2017 року.

З огляду на наведене вище, просимо суд звернути увагу на таке:

У зв’язку зі зміною адреси місця проживання та неможливістю отримати кореспонденцію, в т.ч. копію касаційної скарги та доданих до неї матеріалів за адресою місця реєстрації, яка відома суду, як зазначалося і наголошувалося _____________ в судах попередніх інстанцій, його колишня дружина вигнала його з квартири, яка наразі є предметом спору, тому отримати касаційну скаргу ____________ не міг фізично, і відповідно подати заперечення у встановлений судом строк також не міг, а враховуючи те, що місце проживання __________. є м. Одеса, а суд касаційної інстанції знаходиться у м. Києві, через відстань між містами України та значною затратою часу на прибуття до міста Києва, а також постійною роботою у м. Одесі в будні дні, ___________. зміг прибути до м. Києва і відвідати Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільний і кримінальних справ з метою врегулювання питань по отриманню копії касаційної скарги, ознайомленню з матеріалами справи для захисту своїх законних прав та цивільних інтересів лише 15.05.2017 року, про що свідчать подані ним через відділ прийому (канцелярію) заяви про надання копії касаційної скарги, про ознайомлення з матеріалами справи та про направлення кореспонденції.

17.05.2017 року представник ____________ - ____________ ознайомилась з матеріалами справи та отримала копії касаційних скарг: на рішення і на ухвалу про виправлення описки (розписки представника містяться в матеріалах справи).

_____________ - фахівець в галузі права, до якого звернувся ___________ А. В. за правовою допомогою, раніше не приймала участі при розгляді справи в двох попередніх інстанціях  - довіреність на представництво інтересів видана 15 травня 2017 року (копія додається - додаток № 1), для того щоб написати заперечення на касаційні скарги фахівцю необхідно було вивчити матеріали справи, відмітити необхідні аркуші справи з метою посилання на них при обгрунтуванні заперечень, а враховуючи те, що у справі 5 томів,  знадобилась значна частина часу для підготовки обгрунтованих заперечень та вивчення відповідної практики по аналогічним спорам і відповідно норм чинного законодавства які регулюють спірні відносини, що склалися в даному випадку. Окрім того, у зв’язку з тим, що касаційні скарги мають багато посилань на норми чинного законодавства та співставлення їх із фактами та обставинами, а також відносинами, які є між сторонами судового процесу, що тягне за собою вивчення правових позицій та формулювання заперечень на кожну обставину наведену в касаційних скаргах, написати заперечення за короткий час представник __________ А.В. фізично не міг, також _________ А.В. не має юридичної освіти, він вимушений користуватися допомогою фахівця, що передбачено ст. 12 Цивільного-процесуального кодексу України, однак, окрім справи __________ А.В. його представник __________ надає правову допомогу також іншим особам, зокрема пише процесуальні документи на відвідує судові засідання, де представляє інтереси зазначених осіб, так, 18.05.2017 представник ____________  __________А.В. . перебувала в Уманському міськрайонному суді Черкаської області (оригінал судової повістки додається -додаток № 2); 25.05.2017 року представник _________ приймала участь у судовому засіданні в Шевченківському районному суді м. Києва (оригінал повістки та копії довіреностей додаються - додатки №№ 3-5); 30 травня 2017 року представник _________ приймала участь у судовому засіданні в Печерському районному суді м. Києва (оригінал повістки додається - додаток № 6); 31 травня 2017 року ______________ приймала участь у судовому засіданні в Голосіївському районному суді м. Києва (оригінал повістки додається - додаток № 7), тому заперечення на касаційну скаргу подаються з пропуском строку, зазначеного в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 31 березня 2016 року та з проханням прийняти до розгляду заперечення на касаційні скарги та врахувати зазначені обставини в запереченнях при розгляді справи та винесенні відповідного рішення.

Враховуючи все вище викладене просимо суд врахувати наведені обставини вище та прийняти до розгляду заперечення на касаційну скаргу з пропуском встановленого строку на їх подання та врахувати заперечення при розгляді справи по суті.

____________ А.В. обгрунтовано вважає, що касаційні скарги ___________ А.С. є необгрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а рішення від 23 листопада 2016 року та ухвала від 09 лютого 2017 року апеляційного суду Одеської області є такими, що прийняті згідно норм чинного законодавства України.

І Щодо касаційної скарги на рішення апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року.

1. Твердження скаржника в касаційній скарзі на стор. 3 в абз. 3 зверху про порушення судом апеляційної інстанції п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та вказівка, що скасувавши рішення суду першої в частині задоволення її позовних вимог про визнання спірної квартири особистою приватною власністю, суд апеляційної інстанції в резолютивній частині свого рішення не зробив висновок щодо цих позовних вимог, фактично залишивши їх не вирішеними - не відповідають дійсності у зв'язку з наступним.

Зокрема, ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України вказує на зміст і складові ухвали апеляційного суду, а ___________А.С. оскаржує рішення апеляційного суду, а зміст та складові рішення регулює ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України. Отже ніякого порушення п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України немає, так як дана стаття не є процесуальною нормою, яка регулює дані дії.

2. Твердження скаржника, що зазначаються на стр. 3 абз. 4, 5 зверху касаційної скарги, що при прийнятті нового рішення апеляційний суд вийшов за межі позовних вимог ____________ А.В., викладених в позовній заяві від 25.03.2015 р., порушивши, таким чином, вимоги ч. 1 ст. 11 ЦПК України і ч. 1 ст. 303 ЦПК України, так як нібито відсутні вимоги про визнання права власності на 69/100 часток квартири № 59 в буд. № 62 по вул. _____________ в м. Одесі, спростовуються наступним.

В томі ІІ на а.с. 178-182 міститься уточнена позовна заява ____________ А.В., де зокрема на а.с. 82 в першому пункті прохальної частина зазначено: "1. Визначити частки подружжя в праві власності на квартиру під № 59 в будинку під № 62 по вулиці ____________ в місті Одесі, а саме: ________________ Андрія Вікторовича в розмірі 69/100 часток, _____________ Алли Славінівни в розмірі 31/100 частка"

Відповідно до ч. 1 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

3. Щодо тверджень скаржника на стр. 3 абз. 7 зверху, що апеляційний суд згідно резолютивної частини свого рішення скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог _________________ А.В. про визнання права власності на 69/100 частин спірної квартири, однак судом першої інстанції рішення за такими позовними вимогами не ухвалювалось - не відповідають дійсності, що спростовується наступним.

В резолютивній частині рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 23.11.2016 року (Т. ІІІ а.с. 167) в п. 3 прямо вказано: "Позовні вимоги _____________ Андрія Вікторовича. до __________ Алли Славінівни про визначення частки подружжя на квартиру № 59 будинку № 62 по вул. ____________ в м. Одесі та стягнення грошової компенсації за частку у праві спільної часткової власності у розмірі 1300000 - залишити без задоволення".

4. Щодо зазначення в касаційній скарзі позиції скаржника на стор. 3 абз. 8 зверху, що постановлення апеляційною інстанцією нового рішення в справі відповідно до названих вище процесуальних норм можливе лише за умови скасування рішення суду першої інстанції в цій справі. У іншому випадку рішення не може бути визнане законним, оскільки порушується принцип правової визначеності судового рішення. Така позиція не грунтується на нормах процесуального права, які регулюють процес, механізм, алгоритм та форму винесення рішення судом апеляційної інстанції, так як апеляційний суд може скасувати рішення суду як повністю так і частково, а також змінити його згідно процесуальних норм наведених нижче.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін;

2) скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог;

3) змінити рішення;

4) постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до ч. 2 ст. 314 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 316 Цивільного процесуального кодексу України рішення складається також резолютивної частини із зазначенням:

висновку апеляційного суду про зміну чи скасування рішення, задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково;

висновку апеляційного суду по суті позовних вимог;

розподілу судових витрат;

строку і порядку набрання рішенням законної сили та його оскарження.

5.  Щодо твердження скаржника в своїй касаційній скарзі абз. 9 зверху стор. 3, що суд апеляційної інстанції обгрунтував свої висновки доказами, які не були досліджені в судовому засіданні апеляційного суду, при тому вказує, що суд апеляційної інстанції порушив вимоги ст. ст. 179, 213, 304 ЦПК України, а які саме докази не були дослідженні не вказує, як і не вказує, які докази при винесенні рішення свого рішення апеляційний суд не врахував.

Відповідно до ч. 2 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Відповідно до ч. 6 ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України після закінчення дебатів суд виходить до нарадчої кімнати.

Відповідно до ст. ст. 195, 196 Цивільного процесуального кодексу України суд ухвалює рішення знаходячись в нарадчій кімнаті, маючи при цьому всі матеріали справи і досліджуючи докази, які необхідні для винесення рішення та посилаючись на аркуші цивільної справи де знаходяться ті чи інші докази, що наявне у оскаржуваному рішенні апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року.

6. Щодо тверджень скаржника, що висновки суду апеляційної інстанції в рішенні не відповідають обставинам справи в абз. 4 зверху на 4 стор. касаційної скарги, що пайові внески в ЖБК "Центральний-31" сплачені за час шлюбу є її власними коштами, так як вони нею зароблені. На думку _________ А.В. апеляційний суд прийшов до вірного висновку щодо пайовних внесків в розмірі 38 510 000 крб., які є об'єктом права спільної сумісної власності, така як:

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, степендія, інші доходи, одержані одним із подружжя. Тому відповідно до норм чинного законодавства України гроші зароблені одним із подружжя є їх спільною сумісною власністю і відповідно внесені пайові внески за час шлюбу - враховується при поділі спільно нажитого майна подружжя.

Щодо тверджень скаржника, що гроші для оплати пайових внесків вона заробила особисто реалізуючи товар, який вона купила до шлюбу за кордоном, то такі твердження є голослівними і нічим не підтвердженими, скаржник не надала суду жодних доказів купівлі та реалізації товарів, а також доказів того, що вона від'їзджала за кордон.

Щодо тверджень ___________ А.С., що вони з ___________ А.В. з дати реєстрації шлюбу і до 1996 року не проживали однією сім'єю, так це є ніщо інше ніж введення суду в оману з метою уникнення поділу спірної квартири. Дані тверждженя спростовуються тим, що 04 березня 1995 року у подружжя ____________ народився син, тобто через рік після реєстрації шлюбу.

7. Щодо тверджень скаржника зазначений в останньому абзаці на 4 сторінці касаційної скарги, що таким що не відповідає фактичним обставинам справи висновок суду апеляційної інстанції про надання нею пояснень щодо поділу спірної квартири між сторонами ще в травні 2004 року  - все це є ніщо інше ніж перекручення та спотворення змісту рішення суду, так як в рішенні суду зазначено на сторінці 4 в абз. 4 знизу: "Колегія суддів не приймає до уваги заперечення __________ А.С. про те, що спірна квартира була поділена між сторонами іще у травні 2004 року, оскільки доказів того, що такий поділ був проведений, відповідачем до суду не надано. Наявність письмової, нотаріально посвідченої заяви про те, що __________ А.В. не має претензій щодо спірної квартири, не є належним доказом поділу майна між подружжям."

Тобто ___________ А.С. подала письмові заперечення проти апеляційної скарги, в якій вказала, що відбувся поділ спірної квартири, ще у травні 2004 року (Т.ІІІ а.с.185-188), які суд апеляційної інстанції дослідив, однак не взяв до уваги при винесенні рішення, а нотаріально засвідчену заяву __________ А.В. про відсутність претензій до спірної квартири визнав неналежним доказом, так як вона не є документом, що підтверджує поділ спірної квартири між подружжям.

Відповідно до ст. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.

Отже, наявність заяви ________ про відсутність претензій на спірну квартиру не є нотаріально посвідченим договором про поділ майна подружжя, а тому і відповідно є неналежним доказом по справі.

Відповідно до ст. 58 Цивільного процесуального кодексу України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Отже належним доказом поділу спільного сумісного майна подружжя є нотаріально посвідчений договір і ніщо інше!

8. Щодо тверджень скаржника, що не відповідає обставинам справи висновок апеляційного суду про сплату ___________ А.С. до шлюбу пайових внесків за спірну квартиру (стор. 5 абз. 3 зверху касаційної скарги), та не взяття до уваги інформації яка міститься на копіях 23-х фінансових документах, повідомляємо наступне: частина фінансових документів та суми в них значаться як "відсоток 0,5 за послуги банку", зокрема такі як: квитанція від 18.01.201994 року на суму 19 500 крб., квитанція від 24.02.1994 року на суму 37 750 крб., квитанція від 12.11.1993 року на суму 5 600 крб., квитанція від 20.07.1993 року на суму 5040 крб., більше того, окрім квитанцій (платежных поручений) - які надавалися особі яка внесла кошти, як підтвердження про їх внесення, так і виписки по рахунку та довідки банківської установи про уточненя сум та фізичних осіб за якими значаться внесені кошти, що є внутрішніми банківськими документами, в яких зазначаються суми, ті ж самі, що в квитанціях.

9. Щодо твердження скаржника про неправильний розрахунок апеляційним судом ідеальних часток  позивача та відповідача при поділі квартири № 59, будинку № 62 по вул. _________ в м. Одесі та щодо надання розрахунків скаржника (стор. 6-7 касаційної скарги), повідомляємо наступне:

скаржник повторно посилається на 23 фінансові документа, які містяться в матеріалах справи (т. 1 а.с. 65-70, 138-149, 246 - які надані ________А.С., 138-149, 246 - які надані ЖБК "Центральний-31", т. 2 а.с. 162-167, які повторно надані _________ А.С., як додаток до позовної заяви про визнання спірної квартири особистою приватною власністю) та вказує на те, що нею до реєстрацію шлюбу були внесені пайові внески на суму  93 490 000 крб., що не відповідає дійсності, так як в матеріалах справи відсутні квитанції на внесення скаржником саме цієї суми до реєстрації шлюбу, такі дії є ніщо інше як в ведення суду касаційної інстанції в оману, що не підкріплено доказами!!! Загалом копій квитанцій про оплату пайових внесків (як до реєстрації шлюбу, так і після) надано на суму 79 175 000, тому з незрозумілих причин скаржник вказує, що вона сплатила 93 490 000 крб. до реєстрації шлюби при тому нічим це не підтверджуючи.

Відповідно до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розрахунок наданий скаржником щодо ідеальних часток сторін на спірну квартиру не має заслуговувати на увагу, так як він є нічим не підтвердженим, скаржник там сам щось собі нарахував, маючи на меті уникнути поділу квартири, а якщо не уникнути, то зробити частку ____________ А.В. якомога меншою ніж вона є насправді.

10. Щодо вказівки скаржника про неправильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, повідомляємо наступне:

скаржник посилається на ст. 17 Закону України "Про власність" де вказано, що кооперативна квартира набуває статусу спільної сумісної власності за умови внесення паю в ЖБК за рахунок спільних коштів члена ЖБК та членів його сім'ї.

як вже зазначалося вище сім'ю _________ А.С. та ___________ А.В. створили 04 березня 1994 року - зареєстрували шлюб (копія свідоцтва про шлюб міститься в матеріалах справи), 04 березня 1995 року в подружжя народився син (копія свідоцтва про народження міститься в матеріалах справи), з моменту реєстрації шлюбу і до його розірвання сім'я __________проживала спільно у спірній квартирі, за рахунок спільних коштів вносила паї за квартиру заробляючи їх спільною працею, а також за рахунок того, що _________ А.В. продав свою квартиру у м. Харкові, яка йому залишилась у спадок після батьків і кошти внеслися як паєнакопичення за спірну квартиру (докази цього містяться в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

Відповідно до ч. 2 ст. 61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, степендія, інші доходи одержані одним із подружжя.

Тобто, аналіз вищезазначених норм вказує на те, що подружжя є сім'єю незалежно від того разом воно проживає чи окремо, а доходи одного з них є спільною сумісною власністю, тому кооперативна квартира є об'єктом права спільної сумісної власності і підлягає поділу.

11. Щодо вказівок скаржника в абзаці 3 зверху на стор. 8 касаційної скарги, що в неї і її сина ____________ Андрія немає іншого житла, крім спірної кооперативної квартири, а у ___________ А.В. є інше житло, а також вказівки на те, що вона працює медичною сестрою у військовому шпиталі та має одну заробітну плату на сьогоднішній день, повідомляємо наступне:

всі ці заяви та твердження не відносяться до предмета спору, сину сторін по справі 23 роки - це доросла, повноцінна та повнолітня людина, яка влаштувавшись на роботу може також заробляти гроші відповідно забезпечувати себе (згідно норм чинного законодавства батьки зобов'язані забезпечувати дітей до повноліття, або до 23-х років, в тому разі якщо дитина продовжує навчання, також передбачена процедура стягнення аліментів на користь одного з батьків з ким проживає дитина). Щодо заробітної плати скаржника: згідно трудового законодавства України кожна особа має право на працю і не обмежена у виборі професії, те що вона має одну заробітну плату не має ніякого відношення до поділу спільного сумісного майна подружжя. А те, що _____________ А.В. має у своїй власності квартиру, яку він придбав після розірвання шлюбу не стосується предмету спору, ____________ А.С. у своїй власності має дві земельні ділянки (копії державних актів про право власності на земельні ділянки містяться в матеріалах справи), які вона може продати чи здати в оренду і таким чином поліпшити своє матеріальне становище.

Щодо твердження скаржника, що їй дуже важливо щоб рішення суду щодо спірної квартири було законним та обгрунтованим, то просимо суд звернути увагу на те, що є не менш важливим  винесення законного і обгрунтованого, а головне  СПРАВЕДЛИВОГО РІШЕННЯ по суті спору для ___________ А.В..

ІІ Щодо касаційної скарги на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09 лютого 2017 року.

09 лютого 2017  року Апеляційним судом Одеської області була винесена ухвала про виправлення описки в рішенні апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2016 року по цивільній справі за позовом ___________ А.С. до ____________ А.В. про поділ майна подружжя, за позовом __________а А.В. до _________ А.С. про поділ майна подружжя, за зустрічним позовом ___________ А.С. до _____________ А.В., третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - житлово-будівельний кооператив «Центральний - 31», про визнання квартири особистою приватною власністю.

Зазначеною ухвалою Апеляційний суд виправив описку в резолютивній частині рішення 23 листопада 2016 року по цивільній справі № 1527/9598/12, так як в резолютивній частині рішення апеляційного суду допущена описка щодо розміру часток співвлвсників квартири № 59 по вул. ____________ 62 в. Одесі. Вказано - «Визнати за _____________ А.В. право спільної часткової власності на 5/8 частин квартири № 59 по вул. Академіка Заболотного, 62 в м. Одесі», замість правильного - «Визнати за ____________ А.В. право спільної часткової власності на 3/8 частин квартири № 59 по вул. _____________, 62 в м. Одесі».

Не погодившись з такими діями апеляційного суду _____________ А.С. подала касаційну скаргу на вищезазначену ухвалу, вказуючи на порушення судом апеляційної інстанції ч. 1 ст. 219 ЦПК України, що не відповідає дійсності у зв'язку з наступним.

В резолютивній частині рішення апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року дійсно було допущена описка, так як мотивуючи своє рішення суд апеляційної інстанції зазначив на стор. 4 в абз. 3 зверху, що ідеальна частка ____________ А.С. у спірній квартирі становить 5/8 частин, а ідеальна частка ____________ А.В. - 3/8 частини. Також зазначено про розподіл таких часток і абз. 7 на 4 стор. рішення суду апеляційної інстанції. Тому в резолютивній частині рішення апеляційного суду Одеської області є ніщо інше як описка, яку суд згідно норм чинного законодавства України виправив.

Відповідно до ч.1, 3 ст 219 Цивільного процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні, про що постановляється ухвала.

Отже, апеляційний суд не змінюючи підрахунків та їх методик дійсно допустився описки так як замість цифри "3" в резолютивній частині рішення написав "5", що підлягало виправленню шляхом постановлення ухвали згідно норм чинного законодавства України.

Враховуючи все вище викладене та керуючись ст 3, 27, 44, 328 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Прийняти до розгляду заперечення на касаційні скарги з пропуском встановленого строку на їх подання, враховуючи обставини що склалися.

2. Врахувати заперечення при розгляді справи по суті.

3. Касаційну скаргу ______________ Алли Славінівни на рішення Апеляційного суду Одеської області (номер апеляційного провадження 22-ц/785/5182/16) від 23.11.2016 року по цивільній справі № 1527/9598/12 за позовною заявою __________ Алли Славінівни до ___________ Андрія Вікторовича про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за позовною заявою ___________ Андрія Вікторовича до __________ Алли Славінівни про поділ спільного майна подружжя, а також за позовом ________ Алли Славінівни до __________ Андрія Вікторовича про визнання майна особистою приватною власністю - відхилити.

4. Касаційну скаргу ___________ Алли Славінівни на ухвалу Апеляційного суду Одеської області про виправлення описки від 09.02.2017 року по цивільній справі № 1527/9598/12 за позовною заявою __________ Алли Славінівни до ___________ Андрія Вікторовича про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за позовною заявою ____________ Андрія Вікторовича до __________ Алли Славінівни про поділ спільного майна подружжя, а також за позовом ___________ Алли Славінівни до _________Андрія Вікторовича про визнання майна особистою приватною власністю - відхилити.

5. Рішення апеляційного суду Одеської області від 23.11.2016 року (номер апеляційного провадження 22-ц/785/5182/16) по цивільній справі № 1527/9598/12 за позовною заявою _________ Алли Славінівни до ___________ Андрія Вікторовича про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за позовною заявою ___________ Андрія Вікторовича до _________ Алли Славінівни про поділ спільного майна подружжя, а також за позовом _________Алли Славінівни до ___________ Андрія Вікторовича про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без змін.

 6. Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 09.02.2017 року про виправлення описки по цивільній справі № 1527/9598/12 за позовною заявою ____________ Алли Славінівни до ____________ Андрія Вікторовича про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, за позовною заявою ___________ Андрія Вікторовича до ____________ Алли Славінівни про поділ спільного майна подружжя, а також за позовом ____________ Алли Славінівни до _____________ Андрія Вікторовича про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без змін.

Додатки:

1. Копія довіреності на представництво інтересів __________А.В.

2. Оригінал судової повістки Уманського міськрайонного суду Черкаської області на 18.05.2017 на 11.30.

3. Оригінал судової повістки Шевченківського районного суду м. Києва на 25.05.2017 року на 14.00.

4. Копія довіреності від 07.12.2015 року.

5. Копія довіреності від 02.08.2016 року.

6. Оригінал судової повістки Печерського районного суду м. Києва на 30.05.2017 на 15.00.

7. Оригінал судової повістки Голосіївського районного суду м. Києва на 21.05.3017 року на 09.30.

Історія прийняття судових рішень по даній справі.

На даний час справа передана на розгляд у ВССУ 17.08.2017

http://reyestr.court.gov.ua/Page/1

http://reyestr.court.gov.ua/Page/2