Образец возражения на кассационную жалобу по делу о признании ипотечного договора частично недействительным

Ипотечный договор заключен без согласия органа опеки и попечительства.

Заперечення на касаційну скаргу

26 січня 2016 року Вишгородський районний суд Київської області виніс рішення по справі за позовом ________________ до Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт», _____________, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новохатня Наталія Сергіївна про визнання іпотечного договору недійсним, яким позов було задоволено частково.

11 травня 2016 року Апеляційний суд Київської області виніс ухвалу про залишення рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2016 без змін.

Скориставшись своїм правом передбаченим чинним законодавством України відповідач-1 подав касаційну скаргу на рішення суду І інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 328 Цивільного процесуального кодексу України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 326 цього Кодексу, суддя-доповідач протягом трьох днів вирішує питання про відкриття касаційного провадження, про що постановляє відповідну ухвалу, витребовує справу, надсилає копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані заперечення на касаційну скаргу. 

02 червня 2016 року Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ізмайлова Т.Л. винесла ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відповідача-1 по справі та встановила строк для подачі заперечень на касаційну скаргу до 24 червня 2016 року.

З огляду на наведене вище, просимо суд звернути увагу на таке:

Ухвала ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 червня 2016 року про відкриття касаційного провадження разом із копією касаційної скарги була надіслана позивачу _________ лише 22.06.2016 року, про це свідчить штемпель відділу поштового зв’язку (копія конверту додається – додаток № 1), а отримав зазначене поштове відправлення 30.06.2016 року (роздруківка з офіційного сайту «Укрпошта» додається – додаток № 2). Тому позивач фізично не міг до 24.06.2016 року подати заперечення на касаційну скаргу, так як він не знав про подання касаційної скарги та відкриття касаційного провадження по справі, також для підготовки заперечень представнику позивача потрібен був значний час, у зв’язку з тим, що касаційна скарга має багато посилань на практику розгляду подібних спорів Верховним судом України, що тягне за собою вивчення правових позицій та формулювання заперечень на кожну обставину наведену в касаційній скарзі.

Враховуючи все вище викладене просимо суд врахувати наведені обставини вище та прийняти до розгляду заперечення на касаційну скаргу з пропуском встановленого строку на їх подання та врахувати заперечення при розгляді справи по суті.

Позивач по справі вважає рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року законними та обґрунтованими та такими що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.

 10.12.2008 року між ____________ та ПАТ „Банк Контракт" в якості забезпечення кредитного договору було укладено іпотечний договір №095/2008-03, який було посвідчено приватним нотаріусом Новохатньою Н.С. за реєстровим номером 8239.

Відповідно до п.1.2.4 іпотечного договору, в іпотеку було передано житловий будинок, який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. _____________, вул. ___________, яка належала на праві приватної власності ______________.

Відповідно до п.1.2.1 іпотечного договору , до іпотеки була також передана земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок , площею 0,2400 га , яка розташована за адресою : Київська область, Вишгородський район, с. __________, вул. _____________, яка також на праві приватної власності належить _______________.

Іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом Новохатньою Н.С. (а.с.10-15).

У вищезазначеному житловому будинку, який є предметом іпотеки на час його укладення проживав та був зареєстрований неповнолітній ___________. 18 липня 1995 року народження, позивач по справі, а на даний час є також зареєстрованим та проживає  (а.с.16-17).

Вище зазначені обставини підтвердженні доказами по справі, а саме: копією іпотечного договору (а.с. 10-15); довідкою виконавчого комітету ___________ сільської ради Вишгородського району Київської області про те, що ___________. є зареєстрований в будинку, що є предметом іпотеки з 18.11.2008 року (а.с. 16);  копією паспорту з відміткою про реєстрацію (а.с. 19).

Щодо тверджень відповідача-1 в касаційній скарзі повідомляємо наступне:

1. В касаційній скарзі скаржник зазначає, що за змістом частини шостої ст. 203, частини першої ст. 215 ЦПК України правочин, що вчинений батьками (усиновлювачами) і суперечить правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей, може бути визнано судом недійсним. Такий правочин є оспорюваним. Окрім того посилається на Постанову, прийняту Судовою палатою у цивільних справах Верховного суду України від 20 січня 2016 року в справі № 6-2940цс15. Та зазначає, щонеобхідність отримання попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення батьками договору щодо майна, право на яке має дитина, спрямована на захист майнових прав дітей, відтак підставою для визнання недійсним договору щодо майна, право на яке має дитина, за позовом його батьків, є не сам по собі факт відсутності попереднього дозволу органу опіки та піклування на укладення такого дозволу, а порушення в результаті його укладення майнових прав дитини. Однак, з таким твердженням погодитись неможливо, так як позов до суду було подано не батьками позивача, а самим позивачем - дитиною, так як він дізнався про порушення його майнових прав, коли він був малолітньою дитиною. Відповідно до ст. 177 Сімейного кодексу України; ст. 16 Закону України «Про охорону дитинства»  ст.  до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону. Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним. До аналогічних висновків дійшла Судова палата у цивільних справах Верховного суду України у Постановах від 01 липня 2015р. у справі № 6-396ц15 та від 16 вересня 2015р. у справі № 6-392цс15 (Роздруківки постанов з офіційного сайту «Судова влада України» додаються – додатки №№ 3,4).
2. Скаржник також зазначає в своїй касаційній скарзі, що судом не було досліджено дійсного місця проживання Позивача на дату укладення спірного Іпотечного договору. З такими твердженнями скаржника погодитися неможливо, так як в матеріалах справи наявні докази (копія довідки Виконкому ________________ сільської ради та будинкової книги, а також копія паспорту з відміткою про реєстрацію), на яких чітко вказане місце реєстрації позивача та дату реєстрації 18.11.2008 року, а представником Позивача наголошено та підтверджено, що позивач дійсно проживав до укладення договору іпотеки і проживає по даний час за адресою: 07300, Київська область, Вишгородський район, с. __________, вул. ______________, окрім того постійне місце проживання ____________ зазначено на другій сторінці будинкової книги (копія будинкової книги міститься в матеріалах справи, а оригінал оглядався як в суді першої так і в суді апеляційної інстанції, що підтверджено аудіозаписом).
3. Щодо тверджень зазначених в касаційній скарзі про те, що в матеріалах справи міститься копія будинкової книги, в якій взагалі відсутня інформація про реєстрацію за адресою предмета іпотеки на той час позивача, повідомляємо наступне: як додаток до заперечень відповідача-1 була додана копія будинкової книги, де були надані в копіях лише титульна сторінка, перша, шістдесят восьма та семи десята сторінки (а.с. 44-48), а копії сторінок 2-3, де значиться реєстрація позивача ______________ навмисно відповідачем-1 до матеріалів справи додана не була. Оригінал будинкової книги був пред’явлений в суді І інстанції для огляду при перевірці доказів по справі, також був пред’явлений і в суді апеляційної інстанції, копії 2, 3 сторінки подані представником позивача до суду та містяться в матеріалах справи.
4. Щодо тверджень скаржника про подачу ним клопотання про застосування строку позовної давності на підставі ст. 267 ЦК України, повідомляємо наступне: дане клопотання було відкликано представником ПАТ «Банк Контракт», що підтверджується журналом судового засідання та аудіо записом. Окрім того, в рішенні суду першої інстанції чітко зазначено: «…Що ж до пояснень представника Банку про те, що на даний час позивач повнолітній і пропустив строк звернення до суду, то необхідно зазначити, що відповідно до ст.30 та 31 ЦК України позивач являючись неповнолітньою особою на момент укладення іпотечного договору, був позбавлений можливості подати позов в зв’язку з відсутністю у нього цивільної дієздатності, окрім того, позивач на той момент не знав про факт порушення його майнових прав, а дізнався про нього після того, як було відкрито виконавче провадження щодо примусового стягнення на предмет іпотеки, житловий будинок…» Отже, строк позовної давності пропущеним не був. Окрім того представником позивача було зазначено, що про наявність договору іпотеки __________ дізнався в лютому 2015 року, коли прийшли документи з виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження, а в квітні 2015 року звернувся із позовом до суду за захистом своїх цивільних прав.
5. Щодо тверджень в касаційній скарзі скаржника, що в нього викликають сумніви достовірність доданих до позовної заяви документів, а саме: в довідці № 8 від 21.01.2015 року про склад сім’ї та в копії паспорту значаться різні серія і номер паспорта. Щодо вказаного повідомляємо наступне: Довідка № 8 від 21.01.2015 року (а.с. 17) видавалася _____________ 21.01.2015 року, а 05.03.2015 року _____________ отримав новий паспорт у зв’язку із втратою попереднього (а.с. 18), до суду із позовною заявою позивач звернувся 09.04.2015 (а.с. 1). Позивач отримав новий паспорт після отримання довідки № 8, тому в ній значаться серія і номер старого паспорту.
6. Твердження скаржника в касаційній скарзі про те, що судом в порушення ст. 27 ЦПК України йому було відмовлено в усному клопотанні щодо відкладення розгляду справи з метою детального вивчення документів, повідомляємо наступне: ПАТ «Банк контракт» протягом розгляду справи в суді першої інстанції зловживав своїми процесуальними права та затягував процес всілякими можливими способами, про вказують такі обставини та факти: ухвалою про відкриття провадження від 28 квітня 2015 року судове засідання по справі було призначене на 03 червня 2015 року (а.с. 26). 03 червня 2015 року представник ПАТ «Банк Контракт» подав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 32) відповідно до журналу судового засідання, яке відбулося 03.06.2015 банк заявив клопотання про відкладення судового засідання, вище вказане клопотання було задоволено судом, розгляд справи був відкладений на 30.06.2015 року, що зазначається в журналі судового засідання (а.с. 36). 03.06.2015 року ПАТ «Банк Контракт» отримав ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви, що підтверджується розпискою (а.с. 38). 30.06.2015 року Відповідач-1 в день судового засідання подав апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження (а.с. 40) з пропуском строку на апеляційне оскарження та неоплатою судового збору маючи на меті затягнути процес відправивши справу до апеляційного суду Київської області. У зв’язку з вищевказаними обставинами розгляд справи був відкладений на не визначений строк, що підтверджується журналом судового засідання (а.с. 53-54). При надходженні справи до суду апеляційної інстанції була відповідно винесена ухвала 13.07.2015 року про залишенні апеляційної скарги без руху з підстав не оплати судового збору та пропущення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції (а.с. 57-58). Вище зазначена ухвала неодноразово направлялася апеллянтам однак вони її навмисно не отримували, що підтверджується поверненими поштовими відправленнями (а.с. 60-67). 08 жовтня 2015 року Апеляційний суд Київської області виніс ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження, в якій було зазначено, що апелянт отримав ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху 13 серпня 2015 року, однак зазначені недоліки не усунув (а.с. 66-67). Отже звертаємо увагу суду на те, що перше судове засідання по справі було призначено 03.06.2015 року, а останнє, коли виносилося рішення по суті спору 26.01.2016 року, тому суд першої інстанції правомірно відмовив ПАТ «Банк Контракт» у перенесенні судового засідання вийшови з того, що у відповідача-1 було достатньо часу (більше ніж пів року) для вивчення та збирання доказів по справі.

Окрім того, просимо суд звернути увагу на нижче зазначені норми та обставини.

Відповідно до ст. 203 ч. 6 ЦК України правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх , неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України , однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.6 ст.203 ЦК України .

Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України „Про охорону дитинства" батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчудження житла, зобов*язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов*язання.

Одним із правочинів , які не можуть вчиняти батьки без дозволу органів опіки та піклування відповідно до Стаття 64-1. Кінцевий вигодоодержувач підприємства " target="_blank" title="Сімейний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст.177 СК України, є відмова від майнових прав дитини, до яких зокрема відноситься і право користування житловим приміщенням, оскільки відповідно до ч.2 та 3 ст.18 Закону України „Про охорону дитинства"- діти, члени сім*ї наймача або власника житлового приміщення мають право користуватись займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем.

Відповідно до ст.3 Конвенції „Про права дитини", схваленою резолюцією 44-сесії Генеральної Асамблеї ООН 44/25 від 20 листопада 1989 року , ратифікованої Постановою ВР України від 27 лютого 1991 року № 789-Х11 , яка передбачає , що у всіх діях щодо дітей , незалежно від того, що здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. У разі наявності будь-якої правової колізії, неповноти, нечіткості і суперечності законодавства, що регулює спірне правове відношення, що стосується інтересів дитини, суд відповідно до вимог Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.8 ЦПК України, та ст.3 Конвенції про права дитини, повинен віддавати перевагу якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до Про автомобільний транспорт " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов*язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених Про державну статистику " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">статтею 61 цього Кодексу.

В судовому засіданні було доведено, що оспорюваний договір іпотеки було укладено без дозволу органу опіки та піклування в порушення ст.215 та ст.203 ЦК України , а тому позов в частині визнання недійсним п.п.1.2.1 , 1.2.4 1.4.1 був задоволений (в матеріалах справи міститься відповідь Виконавчого комітету _____________ сільської ради Вишгородського району Київської області, де чітко зазначено: «…Протягом 2008 року ніяких звернень до Виконавчого комітету ________________сільської ради Вишгородського району Київської області як до органу опіки та піклування щодо захисту малолітніх осіб та надання дозволу на передачу в іпотеку будинку, який розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. _________________, вул. Першотравнева, 2-А не надходило…» )

Враховуючи все вищевикладене рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2016 року та Ухвала апеляційного суду Київської області від 11.05.2016 року є законними та обґрунтованими та такими, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 27, 44, 328 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПРОШУ:

1. Прийняти заперечення до розгляду.
2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Банк Контракт» на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2016 року (справа № 363/1583/15-ц) та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року (апеляційне провадження № 22-ц/780/2007/16) по справі за позовом _______________ до Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт», _________________, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новохатня Наталія Сергіївна про визнання іпотечного договору недійсним – відхилити.
3. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 26.01.2016 року(справа № 363/1583/15-ц) та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 травня 2016 року (апеляційне провадження № 22-ц/780/2007/16) по справі за позовом _______________ до Публічного акціонерного товариства «Банк Контракт», ______________, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Новохатня Наталія Сергіївна про визнання іпотечного договору недійсним залишити без змін.

Додаток

1. Копія конверту.
2. Роздруківка з офіційного сайту «Укрпошта».
3. Роздруківка Постанови ВС України від 01 липня 2015 року.
4. Роздруківка Постанови ВС України від 16 вересня 2015 року.
5. Копія довіреності на представництво інтересів позивача.

Історія судових рішень по справі: