Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Образец возражений на апелляционную жалобу со ссылкой на постановление Апелляционного суда

Редакция

06.11.2017 21396 0 0

Дело в споре о взыскании алиментов на содержание ребенка, который продолжает учебу. Апелляционная жалоба отклонена.

Від «02» листопада 2016 р.

Апеляційний суд Запорізької області

69005, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 162

 

Позивач (апелянт):

___________ Мирослава Володимирівна

69095, м. Запоріжжя, вул. _______, ______, кв. ____

Тел. (_________________

 

Відповідач:

 

 

 

Представник Відповідача:

 

Суддя:  Кухар С.В.

Справа № 331/4154/16-ц

Апеляційне Провадження № 22-ц/778/4663/16

___________ Андрій Костянтинович

02160, м. Київ, вул. __________, буд. __, кв. ___

Тел.: _______________

 

__________________

Адреса _____________________

Тел.: ___________________

 Заперечення на апеляційну скаргу

 

28 вересня 2016 року Жовтневим районним судом м. Запоріжжя було винесене рішення по цивільній справі за позовом _____________ Мирослави Володимирівни (надалі – Позивач або Апелянт) до ______________ Андрія Костянтиновича (надалі – Відповідач) про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання. В задоволенні позову було відмовлено.

Скориставшись своїм правом передбаченим чинним законодавством України позивач подав апеляційну скаргу на рішення суду І інстанції.

Відповідно до ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.

В супровідному листі, що був надіслана на адресу відповідача разом з копією апеляційної скарги був встановлений строк для подачі заперечень на апеляційну скаргу до 08.11.2016 року (копія супровідного листа додається – додаток № 1).

Користуючись своїм правом передбаченим ст. 298 Цивільного процесуального кодексу України в строк до 08.11.2016 року надаємо до суду заперечення на апеляційну скаргу.

Вважаємо апеляційну скаргу позивача необгрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає у зв’язку з нижченаведеним.

Відповідач по справі вважає рішення суду від 28 березня 2016 року цілком законним та обґрунтованим, а тому таким, що скасуванню не підлягає.

Відповідно до Про внесення змін до наказуМіністерства юстиції Українивід 14 жовтня 2011 року № 3178/5 " target="_blank" title="Сімейний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 198 СК України надання допомоги повнолітнім дітям можливо за умови, якщо батьки дитини можуть надавати таку допомогу.

____________ Андрій Костянтинович – відповідач по справі не може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину ______________ Артему Андрійовичу у зв’язку з нижченаведеним.

У відповідача відсутня змога надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Оскільки така спроможність за приписом Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів " target="_blank" title="Сімейний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 199 СК України є обов'язковою умовою для покладення на батька обов'язку утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, а відсутність такої можливості зумовлює про необхідність відмовити у задоволенні позову про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання, за безпідставністю позовних вимог. Такої ж позиції притримаються і суди в своїх рішеннях зокрема: Вищий спеціалізований суд України з розгяду цивільних і кримінальних справ по справі № 6-8893ск16 від 30 березня 2016 року, де суд чітко зазначив: «Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано виходив із того, що відповідач не має можливості надавати майнову допомогу своєму повнолітньому сину…., який продовжує навчання, оскільки на утриманні відповідача перебувають малолітня дитина та дружина, яка не працює у зв’язку знаходженням у відпустці по догляду за дитиною…» Крім того в Ухвалі вказано, що повнолітня дитина навчається за рахунок коштів державного бюджету і отримує стипендію щомісячно (Роздруківка ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ міститься в матеріалах справи а.с. 41-42). Ситуація по даній справі є ідентичною, окрім того, у відповідача по справі наявні й інші обставини за якими він не має змоги надавати матеріальну допомогу та утримувати свого повнолітнього сина, зокрема:

  1. На утриманні _____________ А.К. перебуває малолітній син – __________ Владислав Андрійович 02.02.2012 року народження, якому виповнилося лише 4 роки і який на відміну від повнолітнього сина фізично не може сам про себе подбати (копія свідоцтва про народження міститься в матеріалах справи а.с. 39).
  2. Середня заробітна плата за останні два місяці __________ А.К складає 1102 грн. 50 коп. (належним чином завірена довідка з місця роботи міститься в матеріалах справи а.с. 45-46).  Що є меншим навіть за прожитковий мінімум на дорослу людину, що складає 1399 грн. 00 коп.
  3. __________ А.К. є хворою людиною, та потребує коштів на лікування, зокрема в матеріалах справи наявні копії консультативних висновків (а.с. 64-65), де зазначені діагнози: гіпертонічна хвороба 2 стадії, 2 ступеня та дифузний зоб, ожиріння, також призначено препарати для лікування: лоспирин 75 мг. (середня ціна за упаковку 90 грн.); діокор 80 (середня ціна за упаковку 80 грн.); йодомарин (середня ціна за упаковку 100 грн.) Тобто відповідачу на місяць потрібно близько 300 грн. на ліки, не кажучи вже про витрати за проходження обстежень, УЗД та консультації спеціалістів.
  4. А.К. має велику заборгованість по комунальним послугам на загальну суму – 13 196 грн. 49 грн. (копія квитанції міститься в матеріалах справи а.с. 68), де заборгованість:
  • по утриманню будинків та прибудинкової території – 6356, 84 грн.;
  • за постачання холодної води – 1244, 73 грн.
  • за постачання гарячої води – 2 891, 03 грн.
  • по водовідведенню гарячої води – 150, 07 грн.
  • за централізоване опалення – 2 703, 89 грн.

 

Отже, судом І інстанції вірно встановлено в передостанньому абзаці на другій сторінці рішення, що з огляду на матеріальне становище, наявність малолітньої дитини, стан здоров’я _____________ А.К. не має можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, який за умови успішної здачі сесії не позбавлений права на отримання стипендії. А також судом вірно встановлено, що доводи позивача про те, що _____________ А.К. має нібито більший дохід, не підтверджені будь-якими доказами.

А у відповідності до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Щодо обставин наведених в апеляційній скарзі:

  1. В апеляційній скарзі позивача вказано, що 2001 року і по теперішній час злісно ухиляється від виконання свого обов’язку по сплаті аліментів, свого сина взагалі не утримує та не надає йому жодної допомоги, а також апелянт вказує про байдуже ставлення відповідача до сина і про те, що дитина хворіла, а відповідач ніякої допомоги не надавав. Щодо таких тверджень повідомляємо наступне: предметом даного позову є стягнення аліментів на повнолітню дитину, що продовжує навчання, а не стягнення аліментів з відповідача за минулі періоди, які стягуються за рішенням суду до досягнення дитиною повноліття.
  2. В апеляційній скарзі зазначено, що суд не взяв до уваги, що у відповідача знайшлися кошти на приїзд із м. Києва, до м. Запоріжжя, та на те, щоб найняти платного представника. Щодо таких тверджень повідомляємо наступне: такі заяви позивача є голослівними і нічим не підтвердженими у відповідності до ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України. Окрім того, просимо суд звернути увагу на таке: відповідач ___________ А.К. є членом Громадської організації «Шевченківська Варта» він звернувся до громадської організації  із заявою про надання йому безоплатної правової допомоги за захистом його законних прав та інтересів у судових органах у справі про стягнення аліментів. Громадська організація є неприбутковою організацією та має статус волонтерської організації. Відповідно до положення пункту 2.1. Статуту організації  основною метою діяльності організації є сприяння в наданні правової допомоги, розбудові правової держави і становленню громадянського суспільства на засадах принципу верховенства права в територіальній громаді, сприяння формуванню індивідуальної правової і політичної свідомості й культури, розвиткові правничої професії, розвитку правової культури та правосвідомості суб’єктів права, задоволення та захисту прав і спільних інтересів членів Організації. На підставі вищевикладеного члену ГО «Шевченківська Варта» _____________ Андрію Костянтиновичу юристом громадської організації – Карпенко А.А., яка є теж членом організації надається безоплатна правова допомога у цивільні справі  № 331/4154/16-ц за позовом за позовом гр. _____________ Мирослави Володимирівни до ______________ Андрія Костянтиновича про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини,  що продовжує навчання (довідка додається – додаток № 2).

 

 

Враховуючи все вищевикладене суд першої інстанції правомірно застосував норми матеріального та процесуального права та виніс по суті спору справедливе та законне рішення, яке, на думку відповідача, не скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 44, 298 Цивільного процесуального кодексу України, -

 

ПРОШУ:

  1. Прийняти заперечення до розгляду.
  2. Апеляційну скаргу ____________ Мирослави Володимирівни на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2016 року по справі № 331/4154/16-ц за позовом ____________ Мирослави Володимирівни до ___________ Андрія Костянтиновича про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання – відхилити.
  3. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28.09.2016 року по справі № 331/4154/16-ц за позовом _____________ Мирослави Володимирівни до _________ Андрія Костянтиновича про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, що продовжує навчання - залишити без змін.

 

 

  •  
  1. Копія супровідного листа.
  2. Довідка від 02.11.2016 року.
  3. Копія довіреності на представництво інтересів ___________ А.К.

 

 

Посилання на ухвалу Апеляційного суду:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/62729624

 

 

Текст ухвали Апеляційного суду:

Дата документу            Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Є.У.№ 331/4154/16-ц                                             Головуючий у 1-й інстанції: Жукова О.Є.

Справа № 22-ц/778/4663/16                                                     Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2016 року                                                                                     місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіКухаря С.В.суддів:Осоцького І.І. Гончар М.С.секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дитини, що продовжує навчання,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_5 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що відповідач є батьком їх сина - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1. На теперішній час син проживає з нею, є студентом 3 курсу денної форми навчання Економіко-правничого коледжу ЗНУ, через що потребує матеріальної допомоги. Відповідач добровільно не надає матеріальної допомоги на утримання сина, має заборгованість з аліментів.

Посилаючись на зазначені обставині просила суд, стягнути з ОСОБА_7 на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_8 в розмірі 1399,00 грн. щомісячно з 15.06.2016 року до закінчення навчання чи до досягнення 23-річного віку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, по суті позовних вимог.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7) його батьком є відповідач по справі ОСОБА_7, а матір'ю позивач ОСОБА_5

На час розгляду справи судом ОСОБА_8 проживає з позивачкою, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 31.03.2016 року, зазначена обставина визнана відповідачем.

ОСОБА_8 відповідно до довідки від 14.09.2016 року № 01-21/1809 є студентом 4 курсу освітньо-кваліфікаційного рівня молодший спеціаліст денної форми навчання ЕПК ЗНУ спеціальності розробка програмного забезпечення держбюджетної основи, термін закінчення навчання 30.06.2017 року.

За положенням Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів " target="_blank" title="Сімейний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002">ст. 199 Сімейного кодексуПро внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів " target="_blank" title="Сімейний кодекс України; нормативно-правовий акт № 2947-III від 10.01.2002"> України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу .

Тобто однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.

Судом установлено, що Позивач ОСОБА_5 працездатна, офіційно не працює, син ОСОБА_8 навчається у коледжі на бюджетній основі, за період з січня 2016 року стипендію не отримував за результатами сесії (а.с.48).

Відповідач ОСОБА_7 працює на Державному підприємстві Міністерства оборони України «Київське управління механізації і будівництва» на посаді комірника з 1 жовтня 2013 року, на посаді менеджера з 01.09.2014 року по теперішній час. Його середня заробітна за місяць плата виходячи за період квітень-липень 2016 року склала 1102,50 гривень, з них утримано податку 90,96 грн., при цьому з вказаної заробітної плати здійснюється відрахування аліментів та заборгованості по аліментах за попередні періоди за кожен вказаний місяць у сумі 505,77 грн. (довідка з місця роботи від 12 серпня 2016 року №126 на а.с.45).

Таким чином, відповідач отримує дохід за останні місяці, за які видано довідку у розмірі (1102,50 - 90,96 - 505,77 = 505,77) 505,77 грн. на місяць.

Дані про наявність інших доходів у позивача в матеріалах справи відсутні.

ОСОБА_7 відповідно до консультаційного висновку страждає на гіпертоничну хворобу 2 стадії, 2 ступеню, має захворювання щитовидної залози (а.с. 64-67).

Окрім цього, ОСОБА_7 має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 39).

Фактично позивач не довела належними та допустимими доказами факту того, що відповідач має можливість надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину, тобто, що він має відповідний заробіток або інший дохід, який дозволив би йому утримувати себе, свого малолітнього та ще й повнолітнього сина.

Ураховуючи встановлені обставини й вимоги закону, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, що відповідач на даний час не має можливості надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, у зв'язку із чим відсутні підстави для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що повнолітній син потребує матеріальної допомоги, оскільки навчається, стипендію не отримує, фактично перебуває на утриманні матері, яка не спроможна самостійно забезпечувати дитину, батько добровільно матеріальну допомогу не надає, хоча зобов'язаний приймати участь у покриттю витрат на навчання. Однак ці доводи не базуються на доказах, про спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, а тому є неспроможними. Враховуючи також те, що повнолітній син сторін навчається за рахунок коштів державного бюджету, в зв'язку з чим безпосередніх витрат на оплату навчання позивач не несе.

Інші доводи апеляційної скарги, про злісне ухилення відповідача від сплати аліментів, про ненадання сину жодної допомоги, про хворобу дитини, про наявність у відповідача коштів на проїзд з м. Києва до м. Запоріжжя та коштів на оплату послуг представника, зводяться лише до незгоди з рішенням суду першої інстанції, ґрунтуються фактично на тих же доводах, на які посилалась позивач в суді першої інстанції, як на підставу задоволення позову, вони фактично оцінені судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні і його висновків не спростовують.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які являються обов'язковою підставою для скасування судового рішення.

Отже висновки суду першої інстанції відповідають матеріалам справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, та підстав для його скасування колегія судів не вбачає.

Керуючись ст.ст. Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">303, Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">307, Про затвердження Інструкції зі статистики заробітної плати " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">308, Про затвердження Положення про порядок визначення банків-агентів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">315, Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності " target="_blank" title="Цивільний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 1618-IV від 18.03.2004">317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2016 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

 

 

Комментарии к материалу

Лучшие материалы