Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Реєстрація права оренди та земельний податок: який зв'язок?

Ольга Котова

12.11.2015 248 0 1

Сільгосппідприємство орендує земельні ділянки приватної власності. Право оренди не зареєстроване в Державному реєстрі прав. Чи мають громадяни-орендодавці таких ділянок право на пільги зі сплати земельного податку?

Ні, не мають. Пояснимо чому.

Від сплати земельного податку звільняються власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв)  в оренду платнику єдиного податку четвертої групи (п. 281.3 Податкового кодексу, далі – ПК).

З 01.01.15 р. ПК доповнено нормою, якою визначено, що для визначення об’єкта оподаткування єдиним податком четвертої групи враховуються лише ті земельні ділянки, права власності/користування яких оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства.

На сьогодні сільгосппідприємствами використовуються як земельні ділянки, так і земельні частки (паї). Земельна частка (пай) – це частка в земельному масиві колективного сільськогосподарського підприємства, яка передається  у приватну власність окремого члена цього підприємства. Право на земельну частку (пай) посвідчується сертифікатом.

Порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю) затверджено постановою КМУ від 24.01.2000 р. № 119. Така реєстрація здійснюється виконавчим комітетом сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю) безкоштовно. Зареєстрований таким чином договір оренди земельної частки (паю) є законним та дійсним і не потребує реєстрації  в Державному реєстрі прав.

Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу). Правовстановним документом, як правило, є державний акт на право власності на земельну ділянку, свідоцтво про право власності на земельну ділянку тощо.

Реєстрація речових прав на земельну ділянку,  у тому числі права оренди, проводиться на підставі та в порядку, визначеному Законом від  01.07.04 р. № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою КМУ від 17.10.13 р. № 868. Підтвердженням реєстрації права оренди в Державному реєстрі прав є відповідний витяг.

Що стосується договорів оренди земельних ділянок, які були укладені до 01.01.13 р. та зареєстровані в Держземагентстві, то вони також є такими, що зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх вчинення. Тому такі права визнаються державою та не потребують обов’язкової перереєстрації в Державному реєстрі прав. Така перереєстрація може проводитися за бажанням сторони.

Отже, якщо сільгосппідприємство використовує земельні ділянки (частки), щодо яких із громадянами укладено договори оренди, проте права (або договір) не зареєстровані (у Держземагентстві або органах місцевого самоврядування, або Держреєстрі прав), то такі земельні ділянки (частки) для податкового законодавства не є такими, що використовуються платниками єдиного податку четвертої групи. Відповідно громадяни-орендодавці не мають права на пільгу зі сплати земельного податку, тобто повинні сплачувати такий податок за свої землі на загальних підставах.

Комментарии к материалу

Оформить подписку на раздел «Агро»

Самая полная библиотека безопасных решений по бухучету, налогам и праву для с/х отрасли

4680 грн. / год

Купить

Лучшие материалы