Визначаємо собівартість продукції свинарства у неспеціалізованому господарстві

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: про об’єкти та порядок калькулювання фактичної собівартості продукції свинарства у невеликих неспеціалізованих господарствах.

Загальні положення

Загальні принципи формування собівартості продукції тваринництва регламентуються П(С)БО 16 «Витрати», П(С)БО 30 «Біологічні активи» та Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132).

Зауважимо, що на сьогодні Методрекомендації № 132 можуть застосовуватися сільгосппідприємствами лише в частині, що не суперечить нормам П(С)БО (лист Мінфіну від 29.09.09 р. № 31-34000-20-5/26023).

Основною продукцією вирощування та відгодівлі свиней у неспеціалізованих господарствах є:

• приріст живої маси (включаючи живу масу приплоду), отриманий у звітному періоді. Цей показник визначається щомісячним зважуванням поголів’я (пп. 2.15.2 Інструкції, затвердженої наказом Мінсільгосппроду від 15.01.97 р. № 7, далі – Інструкція № 7);
• жива маса, яка розраховується для оцінки поголів’я свиней, що вибуло (продано, переведено до основного стада тощо, крім падежу) та залишилось на кінець звітного періоду.

Протягом звітного періоду отриману основну продукцію (приріст, приплід) оприбутковують за плановою собівартістю 1 ц приросту, а при складанні звітних калькуляцій доводять її рівень до фактичної. Основою визначення планової собівартості є технологічні карти. На підставі переліку передбачених у картах технологічних процесів, нормативів витрат праці, матеріальних та інших ресурсів тощо можна визначити планову суму витрат виробництва, а також запланований вихід продукції.

Невеликі неспеціалізовані господарства мають ряд організаційно-технологічних особливостей утримання та вирощування свиней, які впливають у тому числі і на порядок калькулювання собівартості продукції. Зокрема, через відносно незначну кількість тварин їх утримують і годують разом в одному приміщенні незалежно від статевовікового складу. За усім поголів’ям доглядають одні й ті самі працівники ферми. Тому в таких господарствах витрати у цій галузі обліковують в цілому на окремому аналітичному рахунку до субрахунка 232 «Тваринництво». На базі цих витрат і визначають собівартість відповідної продукції.

Калькулювання приросту живої маси

Собівартість 1 ц приросту живої маси свиней, включаючи масу приплоду, визначається шляхом ділення витрат за звітний період (місяць, квартал, рік) на утримання всіх груп свиней (за мінусом вартості побічної продукції) на кількість центнерів приросту (у т. ч. живу масу приплоду) (п. 9.10 Методрекомендацій № 132).

При цьому побічною продукцією може бути, наприклад, гній. Його вартість складається з вартості підстилки (соломи, тирси) та нормативно-розрахункових витрат на його прибирання та зберігання, включаючи амортизацію задіяних при цьому технічних засобів.

Порядок обчислення кількості приросту живої маси свиней (П_м, ц) за звітний період викладено у п. 2.16 Інструкції № 7 і п. 9.4 Методрекомендацій № 132. Для зручності наведемо його у вигляді формули:

П_м = (М_кін + М_виб) – (М_припл + М_над + М_поч),

де М_кін – жива маса поголів’я свиней на вирощуванні та відгодівлі на кінець звітного періоду, ц;

М_виб – жива маса поголів’я, що вибуло з господарства за звітний період (реалізація, забій, переведення до основного стада, падіж тощо), ц;

М_припл – жива маса приплоду поросят, ц;

М_над – жива маса поголів’я, вибракуваних з основного стада і поставлених на відгодівлю, ц;

М_поч – жива маса поголів’я молодняку та свиней на вирощуванні та відгодівлі на початок звітного періоду, ц.

Калькулювання живої маси

Фактичну собівартість 1 ц живої маси можна розрахувати за звітний період, наприклад, місяць, квартал або рік. Алгоритм визначення собівартості 1 ц живої маси свиней (С, грн.) за звітний період наведено у п. 9.5 Методрекомендацій № 132. Для зручності наведемо його у вигляді формули:

С = (ФВ_поч + В_перев + В) : (М_кін + М_виб),

де ФВ_поч – фактична вартість поголів’я свиней на вирощуванні та відгодівлі на початок звітного періоду, грн.;

В_перев – вартість поголів’я, що надійшло за звітний період (переведено на відгодівлю з основного стада, придбано зі сторони), грн.;

В – сума витрат, понесених на вирощування і відгодівлю поголів’я (без вартості побічної продукції), грн.;

М_кін – жива маса поголів’я на кінець звітного періоду, ц;

М_виб – жива маса поголів’я, що вибуло (реалізовано, забито, переведено до основного стада), ц.

Зверніть увагу: вартість падежу в розрахунок фактичної собівартості 1 ц живої маси не включається.

Порядок визначення собівартості 1 ц приросту і 1 ц живої маси свиней у неспеціалізованому господарстві проілюструємо на умовному прикладі (див. таблицю).