О праве на бюджетное возмещение НДС в случае предоплаты за товары/услуги

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.01.2018 р. N 74/6/99-99-12-02-01-15/ІПК

Щодо права на бюджетне відшкодування ПДВ у разі попередньої оплати за товари/послуги

Державна фіскальна служба України розглянула звернення платника податку щодо надання податкової консультації відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та повідомляє.

Визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків здійснюється згідно із статтею 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим пунктом статті 200 Кодексу, така сума, зокрема, підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу.

Пунктом 198.2 статті 198 Кодексу визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбувалася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Тобто відповідно до норм Кодексу при попередній оплаті за товари/послуги постачальникам у платника податку виникає право на податковий кредит, перевищення якого над податковими зобов’язаннями дає право платнику претендувати на бюджетне відшкодування цього податку.

Аналогічна позиція викладена у листі Міністерства фінансів України від 21.07.2017 р. N 11310-09-10/19633.

Поряд з цим, повідомляємо, що пункт 198.3 статті 198 Кодексу встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. При цьому, придбання товарів має підтверджуватися фактом отримання таких товарів, а відсутність документального підтвердження такого факту позбавляє платника права на податковий кредит.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.