Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Налог на прибыль, ускоренная амортизация, списание дебиторки, отчуждение земучастков: подробно!

Редакция

19.02.2018 305 0 0

(изложено на языке оригинала)

Податок на прибуток підприємств

Зміна системи оподаткування

Юридична особа з III кварталу 2017 р. перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну. Чи застосовуються різниці на суму коштів, отриманих на загальній системі оподаткування, від операції з реалізації товарів, відвантажених  на спрощеній системі оподаткування?

Згідно з пп. 140.5.12 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується на суму доходу, отриманого як оплата за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування. Положення цього підпункту не поширюються на платників податків, які були платниками єдиного податку четвертої групи.

Податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду (п. 137.4 вищезазначеної статті).

Підпунктом «а» п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу визначено, що для платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені) і сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році,  встановлюється річний податковий (звітний) період.

Отже, платник єдиного податку, який з 01.07.2017 р. перейшов на загальну систему оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі податкової декларації за річний податковий (звітний) період (як новостворений), який для такого платника починається з 01.07.2017 р. та закінчується 31.12.2017 р., і враховує у декларації показники доходу від будь-якої діяльності та фінансового результату до оподаткування, визначеного відповідно до правил бухобліку, за цей період.

Водночас пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу передбачено, що для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухобліку за останній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 млн грн, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років, у кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік у такій безперервній сукупності років. У подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо платник податку на прибуток прийняв рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, такий платник має право задекларувати в річній податковій декларації з податку на прибуток підприємств рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.

Таким чином, якщо платник податку на прибуток, який з 01.07.2017 р. перейшов зі спрощеної системи оподаткування на загальну і річний дохід якого за 2017 р. не перевищив 20 млн грн, приймає рішення про незастосування коригування фінансового результату до оподаткування, то такий платник не збільшує фінансовий результат до оподаткування на суму доходу, отриману у 2017 р. за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) під час перебування на спрощеній системі оподаткування.

Прискорена амортизація

Підприємство у листопаді 2017 р. придбало та ввело в експлуатацію нові вантажопідйомні машини, які є основними засобами четвертої групи. Чи має право підприємство застосовувати прискорену амортизацію, якщо планує здавати їх в оренду?

Право на нарахування прискореної амортизації передбачено п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу. Так, платникам податку надано право застосування з 01.01.2017 р. мінімально допустимого строку амортизації (два роки) основних засобів (далі — ОЗ) четвертої групи (машини та обладнання) для розрахунку амортизації за прямолінійним методом — щодо нових ОЗ, якщо витрати на їх придбання понесено (нараховано) платником податків після 01.01.2017 р. і для таких ОЗ забезпечується одночасне виконання вимог:

  • не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
  • введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів починаючи з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;
  • використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Водночас у разі недотримання встановлених вимог починаючи з дати введення таких ОЗ в експлуатацію платник податку у податковому (звітному) періоді, в якому відбувся факт невикористання ОЗ у власній господарській діяльності або їх продаж, зобов’язаний відкоригувати фінансовий результат до оподаткування на такі різниці:

  • збільшити фінансовий результат до оподаткування  на суму нарахованої амортизації ОЗ відповідно до п. 43 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу протягом податкових (звітних) періодів, у яких здійснювалося нарахування амортизації із застосуванням мінімально допустимих строків амортизації ОЗ;
  • зменшити фінансовий результат до оподаткування  на суму розрахованої амортизації таких ОЗ згідно з п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу за відповідні податкові (звітні) періоди.

Таким чином, платник податку не має право застосувати прискорену амортизацію (два роки) для ОЗ четвертої групи (машини та обладнання), які є новими, придбані після 01.01.2017 р. і введені в експлуатацію до 31.12.2018 р., якщо такі ОЗ надаються в оренду іншим особам і при цьому основним видом діяльності не є послуги з надання в оренду майна.

Списання дебіторської заборгованості

Чи коригується фінансовий результат до оподаткування при списанні дебіторської заборгованості в результаті визнання боржника банкрутом?

Статтею 139 Податкового кодексу визначено порядок коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резервів сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

  • на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до НПБО або МСФЗ;
  • на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

  • на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до НПБО або МСФЗ;
  • на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу.

Зокрема, безнадійною заборгованістю є заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Банкрутство — визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Банкрут — боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлено господарським судом.

Таким чином, у разі наявності постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої у судовому засіданні за участю сторін, заборгованість визнається безнадійною відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу і фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму такої списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів).

Відчуження земельних ділянок

Чи коригується фінансовий результат до оподаткування при здійсненні операцій з відчуження земельних ділянок?

Підпунктом 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу визначено групи ОЗ (необоротних активів) та мінімально допустимі строки їх амортизації у податковому обліку. Зокрема, для групи 1 (земельні ділянки) мінімально допустимі строки корисного використання не встановлено. Враховуючи зазначене, вартість земельних ділянок у податковому обліку не підлягає амортизації.

Результат від відчуження земельних ділянок визначається згідно з правилами бухобліку та відображається у складі фінансового результату до оподаткування без коригувань.

Відповідно до п. 7 ПБО 7 придбані (створені) ОЗ зараховуються на баланс підприємства/установи за первісною вартістю. При цьому вартість земельних ділянок та природних ресурсів не є об’єктом амортизації (п. 22 цього ПБО).

Строки подання річної декларації

Який граничний строк подання податкової декларації з податку на прибуток за 2017 р.?

Законом № 2245 доповнено п. 49.18 ст. 48 Податкового кодексу новим пп. 49.18.6, згідно з яким податкова декларація з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, подається протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідні зміни також внесено до п. 49.19 ст. 49 Кодексу щодо непоширення на податкову декларацію з податку на прибуток, яка розраховується наростаючим підсумком за рік, строку подання цієї декларації, визначеного для базового звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий) рік визначено єдиний строк її подання — протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, незалежно від базового звітного (податкового) періоду складання декларації — квартал або рік.

Положення пп. 49.18.6 п. 49.18 та п. 49.19 ст. 49 Податкового кодексу застосовуються для подання податкової декларації з податку на прибуток підприємств за звітний (податковий)
2017 р., граничним строком подання якої є 01.03.2018 р.

Відсотки на користь нерезидента

Відсотки нараховано на користь нерезидента у минулі роки. Як включити їх до податкових різниць?

Пунктом 140.2 ст. 140 Податкового кодексу встановлено, що для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених в п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами — нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, —  більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухобліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 % суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат і суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів.

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у п. 140.3 ст. 140 Податкового кодексу.

Під борговими зобов’язаннями для цілей цього пункту слід розуміти зобов’язання за будь-якими кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язання за договорами фінансового лізингу та іншими запозиченнями незалежно від їх юридичного оформлення (п. 140.1 ст. 140 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 140.3 цієї статті проценти, що перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щороку на 5 % до повного її погашення з урахуванням обмежень, установлених п. 140.2 цієї статті.

Отже, якщо проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб — нерезидентів у звітному році, збільшено на суму неврахованих процентів станом на початок такого року та зменшених на 5 %, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Податкового кодексу, то сума таких несписаних процентів станом на початок року, зменшена на 5 %, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємств такого звітного року.

Джерело: http://www.visnuk.com.ua/uk/news/1000...

 

Комментарии к материалу

Лучшие материалы