Зміна правил проведення аудиту торкнеться українських бізнесменів

Анонсовані Мінфіном зміни у сфері регулювання аудиторської діяльність не тільки істотно змінять ринок аудиторських послуг, а й, швидше за все, торкнуться всі великі та середні підприємства України.

До такого висновку прийшли юристи ЮК Prove Group, проаналізувавши проект закону "Про аудит фінансової звітності та аудиторської діяльності", опублікований на сайті Міністерства фінансів України.

Згаданий нормативний акт передбачає суттєве реформування системи аудиту в Україні, створення двох нових, контролюючих таку діяльність, органів, посилення вимог до аудиторських фірм та порядку проведення аудиту.

У той же час, проект закону «Про внесення змін до Закону України« Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні »передбачає розширення обов'язкового щорічного опублікування фінансової звітності, у тому числі середніх підприємств.

Слід зазначити, що зміни в аудиті в більшості своїх положень грунтуються на Директиві № 2014/56 / ЄС і Регламенті 537/2014. При цьому примітно, що норми зазначеної Директиви будуть обов'язкові для країн Євросоюзу лише з 17 червня 2016 (через два роки з моменту прийняття). Мінфін також пропонує встановити подібні правила в Україні з липня 2016 року. У такій ситуації виникає питання, невже аудиторський ринок України знаходиться хоча б приблизно на такому ж рівні, як і європейський?

Крім того, ведення господарської діяльності в Україні зарегульоване набагато більше, ніж у Європі, де аудит частково заміняє державний контроль. Вітчизняні ж підприємства і так піддаються великій кількості перевірок з боку держави.

«Найчастіше підприємства проводять аудит, якщо його обов'язкове проведення передбачено законодавством. При цьому, практично всі розуміють, що такий аудит дуже рідко відображає реальну картину. Крім цього, багато підприємств замовляють так званий «податковий аудит», щоб до приходу фіскальних органів перевірити, чи відповідає податкова звітність вимогам законодавства. Якщо ж говорити про реальні звітах, то вони рідко фігурують у відкритих джерелах », - коментує Владислав Кочкаров, керуючий партнер ЮК Prove Group.

Законодавець пропонує аудиторської палаті залишити лише роль професійного об'єднання, а всі повноваження передати органам громадського нагляду - Раді нагляду за аудиторською діяльністю та Інспекції по забезпеченню якості аудиту. Однак, такі органи тільки називаються «органами громадського нагляду», за фактом у формуванні цих органів основну роль буде відігравати держава.

Безумовно, зазначені зміни необхідні, враховуючи, що існуюча система на чолі з Аудиторською палатою вже давно показала свою неефективність.

«Набагато більше питань виникає до пропозицій з приводу посилення вимог до аудиторських фірм і аудиторам з впровадження системи контролю якості. Це призведе лише до переділу цього ринку на користь великих гравців », - прогнозує юрист.

Директива № 2014/56 / ЄС, на яку посилається Мінфін, і яка встановлює загальноєвропейські вимоги щодо проведення аудиту, який не передбачає таке широке коло підприємств, які зобов'язані проводити у себе аудит, як запропоновано проектом. Зокрема, мова йде про всіх великих і середніх підприємствах.

«Ініціатива законодавця, звичайно, похвальна, але при поточному стані речей логічніше було б не поширювати обов'язковий аудит на більшість підприємств, уточнити і зробити більш прозорою процедуру атестації, а також знизити вимоги до аудиторських компаніям, які проводитимуть обов'язковий аудит», - резюмував

Джерело: http://business.vesti-ukr.com/113429-...