Податковий трикутник

Неоднозначність норм закону про податковий мораторій дозволяє податківцям нехтувати забороною на перевірку суб’єктів господарювання, дохід яких за минулий рік не перевищив 20 млн грн. Експерти запевняють, що задля уникнення порушень адвокати, судді та чиновники мають виробити спільну стратегію застосування документа.

Власна інтерпретація

З початку цього року державні керманичі оголосили мораторій на проведення перевірок підприємців. На переконання розробників закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71-VIII, де, власне, прописаний цей механізм, мораторій-2015 якісно відрізняється від попередніх, оскільки чітко визначає коло суб’єктів, яких можуть перевірити.

Зокрема, закон №71-VIII повністю звільняє від втручань фіскальних органів суб’єктів господарювання, дохід яких за минулий рік не перевищив 20 млн грн. Перевіряти ж можна з дозволу Кабінету Міністрів або за заявою самого суб’єкта господарювання, а також суб’єктів, які працюють з підакцизними товарами, і фізичних осіб, котрі сплачують єдиний податок ІІ і ІІІ груп, за винятком тих, хто торгує на ринках.

Здавалось би, зазначають експерти, приписи документа настільки конкретні, що ні в бізнесу, ні в органів контролю не повинно виникнути проблем з їх тлумаченням. Однак ще не встигло висохнути чорнило з ручки підписанта акта, як Державна фіскальна служба оприлюднила свої роз’яснення. У листі від 28.01.2015 №2463/7/99-99-22-02-04-17 ДФС, посилаючись серед іншого на ст.78.1.1 Податкового кодексу, дійшла висновку про можливість перевірок суб’єктів господарювання, на яких поширюється дія мораторію, за певних умов.

Іншим листом (від 2.02.2015 №3217/7/99-99-15-01-04-17) податківці дозволили собі проводити документальні позапланові перевірки. Підставою для цього визначили наказ, який має бути вручений представнику суб’єкта господарювання. А ось у тому, чи отримувати його, намагалися розібратися правники та судді під час тематичного круглого столу, ініційованого Асоціацією адвокатів України.

Діяти негайно!

Основною проблемою, з якою стикаються суб’єкти господарювання, на думку адвоката Артура Резніка, є момент вручення наказу. Потрапляння цього папірця до рук представника бізнесу податківці сприймають як допуск до перевірки, що автоматично, на думку чиновників, позбавляє підприємця права на його судове оскарження.

Втім, жоден нормативний акт не містить такого поняття, як «допуск до перевірки». Це означає, підкреслив експерт, що наказ може бути оскаржений і після його отримання. Більше того, відмовляючись від отримання документа, підприємець ризикує порушити закон, адже в ньому можуть міститися цілком обгрунтовані підстави для порушення мораторію. Аби убезпечити себе від свавілля «перевіряльників», адвокат порадив протягом години з моменту вручення наказу звернутись до податкової із заявою про недопуск інспектора до перевірки, а також не зволікати із оскарженням дій податківців у судовому порядку.

Якщо перевірка все ж відбулася і було прийняте податкове повідомлення-рішення, ситуація ускладнюється. Відповідно до практики, сформованої Верховним та Вищим адміністративним судами, дослідження законності перевірки відмежовується від дослідження її результатів. Однак ця позиція була сформована до мораторію-2015 і найближчим часом, переконаний А.Резнік, має бути переглянута.

Далі буде…

Із цим твердженням погодився інший учасник зібрання — суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін. Він запевнив, що практично в 90% випадків суди першої інстанції підтримують позицію підприємця, а незначну кількість відмов виправляє апеляційна інстанція. Однак служитель Феміди порадив не надто захоплюватися цією статистикою, оскільки закон №71-VIII готує юридичній спільноті чимало сюрпризів.

Наприклад, документ містить формулювання «дозвіл Кабміну», в той час як у регламенті цього органу воно відсутнє. Так само відсутній і порядок отримання подібного дозволу. Також суддям незрозуміло, чи поширюватиметься мораторій на суб’єкта, дохід якого в результаті зустрічної перевірки був скоригований податківцями та перевищив встановлену межу у 20 млн грн.?

Довільно може бути витлумачене й положення, яке дозволяє перевірку у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом. Також у законодавстві відсутнє поняття «ринок», яким оперує закон №71-VIII, що також потягне за собою вільне трактування цієї норми.

Отже, питань набагато більше, ніж відповідей. Тож, аби зменшити кількість можливих порушень і, відповідно, спорів, фахівці закликають адвокатів, суддів та податківців виробити спільні підходи до тлумачення законодавчих неточностей.

Джерело:http://zib.com.ua/ua/117873-nedolugi_...