Єдиний оператор усіх реєстрів

«Уряд уже прийняв рішення про створення Державного підприємства «Національні інформаційні системи», яке об′єднає 21 реєстр, за які відповідає Міністерство юстиції. Підприємство буде створено як пілотний проект за новими стандартами, відповідно до Закону про прозорість та публічність державних фінансів, який вже найближчим часом набуде чинності», - зазначила перший заступник Міністра юстиції.

В Україні діє близько 100 реєстрів, операторами яких є різні міністерства та відомства. Через це ускладнюється процес їх адміністрування, адже кожне відомство має свій персонал, який безпосередньо займається підтримкою реєстрів.

Об′єднавши всі реєстри під одного оператора скоротиться кількість обслуговуючого персоналу, оптимізується робота та скоротяться затрати з державного бюджету.

Новостворене ДП стане першою державною компанією, яке матиме незалежну Громадську раду, до якої увійдуть представники громадськості та міжнародних організацій. Вони займатимуться розробкою та затвердженням фінансового плану, а також проводитимуть моніторинг використання коштів.

Вся інформація публікуватиметься на сайті, щоб журналісти і громадськість могли бачити, як витрачаються державні кошти. Керівника нового підприємства буде обрано на відкритому і прозорому конкурсі.

Як зазначив присутній на прес-конференції радник Міністра юстиції Ігор Алексєєв, раніше корупційні схеми, створені представниками минулої влади в Мін′юсті, призводили до суттєвих збитків державного бюджету. В цілому, через такі оборудки держава втратила більше 1,12 млрд грн.

«Колишнє керівництво Міністерства юстиції спільно з окремими приватними структурами створили систему, яка щорічно виводила з державного бюджету на рахунки приватних компаній в офшорах сотні мільйонів гривень», - зазначив радник Міністра юстиції.

Він розповів про 3 основні напрямки розкрадання державних коштів. Перший напрямок – закупівля електронних цифрових підписів у приватних компаній за завищеними цінами. За попередні роки така схема завдала державі збитків на 27 млн грн. Друга схема передбачала закупівлю бланків у приватних структур також за завищеними цінами. На цій схемі держава втратила 340 млн грн. Третя – найвагоміша корупційна схема – виплата роялті за використання програмного забезпечення.