Що потрібно, аби пенсії індексували частіше
09.07.2015 288 0 0
Топ-4 найактуальніших і найпоширеніших запитань про реформу
Нині є аж 24 закони, за якими пенсіонерам нараховують виплати. А це складно не лише для фахівців, а й створює багато проблем і спричиняє чимало запитань у пересічних українців. Отже, практично всі фахівці згодні, що настав час змін у законодавстві. Тому нині маємо у Верховній Раді аж чотири законопроекти. Найбільш обговорюваний — щодо запровадження накопичувальної системи та єдиних принципів нарахування пенсій, розроблений та підготовлений Пенсійним фондом разом з Мінсоцполітики та закордонними фахівцями. Місяць тому його вже намагалися винести на голосування у Верховній Раді, проте відправили на доопрацювання.
Отже, те, що зазвичай цікавить платників податку, — у запитаннях і відповідях.
1. Більшість українців і досі переконані, що реформи здебільшого зведуть до впровадження накопичувальної системи. Чи це справді так?
Одним з основних запланованих напрямів змін має стати реформування солідарної пенсійної системи.
Вона працює за принципом: людина сплачує внески у ПФ, тож пенсію отримуватиме залежно від того, скільки сплачує. Пропорційно і відповідно. Так мало би бути.
Але через те, що вже багато років Пенсійний фонд має багато навантажень, не властивих для нього, нині чималий дефіцит його бюджету. І саме тому не може так часто, яке це необхідно, індексувати, перераховувати та підвищувати пенсійні виплати.
У середньому за рік лише в столиці на такі невластиві виплати (надбавки, підвищення, пільги тощо) витрачається понад 2 мільярди гривень.
Наприклад, років 10—15 тому людині призначили пенсію 350 гривень, а нині її мінімальний розмір близько тисячі гривень. Тож різницю виплачує Пенсійний фонд, солідарна система покриває її власним коштом.
Також є пільгові пенсії, які люди заслужили, працюючи на підприємствах з важкими чи шкідливими умовами праці. Вони зазвичай ідуть на пенсію на п’ять років раніше. І усі п’ять років ПФ виплачує їм пенсії, а підприємства, де вони працювали, мають це відшкодовувати. Там, де є кошти та відповідальні керівники, так і роблять. Та є серед них ті, що вже давно збанкрутували або втратили свої виробничі потужності, отже й колишні фінансові можливості. І знову ці виплати лягають на ПФ.
Так, за 2014 рік 77 тисячам киян нарахували та виплатили 189 мільйонів гривень таких пенсій. А відшкодували підприємства тільки 126 мільйонів. Зрештою маємо 63 мільйони, які ПФУ не відшкодували лише за минулий рік. А загалом ця цифра становить понад 200 мільйонів гривень.
Отже, реформа буде спрямована на те, щоб солідарна пенсійна система працювала окремо, не навантажувала себе не властивими їй виплатами, не множила борги у бюджеті ПФ. А це дасть можливість частіше робити індексацію і перерахунок, підвищувати пенсійні виплати. А пенсії пільговим категоріям громадян виплачувать на загальних засадах солідарної системи і додатково за рахунок накопичувальної.
Накопичувальна система дасть змогу відчутно розвантажити солідарну, уможливить формування індивідуальних накопичень громадян та залучення інвестиційних ресурсів на розбудову національної економіки. Приміром, у Польщі цей ресурс нині становить понад 70 мільярдів євро — кошти, які активно працюють на економіку держави. А вартість накопичувальних пенсійних активів у країнах з найбільшими пенсійними ринками становить 36 трильйонів доларів.
2. Якими будуть внески та скільки людей передбачено до цього залучити?
Ставка внеску починатиметься від 2% у 2017-му з підвищенням на 1% щороку. Таким чином, у 2022 році планується досягти 7%.
За попередніми розрахунками, прогнозується залучити у 2017 році близько шести мільйонів учасників, внески яких становитимуть 4,8 мільярда гривень. У 2018-му — ще понад шість мільйонів учасників і більш ніж вісім мільярдів гривень. А у 2019 році — 6,3 мільйона учасників і майже 9 мільярдів гривень внесків.
Це має зменшити навантаження на роботодавців, які нині сплачують у ПФ за кожного працівника до 36,5%. Із запровадженням накопичувальної системи у 2017-му їхня частина внесків знизиться до 31%.
3. Куди направлятимуть кошти і хто відповідатиме за їх зберігання?
Закон передбачає, що ці кошти є власністю особи, яка їх сплачує. Зняти їх людина зможе по досягненні пенсійного віку (не раніше!) як додаток до основної пенсії. Також їх можуть успадковувати родичі пенсіонера.
Механізм управління цією системою полягає в тому, що держава гарантуватиме контроль і збереження накопичень. ПФ створить окремий накопичувальний фонд, забезпечить роботу його ради, яку сформує Кабмін. Ця рада вирішуватиме, у які програми зібрані гроші інвестуватимуть. Кошти надаватимуть компаніям з управління активами, що виграють конкурс, який проводитиме рада, аби виявити найперспективніших та найкращих. Як показує зарубіжний досвід, найчастіше їх інвестують у фондові ринки та цінні папери, з яких можна отримати найбільші прибутки. Тому це дасть поштовх і для розвитку фондового ринку України.
4. Що таке професійна пенсійна система?
Її запроваджуватимуть для певних категорій професій. І ті люди, які раніше (розраховуючи на спецпенсії, які нині відмінили) й нині відраховують у ПФ коштів більше, ніж решта (не всі, але деякі категорії так званих пільгових професій), матимуть право вже з 2016 року брати участь у накопичувальній системі.
Якщо цей пакет законів ухвалять, то з 1 січня 2016 року держслужбовці відраховуватимуть із своїх загальних внесків у ПФ 6,1%: 3,2% до накопичувальної системи, а 2,9% — до солідарної. А з 2017-го такі професійні пенсійні системи мають охопити й інші професії (металурги, шахтарі, трактористи тощо, тобто ті, які надають право виходити на пенсію достроково).
З одного боку, запровадження професійної пенсійної системи також дасть змогу розвантажити солідарну систему і сприятиме вже згаданому частішому перерахунку, індексації та підвищенню пенсій людям, які цього нині потребують. А з другого, у разі дострокового виходу на пенсію ці люди самостійно забезпечать собі достойні виплати на час, доки досягнуть офіційно визнаного в Україні пенсійного віку.
Джерело:http://ukurier.gov.ua/uk/articles/sho...
Комментарии к материалу