Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Чи захистить інтереси бізнесу черговий мораторій на перевірки

У парламенті зареєстровано проект закону, яким пропонується продовжити до 30 червня 2016 року мораторій на перевірки бізнесу контролюючими органами. Законопроект № 3 153 «Про особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачає обмеження на проведення перевірок 40 наглядовими відомствами з 51. Виняток зроблено лише для контролю у сфері енергетики, зокрема атомної; авіаційної діяльності; захисту прав споживачів; валютного та банківського контролю; захисту економічної конкуренції і т.п.

Як стверджують ініціатори документа, перевірки в цих сферах не зачіпають інтересів малого та середнього бізнесу, на захист якого і спрямований, власне, новий проект закону. Відмінністю запропонованого мораторію від попереднього може стати створення єдиної публічної бази дозволів на проведення перевірок за зверненнями фізичних осіб. Це, на думку авторів законопроекту, унеможливить вибірковий тиск на бізнес.

Кожен уряд, що отримало каденцію в стінах Кабінету міністрів України, вважає своїм обов'язком пообіцяти бізнесу зниження регуляторного та фіскального гніту. У тому числі шляхом скорочення перевірок та ревізій, які найчастіше є нічим іншим, як інструментом планового застосування різноманітних штрафів і санкцій і силового наповнення державного бюджету.

Рокіровка зі смаком

Ще Микола Азаров, будучи прем'єр-міністром, обіцяв підприємцям відмова від позапланових перевірок, а представників фіскальних органів, які будуть зловживати тиском на бізнес, обіцяв карати особисто.
Ігор Білоус, який аж до початку 2015 обіймав посаду голови Державної фіскальної служби, запевняв, що з його приходом в податкове відомство кількість перевірок скоротилася на 10-15%. А ініційована ним ж податкова реформа, запевняв Білоус, зведе частоту приходу ревізорів до підприємців до мінімуму.

Якщо за I півріччя 2 014 року зафіксовано 234000 планових і 102000 позапланових перевірок, то за п'ять місяців 2 015 роки їх кількість скоротилась до 3200 планових та 53200 позапланових перевірок.

Дійсно, восени 2014 Кабмін ввів заборону на перевірки всіх суб'єктів підприємницької діяльності, а парламент на підтримку уряду проголосував в кінці 2014 роки за зміни до Податкового кодексу. Вони аж до 2017 року встановили мораторій по багатьом видам податкових перевірок. Однак у контролюючих органів все одно залишилося чимало простору для маневру.

Втім, нова концепція податкової реформи, над якою ось уже кілька місяців посилено працюють уряд і парламент, знову передбачає скорочення регуляторного навантаження на бізнес. Але деякі депутати вирішили не чекати, поки влади прийдуть до компромісу з платниками податків, і зареєстрували у Верховній раді законопроект №3153, покликаний врегулювати державний контроль у сфері господарської діяльності.

Ініціатори цього проекту (до їх числа, крім депутатів, входять представники Мінекономрозвитку, Державної регуляторної служби та громадянського об'єднання «Реанімаційний пакет реформ») пропонують ввести мораторій на проведення 40 з 51 видів перевірок наглядовими органами. Причому, в даному випадку мова не тільки про прецеденти, пов'язаних з податковою дисципліною, а про будь-яких ситуаціях, в яких бізнес стикається з державними структурами.

Законодавці при цьому посилаються на згаданий уже мораторій Кабміну, який діяв аж до липня нинішнього року. У результаті, якщо за I півріччя 2014 зафіксовано 234000 планових і 102000 позапланових перевірок, то за п'ять місяців 2015 їх кількість скоротилася до 3200 планових та 53200 позапланових перевірок.

Ну, а для того щоб у чиновників не було наміри закручувати гайки бізнесу в обхід мораторію, законопроект також передбачає створення єдиної публічної бази дозволів на проведення перевірок за зверненнями фізичних осіб. Цей механізм повинен виключити будь-який тиск з боку контролерів.

Як виключення

Тим не менш, запропоновані ініціативи все одно далекі від досконалості і не вирішують багатьох проблемних питань, які хвилюють як малий, так і середній бізнес. Зокрема, оприлюднений законопроект обмежує перевіряючих лише на короткий термін, аж до 30 червня 2016 року. А в самому тексті прописано, що мораторій вводиться лише з тією метою, щоб дати уряду час на розробку програми реформування державного нагляду. Але чи достатньо буде цього часу на фундаментальні, якісні зміни в суцільно корумпованою бюрократичній системі? Питання риторичне.

Мораторій на перевірки та інші «каральні» дії наглядових органів повинен бути введений як мінімум на весь період імплементації нових правил гри. В іншому випадку бізнес в Україні буде страждати від неправомірних штрафів і санкцій

Крім усього іншого, Кабінет міністрів Арсенія Яценюка вже неодноразово декларував на найближчі 2-3 роки глобальний план реформ - як у податковій, так і в дозвільній та реєстраційної системах. Всі ці зміни неодмінно спричинять складності для величезної кількості підприємців і компаній, оскільки перехідний період завжди вдаряє по бізнесу.

Це означає, що мораторій на перевірки та інші «каральні» дії наглядових органів повинен бути введений як мінімум на весь період імплементації нових правил гри. В іншому випадку бізнес в Україні буде страждати від неправомірних штрафів і санкцій. І в Кабміні це розуміють, так само як і в стінах парламенту. Однак чомусь ніхто не наважується пролобіювати законодавчу заборону на будь-які посягання відносно підприємницького клімату в країні.

Ще один важливий нюанс: в розробленому законопроекті мається значний перелік винятків. Зокрема, мораторій на проведення перевірок не поширюється на Державну ветеринарну та фітосанітарну службу в частині контролю якості харчових продуктів; на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг; на Нацкомісію з цінних паперів та фондового ринку. Не стосуються норми документа дій Державної фіскальної служби та Державної фінансової інспекції, Державної служби експортного контролю, Держінспекції ядерного регулювання, Державіаслужби, а також Національного банку й Антимонопольного комітету.

Іншими словами, поза полем дії мораторію все одно залишається чимала кількість державних відомств і структур, які матимуть повне право в будь-який момент «нагрянути в гості» до бізнесу, знайшовши вагоме обгрунтування своїм діям. І коли з правила є винятки, ці винятки найчастіше працюють на користь чиновників - будь то представники фіскальної, санітарної або пожежної служб.

Час минув

Безумовно, немає сумніву в тому, що застарілу і вичерпала себе систему державного нагляду в усіх сферах потрібно міняти. Однак ці зміни жодним чином не повинні позначатися на бізнесі. У першу чергу на тому, який працює в рамках законодавчого поля, платить податки, створює робочі місця і генерує ВВП.
І хоча державі безсумнівно слід залишити за собою регуляторні функції, вони повинні поширюватися на тих підприємців і компанії, які мають підтверджені і виявлення гріхи. Або є потенційно ризиковими з погляду несплати податків, контрабанди, порушень трудового законодавства і т.д. І тільки на підставі рішення суду або з дозволу Кабінету міністрів перевіряючі зможуть зайти в офіс конкретного підприємства. Ніяк інакше.

А точкові спроби уряду у формі тимчасових мораторіїв не зможуть зупинити свавілля ревізорів і ліквідувати корупцію в їх рядах. Все це, звичайно, формує «правильний» імідж чинної влади, але реального захисту бізнесу від зазіхань на його нормальну роботу не дає.

 

Джерело:

http://forbes.net.ua/opinions/1403212-otkrojte-reviziya-zashchitit-li-interesy-biznesa-ocherednoj-moratorij-na-proverki\

 

Комментарии к материалу

Лучшие материалы