В каких случаях, фискальный чек на товары (услуги) должен обязательно содержать цифровое значение штрихового кода марки акцизного налога на алкогольные напитки?

Обязанность указывать цифровое значение штрихового кода марки акцизного налога на алкогольные напитки определена Приказом № 13, в редакции Приказа № 329, и должна отражаться в фискальном чеке, в любом случае, при реализации алкогольных напитков.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 06.09.2021 р. № 3349/ІПК/99-00-07-05-01-06

Державна податкова служба України розглянула запит [...] про надання індивідуальної податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) і в порядку ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно зі зверненням Товариство здійснює діяльність із застосуванням РРО та просить дати відповіді на наступні питання.

1. У яких випадках, фіскальний чек на товари (послуги) має обов'язково містити цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?
2. Заклади громадського харчування підприємства (бар, ресторан) здійснюють реалізацію алкогольних напоїв порціями на розлив. Яким чином в такому випадку у фіскальному касовому чеку на товар слід відображати інформацію про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?
3. Заклади громадського харчування підприємства (бар, ресторан) відповідно до технологічних карт на напої здійснюють приготування та реалізацію коктейлів, що мають в своєму складі декілька найменувань різних алкогольних напоїв (а також можуть містити інші інгредієнти). Яким чином в такому випадку у фіскальному касовому чеку на товари відображати інформацію про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?
4. В закладі тимчасового розміщування - готелі, що належить підприємству, здійснюється реалізація алкогольних напоїв через систему мінібарів в номері готелю. У який спосіб у такому випадку у фіскальному касовому чеку на товари слід відображати інформацію про цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої?

Щодо питання 1 повідомляємо.

Правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України від 06 липня 1995 року N 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон N 265). Його дія поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Статтею 8 Закону N 265 передбачено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов'язаної із застосуванням РРО або програмних РРО чи використанням розрахункових книжок, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до п. 1 розділу I Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 N 13 (далі - Положення N 13), визначено, що форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов'язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб'єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, мають відповідати його вимогам.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 08.06.2021 N 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних документів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.06.2020 за N 832/36454 (далі - Наказ N 329), внесено зміни до форми та змісту розрахункових документів.

Наказ N 329 стосується виключно наявності з 01.10.2021 року у фіскальному касовому чеку, які формуються всіма без виключення програмними РРО/РРО, цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Враховуючи викладене, обов'язок зазначати цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої визначено Наказом N 13, в редакції Наказу N 329, та має відображатись у фіскальному чеку, у будь-якому випадку, при реалізації алкогольних напоїв.

У відповідь на питання 2 та 3 щодо інформації, яка зазначається у рядку 9 фіскального чеку у разі реалізації коктейлів, виготовлених із використанням алкогольних напоїв, та продажу алкогольних напоїв на розлив, повідомляємо.

Пунктом 3 розділу II Наказу N 13 передбачено, що рядки чека повторюються відповідно до кількості різних найменувань товарів (послуг), які оплачені за одним касовим чеком.

Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон N 996) визначено, що одним з обов'язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Пунктом 11 ст. 3 Закону N 265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО/ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі відображення реквізитів марки акцизного податку методом ручного введення (для РРО, що не можуть бути доопрацьовані або використовуються без сканеру) або сканування штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

При програмуванні алкогольної продукції, що використовується у приготуванні коктейлів, слід забезпечити введення даних / сканування марки для відображення її реквізитів у розрахунковому документі при її відкупорюванні, в межах отримання першої порції для приготування коктейлю або продажу на розлив.

У відповідь на питання 4, яке в контексті звернення ґрунтується на твердженні Підприємства про практичну відсутність можливості чітко і однозначно ідентифікувати марки акцизного податку, якими марковані алкогольні напої, що реалізуються через систему мінібарів в номерах готелю, повідомляє.

Алкогольні напої - це продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об'ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу «живого» бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД (пп. 14.1.5 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Разом з цим відповідно до пп. 213.1.1 п. 213.1 ст. 213 Кодексу операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) є об'єктом оподаткування акцизним податком.

Згідно п. 216.1 ст. 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямків подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених, зокрема, у статтях 225 та 229 Кодексу.

Реалізацією підакцизних товарів (продукції) відповідно до абзацу першого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу вважаються будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Отже, згідно визначень пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу передача алкогольних напоїв (продукції) за договорами зберігання є реалізацією підакцизних товарів та, відповідно, є об'єктом оподаткування акцизним податком, та не може вважатись побутовою потребою особи.

Законом України від 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що одним з обов'язкових реквізитів первинних документів є зміст, обсяг та одиниця виміру господарської операції. Для товарів це буде їх найменування, кількість та їх одиниця виміру.

Пунктом 11 ст. 3 Закону N 265 встановлено обов'язок суб'єктів господарювання проводити розрахункові операції через РРО / програмні РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Отже, для підакцизної групи товарів встановлено особливий режим програмування, який не передбачає можливості використовувати назву однорідної групи (горілка, вино, сигарети, тощо), а вимагає зазначати в чеках РРО / програмних РРО, які супроводжують продаж таких товарів, саме найменування конкретної одиниці підакцизного товару, з обов'язковим відображенням в таких чеках, окрім найменування, їх УКТ ЗЕД, ціни та кількості, у тому числі цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Також п. 12 ст. 3 Закону N 265 передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.

Таким чином, Підприємства відповідно до вимог Законів N 265 та N 996 зобов'язані чітко та однозначно ідентифікувати алкогольні напої, що знаходяться в продажу у т. ч. реалізуються дистанційно, а також виконувати вимоги щодо чинного законодавства в частині обліку, зберігання та реалізації алкогольних напоїв.

Цифровий код лінійного штрих-коду марки акцизного податку для алкогольних напоїв містить в собі лише інформацію про реквізити марки акцизного податку, якою такі напої марковані. В свою чергу реквізити марки акцизного податку складаються з її серії та номеру, мають бути зазначені в розрахунковому документі, який свідчить про їх продаж, разом з назвою, ціною та фактичним об'ємом (кількістю) проданого алкогольного напою.

Відповідно, реалізація алкогольної продукції, незалежно від сфери діяльності суб'єктів господарювання, має відбуватись із зазначенням в розрахунковому документі фактично проданого об'єму (кількості) та реквізитів марки акцизного податку, якою марковано тару використану її виробником.

Як підсумок повідомляємо, що штрих-код марки акцизного податку містить в собі лише інформацію про серію та номер марки, і для виконання вимог Наказу N 329 достатньо лише перенесення такої інформації до розрахункового документа, при продажу алкогольного напою, яким маркована тара, в якій продаються алкогольні напої.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.