Предельные сроки расчетов при помещении товаров под таможенный режим «таможенный склад»

Оформление таможенной декларации типа ІМ-74 «таможенный склад» на импортируемые товары, не может быть основанием для остановки отсчета предельного срока, установленного НБУ, в связи с тем, что иностранные товары, помещенные под таможенный режим «таможенный склад» , сохраняют статус иностранных товаров (часть первая ст. 126 ТКУ), а владелец товара имеет возможность передать права собственности на иностранные товары (часть первая ст. 128 ТКУ) для вывоза их с территории Украины на основании новых товаросопроводительных документов и МД, так и оформить товары в таможенные режимы экспорта, реэкспорта, транзита, временного вывоза, переработки вне таможенной территории Украины (п. 5 ст. 129 ТКУ).

По результатам ввоз товара, за который резидентом произведена оплата и оформлена МД типа ІМ-74 и дальнейшее реэкспорт этого товара с оформлением МД типа ЕК-11 и получения оплаты от нерезидента в полном объеме в пределах предельного срока, установленного НБУ, не проводится начисление пени.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 05.10.2020 р. № 4129/ІПК/99-00-07-07-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства та додані до нього копії документів щодо здійснених операцій за договорами з імпорту і експорту товарів, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» усі суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форми власності та інших ознак мають рівне право здійснювати будь-які види зовнішньоекономічної діяльності та дії щодо її провадження, у тому числі будь-які валютні операції та розрахунки в іноземній валюті з іноземними суб’єктами господарської діяльності, що прямо не заборонені або не обмежені законодавством, у тому числі заходами захисту, запровадженими Національним банком України відповідно до Закону України «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон).

На сьогодні правові засади щодо порядку, строків розрахунків, відповідальності за їх порушення та здійснення уповноваженими банками нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (у тому числі щодо початку та завершення валютного нагляду за експортно-імпортними операціями) регулюються Законом, Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5 (далі – Інструкція № 5), Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 7 (далі – Інструкція № 7).

Так, відповідно до частини першої статті 13 Закону Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, що зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати) (частина 3 статті 13 Закону).

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів установлено пунктом 21 Постанови № 5 і становлять 365 календарних днів.
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із статтею 13 Закону, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина 5 статті 13 Закону).

Порядок здійснення банком валютного нагляду за дотриманням його клієнтами-резидентами (крім банків) установлених Національним банком України граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено Інструкцією № 7.

Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Інструкції банк здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків, зокрема за операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару нерезидентом не була здійснена поставка за операцією з імпорту товару з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та відображенням інформації про таке оформлення у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за такою операцією.

Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, – після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», ІМ-72 «Безмитна торгівля», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред’явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД) (підпункт 2 пункту 9 Інструкції № 7).

Водночас банк, крім підстав, передбачених у пункті 9 розділу III Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за наявності, зокрема, повідомлення від органу валютного нагляду, що здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства, про те, що немає порушень граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту, імпорту товарів, про яку банком надавалась інформація Національному банку згідно з підпунктом 1 пункту 25 розділу IV цієї Інструкції (підпункт 7 пункту 10 Інструкції № 7).

Необхідно зазначити, що Інструкція № 7 передусім регламентує лише дії банків в частині валютного нагляду за дотриманням резидентами встановлених законодавством граничних строків розрахунків за експортними, імпортними операціями.

Разом з тим відповідно до підпункту 1 пункту 3 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, одним із основних завдань ДПС є реалізація державної політики у сфері контролю за своєчасністю здійснення розрахунків в іноземній валюті в установлений законом строк.

Також слід зазначити, що глава 20 Митного кодексу України (далі – МКУ) надає суб’єктам ЗЕД можливість розміщення товарів на митному складі.

Митний склад згідно із статтею 121 МКУ це – митний режим, відповідно до якого іноземні або українські товари зберігаються під митним контролем із умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною третьою статті 125 МКУ передбачено, що іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або строків зберігання, установлених частинами першою і другою цієї статті, повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовано.

Щодо питання 1

Оформлення митної декларації типу ІМ-74 «митний склад» на товари, що імпортуються не може бути підставою для зупинення відліку граничного строку встановленого Національним банком України у зв’язку з тим, що іноземні товари, що поміщені у митний режим «митний склад» не є остаточним, та зберігають статус іноземних товарів (частина 1 статті 126 МКУ), а власник товару має можливість, як передати права власності на іноземні товари (частина 1 статті 128 МКУ) для вивезення їх з території України на підставі нових товаросупровідних документів і МД, так і оформити товари у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України (пункт 5 статті 129 МКУ).

Щодо питання 2

При дотриманні сукупних умов, зокрема ввезення товару по контракту за який проведено попередню оплату і оформлено МД типу ІМ-74 та подальший реекспорт цього товару за контрактом з оформленням МД типу ЕК-11, та отримання оплати від нерезидента у повному обсязі у межах граничного строку встановленого Національним банком України, не є порушенням строку розрахунків визначеного статтею 13 Закону і пунктом 21 Постанови № 5.

Щодо питання 3

За результатами імпортно-експортної операції, здійсненої шляхом ввезення товару за який резидентом проведену оплату і оформлено МД типу ІМ-74 та подальший реекспорт цього товару з оформленням МД типу ЕК-11, та отримання оплати від нерезидента у повному обсязі у межах граничного строку встановленого Національним банком України, не проводиться нарахування пені у відповідності до пункту 5 статі 13 Закону.

Водночас Державна податкова служба України повідомляє, що по зазначеній у зверненні Товариства операції банк, у відповідності до підпункту 7 пункту 10 Інструкції № 7, має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків.

Разом з тим наголошуємо, що кожен конкретний випадок розрахунків між Товариством і нерезидентами за імпортно-експортними операціями слід розглядати з урахуванням усіх документів та періодів часу в яких проведені зовнішньоекономічні операції зазначені у запиті товариства.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.