З якими податками аграрії житимуть в 2016 році

Для агробізнесу 2015 рік, як зрештою й 2016 рік – це періоди суттєвих змін в оподаткуванні. Що саме змінюється, розповідає юрист ЮФ «ОМП», експерт групи Податкова реформа Реанімаційного пакету реформ Андріанна Мартинів. 

Оминаючи зміни в суспільному, політичному й економічному житті країни, що безумовно вплинули на бізнес, ми зрезюмуємо основні податкові зміни 2015 року, які аграрії уже пережили; та проаналізуємо зміни в податковому законодавстві, що передбачені Законом України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році” №3688 (надалі – Закон №3688), підписаний президентом.

У 2015 році найбільше “вдарило по кишені” аграріїв перегляд нормативної грошової оцінки землі та її індексація для цілей єдиного податку четвертої групи. Адже розмір податку подекуди збільшився у 22 рази, в порівнянні з минулими роками. Нагадуємо, що раніше для цілей оподаткування використовувалася нормативна грошова оцінка станом на 1995 рік. Відповідно, зросла й орендна плата за землю, адже її розмір повинен бути не менше 3% відсотки від нормативної грошової оцінки. Якщо останнє сприяє здоровій конкуренції між агровиробниками, то перше – було “великою несподіванкою”. Щоб не бути голослівними можемо на реальному прикладі показати, які це цифри. Наприклад, якщо нормативна грошова оцінка станом на 1995 р. за 1 га ріллі (земельна ділянка розташована за межами населеного пункту в Хмельницькій області) складала 4 830 грн. і використовувалася для цілей сплати податку до 01.01.2015 року, то з 01.01.2015 року така оцінка складає 33900,48 грн.  За 716,264 га землі (середній земельний банк) сплачувався фіксований сільськогосподарський податок в розмірі:

у 2013 році – 1448,94 грн.;

у 2014 році – 3941,90 грн.,

то вже у 2015 році –109`267,62 грн.

Крім цього зросли ставки єдиного податку четвертої групи. Зокрема, для ріллі, сіножатей й пасовищ ставка з 0,15% зросла до 0,45% від нормативної грошової оцінки.

У 2015 році податкове законодавство пов’язує факт зареєстрованого права оренди на землю із можливістю застосування чи не застосування агровиробником “податкових пільг”. Для тих областей України, де реєстрація прав оренди здійснюється повільно ця норма створює безліч “податкових” проблем.

У 2015 році законодавці перейменували фіксований сільськогосподарський податок в єдиний податок четверту групу, що також призвело до неузгодженості законодавства. Оскільки не були внесені зміни в положення абз.4. п.1 ст.2 Закону України “Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування”. Така формальна необачність призвела до того, що аграрії почали отримувати “листи щастя” від місцевих управлінь пенсійного фонду й були змушені відшкодовувати витрати на виплату й доставку пільгових пенсій. Лише в листопаді 2015 року слуги народу прийняли відповідні зміни (законопроект №2229, що був підписаний Президентом 30.11.2015 року), і за місяць грудень 2015 року від такого відшкодування аграрії були звільнені.

2015 рік ознаменований епохальною подією, в липні відбувся запуск в повноцінному режимі електронної системи адміністрування ПДВ. В майбутньому електронна система повинна полегшити життя аграріїв, але процес впровадження електронної системи був доволі не простим, як і її функціонування.

Закон №3688 проповідує на 2016 рік тенденцію звуження податкових пільг для аграріїв. Зокрема, спеціальний режим з ПДВ (надалі – спец. ПДВ) скасовується, а 2016 рік – перехідний період, де спец. ПДВ функціонуватиме в новому форматі.

Незважаючи на те, що раніше оприлюднювалася інформація, що спец. ПДВ зберігається у такому вигляді:

• для рослинництва: 15% від спец. ПДВ залишається виробнику на спец. рахунку, а 85% зараховується в бюджет;
• для свинарства та птаховиробництва – 50% від спец. ПДВ залишається виробнику, 50 % від спец. ПДВ зараховуються до бюджету;
• для скотарства: 80% спец. ПДВ залишається підприємству, 20% -- в бюджет. То в тексті Закону №3688 (п.47, зміни до статті 209 Податкового кодексу України), що опублікований на сайті Верховної ради є така норма: “75% спец. ПДВ зараховується до Державного бюджету України; а 25 % – на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, що відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів”. Постає питання: “Чи це технічна необачність, чи можливий шлях для відступу”? Тому, яким буде відсоткове співвідношення розподілу 20% спец. ПДВ між агровиробниками й державою залишається загадкою. Втім, уже є недолік: під час кожного продажу с/г продукції агровиробник “авансуватиме” спец. ПДВ до державного бюджету, а за результатами звітного періоду може й не бути податкових зобов’язань з ПДВ до сплати до бюджету...

Щодо єдиного податку четвертої групи, то знову ж таки в тексті Закону №3688, що оприлюднений на сайті Верховної Ради, відсутні будь-які нововведення в частині обмеження суб’єктів, які можуть застосовувати цей податок. Більше того, є позитивний момент, положення про обов’язкову реєстрацію права оренди на земельні ділянки є виключено з п.291-1.1 Податкового кодексу України.

Справедливо зауважити, що зміни в оподаткуванні впроваджуються щодо всього сегменту бізнесу, не лише для аграріїв, тому працювати й платити податки “по новому” будуть майже всі. Наскільки ефективними є зміни в оподаткування покаже їх перевірка часом.

Андріанна Мартинів, 

юрист ЮФ «ОМП»,

експерт групи Податкова реформа Реанімаційного пакету реформ