Если завтра заработает налог на выведенный капитал: о последствиях

(изложено на языке оригинала)

Запровадження податку на виведений капітал схвалили уряд і президент. Втім, у перший рік дії нового податку можуть суттєво зменшитися надходження до бюджету. Як бути уряду, і про що свідчить міжнародний досвід?  

Український уряд планує кардинально реформувати корпоративне оподаткування. Законопроект про введення податку на виведений капітал — ПВК, яким обкладається не фінансовий прибуток, а розподілений прибуток та капітал підприємств, затвердив Кабмін і схвалив президент. Отже, введення нового податку — лише питання часу.

Втім, аналіз імовірних наслідків введення ПВК, здійснений Німецькою консультативною групою у співпраці з консалтинговою компанією Otten Consulting та Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій, а також міжнародний досвід дозволяють робити неоднозначні висновки щодо плюсів і мінусів реформи.

Занепокоєння викликає негативний короткостроковий вплив на стан бюджету після введення ПВК. Оскільки податок буде стягуватися лише з розподіленого прибутку, підприємства можуть відкласти сплату податків на наступні роки.

Це може спричинити короткостроковий дефіцит бюджету в розмірі 37-47 млрд грн, що відповідає 1,2-1,5% ВВП за роки впровадження ПВК. Зважаючи на нестабільну макроекономічну та фінансову ситуацію в Україні, впровадження ПВК мусить супроводжуватися комплексним планом компенсації негативного впливу на бюджет.

Крім того, зміна системи оподаткування не зменшує потребу у проведенні значно актуальнішої реформи, яка полягає в докорінній перебудові податкової системи, підвищенні потенціалу Державної фіскальної служби та боротьбі з корупцією.

Політичні передумови реформи

Реформа корпоративного оподаткування в Україні була на порядку денному впродовж багатьох років. Було навіть кілька спроб її впровадження.

Протягом останніх років на перший план вийшла реформа податкових органів, метою якої було перетворення ДФС з недієвої та непрозорої адміністративної структури на сучасну, ефективну та чесну державну службу, що задовольняла би податкові потреби держави та потреби підприємств у зниженні адміністративного тягаря.

Втім, реформа ДФС просувалася повільно. Це призвело до того, що група експертів та юристів запропонувала ґрунтовну реформу податку на прибуток підприємств — ППП, який планували замінити податком на виведення капіталу.

Ця ініціатива, яку найактивніше просувала голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна, отримала значну політичну підтримку.

У липні 2017 року юристи Олександр Шемяткін і Тетяна Шевцова подали до уряду законопроект про введення ПВК, над текстом якого працювала група у Мінфіні. Проект затвердили у жовтні, і Кабмін направив його на розгляд Нацради реформ.

Цілковито новий податок

Введення ПВК докорінно змінить корпоративне оподаткування. З економічної точки зору, ПВК є податком на розподілений прибуток у вигляді дивідендів та прирівняних до них платежів, а не фінансових прибутків, як у випадку ППП.

Вживання поняття "податок на виведений капітал" замість поняття "податок на дивіденди" означає, що з метою запобігання ухилянню від сплати податків будь-який рух капіталу від платників ПВК неплатникам ПВК буде обкладатися ПВК.

ПВК базується на міжнародному нестандартному виді корпоративного оподаткування. Вперше він був запроваджений в Естонії у 2000 році. Такий податок вводили в низці країн, зокрема, в Македонії й Молдові, але згодом його скасували.

Естонія залишається єдиною країною, у якій цей податок працює багато років. Грузія ввела схожий до естонського податок у 2017 році.

Існують дві причини, які спонукають до докорінної реформи податкової системи.

Перша — збільшення інвестицій. Оскільки нерозподілені прибутки не оподатковуються, це повинно сприяти інвестиційній діяльності.

Друга — зменшення адміністративного навантаження. Замість фінансових прибутків податковою базою є операційні доходи. Вважається, що оподаткування операційних доходів полегшує адміністративне навантаження підприємств та податкових органів.

Ключовою відмінністю між ПВК та ППП є те, що база оподаткування, тобто вартість активів об'єктів оподаткування, складатиметься не із скоригованих фінансових прибутків підприємств, а з окремих операцій, що підлягають оподаткуванню.

Це радикальна відмінність, адже відтепер податкове регулювання буде спрямоване на окремі платежі, а не на перевірку всієї фінансової звітності платників податків.

Податкові ставки та база оподаткування

ПВК матиме дві основні ставки: 15% — для розподілу прямих прибутків, 20% — для розподілу прихованих прибутків — "умовних дивідендів". Це стимулюватиме платників використовувати для розподілу прибутку "нормальні" дивіденди.

Хоча ці ставки ПВК начебто наближаються до поточної ставки ППП у розмірі 18%, ПВК передбачатиме зменшення податкових ставок на розподілений прибуток.

Оскільки з дивідендів не будуть стягуватися податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, ставка знизиться до 11% для прибутків, розподілених між фізичними особами через дивіденди, але за умовними дивідендами ставка зросте на 2%.

Податкова база ПВК

Підприємства, що підпадають під дію ПВК, повинні будуть звітувати лише про оподатковувані операції, а не подавати податкову декларацію на основі повної фінансової звітності. Звіти про виплату дивідендів та операції з виведення капіталу повинні надаватися щомісяця, якщо протягом цього місяця такі операції відбулися.

Податкова повинна мати доступ до квартальних і річних фінансових звітів компаній, повноваження проводити перевірки на підставі звітів платників, фінансових і бухгалтерських звітів, інших документів, пов'язаних з рішеннями про розподіл прибутку та розрахунок платежів, що прирівнюються до виведення капіталу.

Більшість концепцій запобігання ухилянню від сплати податків, які використовуються в рамках ППП, такі як контроль трансфертного ціноутворення або моніторинг відсоткових платежів, залишаться актуальними і в рамках ПВК.

Докладніше: https://www.epravda.com.ua/publicatio...