Обложение НДФЛ, военным сбором и начисление ЕСВ на доход, выплаченный по решению суда

Лист ДФС України

від 31.08.2017 р. № 1770/6/99-99-13-02-03-15/ІПК

«Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування єдиного внеску на дохід, виплачений за рішенням суду»

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) на дохід, виплачений за рішенням суду і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, та податковий агент.

Згідно з пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого включаються, зокрема:

дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди, крім випадків визначених цим підпунктом (пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу);

інші доходи, крім визначених у ст. 165 Кодексу (пп. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті).

Крім того, доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Враховуючи викладене, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку податковим агентом включаються інші доходи (сума середнього заробітку, виплаченого на підставі рішення суду за час вимушеного прогулу) та дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди відповідно до пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом.

Законом України від 08 липня 2010 року N 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон N 2464) визначаються, зокрема, принципи збору та ведення обліку єдиного внеску, платники єдиного внеску, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску (частина 2 ст. 2 Закону N 2464).

Дія Закону N 2464 не поширюється на відносини між страхувальником та застрахованою особою, що виникли за періоди до набрання його чинності.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону N 2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців та найманих працівників є, зокрема, сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці".

При цьому частиною другою ст. 7 Закону N 2464 передбачено, що для осіб, яким згідно з рішенням суду нараховано середню заробітну плату за вимушений прогул, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу) на кількість місяців, за які вона нарахована.

Єдиний внесок відповідно до частини п’ятої ст. 8 Закону N 2464 встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону N 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Частиною другою ст. 9 Закону N 2464 встановлено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які згідно із Законом N 2464 нараховується єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані подавати звітність з єдиного внеску за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, визначені законодавством (п. 4 частини другої ст. 6 Закону N 2464).

наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. N 435 затверджено Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, який є обов'язковим для виконання платниками.

Водночас перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року N 1170 згідно з п. 8 розділу І якого компенсація моральної шкоди працівникам, що виплачується за рішенням суду, не є базою нарахування єдиного внеску.

Отже дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2009 - 2010 роки (до набрання чинності Закону N 2464) та суми компенсації моральної шкоди не є базою нарахування єдиного внеску. При цьому страхові внески, які нараховувались у 2009 - 2010 роках відносяться до компетенції Пенсійного фонду України.

Разом з цим дохід у вигляді середньої заробітної плати, нарахованої на підставі рішення суду, за час вимушеного прогулу за періоди 2011 - 2014 роки є базою нарахування єдиного внеску, до якої застосовується ставка 22 відсотка.

Додатково зазначаємо, що інформацію про реквізити бюджетних рахунків для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) Ви можете дізнатися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України в рубриці "Бюджетні рахунки" (http://sfs.gov.ua/byudjetni-rahunki/).

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.