ГФС о возмещении НДС

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 15.06.2017 р. N 667/А/99-99-13-04-02-14/ІПК

Про відшкодування податку на додану вартість

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення про надання індивідуальної податкової консультації та повідомляє таке.

Право на віднесення платником податку на додану вартість (далі - ПДВ) до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених/нарахованих у разі здійснення операцій з придбання товарів або необоротних активів, закріплено ст. 198 Кодексу.

При цьому, рішення про відшкодування ПДВ може бути прийняте контролюючим органом після підтвердження сум ПДВ, заявлених до відшкодування відповідно до вимог ст. 200 Кодексу, та у разі додержання платником ПДВ законодавчих та нормативних актів з питань оподаткування.

Згідно із п. 200.4 ст. 200 Кодексу бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника ПДВ за його заявою підлягає сума ПДВ, що фактично сплачена у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму ПДВ, обчислену відповідно до п. 200¹.3 ст. 200¹ Кодексу, на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Зауважуємо, відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник ПДВ зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами, необоротними активами, у разі, якщо такі товари, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 Кодексу) або в операціях, що здійснюються платником ПДВ в межах балансу, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, при цьому, не може бути нижче ціни придбання таких товарів.

У випадку, якщо на момент перевірки платника ПДВ контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником ПДВ на вимогу такого органу, виявлено нестачу (реалізацію) придбаних таким платником товарів, для цілей розд. V Кодексу такі товари вважаються використаними платником ПДВ в операціях, що не є господарською діяльністю платника ПДВ.

Зауважуємо, що відповідно до п. 63.3 ст. 63 Кодексу платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (далі - об’єкти оподаткування), є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів. Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Відповідно до положень Кодексу процедури обліку об’єктів оподаткування, визначені розд. VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 р. N 1588, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.12.2011 р. за N 1562/20300 (далі - Порядок N 1588).

Згідно з п. 8.4 розд. VIII Порядку N 1588 повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою N 20-ОПП (додаток 10 до Порядку N 1588) подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою N 20-ОПП засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Початком перебігу 10-денного строку є дата набуття права платником щодо об’єкту оподаткування відповідно до правовстановлюючих документів чи документів, що підтверджують право користування, розпорядження об’єктом оподаткування.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.