Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Разделы:
Подразделы:
Подразделы:
Подразделы:

Відсторонення працівника від роботи

За загальним правилом роботодавець має відсторонити працівника від роботи у наступних випадках:

  • появи на роботі у нетверезому стані,

  • у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

  • відмови або ухилення від обов’язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони;

  • в інших випадках, передбачених законодавством.

 

В законодавстві відсутнє чітке визначення поняття «відсторонення від роботи», що на практиці призводить до помилок в застосуванні даного положення законодавства.

Під відсторонення працівника від роботи слід розуміти, однин із випадків передбачених законодавством призупинення трудових правовідносин, яке полягає в тимчасовому увільненні працівника від обов'язку виконувати роботу за укладеним трудовим договором і тимчасове увільнення роботодавця від обов'язку забезпечувати працівника роботою або створювати умови для її виконання. Тимчасове увільнення працівника від виконання його трудових обов’язків в порядку відсторонення від роботи, на умовах та підставах встановлених законодавством за суттю не є дисциплінарним стягненням, а є особливим запобіжним заходом, який застосовується у виняткових випадках, і має за мету відвернення та/або попередження негативних наслідків.

Призупинення трудових відносин в такому випадку не тягне за собою обов’язкове їх припинення. При цьому на період усунення від роботи за працівником зберігається його робоче місце.

Відсторонення працівника від роботи законодавство не завжди пов’язує призупинення виплати заробітної плати за час відсторонення.

Законодавством передбачено випадки збереження виплати заробітної плати відстороненому працівнику повністю або частково.

Зокрема, відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про Державну службу» відсторонення державного службовця від виконання повноважень за посадою відбувається із збереженням заробітної плати.

Водночас, відповідно до вимог статті 65 Закону України «Про запобігання корупції» особа, якій повідомлено про підозру у вчиненні нею злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом. Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом без збереження заробітної плати.

У разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, у зв’язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов’язаного з таким відстороненням. Відсторонення від посади без збереження заробітної плати може здійснюватись, щодо підозрюваного або обвинуваченого у кримінальному провадженні, щодо злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого злочину. У такому випадку в разі відсторонення не передбачено збереження заробітної плати, але передбачено відшкодування шкоди, яка завдана громадянинові внаслідок незаконного відсторонення від роботи (посади). Право на відшкодування шкоди за рахунок держави виникає в разі встановлення у вироку суду факту незаконного відсторонення; постановлення виправдувального вироку суду, закриття кримінального провадження.

В питанні відсторонення працівника від роботи слід відмежовувати відсторонення у випадках передбачених законодавством для правовідносин, які не регулюються законодавством про працю. Згідно рішення Конституційного суду України від 12 січня 2010 року N 1-рп/2010 усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 ЦК України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 КЗпП України.

Відсторонення від роботи працівника здійснюється роботодавцем з підстав передбачених законодавством з власної ініціативи та/або на вимогу третіх сторін (суду, органів державного нагляду та контролю, та інших уповноважених органів).

Здійснюючи відсторонення від роботи працівника роботодавець зобов’язаний діяти на підставі, у межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачені законом, неупереджено, дотримуватись принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення:

 - правову підставу для відсторонення від посади;

 - наслідки відсторонення від посади для інших осіб;

 - законодавче встановленні гарантії відстороненого працівника на оплату праці,

 - строки відсторонення, які мають відповідати часу, потрібному для усунення причин відсторонення, якщо тільки уповноваженим органом не визначено інший строк відсторонення.

Відсторонення від роботи оформляється наказом (розпорядженням) роботодавця, з викладенням підстав та строків відсторонення, з яким працівник має ознайомитись негайно під розпис, адже таке рішення має істотне значення у реалізації права працівника на працю. Якщо працівника, відстороненого від роботи, не звільнено з роботи відповідно до закону, він має право бути допущеним до роботи після усунення підстав, або закінчення визначеного строку відсторонення, з якими пов’язувалося відсторонення працівника від роботи. Якщо в наказі (розпорядженні) про відсторонення працівника від роботи не визначено строк відсторонення про допуск його до роботи видається наказ (розпорядження).

У випадку відсторонення працівника від роботи з припиненням виплати заробітної плати, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається, оскільки статтею 22 Закону України „ Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі, як повна або часткова компенсація заробітної плати, котру вона втрачає внаслідок захворювання, або інших страхових випадків. Водночас, відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» у випадку не можливості переведення на іншу роботи особи, яка є бактерієносієм, і робота якої пов'язана з обслуговуванням населення, що може призвести до поширення інфекційних хвороб, така особа відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом, з виплатою допомоги у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до умов статті 82 КЗпП України, статті 9 Закону України «Про відпустки» період відсторонення працівника від роботи не враховується до стажу роботи, що дає право на щорічну відпустку. За період відсторонення від роботи без збереження заробітної плати сплата страхового внеску на соціальне страхування не здійснюється, і такий період до страхового стажу не зараховується.

Працівники мають право на звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством (стаття 2 КЗпП України). Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного суду України , викладеними у пункту 10 Постанови від 24 грудня 1999р № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо буде встановлено, що на порушення статті 46 КЗпП роботодавець із власної ініціативи без законних підстав відсторонив працівника від роботи із зупиненням виплати заробітної плати, суд має задовольнити позов останнього про стягнення у зв'язку з цим середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (стаття 235 КЗпП).

За порушення законодавства про працю винні особи притягаються до відповідальності згідно з законодавством.

Джерело: Державна інспекція України з питань праці

Комментарии к материалу
Быстрая регистрация
Будьте в курсе изменений и актуальных тем, задавайте вопросы.
Популярное
06.05.2025
Топ-20 новостей прошлой недели
Самые интересные новости минувшей недели Принят закон об обмене информацией и приостановке действия трудового договора Классификатор профессий и квалификационные характеристики объединили с Реестром квалификаций: Закон подписан В ГНС будут подавать информацию о банковских счетах не только СХД, а т...
10.02.2025
В Верховной Раде зарегистрирован законопроект о повышении минимальной зарплаты, пенсий и прожиточного минимума
Больше по теме: Минимальная зарплата и прожиточный минимум – 2025: какие размеры и на что повлияют Размер минимальной заработной платы Парламентарии представили законопроект № 12462, которым предусматривается повышение прожиточного минимума, минимальной зарплаты и минимальной пенсии по возра...
27.02.2025
Хранение и использование горючего на предприятии в 2025 году: учет, налоги и документальное оформление
Марафон-2025: главные бухгалтерские акценты года У субъектов хозяйствования, использующих в своей деятельности транспортные средства, другие машины и механизмы, потребляющие топливо, постоянно возникают вопросы, связанные с учетом и документальным оформлением операций с таким горючим, а также с изме...
Новое
09.05.2025
Документы, вступившие в силу с 5 по 11 мая 2025 года
Указ Президента от 15.04.2025 № 236/2025 «О продлении срока проведения общей мобилизации» Закон Украины от 08.10.2024 № 3992-IX «О внесении изменений в некоторые законы Украины относительно разграничения полномочий центральных органов исполнительной власти в сферах промы...
09.05.2025
Изменения в законодательстве с 5 по 9 мая 2025 года
Внесены изменения в Порядок проведения призыва граждан на военную службу во время мобилизации КМУ внес изменения в постановление КМУ от 16.05.2024 № 560 «Об утверждении Порядка проведения призыва граждан на военную службу во время мобилизации, на особый период». В Порядок предоставлени...
09.05.2025
НБУ возобновляет отдельные требования к оценке банками кредитного риска
Восстановление требований является своевременным, учитывая длительное экономическое восстановление и потребность в повышении устойчивости сектора для более активного кредитования экономики в дальнейшем. Национальный банк в рамках реализации целей, определенных Стратегией НБУ и Стратегией по развитию...
Лучшие материалы