Калькулювання собівартості продукції інкубації

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: про порядок калькулювання собівартості продукції інкубації.

Калькуляція собівартості продукції інкубації

Розрахунок собівартості продукції інкубації має певні особливості. Це пояснюється тим, що в інкубаційних господарствах на кінець року може бути незавершене виробництво (наприклад, при тривалості інкубаційного періоду 21 день закладку курячих яєць на інкубацію проводять після 11 грудня). Тому при визначенні собівартості добового молодняку птиці необхідно розмежовувати витрати між отриманою продукцією та незавершеним виробництвом.

Суму незавершеного виробництва (Н, грн.) обчислюють за формулою

Н = ПС : Т х Як. р х Д,

де ПС – планова собівартість однієї голови добового молодняку птиці, грн.;

Т – тривалість (період) інкубації в днях;

Я к. р – кількість яєць, що залишились в інкубаторах на кінець року;

Д – фактичний період інкубації закладених яєць у днях за звітний період.

Наприклад, планова собівартість добових курчат (ПС) – 4,20 грн.; період інкубації (Т) – 21 день; закладено в інкубатор 50 000 яєць. Отже, собівартість інкубації одного яйце-дня становить 0,20 грн. (ПС : Т). В інкубатор партія яєць закладена 17 грудня, тому в незавершеному виробництві поточного року вона становитиме 15 днів (з 17 грудня по 31 грудня) і перебуватиме у процесі інкубації 750 000 яйце-днів (15 д. х 50 000 яєць). Таким чином, вартість незавершеного виробництва в інкубації – 150 000 грн. (750 000 яйце-днів х 0,20 грн.).

У процесі інкубації поряд з основною продукцією (добовим молодняком) або послугами з інкубації отримують кілька видів побічної продукції (міражні яйця, шкаралупу тощо), яка відповідно до Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі – Методрекомендації № 132) оцінюється за цінами її можливого використання.

Для визначення фактичної собівартості голови добового молодняку птиці від суми витрат, віднесених на одержану продукцію, необхідно відняти вартість побічної продукції, а результат поділити на кількість оприбуткованих голів ділового добового молодняку птиці. При цьому в калькуляційні розрахунки включають вартість лише тієї побічної продукції, яка фактично була використана або планується до використання. Тобто якщо, наприклад, у результаті інкубації вилучено яйця ІІ міражу, але їх використання у виробничих цілях не планується, то такі яйця не оприбутковуються як побічна продукція і не зменшують загальну суму витрат на основну продукцію.

Значно ускладнюється методика калькулювання собівартості добового молодняку птиці при одночасній інкубації яєць різних видів, оскільки виникає необхідність розподілити витрати на інкубацію за видами птиці.

Від обґрунтованості бази розподілу таких витрат значною мірою залежить точність калькуляції. Утім Методрекомендаціями № 132 та іншими нормативними документами України базу розподілу витрат на інкубацію між проінкубованими яйцями кожного виду птиці не передбачено.

При розподілі вказаних витрат слід ураховувати, що інкубовані яйця різних видів птиці відрізняються за розмірами (тому їх місткість у лотку різна) і періодами інкубації. З урахуванням цих та інших чинників на практиці інкубаційні підприємства використовують коефіцієнти перерахунку яєць різних видів птиці в умовні яйце-місця. Ці коефіцієнти встановлені Методичними рекомендаціями з інкубації яєць сільськогосподарської птиці (Загорск: Министерство сельского хозяйства СССР, Птицепром СССР, Всесоюзный НИТИ птицеводства, 1980. – 76 с.), а також викладені у радянських посібниках із калькулювання сільгосппродукції.

Так, коефіцієнти перерахунку становлять:

• для яєць курей – 1,0 од.;
• яєць качок – 2,5 од.;
• яєць гусей – 5,0 од.;
• яєць індиків – 2,0 од.;
• яєць цесарок – 1,0 од.;
• яєць перепілок – 0,25 од.

Застосування цих коефіцієнтів дає можливість визначати порівняльну кількість умовних яйце-місць, відображати ступінь використання інкубаторів і є базою для розподілу витрат інкубації.

Методику розрахунку собівартості інкубації добового молодняку птиці розглянемо на умовному прикладі.

Приклад

За рік проінкубовано 120 000 яєць курей та 18 000 яєць індиків. Вартість проінкубованих яєць курей – 108 000 грн., індиків – 27 000 грн. Від інкубації яєць батьківського стада оприбутковано 117 500 голів добового молодняку курей та 17 000 голів молодняку індиків. На кінець періоду в інкубаційних шафах залишається 2 000 яєць курей. Загальна сума вит­рат на інкубацію становить 578 000 грн. Крім того, за рік оприбутковано побічну продукцію (шкаралупа, яйця ІІ міражу, задохлики, каліки) від інкубації яєць курей на суму 1 000 грн. та яєць індиків на суму 3 600 грн. На кінець року є незавершене виробництво з інкубації яєць курей – 8 000 грн.

Розрахунок собівартості однієї голови добового молодняку покажемо в таблиці.