Що рік прийдешній нам готує, або зміни в роботі бухгалтерів з 01.01.2016 р.

Зміни з податку на прибуток, які запрацювали із 01.01.2016 р.  

внесено Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ

Серед основних нововведень, зокрема, такі:

1. Квартальний звітний період наростаючим підсумком. 
Виняток — річний звітний період для новостворених, сільгоспвиробників і платників, що мають бухдохід за попередній рік не більш ніж 20 млн грн. При цьому скасували спецстрок подання декларації з податку на прибуток (у п. 57.1 ПКУ) за рік до 1 червня. Запитання, яке постає: у який строк звітувати за підсумками 2015 року — до 1 червня чи впродовж 60 календарних днів по закінченні року? Адже при переході на квартальний період із 2016 року може статися так, що звітність за перший квартал слід подати раніше, ніж за 2015 рік. Тому, найімовірніше, схилятимуть до звітування за новими строками — при річному періоді — протягом 60 календарних днів за звітним роком. Побачимо, що стосовно цього скажуть податківці.

2. Скасування щомісячних авансових внесків із 2016 року. Починаючи із 1 січня 2016 року щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств не сплачуються. Платники лише сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок у розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року. Постає запитання: усі платники податку на прибуток повинні будуть подати декларацію за три квартали та сплатити цей «перехідний» авансовий внесок чи лише ті, що звітуватимуть поквартально? Виходячи із формулювання — усі платники податку на прибуток змушені будуть подати декларацію за три квартали й на підставі неї сплатити авансовий внесок. Процитуємо:
«Платники податку на прибуток підприємств сплачують до 31 грудня 2016 року авансовий внесок із цього податку в розмірі 2/9 податку на прибуток, нарахованого в податковій звітності за три квартали 2016 року.
Розрахунок такого авансового внеску подається платником податку в податковій декларації за три квартали 2016 року. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань».

3. Збережено авансові внески при виплаті дивідендів.

4. Збережено ставку податку на прибуток на рівні 18%.

5. При розрахунку податку на прибуток за 2015 рік, безперечно, діятимуть правила ПКУ в редакції до 01.01.2016р., однак з урахуванням того, що фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку 4-ї групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників податків, які сплачують авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів.

Підкреслимо: якихось змін у застосуванні різниць із податку на прибуток нововведення не принесли. Тобто порівняно з проектами, оприлюднений Закон не містить низки очікуваних змін (немає  уточнень по поворотній фіндопомозі, безнадійній дебіторській заборгованості, різниці по ремонтах/поліпшеннях які врахувалися раніше в податку на прибуток, тощо).

6. Урегульовано ситуацію з ОСББ щодо норм статутних документів, які б надавали їм змогу бути неплатниками податку на прибуток.

7. Передбачено різниці при фінансовій реструктуризації боргу.

З 01.01.2016 р. - зміни у частині регулювання спрощеної системи оподаткування 

згідно з Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ

Текст Закону № 909 цілком відповідає законопроекту № 3688. Тож наразі згадаємо, які зміни підготував цей закон:

1) зменшено розмір граничного річного обсягу доходу єдинників групи 3 до 5 млн грн;

2) вилучено застереження щодо того, що права власності/користування земельними ділянками, що є об’єктом оподаткування єдинників групи 4, повинні бути оформлені й зареєстровані відповідно до законодавства;

3) збільшено відсоткові ставки єдиного податку для єдинників групи 3 до 3 та 5% для платників і неплатників ПДВ відповідно;

4) збільшено розмір ставок податку для єдинників групи 4:

• для ріллі, сіножатей і пасовищ (окрім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, а також ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди) — 0,81;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, —0,49 ;
• для багаторічних насаджень (окрім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях) — 0,49;
• для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах і на поліських територіях, —0,16;
• для земель водного фонду — 2,43;
• для ріллі, сіножатей і пасовищ, що перебувають у власності сільськогосподарських товаровиробників, які спеціалізуються на виробництві (вирощуванні) і переробці продукції рослинництва на закритому ґрунті, або надані їм у користування, у т.ч. на умовах оренди, — 5,4.

З'явилися нові правила визначення бази обкладання ПДВ, які запрацювали із 01.01.2016 р. 

внесено Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ

Розглянемо їх детальніше: 

По-перше, закріплено, що до бази обкладення ПДВ не включається акцизний податок на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

По-друге, база оподаткування операцій із постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Нагадаємо: у 2015 році база обкладення ПДВ у цьому випадку мала бути не нижчою за собівартість відповідних товарів/послуг.

По-третє, у разі постачання банками й іншими фінустановами майна, набутого ними у власність унаслідок звернення стягнення на таке майно, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною постачання та ціною придбання такого майна. Ціна придбання визначається як вартість майна, за якою таке майно набуте у власність. У разі придбання майна в платника податку ціна придбання визначається з урахуванням податку на додану вартість.

Якщо за таким майном суми податку були включені до складу податкового кредиту банком, іншою фінансовою установою, застосовуються положення п. 198.5 ПКУ.

По-четверте, база оподаткування операцій із постачання послуг із перевезення (переміщення, транспортування) природного газу транскордонними газопроводами транспортування природного газу територією України в митному режимі транзиту), що виконуються (надаються) НАК «Нафтогаз України», визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Роботодавці з 2016 р. й надалі зберігатимуть середній заробіток за мобілізованими, однак компенсацій із бюджету не отримуватимуть

внесено Законом України від 24.12.2015 р. № 911-VII 

Передбачається, що за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) уведення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду чи до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більш ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада й середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб — підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Це означає, що роботодавців фактично позбавили можливості з 2016 року отримувати компенсацію із бюджету в межах середнього заробітку працівникам, призваним на військову службу в особливий період.
Як наслідок, якщо компенсаційні виплати з бюджету роботодавці не отримуватимуть, то й не діятиме звільнення від оподаткування виплат, нарахованих у межах середнього заробітку таким працівникам.

Тож фактично на роботодавців переклали весь тягар із забезпеченням гарантій працівникам, призваним на військову службу.
Адже в ч. 2 ст. 265 КЗпП лишається відповідальність у вигляді штрафу в 10 мінімальних зарплат за кожного працівника, щодо якого не забезпечено гарантій, передбачених ч. 3 та 4 ст. 119 КЗпП.

У такій ситуації незрозуміло, чому одночасно було викладено в новій редакції друге речення ч. 7 ст. 7 Закону № 2464, яка тепер передбачає, що не нараховується та не утримується ЄСВ із виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації.

Зміни до ПКУ – 2016: ставку ПДФО підвищили з 15% до 18%

внесено Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ

 Основні нововведення в частині ПДФО такі:

• ставка ПДФО більше не залежить від розміру доходу, а є сталою (у 2016 році — 18%, із 2017 року — 17%);
• розмір податкової соцпільги, як і раніше, становить 50% мінзарплати (у 2016 році — 689 грн). Обіцяного підвищення порогу доходу для застосування ПСП не відбулося. Він, як і раніше, дорівнює розміру мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), установленої на 1 січня звітного податкового року, помноженому на 1,4 (у 2016 році — 1930 грн);
• для підприємців-загальносистемників змінили правила сплати авансових платежів із ПДФО. Тепер вони розраховуються платником податку самостійно згідно із фактичними даними, зазначеними в Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу тасплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня та до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.

Серед інших змін, які можна вважати позитивними — від обкладення ПДФО звільнили доходи, отримані фізособами у зв'язку зі здійсненням заходів щодо енергоефективності й енергозбереження. 

ЄСВ із 1 січня справляється за ставкою 22% 

внесено Законом України від 24.12.2015 р. № 909-VІІІ

Із 1 січня 2016 року вносяться зміни до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI:

• працюватиме єдина ставка ЄСВ у розмірі 22% (диференційованих ставок ЄСВ залежно від класу професійного ризику виробництва не буде);
• максимальну величину бази нарахування ЄСВ підвищать із 17 до 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
• із заробітної плати (доходу) робітників більше не утримуватимуть ЄСВ (3,6%). Утримання скасовується;
• якщо база нарахування ЄСВ не перевищує розміру мінімальної зарплати, то сума ЄСВ розраховується як добуток розміру мінімальної зарплати й ставки ЄСВ;
• при нарахуванні зарплати (доходів) фізособам із джерел за неосновним місцем роботи ставка ЄСВ застосовується до визначеної бази нарахування ЄСВ незалежно від її розміру.

Мінзарплата та прожитковий мінімум у 2016 році зростатимуть із 1 травня та 1 грудня

згідно з Законом України «Про Державний бюджет України» від 25.12.2015 р. № 928-VІІІ.

   У 2016 році мінімальна зарплата становитиме:

• у місячному розмірі: із 1 січня — 1378 грн, із 1 травня — 1450 грн, із 1 грудня — 1550 грн;
• у погодинному розмірі: із 1 січня — 8,29 грн, із 1 травня — 8,69 грн, із 1 грудня — 9,29 грн.

    Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2016 року — 1330 грн, із 1 травня — 1399 грн, із 1 грудня — 1496 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

• дітей віком до 6 років: із 1 січня 2016 року — 1167 грн, із 1 травня — 1228 грн, із 1 грудня — 1313 грн;
• дітей віком від 6 до 18 років: із 1 січня 2016 року — 1455 грн, із 1 травня — 1531 грн, із 1 грудня — 1637 грн;
• працездатних осіб: із 1 січня 2016 року — 1378 грн, із 1 травня — 1450 грн, із 1 грудня — 1550 грн;
• осіб, які втратили працездатність: із 1 січня 2016 року — 1074 грн, із 1 травня — 1130 грн, із 1 грудня — 1208 грн.

     Відповідні показники містить Закон України «Про Державний бюджет України» від 25.12.2015 р. № 928-VІІІ.
Варто звернути увагу, що ряд показників визначаються на основі розміру мінімальної зарплати станом на 1 грудня поточного року, тому їх розмір слід визначати виходячи із показника 1378 грн. 

З 01.01.2016 р. скасовується додатковий імпортний збір

Коментар до Закону України «Про заходи щодо стимулювання зовнішньоекономічної діяльності» від 24.12.2015 р. № 912-VIII

Верховна рада, як і обіцяла, скасувала додатковий імпортний збір, що діяв у 2015 р.

Так, додатковий імпортний збір було запроваджено на 12 місяців Законом України «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті XII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року» від 28.12.2014 р. № 73-VIII. 

Такий імпортний збір справлявся у розмірі 5-10% з товарів, що ввозились на митну територію України
у митному режимі імпорту, незалежно від країни походження цих товарів та укладених Україною угод (договорів) про вільну торгівлю.

З якої дати будуть діяти такі зміни? Закон № 912 був опублікований в газеті «Голос України» від 28.12.2015 р. № 247 і набирає чинності з 1 січня 2016 р.

Таким чином, при митному оформленні імпортних товарів з 01.01.2016 р. додатковий імпортний збір уже не потрібно буде сплачувати.

Із повагою

       Олена Свірбий

ТОВ «ТАКС КОНЕКШИНС ГРУП»