Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Можно ли использовать собственную форму накладной для учета реализованных товаров

19.11.2018 275 0 0

Субъекты хозяйствования, осуществляющие расчетные операции при продаже товаров (предоставлении услуг) в сфере торговли, общественного питания и услуг, обязаны вести в порядке, установленном законодательством, учет товарных запасов на складах и/или по месту их реализации, осуществлять продажу только тех товаров (услуг), отражены в таком учете.

Требования п. 12 ст. 3 Закона о РРО не распространяются на ФЛП-единщиков, не зарегистрированных плательщиками НДС.

Основанием для оприходования товаров по месту реализации товаров является накладная типовой формы № М-11, которая утверждена приказом Минстата от 21.06.1996 г. № 193. Кроме того, для оформления поступления товаров предприятия розничной торговли могут использовать и типовые формы первичной документации и формы документов, разработанные на предприятии и предусмотренные приказом (или других распорядитель документом) об учетной политике.

Поэтому, если форма накладной утверждена приказом (или других распорядительных документом) об учетной политике предприятия, то п. 12 ст. 3 Закона № 265 в понимании данного Закона не нарушается.


ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 12.11.2018 р. № 4792/6/99-99-14-05-01-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула запит ТОВ щодо надання податкової консультації та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Щодо форм накладних для оприбуткування товару за місцем реалізації.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом. Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім Податкового кодексу України (далі - Кодекс), заборонено.

Пунктом 12 ст. 3 Закону №265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені у такому обліку.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб - підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Підставою для оприбуткування товарів за місцем реалізації товарів є накладна типової форми № М-11, затверджена наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996 р. № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів».

Крім того, для оформлення надходження товарів підприємства роздрібної торгівлі можуть використовувати і типові форми первинної документації, і форми документів, розроблені на підприємстві й передбачені наказом (або інших розпорядчих документом) про облікову політику.

Враховуючи зазначене, якщо форма накладної, що наведена у запиті, затверджена наказом (або інших розпорядчих документом) про облікову політику підприємства, то п. 12 ст. 3 Закону №265 у розумінні даного Закону не порушується.

Щодо ведення обліку товарних запасів на торговому об’єкті в електронному вигляді та підписання внутрішніх документів електронним підписом.

У зв’язку з тим, що з 07.11.2018 набрала чинності нова редакція Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VII «Про електронні довірчі послуги», дане питання потребує додаткового вивчення. Для підготовки відповіді щодо практичного застосування електронних документів необхідно викласти питання з врахування вимог цього Закону.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Комментарии к материалу

Лучшие материалы