Корупція очима бізнесу

Влада декларує проведення широкомасштабних антикорупційних заходів. У країні більшає електронних сервісів, державні закупівлі проводять через відкриті інтернет-торги тощо. Чи відчуває бізнес ці зміни? Чи може заявляти про відсутність тиску корупції на себе?

Червона картка

За останні шість місяців ситуація з корупцією в Україні незначно, але погіршилася. Таким виявився результат соціологічного дослідження «Рівень сприйняття корупції бізнесом. Друга хвиля», у якому взяли участь майже 2,3 тисячі підприємств з різних галузей економіки та регіонів держави.

Так, якщо навесні, під час першого дослідження, середня оцінка прогресу в боротьбі з корупцією  становила мінус 0,77 (за шкалою від «-5» до «+5», де «0» — незмінність ситуації), то нині цей показник опустився до мінус 0,8. Бізнес знову дав антикорупційним зусиллям влади червону картку. Половина бізнесменів (52%) поставила цим зусиллям нуль, 19,5% вивели найнижчу оцінку (в першій хвилі таких було на відсоток менше) і лише 3,4% повністю задоволені змінами. Щоправда, у першій хвилі останніх було лише 2,6%.

Українські бізнесмени вважають, що за півроку рівень корупції збільшився насамперед у сфері послуг, хоч державні органи й запроваджують електронні послуги. Відповіді підприємців вказують на те, що змінилася географія корупції: якщо в першій хвилі лідирували Одещина та Хмельниччина, то нині першість за Івано-Франківською областю. Водночас на запитання, чи стикалися бізнесмени безпосередньо з корупцією, під час першого опитування «так» казали 14,6%, під час другого — 12,7%, «ні» казали 85,4 та 87,3% відповідно.

Соціолог Дмитро Яблоновський так узагальнює отримані під час опитування цифри: хоч і менше підприємців почало стикатися з корупцією, вони вважають, що ситуація не поліпшується.

Чому така різниця між сприйняттям корупції та реальністю? Виконавчий директор громадської організації Transparency International Україна  Олексій Хмара каже, що на погляди підприємців впливають вибори, адже кандидати наввипередки говорять про боротьбу з корупцією. А якщо з нею всі борються, отже її багато. Також на оцінки, на його думку, впливає такий чинник, як лімітоване отримання ПДВ: охочих багато, а коштів мало. «Насправді корупції поменшало, адже бізнес каже, що менше стикається з корупцією й дає хабарів», — констатує він.    

Лідери  антирейтингу 

Під час другої хвилі дослідження виявилося, що не змінився антирейтинг органів влади, які «дістають» підприємців. Тут закріпила свої позиції фіскальна служба, митниця, а структура, яка відає земельними ресурсами, трохи поліпшила свій рейтинг. Пожежну службу порівняно з весною назвали корумпованою вдвічі більше бізнесменів.

За інформацією підприємців, трохи побільшало випадків здирництва під час оформлення документів на землю, видачі дозвільних документів (ліцензії, сертифікати, довідки тощо), учетверо почастішало вимагання хабарів під час реєстрації чи закриття підприємства, подання звітності. Але майже вдвічі поменшало випадків проплат без квитанцій, вимагання благодійних внесків.

Олексій Хмара припускає, що результати другого дослідження (так було з першим) спричинять кадрові зміни в державних органах.  За його словами, цифри ляжуть на стіл не лише керівництва державних органів влади, що мають відреагувати на порушені питання, а й Президентові України, який також вимагатиме звітів та робитиме оргвисновки.

Олексій Хмара анонсував проведення третьої хвилі дослідження навесні наступного року. Він упевнений, що потрібно максимально електронізувати послуги, а з органів влади питати звіти щодо проведеної боротьби з корупцією та переходу на чесні рейки.  

Джерело: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/kor...