• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Особливості відпусткової кампанії-2015

Види відпусток та порядок їх надання

Право на відпочинок гарантоване ст. 2 Закону від 15.11.96 р. № 504/96-ВР «Про відпустки» (далі – Закон № 504). Види відпусток передбачено в ст. 4 цього Закону. Визначено також, які відпустки належать до щорічних, а саме:

  • основна відпустка (ст. 6);
  • додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (ст. 7);
  • додаткова відпустка за особливий характер праці (ст. 8);
  • інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується із дня укладення трудового договору (ст. 6 Зако-ну № 504).

Законом № 504 також визначено порядок надання, оплати та компенсації відпусток.

У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей (ст. 24 Закону № 504).

Законодавчі зміни в порядку надання відпусток

У 2015 році дещо змінилися умови надання щорічної відпустки в перший рік роботи в даній установі. Зокрема, унесено зміни до ст. 10 Зако-ну № 504, відповідно до яких відпустка повної тривалості до настання шестимісячного строку безперервної роботи з 15.04.15 р. надається (за бажанням працівника) також особам, звільненим після проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу. Нагадаємо, що крім цієї категорії працівників, як і раніше, таке право мають жінки – перед відпусткою у зв’язку з вагітністю та пологами або після неї, а також жінки, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда; інваліди; особи віком до 18 років; чоловіки, дружини яких перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами, особи, звільнені після проходження строкової військової або альтернативної (невійськової) служби, якщо після звільнення зі служби вони були прийняті на роботу протягом трьох місяців, не враховуючи часу переїзду до місця проживання).

Із 01.01.15 р. унесено зміни до Закону від 28.02.91 р. № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон № 796), зокрема вилучено ст. 23 «Компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4».

Водночас ст. 47 Закону № 796, відповідно до якої працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях зони посиленого радіоекологічного контролю, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно до відпрацьованого на цих територіях часу 30 календарних днів, залишено без змін. Тому працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на такій території (що до 01.01.15 р. була віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю), щорічна відпустка надаватиметься пропорційно до відпрацьованого до 01.01.15 р. на цих територіях часу. Із 01.01.15 р. така відпустка не надається (див. лист Мінсоцполітики від 23.03.15 р. № 279/20/112-15). Такі норми поширюються і на працівників, які працюють за сумісництвом.

Якщо працівник не використав щорічну відпустку за кілька попередніх років, то він має право використати їх, а в разі звільнення – отримати компенсацію за всі невикористані дні щорічних відпусток. Це правило поширюється й на невикористані дні відпустки, яка надається відповідно до ст. 47 Закону № 796.

Зауважимо, що оплата часу такої відпустки, а також її компенсації здійснюються за рахунок коштів держбюджету через органи соціального захисту населення й відносяться до видатків установи, які не враховуються в кошторисі.

Із 01.02.15 р. у ст. 25 Закону № 504 доповнено перелік відпусток без збереження заробітної плати, які надаються роботодавцем в обов’язковому порядку. Тепер право отримати таку відпустку мають працівники на весь період проведення АТО у відповідному населеному пункті. До періоду відпустки також включається час, необхідний для повернення до місця роботи, але не більш як 7 календарних днів після прийняття рішення про припинення АТО (зміни внесено Законом від 15.01.15 р. № 121-VIII).

Крім того, законодавці підготували законопроект (від 14.05.15 р. № 2843), яким передбачено надання відпустки працівникові, який має у власності чи користуванні земельну ділянку та потребує часу для проведення весняно-польових чи осінньо-польових робіт. Тривалість такої відпустки може становити від 2 до 5 днів, надаватися вона може в рахунок основної щорічної відпустки, додаткової відпустки або без збереження заробітної плати. А головне, що така відпустка надаватиметься як «компенсація» за скасування як неробочих днів свята Міжнародної солідарності трудящих (1, 2 травня).

Документальне оформлення відпусток


Підставою для отримання відпустки є: графік відпусток, повідомлення про відпустку та наказ (розпорядження) про її надання.

Графік відпусток має бути в кожній установі незалежно від кількості працюючих в ній осіб (див. лист Мінсоцполітики від 13.05.10 р. № 140/13/116-10). Складати графік відпусток потрібно не пізніше 5 січня поточного року (п. 20 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці CРСР від 20.07.84 р. № 213), однак за необхідності до нього можна вносити зміни.

Згідно з ч. 11 ст. 10 Закону № 504 роботодавець не пізніше ніж за два тижні до встановленої графіком дати відпустки зобов’язаний повідомити працівника про її початок. Жодна зі сторін трудового договору не має права змінювати за власним бажанням період відпустки, затверджений графіком. Але деяким категоріям працівників, таким як: особи, яким не виповнилося 18 років, інваліди, одинокі матері та ін., зроблено виняток, і вони можуть отримати відпустку у зручний для себе час незалежно від графіка відпусток (ч. 13 ст. 10 Закону № 504).

Типова форма графіка відпусток нормативно-правовими актами не встановлена, тому він складається в довільній формі. Якщо формою графіка відпусток, затвердженою в установі, буде передбачено, що працівник ставить дату ознайомлення та свій підпис, такий графік може замінити повідомлення про відпустку. Головна умова – це повідомити працівника не пізніше ніж за два тижні, а наскільки завчасно – нормативними документами не обумовлено.

Наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 затверджено типову форму № П-3 «Наказ (розпорядження) про надання відпустки», яка містить рекомендаційний характер. Тобто до неї можна вносити будь-які зміни.

У кожній установі має бути затверджений Порядок діловодства та складання документів, яким установлюються вимоги й до наказів (розпоряджень) у тому числі. Звертаємо увагу, що крім назви установи, номера, дати та місця складання, прізвища, імені, по батькові працівника, його посади наказ обов’язково повинен містити інформацію про вид відпустки, період, за який вона надається та строк відпустки. Також наказ може містити інформацію про виплату матеріальної допомоги та посилання на нормативний акт, згідно з яким надається той чи інший вид відпустки.

Поділ та перенесення відпусток

На прохання працівника та за погодженням із роботодавцем щорічна відпустка може бути поділена на частини будь-якої тривалості. Проте основна безперервна її частина має становити не менше 14 календарних днів. Це може бути як перша частина, так і друга, третя і т. д.

Наприклад: до кінця робочого року відпустку працівника загальної тривалості – 30 днів було розбито на 6, 10 та 14 днів. З метою недопущення втрат робочого часу роботодавець може й не погодитися на поділ відпустки. Він може також запропонувати свої умови поділу.

Невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але в будь-якому разі не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.

Перенести на інший період щорічну відпустку можна за згодою сторін. Ініціатором перенесення при цьому може бути як працівник, так і роботодавець. Відмовити працівникові в перенесенні відпустки роботодавець не може лише у двох випадках, установлених у ч. 1 ст. 11 Зако-ну № 504, а саме:

  • якщо працівник за два тижні до встановленого графіком терміну не отримав письмового повідомлення про відпустку;
  • працівникові не було виплачено відпусткові за три дні до початку відпустки.

В інших випадках власник самостійно вирішує, задовольняти чи не задовольняти прохання працівника про перенесення відпустки. Перенесення здійснюється на підставі відповідної заяви працівника, де вказується дата бажаного відпочинку і період. При цьому новий строк відпустки встановлюється за домовленістю між працівником і роботодавцем.

Розрахунок відпусткових

При нарахуванні середньої заробітної плати за час відпусток і для виплат компенсації за невикористані відпустки слід керуватися Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 (далі – Порядок № 100). Розрахунковим періодом для обчислення середньої заробітної плати є останні 12 календарних місяців, що передують місяцю надання відпустки або компенсації за невикористані її дні.

Якщо працівник пропрацював в установі менше року, середня зарплата обчислюється виходячи з виплат за повні місяці фактичного часу роботи. Тобто якщо працівник став до роботи 3-го числа, а воно є першим робочим днем місяця, то зазначений місяць ураховується, а якщо це другий робочий день місяця, то не враховується. Якщо працівник відпрацював неповний місяць, то середній заробіток розраховується виходячи з посадового окладу (тарифної ставки).

Із розрахункового періоду виключається час, протягом якого працівник згідно із чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково (п. 2 Порядку № 100).

Для визначення виплат за час щорічної відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або суми компенсації за невикористані відпустки потрібно обчислити середньоденний заробіток. Для цього відповідно до п. 7 Порядку № 100 сумарний заробіток за останні 12 місяців перед наданням відпустки (або за менший фактично відпрацьований період) слід поділити на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду, за винятком святкових і неробочих днів, установлених ст. 73 КЗпП.

Після внесення змін до вказаної статті КЗпП (набули чинності з 25.03.15 р.) кількість святкових і неробочих днів збільшилася до 11. Однак такі зміни впливатимуть на розрахунок виплат за час щорічної відпустки тільки в разі, якщо новий святковий день 14 жовтня потрапить до розрахункового періоду, тобто з листопада 2015 року.

Крім того, не варто забувати, що святкові та неробочі дні, які припадають на період відпустки, до розрахунку тривалості відпустки не включаються і не оплачуються, а виплати, які не беруть участі при обчисленні середньої зарплати, визначено в п. 4 Порядку № 100.

Звертаємо увагу: якщо законодавче підвищення заробітної плати протягом останніх 12 місяців не здійснювалося, коригувати заробітну плату для обчислення оплати за час відпустки, як передбачено п. 10 Порядку № 100, не потрібно. Зміна тарифної ставки (посадового окладу) у зв’язку із присвоєнням працівникові вищого розряду або переведенням його на іншу, вищеоплачувану посаду, також не є підставою для коригування заробітної плати для обчислення оплати часу відпустки.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали