Переоценки государственных и корпоративных ЦБ

Сумма переоценки (уценки/дооценки) государственных ЦБ не учитывается при определении разницы для корректировки финансового результата до налогообложения, установленной пп. 141.2 ст. 141 НКУ. Такие операции отражаются по правилам бухгалтерского учета.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 31.08.2020 р. № 3624/ІПК/99-00-05-05-02-06

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на прибуток підприємств операцій з переоцінки  цінних паперів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах повноважень повідомляє. 

У зверненні, що розглядається, платник звертається з питанням щодо врахування при визначенні різниць, встановлених пунктом 141.2 ст. 141 Кодексу, суми переоцінки державних і корпоративних цінних паперів, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки (торговий портфель/ торгова книга), коли підприємство несе витрати (при уцінці) або отримує дохід (при дооцінці), але цінні папери не продаються та фінансовий результат від продажу не визначається. 

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, на підставі абзацу першого п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів визначено пунктом 141.2 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом 141.2.3 п. 141.2 ст. 141 Кодексу встановлено, що платники податку окремо визначають загальний фінансовий результат за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів звітного періоду відповідно до національних або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно з п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема, на суму від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів (загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період) (крім державних цінних паперів або облігацій місцевих позик), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Отже, сума переоцінки (уцінки/дооцінки) державних цінних паперів  не враховується при визначенні різниці для коригування фінансового результату до оподаткування, встановленої п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України   від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Сума від'ємного загального результату переоцінки цінних паперів, що не є державними цінними паперами або облігаціями місцевих позик (у випадку, коли загальна сума уцінок цінних паперів перевищує загальну суму їх дооцінок за звітний період), відображеного у складі фінансового результату до оподаткування звітного періоду відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, збільшує фінансовий результат до оподаткування відповідно до  п.п. 141.2.1 п. 141.2 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.