Адміністрування ПДВ та головні аспекти бюджетного відшкодування

Днями заступник начальника відділу контролю та декларування ПДВ управління юридичних осіб ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві Ушакова Олена Миколаївна мала змогу у режимі реального часу поспілкуватися із платниками податків Шевченківського району столиці на тему адміністрування податку на додану вартість та його бюджетного відшкодування.

Пропонуємо вашій увазі узагальнені та опрацьовані відповіді на запитання платників податків.

Який порядок складання податкової накладної при отриманні послуг від нерезидента на митній території України?

Відповідно до вимог пункту 208.2 статті 208 Податкового кодексу України (ПКУ) отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 ПКУ. При цьому отримувач послуг - платник податку у порядку, визначеному ст. 201 ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку. Така податкова накладна підлягає обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Форму податкової накладної та порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 року за № 1235/26012.

Згідно з вимогами пункту 12 Порядку № 957 у разі складання податкової накладної отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента, місце постачання яких розташоване на митній території України:

• у рядку «Індивідуальний податковий номер продавця» відображається умовний ІПН «500000000000», а у разі, якщо такі послуги не призначаються для використання у господарській діяльності або придбані з метою їх використання для постачання послуг за межами митної території України або послуг, місце постачання яких визначається відповідно до п. 186.3 ст. 186 розд. V ПКУ, - умовний ІПН «200000000000»;
• у рядку «Особа (платник податку) – продавець» зазначається найменування (П. І. Б.) нерезидента;
• у рядку «Місцезнаходження (податкова адреса) продавця» зазначається країна, в якій зареєстрований продавець (нерезидент);
• у рядках, відведених для заповнення даних покупця, отримувач (покупець) зазначає власні дані.

У верхній лівій частині такої податкової накладної робиться відповідна помітка «X» та зазначається тип причини 14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента.

Решта реквізитів заповнюються відповідно до норм Порядку № 957.

Як складається податкова накладна при безоплатному постачанні товарів/послуг?

Згідно з пунктом 188.1 статті 188 ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

• товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
• газу, який постачається для потреб населення.

Отже, при безоплатному постачанні товарів/послуг база оподаткування ПДВ визначається на рівні не нижче ціни придбання товарів/послуг.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов’язань продавця за формою та в порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року № 957, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.10.2014 року за № 1235/26012.

Пунктом 20 Порядку № 957 визначено, що у разі якщо база оподаткування визначається відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПКУ виходячи із ціни придбання товарів/послуг, собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг або балансової (залишкової) вартості необоротних активів, тобто ціна придбання/собівартість/балансова (залишкова) вартість перевищує фактичну ціну (договірну вартість) постачання, постачальник (продавець) складає дві податкові накладні:

• одну – на суму, розраховану виходячи з фактичної ціни постачання,
• іншу - на суму, розраховану виходячи з перевищення ціни придбання/собівартості/балансової (залишкової) вартості над фактичною ціною.

У податковій накладній, яка складена на суму такого перевищення, робиться позначка відповідно до пункту 9 Порядку № 957 (15 - Складена на суму перевищення ціни придбання товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 17 - Складена на суму перевищення собівартості самостійно виготовлених товарів/послуг над фактичною ціною їх постачання; 16 - Складена на суму перевищення балансової (залишкової) вартості необоротних активів над фактичною ціною їх постачання).

Така податкова накладна отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник (продавець) зазначає власні дані.

Як зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, якщо за даними системи електронного адміністрування ПДВ сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні, має від’ємне значення?

З 1 липня 2015 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкових накладних необхідно, щоб сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні (реєстраційна сума), дорівнювала або перевищувала суму ПДВ, вказану в таких податкових накладних.

Це правило застосовується при реєстрації в ЄРПН податкових накладних, складених як до 01.07.2015 року, так і після цієї дати.

Таким чином, у разі, якщо реєстраційна сума має від’ємне значення, щоб зареєструвати податкову накладну з 01.07.2015 року платнику податку потрібно збільшити свою реєстраційну суму.

Чи має право особа при анулюванні реєстрації платника ПДВ на повернення суми ПДВ, що задекларована в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів?

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПКУ бюджетне відшкодування - відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у р.V ПКУ.

Якщо товари/послуги, необоротні активи, суми податку по яких були включені до складу податкового кредиту, не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, такий платник податку в останньому звітному (податковому) періоді не пізніше дати анулювання його реєстрації як платника податку зобов’язаний визначити податкові зобов’язання по таких товарах/послугах, необоротних активах виходячи із звичайної ціни відповідних товарів/послуг чи необоротних активів, крім випадків анулювання реєстрації як платника податку внаслідок реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

У разі якщо платник податку, реєстрація якого анулюється, має податкові зобов’язання за результатами останнього податкового періоду, така сума податку враховується в суму зменшення бюджетного відшкодування, а в разі його відсутності у строки, визначені ПКУ, платник зобов’язаний погасити суму податкових зобов’язань або податкового боргу з цього податку, що виникли до такого анулювання, за їх наявності, незалежно від того, залишатиметься така особа зареєстрованою як платник цього податку на день сплати такої суми податку чи ні.

Враховуючи зазначене, повернення суми ПДВ, яка задекларована платником податку в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних податкових періодів та яка залишається непогашеною податковими зобов’язаннями, що нараховані ним при анулюванні реєстрації платника ПДВ, нормами ПКУ не передбачено.

Чи має право платник податку зарахувати суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в рахунок сплати податкових зобов’язань з інших податків і зборів?

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПКУ при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПКУ, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим.1. 3 статті 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 прим.1. 3 статті 200 прим.1 ПКУ на момент отримання контролюючим органом податкової декларації;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, може використати вказані суми податку лише у зменшення податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні (податкові) періоди.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві

Джерело: http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storink...