Життя без трудової. Як це буде

Айварас Абромавічус,
Міністр економічного розвитку та торгівлі України

Скасувавши трудові книжки, ми не витратимо нічого, а заощадимо найдорожче, що є у бізнесу і у людей - час

Трудові книжки за довгі роки перетворилися на об'єкт релігійного поклоніння. Майже сто років людям розповідали, що заповнена до країв трудова автоматично забезпечить їм стабільну старість, і від записів у ній залежить достаток. Хоча це не так.

Розвінчати стереотипи за терміни, що обчислюються місяцями, дуже складно. Більшість з них базується на страхах і помилках. Хтось боїться втратити пенсійні заслуги, хтось - запис із грошовитими посадами і так далі.

Але я все-таки спробую внести ясність.

Заявити вголос, що трудові цій країні більше не потрібні, мене спонукали відразу кілька причин.

Перша — обслуговування трудових книжок вартує нашій країні мільйонів, які можна заощадити і потім витратити на більш нагальні цілі. По-друге, їх заповнення на 95% повторює інформацію електронного реєстру. Навіщо витрачатися на функцію, яка дублюється в умовах дефіциту бюджету? Зовсім нема чого.

Тим більше, що наявність запису в трудовій юридично не підтверджує стаж людини. Де-юре таким документом є сплата єдиного соціального внеску на рахунок Пенсійного фонду.

До 2000 року суми платежів від попередніх роботодавців самостійно подавалися у фонд при оформленні пенсії. Для цього людина збирала довідки про трудову діяльність по всій території України. А іноді й за її межами.

Цю операцію автоматизували лише у 2000 році, перевівши в електронну форму. Після чого всі звіти стали потрапляти в одну базу — Єдиний реєстр застрахованих осіб, а стаж перекваліфікували з трудового у страховий.

Відмова від подальшого використання трудових цього порядку не торкнеться. Більше того, нам не доведеться витрачати з бюджету ні копійки на внесення даних співробітників, які почали кар'єру до 2000 року. Підтвердити стаж можливо інакше.

Звичайно, від помилок з боку інспекторів Пенсійного фонду на 100% не застрахований ніхто. Але, по-перше, завжди можна скористатися записами у трудовій. Її ніхто не забирає. Через три місяці після вступу закону в силу кадровики віддадуть книжки на руки. Інспектор пенсійного фонду за записами, знайде підтверджувальні документи у Держархіві. Туди передаються документи всіх ліквідованих підприємств країни і зберігаються протягом 75 років. Такий порядок виключає вплив людського фактора. Втратити документи просто неможливо.

Другий шлях — звернутися до Пенсійного фонду за місцем проживання за індивідуальним номером від «особистого кабінету» на сайті фонду. І особисто переконатися, що все напрацьоване враховано, записано в електронній формі і може бути представлено інспектору для нарахування пенсії.

Що виходить в результаті?

Виходить, що за ступенем важливості для економіки реформа скасування трудових, звичайно ж, не на найпершому місці, але це однозначно рудимент у сучасному світі. Поступово скасувавши його, ми не витратимо нічого, а заощадимо найдорожче, що є у бізнесу і у людей. Це час. Не винаходимо велосипед, а просто слідуємо перевіреній практиці сусідніх країн.

Джерело: http://nv.ua/ukr/opinion/abromavichus...