Чи готуватися ОСББ до оподаткування

Зміни, внесені нардепами до Податкового кодексу наприкінці минулого року, цьогоріч матимуть певний вплив і на ОСББ. Чи готуватися об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків до оподаткування? - деталі у публікації.

Кінець 2015 року відзначився боротьбою двох проектів Податкового кодексу - парламентського комітету з податкової політики №3357 та Міністерства фінансів №3360. Радикальної податкової реформи в уряду поки не вийшло, а тому, пішовши на поступки, Кабмін погодився відкоригувати чинний Податковий кодекс, аби забезпечити наповнення бюджету в 2016 році. У результаті було прийнято компромісне рішення: роботу з проектами відкласти і прийняти закон №3688 з найнеобхіднішими змінами до кодексу.

Цей законопроект зі звичними вже правками «з голосу» та «урізаннями» Президент Петро Порошенко підписав у новорічну ніч.

Таким чином, під новорічну ялинку українці отримали зменшення ставки єдиного соціального внеску, подорожчання алкоголю і цигарок та нові правила для аграріїв. Хоча, зміни, ухвалені Верховною Радою 24 грудня, були точковими, однак деякі з них можуть суттєво вплинути на життя українців наступного року, зокрема на життя об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), управителів та їх асоціацій.

Зокрема, Законом №909-VIII від 24 грудня 2015 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі – Закон №909-VIII) було внесено зміни до абзацу четвертого підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 ПКУ та зазначено, що норма про те, що установчі документи неприбуткового підприємства, установи та організації обов’язково мають передбачати передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків.

Прийняття такої виключної норми значно полегшить життя в 2016 році і вже створеним ОСББ, і тим ОСББ, які ще тільки планують реєструватися в Реєстрі неприбуткових установ та організацій, адже весь минулий 2015 рік податкові інспектори в буквальному сенсі «кошмарили» ОСББ та інші громадські організації, змушуючи їх під погрозами виключення з Реєстру вносити до Статутів юридично безглузді положення про те, що у разі припинення ОСББ (ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення) всі його активи передаються одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зараховуються до доходу бюджету.

Також нормами Закону №909-VIII скоректовано підпункт 133.4.3. пункту 133.4. статті 133 ПКУ. Відтепер у разі недотримання неприбутковою організацією, зокрема ОСББ, вимог щодо використання доходів, визначених цим пунктом, така неприбуткова організація зобов’язана подати у термін, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період з початку року по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає фінансову і податкову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для неприбуткових організацій - платників податку на прибуток.

Ставки основних податків у 2016 році з прийняттям Закону №909-VIII фактично не зміняться, зокрема, ставка податку на додану вартість, як і зараз, становитиме 20%, а ставка податку на прибуток залишається в розмірі 18%. Дещо зазнав змін податок з доходів фізичних осіб - замість ставки у 15% для тих, хто отримує менше десяти мінімальних зарплат, та 20 - для тих, хто заробляє більше, наступного року українці сплачуватимуть єдину ставку - 18%. При цьому застосовуватиметься так звана соціальна пільга.

Окрім цього, як і очікувалося, з підстав анулювання реєстрації платником ПДВ Законом №909-VIII виключено підставу щодо анулювання реєстрації платника ПДВ у разі наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.  Тобто, тепер податківці не зможуть анулювати реєстрацію платника ПДВ через те, що його не знайшли за податковою адресою. Відповідні зміни внесено до п. 184.1 ПКУ.

Виключено з підстав, за якими раніше не надавалося право на бюджетне відшкодування: 

- реєстрація платників ПДВ  менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування;

- обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування.

Натомість вводиться Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, який має вести ДФСУ. Порядок ведення та форма реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджується Кабінетом Міністрів. Дані цього Реєстру підлягатимуть щоденній публікації на офіційному веб-сайті ДФСУ.

Сума бюджетного відшкодування вважатиметься узгодженою з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або якщо за результатами проведення перевірки податкове повідомлення – рішення не було надіслано платнику податку.

Але податківці матимуть право провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями (п. 200.11 ПКУ):

• за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

• з придбання товарів/послуг у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 ПКУ за період до 1 січня 2016 року.

Всі ці нововведення ОСББ повинні врахувати у своїй діяльності в 2016 році, тому що попри віднесення їх до неприбуткових організацій, вони можуть бути платниками ПДВ. Однак для цього необхідно, щоб дотримувалася низка умов. Такі висновки обумовлені передусім тим, що ПКУ не містить для ОСББ жодних винятків. Навіть навпаки, серед осіб, які є платниками ПДВ згідно зі ст. 180 ПКУ, щонайменше три норми можуть указати на ОСББ. Зокрема платниками ПДВ є:

- будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку в порядку, визначеному ст. 183. Саме так — ОСББ може добровільно зареєструватися платником ПДВ, хоча доцільність такого кроку може бути відсутньою;

- будь-яка особа, що зареєстрована чи підлягає реєстрації як платник податку;

- будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу. 

Власне, уявити настільки активне ОСББ, яке б увозило на територію України якісь закордонні товари, досить важко. Але ця можливість існує.

Відповідно до п. 181.1 ПКУ, якщо загальна сума від здійснення операцій із постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно із цим розділом, у т.ч. із використанням локальної чи глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12-ти календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) із дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ. При цьому ані ст. 196, ані ст. 197 ПКУ не передбачають винятків із об’єкта обкладення ПДВ тих або інших операцій, що надаються ОСББ.

Таким чином, ОСББ змушені реєструватися платником ПДВ, якщо обсяг їхніх операцій (постачання товарів і послуг) перевищує 1 млн грн. Необхідність такої реєстрації платником ПДВ свого часу була підтверджена в листі ДПСУ від 22 червня 2012 року №8958/5/15-2116. Такими операціями з послугами й товарами з боку ОСББ, які призводять до потреби реєструватися платником ПДВ, можуть бути комунальні послуги, які надає ОСББ, або провадження господарської діяльності для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів із фізичними чи юридичними особами (наприклад, здача в оренду нежитлових приміщень).

Андрій Осадчий

Джерело: http://osbb.jkg-portal.com.ua/ua/publ...