Нюансы назначения больничных и декретных работникам — внутренним совместителям

ФОНД СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

ЛИСТ

від 17.01.2017 р.  № 5.2-28-65

Щодо документів, які є підставою для призначення лікарняних та декретних працівникам — внутрішнім сумісникам

Виконавча дирекція Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності розглянула ваше звернення та повідомляє.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 р. № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом — копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

Згідно з пунктом 30 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 (далі — Порядок), у разі, коли на момент настання страхового випадку застрахована особа працює за сумісництвом, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальниками окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. Розрахунковий період у такому разі визначається за кожним місцем роботи окремо.

Страхові виплати та оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця здійснюються на підставі копії виданого в установленому порядку листка непрацездатності, засвідченої підписом керівника і скріпленої печаткою за основним місцем роботи, та довідки про середню заробітну плату за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню заробітну плату за місцями роботи за сумісництвом.

У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, в період розрахунку за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.

Норми Порядку не відрізняють окремо внутрішнє та зовнішнє сумісництво.

У разі, якщо застрахована особа на момент настання страхового випадку працює в одній установі за основним місцем роботи та як сумісник, обчислення середньої заробітної плати здійснюється страхувальником окремо за основним місцем роботи та за сумісництвом. При цьому чинним законодавством передбачена наявність копії листка непрацездатності та довідки про заробітну плату за основним місцем роботи незалежно від того, один роботодавець у працівника чи різні. На зворотньому боці оригіналу листка непрацездатності вноситься запис про розрахунок матеріального забезпечення за основним місцем роботи, а на зворотньому боці його копії — про розрахунок матеріального забезпечення за місцем роботи за сумісництвом.