Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Поняття оперативної та фінансової оренди

Нормативні документи:

На сьогодні єдиної системи критеріїв класифікації орендних операцій у світовій бухгалтерській практиці немає. Орендні відносини можуть набувати різних видів, перш за все, залежно від строків та умов оренди.

Основним нормативно-правовим документом, який регулює загальні методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про орендні операції та її розкриття у фінансовій звітності орендарів та орендодавців, є НП(С)БОДС 126 «Оренда». Також для відображення в обліку орендних операцій застосовуються: План рахунків № 1203, Порядок № 1219, Типова кореспонденція № 1219.

У НП(С)БОДС 126 оренду поділяють на операційну і фінансову. Критерії розподілу цих видів базуються на тому, якою мірою ризики і винагороди, пов’язані з правом власності на орендований актив, стосуються орендодавця й орендаря. Стандарт не містить чітко визначених умов переходу ризиків і вигід до орендаря, але наводить ряд ситуацій, які дозволяють класифікувати оренду як фінансову (див. рис.).

Активи, отримані у фінансову оренду суб’єктом держсектора (орендарем), якому законодавством надане відповідне право, відображаються в бухобліку як активи та зобов’язання за справедливою вартістю орендованого майна на початку оренди. Якщо вартість таких активів та зобов’язань нижча за справедливу, вони обліковуються за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів (п. 1 розд. ІІ НП(С)БОДС 126).

Повна версія доступна тільки передплатникам

Кращі матеріали