• Швидкий пошук надійних рішень
    і практичної інформації

Uteka

Я шукаю...

Де шукати:

розширений пошук
Отримайте доступ до більше 2 мільйонів готових рішень, публікацій та оглядів
Оформити
передплату

Електронні закупівлі – крок до євроінтеграції

Загальноєвропейська практика

У світовій практиці одним із елементів організації дієвої ринкової економіки, її розвитку є створення систем електронних закупівель. Тож електронні торгові майданчики поширені у світі.

Слід зазначити, що в Європейському Союзі порядок здійснення державних закупівель у формі електронного аукціону регламентується Директивою від 31.03.04 р. № 2004/17/ЄС (http://www.europeanlawgroup.com.ua/storage/npa/zakyp/ES/17.pdf).

При цьому у практиці Європейського Союзу можна виокремити декілька форм електронних закупівель, закріплених на законодавчому рівні Європейського Співтовариства або ж окремих країн – членів Співтовариства, а також такі, що добровільно застосовуються учасниками закупівельного процесу. Серед них такі форми електронних закупівель, як електронний ринковий майданчик, електронний каталог, електронний аукціон.

При цьому до середини 2016 року всі країни Європейського Союзу мають перейти на обов’язкове здійснення державних закупівель у формі електронних торгів. Адже здійснення закупівель через електронні торговельні майданчики має певні плюси як для замовників торгів (для держави) і для постачальників (бізнесу), так і для громадськості, як от:

  • відкритість та прозорість закупівель, доступ до інформації;
  • боротьба з корупцією;
  • зниження витрат і бюджетних витрат;
  • підвищення конкуренції.

Зауважимо, що електронні торги запроваджено також у Грузії, Південній Кореї, Казахстані, Білорусії, Росії.

З історії питання в Україні

В Україні у 2012 році на законодавчому рівні було започатковано впровадження процедури електрон-ного реверсивного аукціону (далі – ЕРА), застосування якого мало стати обов’язковим з 1 січня 2013 року. Законодавець передбачав здійснення державних закупівель на електронних майданчиках у мережі Інтернет у режимі реального часу. Такі закупівлі мали проводитися з використанням електронного документообігу та електронного цифрового підпису. Проте для реалізації механізму ЕРА не було прийнято необхідних нормативно-правових актів.

Закупівельне законодавство в Україні постійно змінюється та вдосконалюється. Разом з тим реформування системи закупівель в Україні спрямоване на якомога швидше впровадження електронних торгів, електронного документообігу, забезпечення безперешкодного доступу громадськості до інформації про держзакупівлі та використання державних коштів. Без сумніву, перехід до прозорої системи електронних державних закупівель в Україні є основним акцентом реформ.

Так, нині згідно з чинним Законом від 10.04.14 р. № 1197-VII «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон № 1197) замовник має право здійснювати процедури закупівлі, передбачені ним, із використанням електронних засобів.

Згідно з визначенням, наведеним у п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 1197, електронні засоби – це електронне обладнання та програмне забезпечення для створення, обробки, передачі та зберігання даних і електронних документів.

У разі використання електронних засобів з метою подання пропозицій конкурсних торгів, кваліфікаційних та цінових пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані мають створюватися та подаватися з урахуванням вимог Законів від 22.05.03 р. № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) і № 852-IV «Про електронний цифровий підпис» (ч. 2 ст. 12 Закону № 1197).

Водночас відповідно до змін, унесених Законом від 15.04.14 р. № 1206-VII до Закону № 851, з 06.11.14 р. електронний підпис не є обов’язковим реквізитом електронного документа.

Як передбачено Законом № 1197, електронні засоби, що використовуються замовником під час здійснення процедур закупівель, мають бути загальнодоступними й гарантувати недискримінацію та рівний доступ до інформації всім учасникам процедур закупівель. А особливості застосування електронних засобів під час здійснення процедур закупівель визначаються КМУ.

Зауважимо, що нині в Україні нормативно-правова база для здійснення процедур закупівель з використанням електронних засобів лише напрацьовується.

Так, на виконання вимог Закону № 1197 Мінекономрозвитку було розроблено проект постанови КМУ «Про затвердження Особливостей застосування електронних засобів під час здійснення закупівлі», який у вересні 2014 року було оприлюднено на офіційному сайті цього міністерства. Цей документ є вельми актуальним, оскільки дозволить упроваджувати електронні держзакупівлі. Однак до сьогодні його не прийнято.

Розробка та впровадження пілотних проектів

Електронна система «ProZorro»

На сьогодні в Україні з ініціативи громадських організацій, комерційних майданчиків, державних органів та підприємців здійснюється розробка та впровадження електронної системи державних закупівель повного циклу. Така система отримала назву «ProZorro». Наразі діє пілотний проект із упровадження електронних торгів на так званих допорогових торгах, тобто щодо закупівель, які за вартісними межами не підпадають під дію Закону № 1197.

12.02.15 р. команда пілотного проекту презентувала результат своєї роботи щодо впровадження зазначеної системи електронних державних закупівель. Метою системи є, як стверджують розробники, забезпечення прозорості процесу державних закупівель та підвищення довіри з боку бізнесу, а також боротьба з корупцією.

Слід зазначити, що закупівлі через систему «ProZorro» провели вже Державне управління справами, Міністерство юстиції, Міністерство оборони, а також інші державні органи та компанії.

Нині система «ProZorro» формально належить міжнародній організації Transparency International. При цьому згідно з інформацією на сайті проекту (www.prozorro.org) три електронних торговельних майданчики готові надавати послуги з доступу до системи, а саме: Prom.ua, SmartTender.biz і Е-tender.biz. Завершується підготовка до підключення ще трьох майданчиків: NetCast, БМС Консалтинг та Newtend.

Як зазначено на сайті «ProZorro», проект є відкритим. Тож до нього можуть долучатися нові електронні майданчики з необхідним функціоналом.

Після завершення пілотного етапу система «ProZorro» безплатно передається на адміністрування державі. А після внесення відповідних змін до законодавства, доопрацювання засобів комунікації та захисту інформації (концептуально – до кінця червня цього року), підготовки відповідної державної інфраструктури система має бути поширена на всю сферу державних закупівель в Україні (орієнтовно – з початку 2016 року).

Платформа торгового модуля державного веб-порталу

Державним підприємством «Зовнішторгвидав України» (далі – Зовнішторгвидав) на початку квітня цього року було презентовано платформу для впровадження електронних торгів в Україні в ході демонстрації торгового модуля державного веб-порталу Уповноваженого органу з питань державних закупівель (Мінекономрозвитку).

Відповідно до дорожньої карти впровадження електронних торгів Зовнішторгвидав уже виконав початковий та підготовчі етапи реформ, зокрема модернізовано функціонал «Кабінету замовника», упроваджено електронний цифровий підпис, створено повноцінний пошук процедур, започатковано дистанційне навчання. Нині реалізується основний етап реформ.

Особливої уваги заслуговує впровадження Зовнішторгвидавом сервісів для учасників торгів з отримання кваліфікаційних довідок в онлайн-режимі (Фіскальна служба України, Мін’юст, МВС тощо). Такий механізм має мінімізувати витрати учасників торгів.

При цьому позитивним моментом у втіленні електронних торгів Зовнішторгвидавом є впровадження електронних оскаржень та контролю за виконанням договорів переможцями торгів, а також функціоналу взаємодії веб-порталу та замовників торгів з Державною казначейською службою України, взаємодія з системою «електронного урядування».

Під час презентації платформи для впровадження електронних торгів Зовнішторгвидав звернув увагу на відповідні переваги, які має інформаційно-аналітична система з питань державних закупівель (ІАС Держзакупівлі), а саме:

  • нині в ІАС Держзакупівлі працює понад 200 тис. користувачів та 25 тис. замовників, проведено понад 500 тис. процедур;
  • наявність сервісів відстеження будь-якої окремої процедури закупівель серед сотень тисяч закупівель, що оголошуються замовниками;
  • наявність автоматизованої системи електронного подання замовниками документів з верифікацією коректності їх заповнення та міждокументними зв’язками;
  • реалізація алгоритмів усіх видів процедур закупівель, передбачених законодавством у держзакупівельній сфері, починаючи з 2008 року;
  • можливість здійснення багатолотових торгів, а також рамкових закупівель;
  • інтеграція з ресурсами ЄС (упроваджено тестовий модуль роботи з європейським класифікатором СРV та мапінг із класифікатором товарів та послуг України), що спрощує подальшу міжнародну співпрацю в галузі електронних закупівель та електронного урядування, тощо.

Зауважимо, що дієвим інструментом упровадження електронних торгів є можливість використання як замовниками, так і учасниками торгів електронного цифрового підпису, що унеможливлює ризики спотворення інформації та ідентифікує особу, яка надала інформацію.

За результатами огляду модуля електронних торгів, представленого Зовнішторгвидавом, варто відзначити зручні інтерфейси створення закупівлі та подання пропозицій, публічний доступ до інформації про закупівлі тощо.

Слід зазначити, що під час вищезгаданої презентації було надано багато конструктивних пропозицій у частині подальшого функціонування закупівельної сфери в Україні. При цьому за підсумками заходу Зовнішторгвидав направив Мінекономрозвитку пропозиції щодо вдосконалення процедур державних закупівель (http://www.vdz.ua/ua/view-news/id-kruglii-stil-39.htm).

Зауважимо, що спрощення доступу малого та середнього бізнесу до державних торгів, забезпечення громадського контролю за процедурою торгів є досить вагомими аргументами електронних державних закупівель, оскільки, власне, не лише журналіст, громадський активіст, а й кожен пересічний громадянин зможе побачити, хто став переможцем торгів та які умови було запропоновано іншими учасниками закупівлі.

На шляху до законодавчого впровадження

Нині замовники мають можливість уже долучитися до проведення електронних закупівель та отримати практичні навички їх проведення поки що на допорогових торгах, щоб у майбутньому скористатися отриманим досвідом при застосуванні електронних засобів до всіх державних закупівель.

Звісно, одним лише впровадженням електронних торгів неможливо побороти всі існуючі проблеми у сфері державних закупівель. Але, без сумніву, варто спробувати можливі варіанти, одним із яких є здійснення закупівель на відкритих електронних площадках.

Водночас, щоб контролюючі органи у сфері держзакупівель могли ефективно виконувати контрольні функції, бажано було б зберігати дані щодо електронних торгів також і на паперових носіях, а не лише в електронному форматі. Можливо, варто передбачити такий паперовий формат не для всіх документів, а наприклад, для комерційної частини пропозиції учасника, протоколу оцінки пропозицій.

На сьогодні нових проектів законів щодо електронних торгів не зареєстровано. Попередній законопроект про внесення змін до Закону № 1197 (щодо вдосконалення системи державних закупівель та електронних закупівель) від 22.12.14 р. № 1551 у лютому цього року було відкликано.

Наразі в Мінекономрозвитку здійснюється розробка відповідного проекту Закону щодо впровадження електронних держзакупівель.

Зрозуміло, що Україна не може стояти осторонь від прогресивних практик світової спільноти. І незважаючи на існування окремих факторів, що безпосередньо впливають на швидкість упровадження електронних закупівель (наприклад, наявність доступу до мережі Інтернет), у будь-якому разі перехід на електронний формат закупівель для України є неминучим, адже, з огляду на міжнародний досвід, результатом переходу на електронну форму в держзакупівлях є відкритість і прозорість витрачання коштів держави.

Коментарі до матеріалу

Оформити передплату на розділ «Бюджет»

Аргументовані рекомендації, надійні рішення з питань планування, обліку, податків і контролю

1344 грн. / рік

Купити

Кращі матеріали