Инструкция по охране труда для персонала операционных блоков

Читайте по теме:

Спецпроект "Охрана труда как объект проверок Гоструда"

Викладено мовою оригіналу

Інструкція з охорони праці №___

для персоналу операційних блоків

Загальні положення

1.1. Інструкція розроблена відповідно до Положення про розробку інструкцій із охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, із урахуванням КТМ 42-2-4-80 «Операційні блоки. Правила експлуатації, техніки безпеки і виробничої санітарії», затвердженого наказом МОЗ СРСР від 13.12.1980 № 1348; НПАОП 85.11-1.10-84 «Правила з техніки безпеки при експлуатації виробів медичної техніки в установах охорони здоров’я. Загальні вимоги», затвердженого наказом МОЗ СРСР від 27.08.1984. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи Підприємства.

1.2. Інструкція діє протягом трьох років із дня затвердження.

1.3. До роботи в операційних блоках допускають осіб, які пройшли медичнй огляд, інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки, стажування на робочому місці, мають закінчену вищу та середню медичну освіту, а також молодший медичний персонал, який пройшов спеціальну підготовку, та мають І групу з електробезпеки.

1.4. Працівник проходить інструктаж за цією інструкцією перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні три місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносять до Журналу реєстрації інструктажів із питань охорони праці на робочому місці. У журналі після проходження інструктажу має бути підпис особи, яка проводить інструктаж, та працівника.

1.5. Працівник операційного блоку зобов’язаний:

• виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
• дотримуватися норм, правил та інструкцій із охорони праці, пожежної безпеки;
• виконувати тільки ту роботу, яку доручив йому керівник та з якої він пройшов інструктаж;
• не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці, пожежної безпеки;
• не допускати до операційного блоку сторонніх;
• знати номери телефонів рятувальної служби (101), поліції (102), швидкої (103);
• вміти надавати першу допомогу потерпілим від нещасних випадків;
• вміти користуватися первинними засобами пожежогасіння.

1.6. Працівнику перед початком та під час роботи заборонено вживати спиртні напої, а також розпочинати роботу у стані алкогольного, наркотичного сп’яніння, хворобливому й стомленому стані або під впливом лікарських препаратів, які знижують швидкість реакції й увагу.

1.7. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на працівника:

• ураження електричним струмом;
• незручна робоча поза;
• нервово-емоційне напруження;
• механічні пошкодження;
• підвищена загазованість повітря робочої зони;
• небезпека вибуху та пожежі;
• біологічні фактори;
• випромінювання (іонізуюче, лазерне, електромагнітне тощо залежно від виду обладнання, яке застосовують);
• хімічні фактори;
• гострі краї інструментів;
• опіки й обмороження при роботі з рідким азотом;
• підвищений рівень шуму та вібрації.

1.8. Їсти та курити на робочих місцях заборонено. Їсти варто у спеціально обладнаних для цього приміщеннях.

1.9. Під час операцій входити до операційної персоналу, який не бере участі в операції, заборонено.

1.10. Працівник відповідає за утримання робочого місця в належному санітарному стані. Заборонено зберігати в операційній предмети, які не використовують під час операції.

1.11. Працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я довколишніх під час виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території Підприємства.

1.12. Персонал зобов’язаний знати й виконувати вимоги безпеки, оскільки операційні й наркозні приміщення операційного блоку є приміщеннями з підвищеною пожежо-, вибухонебезпекою та небезпекою враження електричним струмом.

1.13. Персонал операційних блоків необхідно забезпечити спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, а також санітарно-гігієнічним одягом і взуттям відповідно до галузевих норм.

1.14. Щоб запобігти електризації обслуговувального персоналу, необхідно дотримуватися таких вимог:

• одяг обслуговувального персоналу операційної має бути з бавовняної тканини, закритий і щільно облягати, не пересушений та не надто накрохмалений; рекомендують перед застосуванням витримувати одяг та взуття у приміщеннях із підвищеною до 80% вологістю;
• заборонено носити в операційній та інших вибухонебезпечних приміщеннях одяг із вовни, шовку, нейлону, капрону й інших синтетичних матеріалів, які електризуються під час руху та сприяють накопиченню зарядів на тілі;
• хворий має бути у бавовняній білизні;
• обслуговувальний персонал має носити взуття на шкіряній підошві або на підошві з електропровідної гуми; поверх взуття потрібно надягати спеціальні операційні бахіли з бавовни; заборонено носити в операційній взуття на підошві з пластику, гуми або інших діелектриків;
• обслуговувальний персонал має прибрати волосся під ковпак або косинку з бавовни.

1.15. Змінне взуття персоналу операційних має бути з нетканого матеріалу, доступного для дезінфікування.

1.16. Обслуговувальному персоналу заборонено в операційній носити браслети, ланцюжки й інші металеві вироби.

1.17. Руки персоналу, який обслуговує наркозні апарати, а також обличчя хворого не мають бути у маслі, мазі чи помаді.

1.18. Відносну вологість повітря в операційній необхідно контролювати перед початком і протягом операції гігрометром та психрометром. Заборонено застосовувати для наркозу займисту наркотичну суміш або анестетик, якщо відносна вологість повітря в операційній нижче ніж 55%.

1.19. В операційних заборонено застосовувати наркозні й інші апарати без обладнання, яке поглинає і видаляє пари наркотиків, що надходять із повітрям, яке видихає пацієнт (без повітровідсмоктувачів або поглинальних фільтрів із активованим вугіллям).

1.20. Заборонено використовувати наркозні й дихальні апарати з порушеною герметизацією системи подачі повітря.

1.21. Підлогу в операційній необхідно мити регулярно, щоб запобігти виникненню непровідної плівки, що може призвести до втрати електропровідних властивостей підлоги.

1.22. Пасові передачі обладнання не можна розміщувати у зонах підвищеної концентрації наркозних речовин. Їх не можна розміщувати в межах 0,25 м від підлоги у небезпечних зонах. Якщо пасові передачі обладнання встановили вище небезпечної зони, рекомендують використовувати ремені з антистатичного матеріалу. Заборонено змащувати ремені каніфоллю, воском та іншими речовинами, які збільшують поверхневий опір.

1.23. Заборонено заклеювати частини наркозного апарата лейкопластиром або іншим діелектриком; застосовувати, щоб видалити наркотичні суміші в атмосферу, шланги з неантистатичної гуми; замінювати частини з електропровідного матеріалу, що стали непридатними, на частини, які виготовили з діелектрика.

1.24. За невиконання цієї інструкції працівник несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1. Перед операцією персонал, який бере участь в операції, має прийняти гігієнічний душ та надягти стерильний санітарно-гігієнічний одяг, волосся прибрати під ковпак із бавовняної тканини.

2.2. Зняти браслети, ланцюжки та інші металеві предмети.

2.3. Перевірити цілісність дротів електрообладнання, призначених для підключення до електромережі, та дротів, які відходять від апарата до хворого, а також, чи є заземлення електрообладнання.

2.4. Перевірити, щоб усі металеві конструкції, доступні для дотику, що можуть бути під напругою або можуть уводити напругу до медичних приміщень (наприклад металеві двері, металеві віконні рами й інші провідні конструкції будівлі), а також водопровідні труби, радіатори опалення, металеві труби каналізації, трубопроводи для медичних газів, операційні столи, операційні світильники, корпуси та штативи електромедичних апаратів тощо, та електропровідні неметалеві частини обладнання були заземлені, щоб відвести заряд статичної електрики.

2.5. Перевірити працездатність апаратів, приладів, обладнання, яке будуть використовувати під час операції. Якщо працівник виявить несправність, він має повідомити про це керівнику. Використовувати несправне медичне обладнання заборонено.

2.6. Перед початком операції працівник має перевірити себе на наявність електростатичного заряду. Щоб його зняти, необхідно доторкнутися рукою до металевого предмета, наприклад, до металевої частини операційного столу.

2.7. Якщо виникне електростатичний розряд, працівнику необхідно залишити операційну, щоб усунути причини його накопичення. Наприклад, замінити взуття чи одяг.

2.8. Усі прилади, апарати й інше обладнання, яке вносять до операційної, необхідно стерилізувати й дезінфікувати.

2.9. Персоналу, який обслуговує наркозні апарати, потрібно перевірити, чи є поглинальні фільтри, необхідні, щоб нормально експлуатувати наркозні апарати.

2.10. Перевірити відносну вологість повітря та його температуру в операційній. Відносна вологість повітря має бути 60 ± 5%, температура повітря — 21-25 ºС.

Вимоги безпеки під час роботи

3.1. Усі учасники операції мають дотримуватися правил асептики й антисептики в операційному блоці.

3.2. Під час роботи з апаратами, обладнанням обов’язково виконувати правила експлуатації, які є в інструкції заводу-виробника з експлуатації апарата (обладнання).

3.3. Персоналу операційного блоку заборонено працювати на несправних апаратах, приладах, обладнанні з несправними пристосуваннями, сигналізацією тощо.

3.4. Персонал має унеможливити доторкання хворого до металевих предметів, наприклад, до операційного столу. Для цього операційний стіл потрібно накрити бавовняним покривалом, поверх якого покласти прогумовану тканину і простирадло так, щоб їхні кінці звисали зі всіх боків операційного столу.

3.5. Під час використання вибухонебезпечних інгаляційних речовин або займистих дезінфекційних речовин (для оброблення рук) заборонено застосовувати електрохірургічні апарати в невибухозахищеному виконанні, дефібрилятори, лампи-спалахи тощо, що можуть послугувати джерелом займання.

3.6. Перев’язувальний матеріал та інструментарій, який використовують під час операції, персонал має збирати у спеціальні ємкості.

3.7. Відправляти біопсії і препарати, які взяли під час операції, персонал має у зачинених ємкостях.

3.8. В операційних і наркозних заборонено застосовувати відкритий вогонь (спиртівки, газові горілки, сірники) та електронагрівальні прилади.

3.9. Під час електрохірургічних операцій, щоб запобігти опікам пацієнта під пасивним електродом електрохірургічного апарата, необхідно:

• забезпечити щільне прилягання пасивного електрода до тіла пацієнта по всій поверхні, тобто належний електричний контакт по всій площі пасивного електрода з тілом протягом всієї операції;
• заборонити накладати на пацієнта електрод меншої площі, ніж зазначено у технічному описі апарата;
• пасивний електрод по змозі розташовувати ближче до операційного поля; під час операції необхідно періодично контролювати його контактування з тілом пацієнта;
• перед накладанням пасивного електрода забезпечити, щоб на його поверхні не було корозії, забруднень, складок та нерівностей;
• знежирити шкіру пацієнта там, де накладатимуть пасивний електрод, та змочити її фізіологічним розчином, забезпечити низький перехідний опір (приблизно 1 Ом) між електродом і тілом.

3.10. Перед кожною операцією необхідно перевіряти справність електрохірургічного апарата, функціонування органів його управління та контролю.

3.11. Заборонено перевіряти справність електрохірургічного апарата «на іскру», доторкаючи активним електродом до заземлених предметів.

3.12. Умикати високочастотний генератор лише на час, необхідний для коагуляції чи різання. Заборонено тримати увімкненим генератор у паузах між цими діями.

3.13. Якщо високочастотний струм діє неефективно, заборонено збільшувати вихідну потужність без перевірки надійності з’єднання дротів пацієнта з апаратом та електротримачем.

3.14. Застосовувати апарати діатермії, електрохірургічні, рентгенівські апарати не у вибухо- та пожежобезпечному виконанні, та дефібрилятори можна лише, якщо для наркозу використовують суміші, які не займаються: фторотану, закису азоту, хлороформу тощо. Не можна використовувати запалювальні засоби.

3.15. Перед проведенням дефібриляції серця необхідно переконатися, що від пацієнта від’єднані всі електричні медичні прилади й апарати. За увімкненого апарата не допускати, щоб електродами для дефібриляції торкалися сторонніх предметів. Під час дефібриляції серця персоналу заборонено торкатися тіла пацієнта.

3.16. Під час операції під контролем рентгенівського апарата персоналу заборонено тримати руки в зоні прямого випромінювання.

3.17. Під час катетеризації серця заборонено одночасно торкатися пацієнта або крана гідравлічної системи електроманометра і корпусу електромедичного приладу або мережевого кабелю.

3.18. Заборонено застосовувати електрохірургічні апарати, термокаутери й іншу апаратуру, яка може бути джерелом вибуху, коли:

• в операційній використовують вибухонебезпечні наркотичні або дезінфекційні суміші;
• проводять операцію на шлунково-кишковому тракті (через наявність у ньому вибухонебезпечних газів водню і метану).

3.19. Електроди діагностичного обладнання (електрокардіографа, електроенцефалографа тощо) необхідно розміщувати якнайдалі від операційного поля й електродів електрохірургічного апарата.

3.20. Перед під’єднанням до пацієнта іншої апаратури необхідно проконсультуватися з інженерно-технічним персоналом, який обслуговує електромедичну апаратуру, щоб забезпечити необхідні додаткові заходи захисту пацієнта та персоналу.

3.21. Уся апаратура, що контактує з киснем, має бути знежирена. Її не можна експлуатувати особам, руки й одяг яких забруднені маслом або жиром.

3.22. Заборонено застосовувати апарати технічного призначення у поєднанні з електромедичною апаратурою, яка має функціональне провідне з’єднання з пацієнтом і гальванічний зв’язок між апаратами.

3.23. Персонал має стежити, щоб кабель живлення і дроти були справні, не допускати, щоб вони ламалися, оголювалися або деформувалися.

3.24. Персоналу заборонено вмикати електрообладнання в електричну мережу, якщо ізоляція кабелю живлення чи корпус штепсельної вилки пошкоджені чи є інші дефекти, через які персонал може доторкнутися до частин, що розміщені під напругою.

3.25. Якщо персонал під час експлуатування електромедичної апаратури виявить несправності, він має негайно від’єднати несправний апарат від мережі та доповісти про інцидент керівнику робіт.

3.26. Витягати штепсельну вилку з розетки необхідно, тримаючи її не за дріт, а за корпус.

3.27. Заборонено застосовувати перехідники та подовжувачі, щоб підключити обладнання.

3.28. Заборонено під час використання апаратів інгаляційного наркозу застосовувати несправне електрообладнання або те, що іскрить.

Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1. Навести лад на робочому місці.

4.2. Після закінчення операції перерахувати зібраний інструментарій, серветки.

4.3. Провести передстерилізаційне очищення, стерилізування або дезінфікування інструментарію, деталей та вузлів приладів й обладнання.

4.4. Апарати поставити в початкове положення, яке обумовлює інструкція з експлуатації.

4.5. Винести у зачинених ємкостях із операційної перев’язувальний матеріал, який вже використали, та відходи.

4.6. Щоб запобігти пожежам і вибухам при використанні під час операції апаратів інгаляційного наркозу, необхідно:

• після роботи повільно злити ефір або іншу наркотичну речовину з випаровувачів у посудину, яка герметично зачиняється; ефір необхідно зливати повільно, не допускати, щоб він розбризкався; заборонено зливати ефір до раковини;
• не допускати, щоб ефір із випаровувача наливали у приймальну посудину струменем, що вільно падає; для цього необхідно використовувати лійки з матеріалу, що проводить струм; лійка має бути заземлена, а її край — досягати дна посудини або ж кінець заземленого провідника необхідно пропустити через лійку до дна посудини, щоб ефір стікав у посудину по цьому провіднику;
• після зливання наркотика випаровувач, шланги та всі знімні деталі наркозного апарата необхідно промити теплою водою.

4.7. Після промивання та просушування наркозного апарата необхідно стерилізувати його елементи.

4.8. Провести вологе прибирання операційного блоку дезінфекційними засобами.

4.9. Провести ультрафіолетове опромінення приміщення операційного блоку.

4.10. Перевірити, чи вимкнули електромережу, вентиляцію та подавання медичних газів.

4.11. Про всі недоліки та несправності, які виявили під час роботи, необхідно повідомити керівнику.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1. У разі вибуху чи пожежі (ознак горіння) в операційному блоці необхідно:

• вивести увесь персонал і хворих із небезпечної зони;
• вимкнути електроживлення приміщення операційного блоку;
• негайно повідомити керівнику та, за потреби, викликати рятувальну службу за телефоном «101»;
• вжити заходів для гасіння (локалізування) осередку пожежі первинними засобами пожежогасіння; гасити електротехнічні пристрої, що перебувають під напругою, можна лише після того, як їх від’єднали від електромережі, та за допомогою вуглекислотних або порошкових вогнегасників;
• надати першу допомогу потерпілим;
• дотримуватися порядку дій під час ліквідування пожежі.

5.2. При ураженні електричним струмом необхідно:

• звільнити потерпілого від дії електричного струму, відімкнути ту частину установки чи обладнання, до якої доторкається потерпілий;
• якщо немає змоги відімкнути напругу, необхідно використати інші засоби: щоб ізолювати рятувальника від тіла потерпілого, рятувальнику потрібно намотати на руки суху операційну білизну (пелюшки, простирадла, марлю) та відтягнути потерпілого від струмовідних чи струмопровідних частин обладнання;
• за потреби надати потерпілому медичну допомогу.

5.3. У всіх випадках виконувати вказівки керівника робіт, щоб ліквідувати небезпечну ситуацію.