Планові перевірки: план-графік ДФС

Міністерство фінансів затвердило Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків. Тепер перевірки чекатимуть, ймовірно, не будь-кого з суб`єктів господарювання, а тих, хто потрапляє під певні критерії.

По-перше, до плану-графіка перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства.

По-друге, періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику:

високий - не частіше, ніж один раз на рік
середній - не частіше, ніж один раз на 2 роки
незначний - не частіше, ніж один раз на 3 роки

Критерії відбору платників податків - юридичних осіб

1. Високого ступеня ризику:

- рівень зростання податку на прибуток нижчий за рівень зростання доходів платника податків, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
- рівень сплати податку на прибуток нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;
- рівень сплати податку на додану вартість нижчий за рівень сплати податку по відповідній галузі;
- наявність відносин з контрагентами, які знаходяться в розшуку, або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій досягає понад 5% загального обсягу постачання;
- наявність інформації про непідтвердження реального здійснення операції з придбання із сумою податку на додану вартість понад 5% загального обсягу податкового кредиту;
- наявність розбіжностей у платника податків згідно із Системою автоматизованого співставлення податкового зобов’язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів (завищення податкового кредиту) у сумі понад 5% загального обсягу податкового кредиту за відсутності заяви платника податків щодо порушення платником податку на додану вартість (контрагентом) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- здійснення зовнішньоекономічних операцій через нерезидентів - засновників та нерезидентів, зареєстрованих в офшорних зонах, за непрямими поставками у сумі операцій понад 5% обсягів постачання;
декларування від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток протягом одного податкового (звітного) періоду;
- наявність інформації правоохоронних органів, підрозділів податкової міліції, юридичних підрозділів органів ДФС щодо взаємовідносин із платниками податків:
які мають ознаки фіктивності;
які є учасниками конвертаційних центрів;
реєстрацію яких скасовано у судовому порядку;
стосовно яких розпочато досудове розслідування;
стосовно яких заведено оперативно-розшукову справу;
стосовно яких встановлено факт неподання податкової звітності;
які знаходяться у розшуку;
які визнані банкрутами;
- обсяги операцій із пов’язаними особами або неплатниками податку на прибуток перевищують 20% суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
- формування податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з постачальниками, які зареєстровані суб’єктами спеціального режиму оподаткування (сільгоспвиробники) із незначною кількістю працюючих (менше 10 осіб), незначною площею сільськогосподарських угідь або земельно-водного фонду (менше 100 га), у сумі понад 5 відсотків загального обсягу податкового кредиту;
- виплата доходів (відсотки, роялті, лізингові платежі) нерезидентам, зареєстрованим в офшорних зонах;
- декларування чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на рівні або нижче собівартості реалізованої продукції.

2. Середнього ступеня ризику:

- формування платником податку на додану вартість податкового кредиту у сумі понад 5% загального обсягу податкового кредиту за рахунок податкових накладних, які не зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних;
- сума інших витрат перевищує 30% суми витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
здійснення експортних операцій товарів, нетипових для основного виду діяльності підприємства (нетиповий експорт), у сумі операцій понад 5% обсягів постачання;
- декларування залишку від’ємного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у сумі понад 5% загального обсягу податкового кредиту;
- наявність відхилень між значеннями основних показників фінансової та податкової звітності понад 10%;
сума адміністративних витрат перевищує 80% задекларованого валового прибутку, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг (консалтингові, супроводжувальні);
- подання покупцем заяви зі скаргою на порушення платником податку на додану вартість (постачальником товару) порядку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та невключення ним сум податку на додану вартість до податкових зобов’язань;
- нарахування та виплата доходів за ознаками 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок);
- зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди більше ніж на 20% загальної суми нарахованого єдиного внеску за останніх 12 місяців, що передують звітному;
- порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;
- сума витрат на збут перевищує 80% задекларованого валового прибутку від реалізації продукції, що може свідчити про наявність «безтоварних» послуг (маркетингові дослідження, дослідження ринків збуту, супроводження товару);
- наявність інформації щодо здійснення платником податків операцій з купівлі-продажу та інших способів відчуження цінних паперів, емітенти яких перебувають у переліку (списку) емітентів, що мають ознаки фіктивності, які визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку України;
- здійснення відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за результатами камеральних перевірок упродовж проміжку часу, що настає за періодом, охопленим останньою документальною плановою перевіркою;
- (зверніть увагу!) наявність відносин із платниками податків, які обрали спрощену систему оподаткування та є керівниками, засновниками або співробітниками цього підприємства, у сумі операцій понад 5% загального обсягу постачання;
- здійснення коригування платником спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість у бік зменшення податкового кредиту за спецдекларацією з одночасним коригуванням у бік збільшення податкового кредиту за загальною декларацією з податку на додану вартість;
- роздроблення податкового кредиту або зобов’язань з податку на додану вартість за окрему звітну дату з одним контрагентом на декілька накладних із сумою податку на додану вартість менше 10 тис. грн за відсутності реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних; (неактуально, тому що всі накладні реєструються)
- декларування фінансових витрат у сумі понад 5% загальної суми витрат з одночасним декларуванням витрат, пов’язаних із придбанням цінних паперів;
- сума витрат з факторингу, задекларованих у додатку ІВ до декларації з податку на прибуток, перевищує дохід за факторингом, задекларований у додатку ІД до декларації з податку на прибуток;
- наявність інформації про встановлення порушень порядку погашення векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового та біоетанолу, легких та важких дистилятів.

3. Незначного ступеня ризику:

- проведення протягом місяця більше 3-х ремонтів одного реєстратора розрахункових операцій, не пов’язаних із плановим технічним обслуговуванням;
- наявність в органів ДФС інформації про відсутність торгових патентів і ліцензій у платників податків, які ровадять діяльність, що підлягає патентуванню та ліцензуванню;
- зменшення у звітності суми нарахованого єдиного внеску за попередні періоди від 10 до 20% загальної суми нарахованого єдиного внеску за останніх 12 місяців, що передують звітному.

Критерії відбору самозайнятих осіб:

1) високого ступеня ризику:

- перевищення суми доходів, отриманих платником податків за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 127 (інші доходи) та/або 157 (дохід, виплачений самозайнятій особі), суми доходу від провадження господарської діяльності на 10% та більше;
- перевищення обсягів експортних операцій над задекларованою сумою доходу на 10% та більше;
- заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить 10 відсотків та більше суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить 5 відсотків та більше суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;
- декларування сум доходу на рівні або менше рівня витрат, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
- розмір інших витрат, у тому числі вартість виконаних робіт, наданих послуг становить 30% або більше задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, пов’язаних з господарською діяльністю платника податків;
- наявність розбіжностей між сумою чистого оподатковуваного доходу, відображеною в декларації про майновий стан і доходи, та сумою доходу, зазначеною у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, на 5% та більше;
- нарахування та виплата доходів за ознаками, визначеними Довідником ознак доходів, 101 (заробітна плата, нарахована (виплачена)) та/або 102 (виплати відповідно до умов цивільно-правового договору) без утримання, перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб та/або єдиного внеску;
- порушення встановлених строків сплати єдиного внеску більше ніж на 365 днів;
- невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованому доходу або обсягам постачання на 20% та більше;
- наявність інформації, що свідчить про ухилення від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом;

2) середнього ступеня ризику:

- кількість найманих працівників менше за кількість зареєстрованих реєстраторів розрахункових операцій (окремо на господарську одиницю);
- декларування від’ємного значення з податку на додану вартість при здійсненні імпортних операцій;
- декларування податкових зобов’язань з податку на додану вартість на рівні податкового кредиту;
- наявність розбіжностей між задекларованою сумою загального оподатковуваного доходу або податкових зобов’язань з податку на додану вартість та сумою розрахункових операцій, проведених із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій) в обсязі, що перевищує 10%;
- загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) особі, яка не зареєстрована платником податку на додану вартість, протягом останніх 12 календарних місяців, перевищує 1 млн грн, більше як на 2 відсотки;
- невідповідність обсягів імпортних операцій задекларованій сумі загального оподатковуваного доходу або обсягам постачання з податку на додану вартість у розмірі, що перевищує 20%;
- наявність відносин із контрагентами, які знаходяться в розшуку або ліквідовані, або визнані банкрутами, якщо сума операцій досягає понад 10% загального обсягу постачання;
- ввезення на митну територію України підакцизних товарів в обсягах понад 50% задекларованої суми доходу за рік;
- порушення встановлених строків сплати єдиного внеску менше ніж на 365 днів;

3) незначного ступеня ризику:

- заниження податкового зобов’язання в обсязі, що становить менше 10% суми задекларованих податкових зобов’язань з податку на додану вартість за календарний рік та/або завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в обсязі, що становить менше 5% суми задекларованого податкового кредиту з податку на додану вартість;
- обсяг операцій із пов’язаними особами перевищує 20% задекларованої в податковій звітності вартості документально підтверджених витрат, що враховуються при визначенні об’єкта оподаткування;
- декларування сум податку на додану вартість до відшкодування з бюджету.

Джерело: http://finbalance.com.ua/news/Dokumen...