Облік у вівчарстві: особливості надходження овець

Із цієї статті ви дізнаєтеся: про особливості бухобліку у вівчарстві та документальне оформлення операцій із надходження овець.

Загальні положення щодо розведення овець

Вівчарство – це галузь тваринництва. За Класифікатором видів економічної діяльності (ДК 009:2010), затвердженим наказом Держспоживстандарту від 11.10.10 р. № 457, розведення овець, одержання сирого молока овець та вовни входить до підкласу 01.45 «Розведення овець і кіз» класу 01.4 «Тваринництво» розд. 01 «Сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг».

Вівчарські підприємства за своїм призначенням поділяються на товарні та племінні. Основне завдання товарних підприємств – виробництво продуктів вівчарства (вовни, м’яса, смушок тощо), а племінних – вирощування високоякісних племінних тварин (поліпшення існуючих і виведення нових порід).

Утримувати овець треба відповідно до вимог різних нормативно-правових актів, у тому числі:

• Закону від 25.06.92 р. № 2498-XII «Про ветеринарну медицину»;
• Закону від 04.06.09 р. № 1445-VI «Про ідентифікацію та реєстрацію тварин». Нагадаємо, що ідентифікація – це процес ототожнення тварини шляхом присвоєння їй ідентифікаційного номера з використанням візуальних, електронних та змішаних засобів залежно від виду тварини з подальшим унесенням ідентифікаційного номера до Єдиного державного реєстру тварин. Порядок проведення ідентифікації і реєстрації овець регламентується Положенням, затвердженим наказом Мінагрополітики від 31.12.04 р. № 498;
• Закону від 15.12.93 р. № 3691-XII «Про племінну справу у тваринництві». Відповідно до ст. 5 та 7 цього Закону вівчарські господарства, у тому числі й власники неплемінних тварин, повинні вести племінний облік, а також здійснювати бонітування овець. Порядок ведення племінного обліку та бонітування овець визначено Інструкціями, затвердженими наказом Мінагрополітики від 16.07.03 р. № 242. Зверніть увагу: підприємства, які займаються торгівлею племінними вівцями, а також проводять генетичну експертизу походження та аномалій тварин, повинні отримати ліцензію на здійснення даного виду діяльності (п. 37 ст. 9 Закону від 01.06.2000 р. № 1775-III «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»);
• Закону від 21.02.06 р. № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження» тощо.

Особливості бухобліку у вівчарстві

Для цілей обліку вівці є біологічним активом (далі – БА), адже в процесі біологічних перетворень (їх росту) вони здатні давати сільськогосподарську продукцію (приріст живої маси, вовну, каракульські смушки, молоко тощо) та/або додаткові БА (приплід), а також приносити в інший спосіб економічні вигоди (п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи»).

У свою чергу, БА у вівчарстві поділяються на два види: поточні та довгострокові. Так, вівці, закуплені для отримання приплоду, вважаються довгостроковими БА, а молодняк (баранчики і ярочки), придбаний для вирощування та відгодівлі, є поточними БА.

Об’єктом обліку БА у тваринництві можуть бути види тварин (наприклад, вівці вовнового, вовново-м’ясного, м’ясо-вовнового напрямків) або однорідні групи цих БА. Наведемо у табл. 1 дані про групування тварин на бухгалтерських рахунках і субрахунках відповідно до п. 25.1, 25.2 П(С)БО 30, що забезпечує розкриття інформації у фінансовій звітності.

Таблиця 1. Групування тварин

Як бачимо із табл. 1, усього існує три основні групи тварин (гр. 2). Водночас у кожній групі можуть бути виділені дві підгрупи залежно від вартості, за якою здійснено оцінку активів, – за справедливою або первісною. Для складання фінансової звітності цих груп достатньо.

А для малих підприємств вистачить навіть розподілу на довгострокові та поточні БА. Аналітичний облік кожної технологічної групи овець на кожному підприємстві організовують виходячи із потреб управління і технології виробництва (наприклад, 2131 «Ягнята народження звітного року», 2132 «Молодняк овець народження минулого року» і т. д.).

Проте з метою ефективного управління підприємством цього розподілу може бути замало. Тому кожну із трьох груп можна розбити на підгрупи, які обліковуються так, як зазначено вище, – на окремих субрахунках четвертого порядку або на аналітичних рахунках до субрахунків третього порядку.

У табл. 2 розглянемо приклади таких підгруп для овець товарних підприємств вовнового, вовново-м’ясного, м’ясо-вовнового напрямків та періодичність переведення тварин із групи в групу. При цьому на кожному підприємстві такий поділ може коригуватися згідно із прийнятою технологією утримання тварин.

Таблиця 2. Підгрупи для овець вовнового, вовново-м’ясного, м’ясо-вовнового напрямків

Документальне оформлення операцій із надходження овець

Найбільш поширений спосіб надходження овець – результат власного виробництва (приплід). Також вівці можуть бути придбані за кошти, отримані безплатно або за обміном, а також як внесок до статутного капіталу.

У кожному випадку операції з надходження овець повинні підтверджуватися документами. Набір первинних документів залежить від способу надходження овець, їх належності до поточних чи довгострокових БА. При цьому використовуються форми первинного обліку, затверджені наказом Мінагрополітики від 21.02.08 р. № 73 (далі – Наказ № 73). Розглянемо особливості документообігу за основними напрямками надходження овець.

Власне виробництво (приплід)

При отриманні приплоду овець (ягнят) складається Акт на оприбуткування приплоду тварин (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-3, затверджена Наказом № 73).

Документ складається у двох примірниках завідувачем ферми, зоотехніком або іншою матеріально відповідальною особою у день окоту (отримання приплоду). В акті зазначаються: П. І. Б. працівника, за яким закріплено тварини, кличка або номер вівцематки, кількість голів і маса отриманого приплоду, присвоєні їм інвентарні номери, а також робляться відмітки про характерні ознаки приплоду (масть, кличка тощо). В окремій графі фіксують кількість мертвонароджених голів. Документ підписується особами, які підтверджують отримання приплоду.

Обидва примірники акта передаються в бухгалтерію:

• один – наступного дня після складання;
• другий, який є підставою для записів у Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-12, затверджена Наказом № 73), – у кінці місяця разом із Звітом про рух худоби і птиці на фермі (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-13, затверджена Наказом № 73).

У каракульському вівчарстві окрім акта за формою ПБАСГ-3 можна використовувати Акт про хід окоту овець (сільгоспоблік, форма № 103, затверджена наказом Мінсільгоспу СРСР від 24.11.72 р. № 269-2).

Дані вказаних актів можуть також використовуватися в бухгалтерії для нарахування заробітної плати працівникам ферми, наприклад, якщо у вівчарстві оплата праці здійснюється за акордно-преміальною системою (для цього розробляються розцінки за одиницю продукції тваринництва: за 1 голову приплоду, 1 ц приросту, 1 ц вовни тощо).

Придбання

Придбання овець у інших підприємств оформляється накладною, рахунком, а в разі перевезення – Товарно-транспортною накладною (форма № 1-ТН, наведена в додатку 7 до Правил, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.97 р. № 363) тощо. Цих документів буде достатньо, якщо вівці придбані з метою їх дорощування і відгодівлі або забою (як поточні БА).

Якщо вівці придбані для поповнення основного стада (як довгострокові БА), то окрім зазначених документів слід скласти ще й Акт приймання довгострокових біологічних активів тваринництва (формування основного стада тварин) (сільгоспоблік, форма № ДБАСГ-2, затверджена Наказом № 73, див. фрагмент у кінці консультації). А якщо тварина є племінною, то слід мати ще й Сертифікат племінних (генетичних) ресурсів (його видача регламентована Положенням, затвердженим наказом Мінагрополітики від 17.11.11 р. № 629).

Такий акт складається за кожною фермою окремо у день отримання тварин на ферму (формування основного стада) в одному примірнику на всю кількість отриманих тварин. Шапку акта (дані про облікову групу тварин, стать, масть, кількість голів, фактичну вагу тощо) заповнюють і підписують завідувач ферми та зоотехнік, а працівник, який прийняв тварин під свою матеріальну відповідальність, розписується у його табличній частині. Оформлений належним чином акт підписується керівником структурного підрозділу та затверджується керівником підприємства. Цей документ є підставою для записів операції у Книзі обліку руху тварин і птиці на фермі (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-12). У кінці місяця разом із Звітом про рух худоби і птиці на фермі (сільгоспоблік, форма № ПБАСГ-13) він передається до бухгалтерії.

Інші канали надходження

Документи, за якими обліковується надходження тварин за іншими каналами, наведемо у табл. 3.

Таблиця 3. Документальне оформлення різних способів надходження овець