Інвентаризація біологічних активів

Із цієї консультації ви дізнаєтеся: про особливості проведення та оформлення результатів інвентаризації біологічних активів (далі – БА).

Загальні положення

Інвентаризацію БА обов’язково проводять у строки, встановлені Положенням, затвердженим наказом Мінфіну від 02.09.14 р. № 879 (далі – Положення № 879). Зокрема, проводити інвентаризацію БА слід перед складанням річної фінансової звітності протягом трьох місяців до дати балансу, тобто із 1 жовтня до 31 грудня. Водночас Методичні рекомендації, наведені у додатку до листа Мінагрополітики від 04.12.03 р. № 37-27-12/14023 (далі – Методрекомендації № 37), пропонують додатково інвентаризувати живі БА й у інші строки, що забезпечить їх краще зберігання (див. таблицю).

Рекомендовані строки інвентаризації за об’єктами БА

Для оформлення результатів інвентаризації БА можна скористатися як формами первинних документів, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 28.12.89 р. № 241, так і спеціально призначеними для сільгосппідприємств документами, наведеними у додатках до Методрекомендацій № 37.

Порядок проведення

Інвентаризацію БА здійснює інвентаризаційна комісія (п. 1 розд. ІІ Положення № 879). Порядок проведення інвентаризації викладено в п. 5 розд. ІІІ Положення № 879. До початку процедури необхідно (п. 5, 6 розд. ІІ Положення № 879):

• перевірити наявність і стан первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку БА (інвентарних карток, книг тощо), даних про реєстрацію тварин тощо;
• взяти розписки у матеріально відповідальних осіб (далі – МВО) про те, що вони не мають неоприбуткованих БА та здали до бухгалтерії всі первинні документи з їх надходження та списання;
• вивести залишки на дату інвентаризації.

Інвентаризація тварин

Інвентаризація тварин основного стада, молодняку і тварин на відгодівлі проводиться у місцях їх знаходження (у приміщеннях, літніх таборах, на вигульних площадках тощо) шляхом перерахунку наявного поголів’я, визначення вгодованості та живої маси (ваги). При цьому перерахунок здійснюється так (п. 5.5 Методрекомендацій № 37):

• ВРХ, що знаходиться на безприв’язному утриманні, – шляхом перегону з одного місця в інше (прохід для перегону повинен бути таким, щоб через нього проходила одна тварина);
• свиней – після годівлі за кожним станком окремо;
• овець – за допомогою станка, збитого з дощок для проходу однієї вівці (через нього проганяють усе поголів’я);
• птиці, що утримується в клітках, – у кожній окремій клітці з подальшим підсумовуванням їх загальної кількості, а при утриманні птиці на підлозі – шляхом перегону або відловлювання і перенесення її в окреме приміщення.

Результати інвентаризації тварин вносять до Інвентаризаційного опису робочої худоби та продуктивних тварин, птиці, бджолосімей (форма № Інв.-8с.-г., наведена в додатку 8 до Методрекомендацій № 37, див. фрагмент у кінці консультації). Опис складають у двох примірниках (один – для бухгалтерії) окремо за кожною фермою (бригадою) та кожною МВО. Якщо за конкретною МВО числяться різні види тварин (ВРХ, свині, вівці, коні тощо), то в описі для кожного виду слід виділити свій розділ або скласти різні описи на кожен вид тварин.

Залежно від обліково-технологічної групи тварин, що інвентаризують, інформацію про них наводять двома способами (п. 5.2, 5.3 розд. ІІІ Положення № 879; п. 5.2 Методрекомендацій № 37):

• індивідуально – при інвентаризації дорослої продуктивної та робочої худоби, свиней (кнурів і маток), особливо цінних порід овець, коней тощо. При цьому в описі зазначають номер, кличку, породу, вгодованість, рік народження, живу масу (вагу) (маса (вага) коней, мулів не вказується) та балансову вартість;
• груповим методом – при інвентаризації інших тварин, зокрема тварин на відгодівлі, молодняку свиней, овець, кіз, птиці тощо. Інформацію про них включають в опис за статево-віковими групами, зазначаючи кількість голів і живу масу (вагу) за кожною групою.

Слід зважити на те, що тварин, які не мають інвентарних номерів, переводять в окреме приміщення для встановлення їх належності та складають для них окремий інвентарний опис, так само як і для тварин, прийнятих або переданих в оренду.

Інвентаризація плодових та ягідних розсадників і багаторічних насаджень

Багаторічні насадження інвентаризують за видами, ботанічними сортами із зазначенням року закладання, посадки, площі, кількості дерев або кущів та їх балансової вартості (п. 5.1 розд. ІІІ Положення № 879). Залежно від об’єкта інвентаризації складають різні інвентаризаційні описи (п. 2.13 Методрекомендацій № 37). Так, при інвентаризації:

1) плодових та ягідних розсадників – Інвентаризаційний опис розсадників (форма № Інв.-10с.-г., наведена в додатку 10 до Методрекомендацій № 37). В описі зазначають: незавершене виробництво розсадників, готову продукцію, матеріальні запаси (зібране насіння дерев та кущів). Опис складають за виробничими циклами вирощування розсадників, тобто за кожним полем (ділянкою), починаючи із посівного відділку.

До незавершеного виробництва плодових розсадників відносять: зяб і пар під закладку насаджень; посіви звітного року, які ще не дали сходів; сіянці та саджанці, що залишають у розсадниках для дорощування. А до готової продукції – увесь посадковий матеріал, що досяг стану придатності для використання у господарстві або реалізації на сторону;

2) багаторічних насаджень – Інвентаризаційний опис багаторічних насаджень (форма № Інв.- 3с.-г., наведена в додатку 3 до Методрекомендацій № 37). Опис містить такі дані: види насаджень та їх місцезнаходження, кількість дерев (основних, супутніх) і кущів, середня висота основних порід, балансова вартість кожного об’єкта інвентаризації. Для одного й того ж виду насадження може бути заповнено декілька позицій (рядків), якщо роки закладення насаджень різні.

Інвентаризаційні описи складаються комісією у двох примірниках безпосередньо під час інвентаризації об’єктів у присутності МВО. Вартісні показники вносяться після завершення огляду об’єкта на підставі даних бухгалтерського обліку. Підписують описи голова та всі члени інвентаризаційної комісії.

Оформлення результатів інвентаризації

Виходячи з результатів інвентаризації БА за кожною МВО фіксуються виявлені недостачі та надлишки. Якщо в ході перевірки відхилення між даними бухобліку та фактичною наявністю об’єктів БА (за кількістю та сумою) не виникають, то результати інвентаризації вважаються достовірними та опис передається до бухгалтерії. У іншому разі бухгалтерія підприємства складає в одному примірнику Звіряльну відомість за формою № Інв.-17с.-г., наведеною в додатку 17 до Методрекомендацій № 37.

Документально оформлені результати інвентаризації розглядаються на засіданні комісії. Висновки та пропозиції інвентаризаційної комісії відображаються в протоколі. Основні положення протоколу включаються до наказу керівника про відображення в обліку результатів інвентаризації, який є підставою для внесення даних до Відомості результатів інвентаризації за формою № Інв.-19с.-г., наведеною в додатку 19 до Методрекомендацій № 37. Зазначимо, що форма Відомості дещо застаріла, тому підприємство може вдосконалити її, дотримуючись при цьому вимог п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку від 24.05.95 р. № 88.

Облік надлишків, нестач і втрат БА

На підставі Інструкції про застосування Плану рахунків, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, та додатку 2 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.06 р. № 1315 (далі – Методрекомендації № 1315), результати інвентаризації БА відображаються в обліку так:

1. Нестачі й втрати:

• поточних БА відображають за дебетом субрахунка 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» та кредитом відповідного субрахунка до рахунка 21 «Поточні біологічні активи» (залежно від виду активу та способу його оцінки);
• довгострокових БА списують у дебет субрахунка 976 (хоча Методрекомендації № 1315 вказують на субрахунок 947. Проте операції з необоротними активами – це інвестиційна діяльність, тому й витрати від їх списання слід відображати у складі витрат інвестиційної, а не операційної діяльності) з кредиту відповідного субрахунка до рахунка 16 «Довгострокові біологічні активи».

Сума нестач і втрат від псування цінностей відоб­ражається також на позабалансовому субрахун­ку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей». Після установлення винних осіб на цьому субрахунку відображають зменшення суми невідшкодованих недостач і втрат.

2. Надлишки:

• поточних БА оприбутковують за дебетом відповідного субрахунка до рахунка 21 та кредитом субрахунка 719 «Інші доходи від операційної діяльності»;
• довгострокових БА списують у дебет відповідного субрахунка до рахунка 16 з кредиту субрахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Приклад

За результатами інвентаризації БА у ТОВ «Маяк» (платник єдиного податку четвертої групи та ПДВ) установлено:

• нестачу однієї голови ВРХ основного стада (первісна вартість – 7 000 грн., сума накопиченого зносу – 2 500 грн.);
• надлишок двох поросят віком до трьох місяців загальною вартістю 1 000 грн.

Винного в нестачі знайдено. Збитки будуть відшкодовані на рівні чистої вартості реалізації активу – 6 000 грн., а надлишки – оприбутковані.

Порядок відображення в обліку цих операцій є таким:

(грн.)