• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Як не сплачувати зайвого за кредитним договором

Позовна заява кредитора, може містити такі нюанси, на котрі не звертає свою увагу позичальник. Цим може скористатися кредитор. Тож читайте далі – на що треба звернути свою увагу, для того щоб не попасти в пастку та не сплачувати зайвого за кредитним договором.

При простроченні платежу за кредитом банк нараховує неустойку у вигляді штрафів та пені. Розмір неустойки визначається у кредитному договорі. В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 травня 2013 року суд дійшов висновку про те, що пеня та штраф є різновидами неустойки, тобто одним і тим самим видом юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій, а тому не можуть бути застосовані одночасно, оскільки це призведе до застосування подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж виду за одне і те саме порушення договірного зобов’язання.

Коли кредитор подає позов до суду, в позовних вимогах вимагає стягнути всю суму кредиту та прострочені платежі. Не зважаючи на те, що позовна давність щодо стягнення неустойки минула.

Бо позовна давність щодо стягнення неустойки за ч. 2 ст. 258 ЦК України становить один рік. Однак, це при тому, що позичальник заявить про застосування позовної давності у судовому засіданні самостійно. Якщо позичальник не заявить це самостійно, суд не зверне на це уваги. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі (ч.3 ст. 267 ЦК України).

Також у ч.3. ст.551 ЦК України йдеться про зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення. Наприклад, це може бути звільнення з роботи, хвороба та інші значні причини.

Джерело: http://business-companion.te.ua/news_...

Комментарии к материалу