• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Україна в цифрах: 31 серпня - 4 вересня

Досягнення з реструктуризації зовнішніх боргів України, що відбулося позаминулого тижня, заспокоїло фінансовий ринок та, незважаючи на лише попереднє узгодження, вселило впевненість у відновлення економіки. Першим підтвердженням цього стали початок лібералізації обмежень на валютному ринку від Національного банку, збільшення золотовалютних резервів країни, а також інтерес поважних європейських інституцій до української банківської системи.

Пом’якшення обмежень на операції з іноземною валютою в Україні відбулося вперше з часу проявів кризових ситуацій в економіці після зміни влади. До цього часу регулювання валютних операцій ставало все жорсткішим і жорсткішим. Водночас, скасування обмежень стало радше символічним першим кроком – легально придбати валюту чи переказати її за кордон було і залишається досить складно.

Найбільш помітним кроком з лібералізації стало підвищення запровадженого ще на початку 2014 року добового ліміту на видачу з банківських рахунків готівкової іноземної валюти з 15 до 20 тисяч гривень. Це обмеження, крім стримування відтоку валютних коштів з банківської системи, за останній час стало перешкодою до залучення валютних депозитів.

Адже ніхто не хоче і не буде вносити кошти в каси без обмежень, а в кінці терміну «витягувати» їх по 620 доларів на день, «розтягуючи задоволення» інколи і на кілька тижнів. Та й ціна питання не така велика – адже відсоткові ставки за вкладами в іноземній валюті істотно нижчі за ставки на вклади в гривні. Враховуючи все це, з банків відтікають і валюта, і гривня – адже в умовах високого ризику курсової нестабільності значно простіше вивести гривню, придбати іноземну валюту та покласти її під подушку і мати постійний доступ до коштів, потенційний дохід в гривні на курсових коливаннях і відсутність ризику проблем у банківській системі. Звичайно, підняття ліміту на якихось 200 доларів цю проблему не вирішить, але принаймні перший крок зроблено.

Лібералізація інших валютних обмежень більше стосується підприємств. Так, Національний банк дозволив підприємствам при подачі заявок на купівлю іноземної валюти не враховувати залишки коштів на рахунках у неконвертованих валютах та звільнив їх від обов’язку кожного разу додавати до заявок довідку Державної фіскальної служби про відсутність заборгованості зі сплати податків. Окрім того, відтепер не підлягають обов’язковому продажу 75% валютної виручки суми у валюті, повернені за ініціативою іноземного банку протягом двох днів.

Водночас найголовніше обмеження, яке стосується всіх громадян України, що бажають купити іноземну валюту, скасоване не було – як і раніше, у банках та обмінних пунктах можна придбати валюти не більш як на 3000 гривень (127 доларів) на добу із обов’язковим пред’явленням та копіюванням паспорта. Раніше у Нацбанку казали, що обмеження скасовуватимуться поступово відповідно до покращення ситуації на ринку і в секторі – будемо сподіватися, що вже скоро ситуація покращиться для продовження лібералізації.

Другою оптимістичною новиною фінансового сектора стало повідомлення Нацбанку про збільшення золотовалютних резервів України за серпень до 12,62 млрд. доларів, що приблизно відповідає рівню кінця жовтня 2014 року. І основним чинником цього збільшення стали не тільки кошти чергового траншу Міжнародного валютного фонду в 1,649 млрд. доларів, а й інші надходження – так, 508,1 млн. доларів надійшло для уряду від Світового банку та Європейської комісії, а ще 403,3 млн. доларів було отримано від операцій «своп» та конвертації китайських юанів. Ще 9,2 млн. доларів НБУ викупив на міжбанківському валютному ринку.

Третьою ж позитивною новиною став інтерес Європейського банку реконструкції та розвитку до українського фінансового сектора – ЄБРР заявив про намір придбати 35% акцій «Райффайзенбанк Аваль» - шостого за розміром банку України, який належить австрійському Raiffeisen Bank International AG.

Після позитивних новин – про не дуже позитивні. Напевно враховуючи, що позичені гроші надають лише тимчасову стабілізацію, а кредити рано чи пізно доведеться віддавати, уряд і парламент замислилися над наповненням державного бюджету, тобто над черговою податковою реформою. 4 вересня Національна рада реформ при президенті України розглянула і обговорила два варіанти податкової реформи – чергових змін до Податкового кодексу, запропонованих Міністерством фінансів та податковим комітетом Верховної Ради.

Урядові пропозиції, незважаючи на удавану простоту, все ж таки базуються на принципі «взяти якнайбільше, віднести якнайдалі». Проект, який журналісти та експерти встигли охрестити як «Все по 20», пропонує уніфікувати ставки податків на рівні 20% - зменшити єдиний соціальний внесок з нинішніх 41% до 20% та скасувати стягнення 3,6% ЄСВ з працівника, а також встановити податок на прибуток та податок на доходи фізичних осіб на рівні 20%.

При цьому знижується лише єдиний соціальний внесок, але поетапно протягом трьох років – інші податки підвищуються одразу, бо ж податок на прибуток підприємств зараз становить 18%, а податок на зарплату до 12500 грн. взагалі не так давно був знижений до 15%, а при перевищенні цього рівня складає 20%. «Компенсувати втрати» від зниження уряд пропонує збільшенням зборів від податків, що не залежать від розміру доходів.

По-перше, це зміна принципу оподаткування нерухомості – податок на нерухомість пропонують стягувати з усіх без винятку квартир, будинків, сараїв, будок та промислових об’єктів незалежно від метражу (зараз не оподатковуються житлові квартири площею до 60 кв.м та будинки до 120 кв.м).

По-друге, запропоновано збільшити ставку цього податку до 3% мінімальної зарплати, або 41,34 грн. за 1 кв.м. площі.

По-третє, запроваджується податок на розкіш – фіксований платіж у 25000 грн. на рік за квартири понад 300 кв.м та будинки площею понад 500 кв.м, а також на транспортні засоби вартістю понад 1 млн. грн.

Оподаткування транспорту в такому форматі може зупинити роботу галузі перевезень або істотно збільшити ціни – бо будь-яка вантажівка чи автобус автоматично стане предметом розкоші. Попит ж на авта продовжує падати – за січень-серпень 2015 року, за даними асоціації «Укравтопром», на нові автомобілі він скоротився на 44%, а на автобуси – аж на 77%.

Зрештою, як повідомив співзасновник громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар, уряд може повернутися до ідеї драконівського контролю за громадянами – за його словами, голова Державної фіскальної служби Роман Насіров під час засідання Нацради нагадав про «нульове декларування» та посилення контролю за видатками громадян із подальшим їх дооподаткуванням. Враховуючи те, що проект постанови Нацбанку про обмеження готівкових розрахунків сумою в 50 тисяч гривень (трохи більше 2100 доларів) пройшов громадське обговорення і має шанс бути ухваленим, такі методи цілком реальні. Тільки от чи стануть вони стимулом розвивати бізнес і виходити з тіні? Навряд чи, і це підтверджує вже згадуваний раніше приклад додаткового імпортного збору, що фактично мінімізував легальний імпорт.

Пропозиції фіскального комітету парламенту містять радикальніше зниження податкових ставок – так, комітет пропонує знизити податок на доходи фізосіб до 10%, єдиний соцвнесок – до 20%, а податок на прибуток та податок на додану вартість – до 15%.

Натомість і проект Мінфіну, і проект податкового комітету передбачають істотне «звуження» спрощеної системи оподаткування, яка свого часу стала локомотивом розвитку економіки і не була скасована лише завдяки протестам, що отримали назву «податковий Майдан».

Так, Мінфін пропонує знизити граничний річний оборот, що дає право на роботу на спрощеній системі, з нинішніх 20 до 2 млн. грн. та ліквідувати спрощену систему для юридичних осіб. Фіскальний комітет Ради вважає, що граничний оборот треба знизити з 20 до 5 млн. грн. на рік, скоротити кількість найманих працівників у фізичних осіб-підприємців, а також підвищити вдвічі – до 4% без ПДВ і 10% з ПДВ – ставку спрощеного податку з обороту юридичних осіб.

Окрім того, парламентський комітет пропонує впровадити податок на розкіш – вироби з дорогоцінних металів та каменів, брендові годинники, мобільні телефони, взуття, хутро, антикваріат та твори мистецтва, але з проекту незрозумілі ні критерії, ні способи адміністрування цього податку. Це досить небезпечно, бо поняття «розкіш» в Україні й так досить розмите – наприклад, вже більш як 10 років в державі діє податок у вигляді 7,5%-го збору в Пенсійний фонд з кожної розмови мобільним телефоном, який вважається «послугою розкоші»! Аби ж так і з цим податком не було …

А взагалі, слушно сказав під час засідання Нацради голова Одещини і екс-президент Грузії Міхеїл Саакашвілі: коли у 2004 році в Грузії податки були знижені на 60%, незважаючи на те, що МВФ був категорично проти, за рік бюджет країни виріс у 2,5 рази, а за кілька років — більш ніж у 10 разів. На його думку, Україна ще має багато резервів для поповнення бюджету – олігархи практично нічого не платять, реформи митниці блокуються, а Міністерство економіки не може впливати на кадрову політику державних підприємств. При чесних і прозорих реформах, а також простих, єдиних і прийнятних податкових ставках бізнес захоче працювати, і інвестиційний клімат покращиться.

До речі, про інвестиційний клімат. На жаль, «боротьба» з інвесторами у вигляді силових акцій в Україні триває. Минулого тижня черговою її жертвою стало підприємство ІТ-сфери – 1 вересня працівники Служби безпеки України заблокували роботу дніпропетровського офісу однієї з найбільших аутсорсингових ІТ-компаній держави Luxoft. Висловлювалися версії, що обшук був нібито пов’язаний з тероризмом – нібито хтось з працівників компанії надіслав електронну погрозу про вибух в обласну державну адміністрацію. Правоохоронці намагалися вилучити техніку у співробітників, а потім відкрили двері серверної кімнати ломом. Щоправда, вже вранці 2 вересня офіс запрацював у звичному режимі, а за результатами обшуків було складено протокол, що в компанії нічого не було знайдено. Оскільки питання, хто за це відповість і компенсує збитки компанії, залишається риторичним і відкритим, про згортання бізнесу в Україні можуть задуматися чимало підприємств …

За матеріалами: http://wschodnik.pl/publicystyka/item...

Комментарии к материалу