Подписывайся на информационную страховку бухгалтера
Подписаться

Україна створює для інвесторів сприятливі умови

Нещодавно Верховна Рада України  ухвалила у другому читанні та спрямувала  на підпис Президентові закон, який спрощує процедуру створення і функціонування індустріальних парків та безпосереднього управління ними.  Як зазначають експерти, понад 80% пропозицій, зауважень і поправок народні депутати врахували та проголосували за них. Тож Закон «Про індустріальні парки» має принести позитивні зміни. Це особливо важливо для Львівщини. Адже тут активно працюють над створенням чотирьох індустріальних парків (ІП): у Львові («Рясне-2»), Новому Роздолі, Кам’янці-Бузькій та в Яворівському районі.

Нові робочі місця

Найбільш «просунутий» у цьому плані перший парк. Його почнуть зводити вже у березні 2016 року. Уся документація готова. «Рясне-2» у Львові — поки що єдиний ІП, який внесено до Державного реєстру індустріальних парків. Він буде першим в Україні. Уже є керуюча компанія. Будувати його зголосилося підприємство, зареєстроване у Львові як «Сіті. Парк. Львів». Це філія голландської  компанії «СТР», відомої як один із найбільших забудовників і власників індустріальних парків. Вона посідає четверте місце в Європі й перше у Чехії. Зокрема, «СТР» має базу контактів, що охоплює понад 400 великих підприємств, які можна залучити до ІП у Львові, серед яких Bosch, Siemens, LEGO та інші.

Згідно з бізнес-планом інвестора, у «Рясне-2» планують вкласти майже 50 мільйонів євро і розмістити  на 24 гектарах території 20—30 компаній, здебільшого іноземних, але обіцяють залучати й місцеві. Загалом для Львова це означає понад 3 тисячі нових робочих місць.  Окрім тих, які працюватимуть у межах ІП, багато львів’ян отримають роботу в будівництві, обслуговуванні, приготуванні їжі, транспортуванні.

Території у Новому Роздолі, в Кам’янці-Бузькій та Яворівському районі поки що мають проект розробленої концепції розвитку, який найближчим часом скерують на  реєстрацію.

Для журналістів організували прес-тур на місце заснування індустріального парку «Яворів». Можна було ознайомитися з територією, де  постане ІП, інфраструктурою, планами розвитку. Так, ІП створюють у Яворівському районі на рекультивованих землях ДП «Сірка», тобто він матиме ділянку земель, які вже тривалий час через забруднення не використовують. Загальна площа земельної ділянки — 40 гектарів. Цю територію поділять на кілька зон.

Найбільше (понад 23 гектари) віддадуть під виробництво, ще понад 10 гектарів — для логістично-складської зони, по 3,2 гектара займатимуть адміністративно-офісна та санітарно-технічна зони. Стати суб’єктом у Яворівському ІП зможуть вітчизняні підприємства, зареєстровані у Яворівському районі. Виняток зробили для мережевих операторів логістичних послуг, торгівлі та громадського харчування. Серед вимог до учасників парку — залучити не менш як 70% працівників, які мешкають у районі. Нові суб’єкти господарювання повинні будуть відпрацювати щонайменше 5 років.

Загальний бюджет проекту створення ІП становить 7 мільйонів євро. Із цієї суми планують залучити 5,2 мільйона від стратегічного інвестора. Повернення інвестицій заплановано через 5 років. 75% — це кошти приватних інвесторів, 25 — з державного, обласного та місцевого бюджетів. Керуюча компанія здійснюватиме повноваження протягом 30 років.

Основна перевага місця розташування — безпосередня близькість до кордону України з ЄС (лише 5 кілометрів) і наявність митних переходів на міжнародних трасах. Як відомо, на кордоні функціонує перехід Будомєж — Грушів. Завдяки спеціалізованій зоні розвиватиметься і цей митний перехід: є інформація, що через два роки відкриють і піший перехід у цьому пункті перепуску. Протягом найближчих семи років цей перехід відіграватиме значну роль у розвитку прикордонних територій обох країн. За півсотні кілометрів — відомий пункт перепуску Краковець.

Як зазначив голова Яворівської райради Володимир Сичак, район має досвід роботи на територіях пріоритетного розвитку ще в період функціонування спеціальної економічної зони «Яворів», адже поряд добрі сусіди — поляки, з якими налагоджено співпрацю не перший десяток років.

Пільги від держави

Показовий приклад. ТОВ «Снєжка-Україна» — один із лідерів на вітчизняному ринку лакофарбових матеріалів (18% водоемульсійних фарб на українському ринку саме цієї компанії). 16 років діяльності в Україні, сучасне обладнання, нові технології, 117 назв екологічно чистої продукції і 38 мільйонів сплачених податків у місцевий бюджет, 20% використання вітчизняної сировини та майже дві сотні працівників — місцевих жителів.

Нині у районі функціонує понад десяток підприємств з іноземним капіталом. Тому місцева влада добре обізнана з перевагами такої співпраці й на створення індустріального парку покладає чималі надії. Як зауважила директор Центру підтримки бізнесу Олена Бей, пріоритетними напрямами діяльності парку «Яворів» має стати виробництво продукції, що заміщує імпорт із країн ЄС для внутрішнього ринку, для експорту на основі давальницької сировини (йдеться насамперед про машинобудівну, автомобілебудівну галузі та легку промисловість), а також з огляду на зручне розташування — надання логістичних послуг. Досвід вивчали на прикладі індустріального парку поблизу Жешува у Польщі. Агенція місцевого економічного розвитку проводила навчальні поїздки, тренінги, конференції для детального вивчення тієї справи, яку доведеться впроваджувати у районі.

Зрозуміло, що інвестор потребуватиме належної інфраструктури та зручних комунікацій. Втішає, що на їх розвиток, як зазначила начальник відділу промислової політики департаменту економічного розвитку торгівлі та промисловості Львівської ОДА Наталія Савка, нарешті й у бюджеті області буде  передбачено відповідні кошти.

Як згадує колишній керівник управління іноземних інвестицій Львівської міської ради, а нині народний депутат Сергій Кіраль, потенційних інвесторів насамперед турбували три питання: скільки коштує в нас робоча сила, яка відстань від Львова до кордону і які перспективи вступу України в ЄС?

Після чотирьох років вагань, розрахунків та консультацій голландці таки прийшли в «Рясне-2». Навіть незважаючи на нестабільну економічну ситуацію та воєнні дії. «Якби голландці не були впевненими, що зможуть залучити під свій проект потужних виробників, вони б ніколи за нього не бралися», — каже Сергій Кіраль.

Майбутні інвестори інших трьох парків уже матимуть відповіді на ці запитання, зокрема й компанія «СТР». Для них передбачено ще деякі переваги. Так, згідно із Законом «Про інвестиції», керуючу компанію звільняють від пайової участі у розвитку інфраструктури, сплати ввізного мита на ввезення устаткування та комплектуючих, яких не виробляють в Україні, вона отримує безвідсоткові кредити, цільове фінансування на безповоротній основі для облаштування індустріальних парків. Держава надала певні пільги й для учасників індустріальних парків.

То як же заманити інвестора на Яворівщину? Передусім потрібно модернізувати дороги. Принаймні певні ділянки потребують негайного ремонту. Значна перевага в тому, що залізнична гілка, газ, електрика, вода — в межах кілометра. Однак підвести зовнішні інженерні мережі — спільне завдання місцевої та обласної влади. Як запевнила Наталія Савка, Львівська ОДА проситиме фінансову допомогу в уряду.

Якщо не виникне надзвичайних подій і проект реалізовуватимуть згідно з планом, то функціонування ІП дасть змогу створити  до двох тисяч робочих місць, залучити мільйони євро в економіку району та збільшити надходження до бюджетів усіх рівнів на майже 7 мільйонів євро щороку. На території ІП планують розмістити 9—12 виробничих підприємств та 1—2 логістичних центри. Кінцева мета — на одному гектарі задіяти 20 працівників.

Чималі надії на розвиток парку покладають жителі Немирова, відомого колись курортного центру. Нині він у занепаді. Тому немирівці сподіваються на нові робочі місця, адже ІП зовсім поряд.

І ще один нюанс. Наприклад, поляки на «Снєжці» дуже задоволені місцевими фаховими працівниками. Немає проблем і з набором кваліфікованих працівників у «Рясному-2» на японському підприємстві «Фуджікура».

Головне, щоб індустріальний парк «Яворів» був корисним місцевій громаді й жителям району, наповнюючи бюджет. Бо якщо підприємство, наприклад, зареєстровано в Києві, а має своє виробництво в Яворівському районі, то, згідно з чинним законодавством, більшість податків піде в центр. Тож нині координатори проекту, вивчаючи закордонний досвід, намагаються вийти на можливе рішення.

Орест КОЛТУЦЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»

Джерело: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/ukr...

Комментарии к материалу

Лучшие материалы