• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Трансатлантична зона вільної торгівлі. Виклики та можливості для України

ЄС та США провели вже десятий за два роки раунд переговорів щодо підписання угоди Трансатлантичного партнерства з торгівлі та інвестицій (Transatlantic Trade and Investment Partnership, TTIP).

Якщо згоди буде досягнуто, ця угода стане наймасштабнішим рішенням про створення зони вільної торгівлі, зблизивши два ринки, які вже й зараз є найбільшими торговельними партнерами у світі.

Звісно, подібні плани мають не лише симпатиків. Переговори супроводжуються численними мітингами та протестами – особливо в Європі. Для багатьох така лібералізація вважається загрозою для європейської економіки, в першу чергу – для сільського господарства.

Вочевидь, із просуванням переговорів ці протести ставатимуть дедалі потужнішими.

Саме тому варто детальніше розглянути аспекти майбутньої угоди. Тим більше, що

створення спільного трансатлантичного ринку вільної торгівлі вплине на економіки всіх країн світу, в тому числі на українську.

У 2013 році взаємна торгівля товарами та послугами ЄС та США склала близько 857 млрд євро, а сукупний обсяг взаємних прямих інвестицій – близько 3348 млрд євро. Як з боку ЄС, так і з боку США структура торгівлі досить концентрована. Наприклад, у торгівлі товарами домінує продукція машинобудування (машини та обладнання, транспортне обладнання, оптичні прилади тощо) та хімічної промисловості.

Незважаючи на вражаючі масштаби взаємної торгівлі та відносно низькі ввізні мита (середньозважене ввізне мито США для товарів з ЄС складає 2,1%, а ЄС для США – 2,8%), бізнес обох сторін скаржиться на торговельні бар’єри, у тому числі нетарифні заходи, пов’язані з регуляторним середовищем кожної з країн, а також на ускладнений доступ на ринок державних закупівель

За даними опитування, яке проводив ЄС до початку переговорів, 46% респондентів, які взяли участь у публічних консультаціях щодо доцільності створення ЗВТ між ЄС та США, висловили занепокоєння невиправданими регуляторними бар’єрами, у тому числі у сфері технічного регулювання та безпеки харчових продуктів, 45% – митами, 38% – митними процедурами, 20% – інвестиційними бар’єрами.

1 из 1

Розрахунки ЄС показали, що комплексне вирішення існуючих проблем у двосторонніх економічних відносинах є найвигіднішим.

За інформацією Євросоюзу, ТТІР може принести 119 млрд євро щорічно ЄС та 95 млрд євро – США. При цьому економічний виграш решти країн світу оцінюється на рівні 100 млрд євро щороку.

Переговори ведуться одразу за трьома основними напрямками: (1) доступ на ринки; (2) регуляторна співпраця; (3) правила.

Покращення взаємного доступу на ринки, а отже, скасування майже всіх ввізних мит є однією із задекларованих цілей ТТІР.

Хоча приблизно для половини товарної номенклатури США та ЄС вже зараз діє безмитна торгівля, а середні значення ввізних мит є низькими, мита на окремі виді сільськогосподарської продукції, текстильних виробів або товарів машинобудування перевищують 15%, що, за визначенням СОТ, є тарифним піком, який створює суттєві перешкоди для торгівлі.

Очікується, що ТТІР не призведе до повного скасування ввізних мит сторонами. Для деяких чутливих товарів лібералізація буде частковою, ймовірно, із застосуванням інструменту тарифних квот, як це відбулося в інших ЗВТ, які уклав ЄС, наприклад, в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС.

Крім усунення бар’єрів у торгівлі товарами, країни націлені на значне полегшення торгівлі послугами.

Сторони розраховують, що переговори призведуть до лібералізації у таких секторах, як телекомунікації, електронна комерція, фінансові послуги, поштові та кур’єрські послуги, морський транспорт, забезпечивши рівноправну конкуренцію європейських та американських фірм та посиливши співпрацю регуляторів у майбутньому.

Як і у випадку з товарами, питання надання деяких послуг розглядаються як чутливі та виводяться з-під дії Угоди. Наприклад, у березні 2015 року представники ЄС та США заявили про право кожної зі сторін надавати публічні послуги у той спосіб, який країни обирають самі.

Третім компонентом переговорів щодо доступу на ринки є державні закупівлі. Забезпечення взаємного недискримінаційного доступу до державних тендерів розглядається як одна з важливих переваг ТТІР, причому в цьому питанні, здається, відсутні застереження щодо відкриття ринків.

Напрям регуляторної співпраці передбачає переговори щодо зближення регуляторних процесів за рахунок розробки спільних норм, а також покращення співпраці та обміну інформацією. Питання технічних бар’єрів у торгівлі, захисту здоров’я людей, тварин та рослин, безпечності продуктів харчування, а також питання гармонізації регулювання в окремих секторах становлять важливу частину зусиль переговорних команд щодо зниження нетарифних бар’єрів у торгівлі.

Як очікується, ТТІР дозволить зменшити витрати часу та коштів на проходження процедур підтвердження, усунути дублювання, але водночас – забезпечити збереження належного рівня захисту.

Зараз у ЄС та США тривають регуляторні "аудити", які дозволять точніше визначити параметри Угоди.

Перемовини щодо торговельних правил – третього напрямку переговорів – стосуються спрощення процедур торгівлі, а також сталого розвитку, покращення доступу до природних ресурсів, насамперед енергетичних, захисту прав інтелектуальної власності, політики у сфері конкуренції, захисту прав інвесторів тощо.

Очевидно, що успіх ТТІР означатиме посилення економічної співпраці ЄС та США. Як це може вплинути на Україну?

Створення ЗВТ означає посилення конкуренції на ринках країн-учасників угоди, що створює загрозу заміщення товарів та послуг з третіх країн товарами та послугами країн-підписантів.

Цей ефект може мати значення й для України, особливо у сфері продовольчих товарів, ринок яких зараз у США та ЄС є взаємно захищеним.

З іншого боку, для сучасної торгівлі характерна диференціація товарів, а отже, ефект витіснення товарів третіх країн після укладення Угоди може виявитись не таким значним, як показують моделі.

Водночас пожвавлення економічної активності стимулюватиме попит в ЄС та США на товари інших країн, особливо якщо ці товари є частинами виробничих ланцюжків.

Підписання ТТІР означатиме також зближення норм та стандартів, що діють в США та ЄС.

Якщо ТТІР дозволить таким країнам, як Україна, що зараз гармонізує національне законодавство у сфері ТБТ та СФЗ з нормами ЄС, скористатись перевагами визнання еквівалентності в ЄС при виході на ринок США, це буде безперечний виграш.

Ще однією важливою перевагою ТТІР може стати поява спільних регуляторних норм, що знизить витрати експорту одразу на два ринки для решти світу.

Отже, щоб скористатися можливостями, які ТТІР створює для решти світу, для України зараз важливі реалізація зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію з ЄС, активізація участі у виробничих ланцюжках ЄС, а також створення своїх унікальних продуктів, котрі зможуть конкурувати у світі в умовах постійного зростання конкуренції.

Джерело: http://www.eurointegration.com.ua/art...

Комментарии к материалу