• Быстрый поиск надежных решений
    и практической информации
Получите доступ к более 2 миллионов готовых решений, публикаций и обзоров
Оформить
подписку

Реєстрація бізнесу та нерухомості

Незабаром ситуація може значно погіршитися, якщо прийом громадян щодо реєстрації бізнесу та нерухомості буде здійснюватися виключно через центри надання адміністративних послуг та нотаріусів

З 1 жовтня уряд заборонив  чиновникам вимагати від громадян довідки та інші документи. Віднині вони можуть самостійно отримати їх з відкритих реєстрів. Таким чином намагаються оптимізувати процедуру надання адміністративних послуг. Але доступнішою для українців вона, на жаль, не стане. Адже, роблячи один крок назустріч людям, влада іншим рішенням про здійснення з 4 жовтня реєстрації бізнесу та нерухомості виключно у центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) та нотаріусів погіршує можливість швидше оформити необхідні документи. Чому так відбувається? Спробуємо розібратися.

Черги за реєстрацією

Сама ідея обслуговування громадян у ЦНАП за принципом «єдиного вікна» є прогресивною та реформістською. Адже Україна дістала у спадок від СРСР таку систему надання адміністративних послуг, за якої більшість з них розкидані по відомчих офісах. Через це у простій життєвій ситуації людині, яка намагається оформити будь-яке право на власність або ж отримати документи, що посвідчують особу, доводилося оббігати чимало державних установ та кабінетів. Тому у 2012 році після ухвалення закону «Про адміністративні послуги» у багатьох містах запрацювали досить симпатичні ЦНАПи, які нічим не поступаються європейським, оскільки мають просторі, прозорі приміщення з відкритою некабінетною системою, рецепцією тощо. У них почали надавати адміністративні послуги, за якими раніше слід було бігати по різним відомствам та установам.

Щоправда, і тут не обійшлося без проблем з обслуговуванням. Перші складнощі виникли рік тому. Тоді влада вирішила передати до ЦНАП функції з надання найпопулярніших серед населення України послуг — реєстрації місця проживання, видачі внутрішніх паспортів і вклейки до них фотокарток, чим займалися паспортисти у приміщеннях ЖЕКів та при ОСББ. Одразу ж утворилися довжелезні черги.

Найбільше від цього постраждали громадяни столиці. Що не дивно, адже, приміром, лише в Солом’янському районі працювало 180 паспортистів, які обслуговували його мешканців. 5–7 адміністраторів ЦНАП фізично не змогли одразу ж виконати їхню роботу, що в рази сповільнило процес обслуговування громадян та спричинило довжелезні черги. На Троєщині, аби потрапити до ЦНАП, люди змушені були займати чергу з третьої години ночі.

Але основна причина минулорічної ситуації полягала і досі полягає у позиції Державної міграційної служби.

Через рік урядовці знову вирішили поставити експерименти на працівниках ЦНАПів та їхніх відвідувачах. Адже Мін’юст у спілкуванні з органами місцевого самоврядування та районними державними адміністраціями почав наполягати на тому, щоб з 4 жовтня припинити прийом громадян державними реєстраторами і направити їх до ЦНАПів. Підстава — закон про дерегуляцію від 12 лютого 2015 року.

Додаткове навантаження

Якими будуть наслідки такого рішення, уявити неважко. Навіть до цих нововведень, щоб оформити, приміром, бізнес, у багатьох районах Києва слід було займати чергу ще до відкриття ЦНАП. На місці ж треба було встигнути розібратися, які документи та квитанції про оплату слід зібрати. Адже інформація на стендах ЦНАП не завжди відповідала дійсності, зокрема у частині оплати державного мита за реєстрацію документів.

«На щастя, нещодавно така вимога — сплачувати державі кошти за надання послуг з реєстрації бізнесу — була скасована. Тому хоч не довелося бігати у банк для оплати квитанцій, реквізити яких раніше постійно змінювалися, — розповідає столичний підприємець Тетяна Назарова. — Але умови надання цих послуг все рівно не можна назвати комфортними. Взимку доводилося мерзнути на вулиці, займаючи заздалегідь чергу до Деснянського ЦНАП Києва. А влітку — штовхатися у вузьких темних задушливих коридорах не пристосованого для такої кількості людей приміщення. На моїх очах люди непритомніли».

Незабаром ситуація може значно погіршитися, якщо з 4 жовтня прийом громадян щодо реєстрації бізнесу та нерухомості буде здійснюватися виключно через ЦНАП та нотаріусів. Адміністратори повинні будуть приймати заяви, сканувати документи і вводити їх до відповідних державних реєстрів. Державні ж реєстратори (працівники Мін’юсту) виконуватимуть лише функції бек-офісу, тобто опрацювання справ у реєстрі. Виглядає привабливо, і начебто теоретично правильно, але непрактично.

Негативні наслідки

Як зазначають чиновники на місцях, із реалізацію нових функцій на практиці виникатимуть проблеми, які ускладнюють саму процедуру надання послуг. Так, керівник ЦНАП міста Харкова Ірина Синицька зазначає, що з 15 червня цього року вперше підключили адміністратора до Державного реєстру майнових прав на нерухоме майно та запустили цю послугу. «Це новий програмний продукт, який відрізняється від того, що застосовується державними реєстраторами. Під час його апробації ми зіткнулися з тим, що виникають проблеми з окремими полями програми, зі скануванням документів, з обміном даними тощо, — пояснює вона. — Також має місце систематичне та тривале призупинення роботи Державного реєстру прав, що призводить до втрати вже внесених даних. При цьому трапляються випадки, коли призупинення роботи Реєстру триває по кілька годин. Хоча у нас на обслуговування однієї особи зазвичай витрачається не більше 15 хвилин».

За словами пані Синицької, значно уповільнить обслуговування громадян й вимога уряду сканувати заяву і документи виключно у присутності заявника. Адже цей процес забирає іноді до півтори години на одну особу, що призведе до виникнення величезних черг за послугами з реєстрації бізнесу і нерухомості. «Весь негатив ляже на адміністратора ЦНАП, органи місцевого самоврядування та районні державні адміністрації. Тому звернулися до міністра юстиції та міністра економічного розвитку і торгівлі України з листами, в яких повідомляємо про наявність проблем з новим програмним продуктом, які слід терміново усунути. Також ми направили листа до державного підприємства «Національні інформаційні системи», яке координує роботу, пов’язану з цією програмою, з проханням удосконалити її. Сподіваємося, що нас почують. Інакше виникне колапс з обслуговуванням громадян у ЦНАП», — стверджує І. Синицька.

Але так не повинно бути, коли за рішення уряду страждають звичайні українці, упевнений експерт Віктор Тимощук: «По-перше, Мін’юст не повинен вводити в оману органи місцевого самоврядування й місцеві державні адміністрації щодо закону про дерегуляцію. Його норми кажуть, що «повноваження державного реєстратора… з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси». Ключове слово тут «можуть».

По-друге, органи місцевого самоврядування і районні державні адміністрації (тобто їх ЦНАП) повинні брати на себе функції фронт-офісу для послуг Мін’юсту лише у разі, коли готові до цього. Тобто ці органи мають бути впевнені, що у них є достатня кількість площ у ЦНАП, робочих місць та підготовленого персоналу. Така передача повноважень має відбуватися з розумним підходом. Тим більше, що ні штатів, ні коштів за послуги Мін’юсту органам місцевого самоврядування і райдержадміністраціям не передають».

На жаль, у нас все відбувається навпаки — дається наказ згори, який повинні наспіх виконувати на місцях. За що люди потім розплачуються багатогодинним стоянням у чергах за отриманням адміністративних послуг. Покращення ситуації відбудеться лише тоді, коли ухвалять закони, які передбачають децентралізацію повноважень з реєстрації бізнесу та нерухомості. Вирішення проблем шляхом проведення експериментів не принесе позитивного результату.

Джерело: http://ua.racurs.ua/964-reiestraciya-...

Комментарии к материалу