Діяльність, операції |
Позиція контролюючих органів |
Джерело |
Підприємницька діяльність* |
Положення ПК не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. |
Лист Мінфіну від 06.02.19 р. № 11210-09-5/3214 стосовно можливості здійснення громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності. Схожий висновок – у листі ДФС від 09.10.17 р. № 2178/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Інвестиція у створення іншого товариства |
Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073). Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону № 5073 благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об’єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом |
Лист ДФСУ від 19.09.16 р. № 20300/6/99-99-15-02-02-15 |
Отримання дивідендів |
Вступ спілки споживчих товариств, яка має статус неприбуткової організації, як засновника або учасника до господарського товариства та отримання дивідендів від такого товариства не є підставо для виключення спілки споживчих товариств з Реєстру у разі отримання доходів у межах статутної діяльності і їх використання такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами |
ІПК ДФС від 15.08.19 р. № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Надання в оренду |
У разі отримання доходів (прибутків), зокрема у вигляді орендних платежів, внаслідок здавання в оренду власних приміщень неприбутковою релігійною організацією в межах своєї статутної діяльності та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників), така організація не позбавляється статусу неприбуткової |
ІПК від 19.10.18 р. № 4493/П/99-99-15-02-02-14/ІПК щодо оподаткування доходів, отриманих релігійною організацією в якості неприбуткової. Подібний висновок озвучено: – у листі ГУ ДФС у Харківській обл. від 12.02.16 р. № 827/10/20-40-15-03-14; – ІПК ДФСУ від 21.05. 18 р. № 2238/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.04.2018 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16, від 07.03.2018 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Продаж майна |
Утворена згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та внесена до Реєстру неприбуткова організація не нараховує та не сплачує у встановленому порядку податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів тощо за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб |
ЗІР 102.04 Аналогічний висновок – у листі ДФСУ від 13.04.17 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15, новині ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.10.20 р. |
Надання платних послуг |
Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів (у тому числі від надання платних послуг в рамках своєї статутної діяльності), отриманих від господарської діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами |
ІПК ДФСУ від 01.03.18 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Господарська діяльність (зокрема з продажу сувенірної продукції) |
Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону N 5073). Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону N 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Отже, благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, розповсюджувати рекламну (сувенірну) продукцію) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей. Благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, проводити інші заходи, які відносяться до статутної діяльності) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей. |
ІПК ДФСУ від 16.07.19 р. № 3294/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ІПК ДФСУ від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК |
Отримання доходу від розробки програмної продукції |
Державна установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не втрачає статус неприбуткової організації у разі, якщо надходження від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів використовується виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами |
ІПК ДФСУ від 01.10.18 р. № 4261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Отримання відсотків від розміщення коштів у банку на депозиті |
Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 |
Лист ДФСУ від 23.08.17 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК Подібні роз’яснення в: – ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08; – листі ДФСУ від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15; – ІПК ДПСУ від 07.02.19 р. №432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Отримання поворотної фінансової допомоги |
Отримання ОСББ поворотної фінансової допомоги від фізичної особи – члена об’єднання не є підставою для виключення такого ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій. При цьому отримані кошти мають використовуватись за цільовим призначенням для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами зазначеної неприбуткової організації, у тому числі для сплати судових витрат при зверненні до суду з метою стягнення зі співвласників багатоквартирного будинку боргу за надані житлово-комунальні послуги, якщо це передбачено статутом ОСББ Отримання обслуговуючим кооперативом, внесеним до Реєстру, коштів у вигляді благодійних внесків та поворотної фінансової допомоги не є підставою для втрати статусу неприбуткової організації, за умови, що отримані кошти використовуються неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. |
ІПК ДФСУ від 27.02.19 р. № 781/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ІПК ДПСУ від 11.08.20 р. № 3306/ІПК/99-00-05-05-02-06 |
Отримання кредиту |
Не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою, за умови що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи |
|
Курсові різниці |
Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток. |
Лист ДФС від 07.09.15 р. №19062/6/99-99-19-02-02-15 щодо оподаткування позитивних курсових різниць у благодійної організації. Лист ДФС від 18.02.16 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15. Лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.16 р. № 9374/10/26-15-12-05-11 |
* Щодо можливості здійснення підприємницької діяльності громадськими організаціями – детально в матеріалі «Пасивні доходи громадських організацій і податки». Та зауважимо: якщо громадське об’єднання здійснює діяльність на комерційній основі і отримує прибуток, то така діяльність класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу, далі – ГК) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Отже, якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГК та інших законів, якими регулюється підприємництво. Отже, якщо господарське об’єднання зі статусом юридичної особи здійснює комерційну діяльність, то воно повинне здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з подальшим його виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій (лист ДФС від 20.07.17 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). |
Діяльність, операції |
Позиція контролюючих органів |
Джерело |
Здійснення витрат, не передбачених кошторисом |
Можуть розцінювати позакошторисні трати як такі, які не передбачені статутними документами (адже типово в разі затвердження кошторису в статутних документах чи профільному законі йдеться, що витрати здійснюються на основі кошторису) |
– |
На прикладі ОСББ: Голова правління не має права витрачати кошти понад суми, зазначені в кошторисі. Щоб здійснити такі витрати, необхідно обов’язково внести зміни до кошторису і затвердити їх на загальних зборах чи, принаймні, оформити окремим загальним рішенням зборів. Також у статуті може бути прописано поріг вартості договору для попереднього погодження на загальних зборах (ст. 10 Закону №2866). Наприклад, договори понад певну суму потребують попереднього погодження на загальних зборах. Тобто, здійснивши перевитрати (витрати понад суми, затверджені кошторисом), правління фактично порушило б вимоги статуту ОСББ та Закону №2866. Та й договір, укладений головою ОСББ понад кошторис, можуть визнати недійсним (рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.17 р. у справі №910/11079/17). Рекомендуємо: – спершу внести зміни до кошторису і лише опісля проводити трати; або якщо це неможливо (форс-мажорні трати) – затвердити ці трати опісля |
||
Адмінвитрати благодійної організації перевищують 20% доходу за рік |
Порушення благодійною організацією, що перебуває у Реєстрі, вимог Закону № 5073, у тому числі щодо перевищення граничного розміру адміністративних витрат, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку |
Роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області, опубліковано 04.02.20 р. Про порушення Закону № 5073 у разі перевищення адмінвитратами порогу 20% йдеться у ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, листі ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11, листі ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.2015 р. №19235/10/26-15-15-03-11 |
Детальніше – в матеріалі «Благодійна організація: як не втратити неприбутковий статус» |
||
Розподіл доходів серед учасників (членів) організації |
Не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т. ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації. |
Лист ДФСУ від 04.01.17 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15 щодо можливості неприбуткових організацій укладати ДЦПХ з фізичними особами, засновниками, працівниками та членами таких неприбуткових організацій |
Важливо: до внесення змін до ПК (згідно із Законом №1667-VIII, який діє з 20.11.16 р.), будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору (ЦПД) вважається використанням доходу цієї неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням (листи ДФСУ від 23.12.16 р. №27822/6/99-99-15-02-02-15, лист ГУ ДФС в Одеській області від 16.09.16 р. №2042/10/15-32-12-01-14). Зараз виплати за ЦПД членам, учасникам організації не є розподілом доходу між ними, звісно, якщо стосуються цілей діяльності організації |
||
Повернення ОСББ співвласникам невикористаних цільових коштів, попередньо внесених ними на утеплення фасаду будинку за програмою співфінансування з міською радою, у зв’язку з припиненням фінансування цієї програми не є підставою для виключення ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій за умови дотримання вимог, установлених п. 133.4 ПК (ІПК ДФСУ від 07.02.19 р. № 432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК) |
||
Виплати працівникам, які не входять в фонд оплати праці (наприклад, разова неоподатковувана матдопомога) |
Доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь – якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. <…> Виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації і можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової. Інші витрати, здійснені за рахунок доходів (прибутків) неприбуткової організації, у разі якщо вони не є фінансуванням видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, вважатимуться недотриманням неприбутковою організацією вимог цього підпункту. |
ІПК ДФС від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Виплата матдопомоги членам профспілки не є порушенням умов неприбутковості, якщо вона здійснюється виключно для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.18 р. № 5204/ІПК/26-15-12-03-11) |
||
Здійснення витрат на корпоративні свята, виплата працівникам матдопомоги на поховання |
Доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб <…> п.п. 2.3.3 п. 2.3 Інструкції встановлено, що до складу фонду заробітної плати включаєтьсяматеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31). Що стосується матеріальної допомоги на поховання, то вказані суми, відповідно до п. 3.2 Інструкції, повинні сплачуватися за рахунок коштів фондів державного соціального страхування і не належать до фонду оплати праці. Таким чином, виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації і можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової. Інші витрати, у разі якщо вони не є фінансуванням видів діяльності, передбаченої статутом, не можуть здійснюватися за рахунок доходів (прибутків) неприбуткової організації і вважатимуться недотриманням неприбутковою організацією вимог, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу |
Лист ДФС від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Медичне страхування працівників, тестування на COVID-19 |
У випадку використання доходів (прибутків) неприбуткової організації на цілі, не передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПК, тобто не пов’язані з фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, у тому числі при здійсненні виплат на користь працівників, що не є оплатою їхньої праці, зокрема щодо добровільного медичного страхування працівників такої організації та проведення медичних тестувань працівників у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) за власні кошти цієї організації, здійснення таких операцій буде порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПК. У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПК, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПК. Водночас, якщо статутом неприбуткової організації, що є закладом охорони здоров’я, серед напрямів діяльності передбачено медичне страхування своїх працівників у законодавчо встановленому порядку та проведення відповідних медичних тестувань працівників, то сплата такою неприбутковою організацією страхових внесків в якості страхувальника за договорами медичного страхування працівників та оплата медичних тестувань працівників такої організації не призводить до втрати статусу неприбуткової організації. |
ЗІР, категорія 102.04 |
Укладання організаціями, внесеними до Реєстру, договорів добровільного медичного страхування зі страховиками про страхування працівників таких організацій за рахунок коштів обласного бюджету за бюджетною програмою не є підставою для втрати статусу неприбуткової організації, за умови що отримані зазначеними організаціями кошти витрачаються за цільовим призначенням (ІПК ДПСУ від 22.01.20 р. № 238/5/99-00-07-02-02-05/ІПК) |
||
Перерахування КПН орендної плати до бюджету |
Спрямування комунальним некомерційним підприємством частини надходжень за оренду майна, закріпленого за ним на праві господарського відання або оперативного управління, до відповідних місцевих бюджетів або органів місцевого самоврядування – засновників таких підприємств, є розподілом отриманих доходів |
Лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871 |
В Узагальнюючій консультації Мінфіну від 19.01.21 р. № 23 щодо перебування в Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно, зроблено висновок, який порядок розрахунків за оренду не вважатиметься порушенням умов неприбутковості: «коли за договором оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, у свою чергу, у складі своїх доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків НЕ Є РОЗПОДІЛОМ доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства». Тож якщо орендар за договором «напряму» платить частину орендного платежу в місцевий бюджет, а частину балансоутримувачу-КНП, то для КНП ось та частина, яка пішла напряму в бюджет (читаємо – засновнику такого КНП) не буде вважатися розподілом доходів між засновниками. Тобто така операція не загрожуватиме виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій, не є «ризиковою». |
||
Діяльність ОСББ та ЖБК із прибирання прилеглих до інших будинків територій |
Якщо утримання прибудинкової території передбачено статутними документами ОСББ та ЖБК як один із напрямів основної діяльності таких організацій, то витрати, понесені на обслуговування будинку та прилеглої до нього прибудинкової території, відповідно до вимог нормативів та правил згідно із законодавством, можуть здійснюватися ними у статусі неприбуткової організації. Діяльність ОСББ та ЖБК із прибирання прилеглих до інших будинків територій, фінансування видатків на оплату послуг з обслуговування таких територій, найму працівників для виконання робіт щодо їх обслуговування та сплата податків за власника (землекористувача) таких земельних ділянок вважатимуться порушенням вимог, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу. |
ІПК ДФСУ від 07.12.18 р. № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Отримання роялті |
Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від господарської діяльності в межах свого статуту, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Одночасно повідомляємо, що здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Таким чином, неприбуткова організація, яка здійснює господарську діяльність на комерційній основі, набуває характеру підприємницької діяльності, і до неї застосовуються положення Господарського кодексу України та інших законів, якими регулюється підприємництво. Така організація не підпадає під визначення неприбуткової організації і підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій |
ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
Суть спрощення |
Юрособи, які можуть скористатися спрощенням |
Підстава |
Примітка |
Спрощений план рахунків |
Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, підприємства-платники єдиного податку третьої групи, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності – за умови, що використовують форми фінзвітності з НП(С)БО 25 |
П. 2 наказу Мінфінувід 19.04.01 р. № 186 |
Це право застосовувати спрощений План*. Вибір прописують у наказі про облікову політику. Окремим додатком можна затвердити робочий план рахунків – з субрахунками n-ного порядку для аналітичного обліку |
Фінзвітність за ф. № 1-мс та № 2-мс |
Мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (єдинники третьої групи); непідприємницькі товариства |
Пп. 2 п. 2 НП(С)БО 25 |
Податківці наполягають, що форми № 1-мс та № 2мс мають право застосовувати неприбуткові організації, які є мікропідприємствами, тобто залежно від розміру (ЗІР, категорія 102.20.02). До речі, такі підприємства мають право використовувати загальні форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1) |
Фінзвітність за ф. № 1-м та № 2-м |
Малі підприємства (крім єдинників третьої групи); представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності |
Пп. 1 п. 2 НП(С)БО 25 |
Податківці наполягають, що форми № 1-м та № 2м мають право застосовувати неприбуткові організації, які є малими підприємствами, тобто залежно від розміру (ЗІР, категорія 102.20.02). До речі, такі підприємства мають право використовувати загальні форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1) |
1. Облік необоротних активів лише за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості. 2. Не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення. 3. Поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою (тобто не створювати резерву сумнівних боргів) |
Ті, хто використовує форми № 1-мс та № 2-мс. А це мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (єдинники третьої групи); непідприємницькі товариства |
П. 7 НП(С)БО 25 |
Це право не створювати резерв відпусток та резерв сумнівних боргів. Та воно стосується непідприємницьких товариств. Але, зважаючи на позицію податквців щодо використання форм № 1-мс та № 2-мс саме мікропідприємствами, очевидно й ці послаблення можуть застосувати лише неприбутківці-мікро |
Не капіталізувати фінансові витрати у разі створення кваліфікаційного активу |
Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариствами, платники єдиного податку третьої групи, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності |
П. 4 НП(С)БО 31 |
Тут не право, а імперативна норма. Проценти потрапляють до витрат періоду і не капіталізуються мікро, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, платниками єдиного податку третьої групи. Тобто капіталізація може загрожувати лише середнім та великим підприємствам |
* Рахунки класу 9 застосовують усі юрособи. Тож від них відмовитися не можна (абз. шостий р. І Загальні положення Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, далі – Інструкція № 291). А ось рахунки класу 8 – за бажанням. |
Дохід від цільового фінансування |
Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15). Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15). Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання в майбутньому певних заходів відображають у доході одночасно з визнанням дебіторської заборгованості (п. 19 НП(С)БО 15) |
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) |
Дохід від реалізації визнають у разі наявності всіх наведених нижче умов (п. 8 НП(С)БО 15): – покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); – підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); – сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; – є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені |
Дохід від надання послуг (виконання робіт) |
З огляду на ступінь завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції (п.п. 10 – 14 НП(С)БО 15). Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню (п. 13 НП(С)БО 15) |
Проценти |
Визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15) |
Роялті |
За принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15) |
Підхід 1. Усі надходження неприбуткової організації – це цільове фінансування |
Підхід 2. Цільовим фінансуванням є лише ті надходження, які передбачено на конкретні цілі |
Прихильники цього підходу стверджують, що, оскільки все отримане має витрачатися лише на статутні цілі, то відповідно воно вважається цільовим. Тому: Доходи = Витрати Податківці, зважаючи на специфіку діяльності неприбуткових організацій, вважають, що доцільно визнавати всі надходження неприбуткових організацій цільовим фінансуванням та цільовими надходженнями, включаючи орендні платежі, відсотки, отримані за депозитами, курсові різниці (див. Офіційне видання ДФСУ «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 34, 2017, №8/Д (13)). У цьому випадку доходи і витрати у Звіті про використання доходів (прибутків) будуть однакові за сумою |
Не всі надходження є цільовими. Аргументи: 2. Цільове фінансування – фінансування на цілі, обумовлені між надавачем та отримувачем. 3. Курсові різниці, орендна плата, проценти, роялті, доходи від продажу майна (запасів, необоротних активів тощо) – не цільове фінансування. Їх використовують лише на статутні цілі, але надавач не встановлює конкретних напрямків використання. . За такого підходу нецільове фінансування (надходження) – це грошові кошти, активи, які неприбуткова організація отримує без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених цілей та умов їх витрачання. Звісно, витратяться на цілі, обумовлені статутом |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Отримано цільове фінансування для придбання основних засобів |
311 |
48 |
24 000 |
2 |
Придбано ноутбук – об’єкт основних засобів |
152 |
631 |
24 000 |
3 |
Відображено витрачання коштів цільового фінансування |
48 |
69 |
24 000 |
4 |
Введено ноутбук в експлуатацію |
104 |
152 |
24 000 |
5 |
Нараховано амортизацію в наступному місяці після введення об’єкта в експлуатацію: |
92 |
131 |
500 |
6 |
Відображено дохід від цільового фінансування Пропорція цільового фінансування до первісної вартості: Сума доходу, пропорційна сумі амортизації: |
69 |
745 |
500 |
7 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 745 |
92 79 |
500 500 |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Отримано членські внески |
311, 301 |
48 |
200 000 |
2 |
Нараховано зарплату працівникам бухгалтерії |
92 |
661 |
8 000 |
3 |
Нараховано ЄСВ на зарплату |
92 |
651 |
1 760 |
3 |
Відображено дохід від цільового фінансування |
48 |
718 |
9 760 |
4 |
У доходах майбутніх періодів відображено невикористане цільове фінансування |
48* |
69 |
190 240 |
5 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 718 |
92 79 |
976 9 760 |
* Цього проведення можна й не робити (тобто не визнавати дохід майбутніх періодів), а продовжувати обліковувати фінансування на рахунку 48. Адже аналітичний облік витрачання цільового фінансування провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень. І за субрахунками до рахунку 48 це зручніше робити, ніж з рахунку 69. Тим паче, що прямих вказівок «закрити» не використане на кінець звітного періоду цільове фінансування на рахунок 69 немає. Хоч ми й розуміємо, що дохід буде в майбутньому – у періоді понесення витрат цільового фінансування. |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Отримано благодійну допомогу |
311, 301 |
48 |
1 000 000 |
2 |
Перераховано кошти на лікування |
631 |
311 |
400 000 |
3 |
Відображено витрати на лікування |
949 |
631 |
400 000 |
4 |
Відображено дохід від цільового фінансування |
48 |
718 |
400 000 |
5 |
У доходах майбутніх періодів відображено невитрачене цільове фінансування у звітному періоді |
48* |
69 |
600 000 |
6 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 718 |
949 79 |
400 000 400 000 |
7 |
Перераховано на лікування решту коштів цільового фінансування |
631 |
311 |
600 000 |
8 |
Відображено витрати на лікування |
949 |
631 |
600 000 |
9 |
Відображено дохід від цільового фінансування |
69 |
718 |
600 000 |
10 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 718 |
949 79 |
600 000 600 000 |
* Цього проведення можна й не робити (тобто не визнавати дохід майбутніх періодів), а продовжувати обліковувати фінансування на рахунку 48. Адже аналітичний облік витрачання цільового фінансування провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень. І за субрахунками до рахунку 48 це зручніше робити, ніж з рахунку 69. Тим паче, що прямих вказівок «закрити» не використане на кінець звітного періоду цільове фінансування на рахунок 69 немає. Хоч ми й розуміємо, що дохід буде в майбутньому – у періоді понесення витрат цільового фінансування. |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Отримано гуманітарну допомогу товарами |
209 |
48 |
300 000 |
2 |
Передано гуманітарну допомогу набувачам |
48 |
209 |
300 000 |
3 |
Отримано гуманітарну допомогу послугами |
23 |
48 |
50 000 |
48 |
745 |
|||
4 |
Списано на фінансовий результат: - дохід - витрати |
745 79 |
79 23 |
50 000 50 000 |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Нараховано проценти на залишок коштів на розрахунковому рахунку |
373 |
719 |
30 000 |
2 |
Зараховано проценти на розрахунковий рахунок |
311 |
373 |
30 000 |
3 |
Списано на фінрезультат доходи |
719 |
79 |
30 000 |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Нараховано проценти на залишок коштів на розрахунковому рахунку |
373 |
48 |
30 000 |
2 |
Зараховано проценти на розрахунковий рахунок |
311 |
373 |
30 000 |
3 |
Понесено витрати на статутну діяльність (наприклад, нараховано зарплату керівникові громадської організації, зокрема й за рахунок «фінансування» процентами) |
92 |
66 |
10 000 |
4 |
Визнано дохід від цільового фінансування за процентами |
48 |
718 |
10 000 |
5 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 718 |
92 79 |
10 000 10000 |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Отримано членські внески |
311 |
69 |
240 000 |
2 |
Нараховано зарплату працівникам спілки |
92, 94 |
66 |
20 000 |
3 |
Нараховано ЄСВ на зарплату працівників |
92, 94 |
65 |
4 400 |
4 |
Нараховано орендну плату за оренду приміщення для проведення зустрічі письменників регіону |
949 |
684 |
10 000 |
5 |
Відображено дохід у звітному періоді від нецільових членських внесків, що припадають на звітний квартал 240 000 грн : 12 місяців х 3 місяці кварталу |
69 |
719 |
60 000 |
6 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 719 |
949, 92, 94 79 |
34 400 60 000 |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Безоплатно отримано запаси (канцтовари) без конкретної цілі витрачання |
209 |
718 |
3 000 |
2 |
Списано на фінрезультат дохід від безоплатно отриманих активів |
718 |
79 |
3 000 |
3 |
Передано канцтовари у використання для адмінпотреб |
92 |
209 |
3 000 |
4 |
Списано на фінрезультат витрати |
79 |
92 |
3 000 |
№ з/п |
Зміст господарської операції |
Бухгалтерський облік |
Сума, грн |
|
Дт |
Кт |
|||
1 |
Оприбутковано наліпки (100 шт.) |
209 |
685 |
1 000 |
2 |
Проведено оплату за придбані наліпки |
685 |
311 |
1 000 |
6 |
Реалізовано наліпки |
311 |
712 (або 702) |
3 000 |
7 |
Списано собівартість реалізованих наліпок |
943 (або 902) |
209 |
3 000 |
8 |
Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи |
79 712 (702) |
943 (902) 79 |
1 000 3 000 |
Собівартість продукції, послуг, робіт, товарів |
Витрати відображають одночасно з визнанням доходу від їх продажу (п. 7 НП(С)БО 16) |
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, інші витрати |
Такі витрати визнають у звітному періоді, в якому вони здійснені (п. 7 НП(С)БО 16). Під здійсненими, як правило, розуміють факт нарахування. У такому разі, якщо йдеться про витрати, нараховані за декілька періодів, відображають їх частинами з розбивкою на періоди, на які вони припадають (наприклад, витрати на оренду, передплату періодичних видань, витрати на страхування, проценти тощо) |
Амортизація. Витрати, понесені на період, що охоплює декілька звітних періодів (витрати майбутніх періодів) |
Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БО 16). Витрати майбутніх періодів відображаються на прямолінійній основі – щомісяця, щокварталу в періодах, до яких вони належать |
Собівартість продукції, послуг, робіт, товарів |
Витрати відображають одночасно з визнанням доходу від їх продажу (п. 7 НП(С)БО 16) |
Види підприємств/ критерії |
Мікропідприємства |
Малі підприємства |
Середні підприємства |
Великі підприємства |
Балансова вартість активів (рядок 1300 Балансу) – в євро |
До 350 тис. євро |
Від 350 тис. євро до 4 млн євро |
Від 4 млн євро до 20 млн євро |
Понад 20 млн євро |
– у грн за 2020 р. |
До 10 775 748,53 грн |
Від 10 775 748,53 грн |
Від 123 151 411,83 грн |
Понад 615 757 059,17 грн |
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 Звіту про фінансові результати) – в євро |
До 700 тис. євро |
Від 700 тис. євро до 8 млн євро |
Від 8 млн євро до 40 млн євро |
Понад 40 млн євро |
– в грн за 2020 р. |
До 21 551 497,07 грн |
Від 21 551 497,07 грн |
Від 246302823,67 грн |
Понад 1 231 514 118,35 грн |
Середня кількість працівників (поле «Середня кількість працівників» заголовної частини фінзвітності) |
До 10 осіб |
Від 10 до 50 осіб |
Від 50 до 250 осіб |
Понад 250 осіб |
Вид неприбуткової установи залежно від розміру |
Форми фінзвітності |
Мікропідприємства |
Фінансова звітність мікропідприємства: – Баланс (ф. № 1-мс); – Звіт про фінансові результати (ф. № 2 -мс) |
Малі підприємства |
Фінансова звітність малого підприємства: – Баланс (ф. № 1-м); – Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м) |
Середні та великі підприємства (не бюджетники, не суб’єкти держсектору) |
Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1); Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2); Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); Звіт про власний капітал (ф. № 4); Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)* |
* Непідприємницькі товариства не складають Примітки до фінзвітності (п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302), як і не формують фінзвітність за сегментами (п. 2 НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами») |
Куди подавати |
Фінзвітність |
Строк |
Орган статистики |
Річна фінзвітність |
Не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (п. 5 Порядку № 419) |
Проміжна фінзвітність (за 1 кв., півріччя, три квартали) |
Не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419) |
|
Якщо гранична дата припадає на неробочий день, строк переноситься на наступний робочий (п. 10 Порядку № 419). Мікропідприємства та непідприємницькі товариства до органу статистики подають лише річну фінзвітність у складі балансу та звіту про фінрезультати (поквартально не зобов’язані) |
||
Податковий орган |
Річна фінзвітність разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації |
Не пізніше 60 днів після закінчення звітного року (п. 46.2, п. 49.18.3 ПК) |
У разі порушення умов неприбутковості з п. 133.4 ПК разом з декларацією з податку на прибуток подається і фінзвітність |
У разі порушення умов неприбутковості протягом 20 днів за місяцем порушення треба подати Звіт разом з фінзвітністю, а далі щокварталу до кінця року – декларацію з податку на прибуток разом з фінзвітністю – строк як для квартальної декларації, тобто 40 днів за звітним кварталом (пп. 133.4.3, пп. 49.18.2, п. 46.2 ПК) |
|
Якщо гранична дата припадає на вихідний чи святковий – подання переноситься на наступний робочий день(п. 49.20 ПК). Якщо Звіт про використання доходів (прибутків) до податкового органу подаєте в електронному вигляді, то й фінзвітність – також (п. 49.4 ПК). |
Категорія підприємства/установи |
Строк оприлюднення |
Підприємства, що становлять суспільний інтерес* (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів). Публічні акціонерні товариства. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях |
До 30 квітня року, що настає за звітним |
Головні розпорядники бюджетних коштів |
|
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів. Середні підприємства** |
Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом |
Інші фінансові установи, що належать до мікро– і малих підприємств |
|
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів |
|
* Підприємства, що становлять суспільний інтерес, – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств (ст. 1 Закону № 996). ** Детально про класифікацію підприємств за розмірами ми розповідали в матеріалах: – Класифікація підприємств за розмірами: визначення групи та її зміна – Від мікро до великого: вибираємо категорію підприємства – Як підприємству визначити категорію, до якої воно належить (мікро-, мале, середнє, велике) |
Вид відповідальності |
За перше порушення |
За аналогічне порушення, учинене вдруге впродовж року |
Адміністративна відповідальність |
За порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності ст. 16316 КпАП |
|
Від 17 000 грн до 34 000 грн |
Від 34 000 грн до 51 000 грн |
|
За ненадання аудиторського висновку, якщо це передбачено законодавством ст. 1631 КпАП |
||
Від 85 грн до 170 грн |
Від 170 грн до 255 грн |
Відповідальність за неподання / несвоєчасне подання декларації |
Розмір штрафу |
Адміністративна відповідальність – штраф для посадових осіб (ст. 1631 КУпАП) |
Від 85 до 170 грн |
Повторне порушення протягом року — від 170 до 255 грн |
|
Фінансова відповідальність – штраф для підприємства (п. 120.1 ПК) |
340 грн |
Повторне порушення протягом року — 1 020 грн |
Наявність додатків4 |
ГД5 |
ВП |
ФЗ6 |
Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності6 |
Баланс (Звіт про фінансовий стан) |
Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) |
Звіт про рух грошових коштів |
Звіт про власний капітал |
Примітки до річної фінансової звітності |
Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва |
Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва |
Звіт про результати фінансової діяльності7 |
||
Баланс |
Звіт про фінансові результати |
Баланс |
Звіт про фінансові результати |
|||||||
Згідно із Законом № 996, НП(С)БО 25, Порядком № 419 – для непідприємницьких товариств |
На думку податківців (ЗІР, категорія 102.20.02) |
Фінансова звітність мікропідприємства – № 1-мс, № 2-мс За бажання (тобто право, а не обов’язок) – повний комплект з НП(С)БО 25. У такому разі цей вибір закріплюється в наказі про облікову політику |
Залежно від розміру: – мікропідприємства – № 1-мс та № 2-мс; – малі підприємства – № 1-м та № 2-м; – великі та середні – річна звітність у повному комплекті: № 1, № 2, № 3, № 4, № 5* |
Держсектор: річна звітність ф. № 1-дс, ф. № 2-дс, ф. № 3-дс, ф. № 4-дс, ф. № 5-дс |
|
* Непідприємницькі товариства не використовують форму № 5. Це чітко звучить у п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності». |
№ з/п |
Ризикова операція щодо виключення з Реєстру та нецільових витрат |
Роз’яснення податківців |
1 |
Виплата неоподатковуваної матдопомоги засновникам, учасникам неприбуткової організації (матдопомога разового характеру, що надається окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування тощо), яка не входить до фонду оплати праці. Якщо матдопомога входить до фонду оплати праці – операція не є ризиковою |
ІПК ДФСУ від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
2 |
Спрямування КНП частини орендної плати до місцевого бюджету. Якщо за договором орендар напряму перераховує в місцевий бюджет частину орендної плати, то операція не є ризиковою (Узагальнююча консультація від 19.01.21 р. № 23) |
Лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871 |
3 |
Адмінвитрати благодійної організації перевищують 20 % доходу за звітний поточний рік |
ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. № 19235/10/26-15-15-03-11 |
4 |
ОСББ обслуговує територію, що прилягає до іншого будинку, який не входить в ОСББ |
ІПК ДФСУ від 07.12.18 № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
5 |
Некошторисні трати (витрати, які не передбачені кошторисом) (рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.17 р. у справі №910/11079/17). Вихід: постфактум затвердити зміни до кошторису або затвердити на загальних зборах витрати, які понесено уже, як такі, що пов’язані з метою і ціллю створення неприбуткової організації |
Податківці полюбляють говорити, що витрати, не прописані в кошторисі, не є статутними. Бо типово в статуті зазначається, що витрати здійснюються на основі кошторису |
6 |
Роялті |
ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК |
№ з/п |
Вид помилки |
Пояснення |
1 |
2 |
3 |
1 |
Помилки, які не призвели до визначення податкових зобов’язань |
|
Це помилки в показниках частини І Звіту, зокрема: – пов’язані з неправильним відображенням операцій у бухобліку (звітності); – пов’язані з некоректним рознесенням правильних сум по рядках частини І Звіту; – допущені при заповненні додатка ГД |
Доходи та витрати, відображувані у Звіті, формуються за правилами бухобліку – у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів. Водночас показники Звіту заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює її сферу діяльності (ЗІР, категорія 102.04). Порядок виправлення бухгалтерських помилок установлено п. 4, 5 П(С)БО 6. Фінансова звітність (додаток ФЗ) є невід’ємною частиною Звіту (п. 46.2 ПК). Це означає, що якщо помилка торкнулася показників фінзвітності, то показники додатка ФЗ повинні бути відкориговані в загальному порядку, тобто неправильні показники потрібно замінити на правильні |
|
2 |
Помилки, які призвели до появи (зміни) податкових зобов’язань |
|
Це помилки в показниках частини ІІ Звіту. Вони пов’язані з використанням доходів організації на цілі, не передбачені статутом |
Якщо помилки призвели до недоплати з податку на прибуток* (тобто порушено умови перебування неприбуткової організації в Реєстрі), то організації слід подати Звіт із відповідними виправленнями (УР), а також декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою Наказом № 897 (далі – декларація). Крім того, необхідно перерахувати до бюджету суму недоплати, штрафних санкцій і, за необхідності, пені |
|
* Якщо помилка була виявлена заднім числом. При цьому залежно від кількості коригованих періодів доведеться подати одну або декілька декларацій |
Внесок |
ПДВ-наслідки |
Роз’яснення |
Членські внески учасників кооперації |
Не об’єкт оподаткування ПДВ «Членські внески від підприємств – учасників корпорації, які отримує корпорація у вигляді грошових коштів, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг» |
|
Членські внески бізнес-асоціації |
Не об’єкт оподаткування ПДВ «Перераховані підприємствами – учасниками бізнес-асоціацій членські внески таким бізнес-асоціаціям у формі грошових коштів не є оплатою вартості товарів/послуг, та податкових наслідків з ПДВ при здійсненні такого перерахування членських внесків не виникає» |
|
Внески на утримання і ремонт приміщень та іншого майна ОСББ* |
Не об’єкт оподаткування ПДВ «Внески, що надходять у вигляді грошових коштів на банківський рахунок об’єднання від власників приміщень на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об’єднання, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг» |
ІПК ДПСУ від 05.12.19 р. № 1731/6/99-00-07-03-02-15/ІПК Лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 № 7074/К/26-15-12-05-11 Лист Мінфіну від 05.07.12 р. № 31-08310-3-8/4538 Лист ДПСУ від 22.06.12 р. № 8958/5/15-2116 Ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 27.01.15 р. у справі № 121106/11/9104) |
Внески членів гаражного кооперативу* |
Не об’єкт оподаткування ПДВ «грошові кошти, визначені відповідачем як такі, що отримані позивачем в якості оплати за поставку послуг членам кооперативу, пов’язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), є пайовими та членськими внесками членів кооперативу, тобто є виконанням обов’язку членів кооперативу щодо сплати визначених статутом кооперативу внесків. При цьому ніяких договорів між членами кооперативу та кооперативом про надання послуг (виконання робіт) на суму сплачених внесків не укладалося, акти приймання-передачі не підписувалися, а послуги фактично не надавалися <…> У зв’язку із встановленням безпідставного віднесення до складу оподатковуваних сум сплачених членами кооперативу в якості пайових та членських внесків, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення» |
|
Пайові внески членів житлово-будівельного кооперативу* |
Не об’єкт оподаткування ПДВ «Операція з внесення пайових внесків членами платника на рахунок такого кооперативу не є об’єктом оподаткування ПДВ» (за пп. 196.1.1 ПК) |
ІПК ДФСУ від 05.02.18 р. № 458/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 26.05.20 р. у справі № 120/1990/19-а |
* Трапляється, що податківці на місцях бачать у таких внесках компенсаційний характер, тобто розглядають як компенсацію вартості послуг, які організація надає своїм членам. Про це свідчить, зокрема, і судова практика. |