УКЛАДАЧ: ОЛЕНА ТКАЧЕНКО

НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ:

реєстрація, облік, звіт неприбутківця, ПДВ

Олена Ткаченко
Шеф-редактор Uteka.ua
Про спецпроєкт (натисніть, щоб дізнатися більше)
Шановні колеги та партнери!

Облік та оподаткування у неприбуткових організацій має особливості, і це відомо кожному, хто хоч раз доторкнувся до внутрішньої кухні такої організації. А ось спеціального стандарту чи положення, яке б регулювало цей специфічний облік – немає. Операції ж різноманітні: благодійні, членські внески, гуманітарна допомога, проценти, ба навіть дивіденди, роялті, оренда, продаж основних засобів, надання послуг і т. д. Тож і запитань вистачає. Адже кожному неприбутківцю вагомо не втратити свій привілейований статус неплатника податку на прибуток. Серед них такі:

— чи може у неприбуткової організації бути прибуток у фінзвітності? Чи все має зійтися в нуль?

— отримали роялті, проценти, здали в оренду майно – чи загрожують ці операції статусу неприбутківця?

— як правильно заповнити Звіт про використання доходів (прибутків). І чудово б зі зразком.

— в яких випадках неприбуткова організація зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, та що загрожує, якщо проігнорувати таку вимогу?

Тож ми підготували настільну «книгу» для неприбуткових організацій, в якій зібрали основні питання, які стосуються кожного неприбутківця. Звісно, через призму роз'яснень контролерів та оцінку ризиків типових операцій.

Маємо надію, добірка полегшить вашу роботу та дасть відповідь на запитання, які вас хвилюють.

Приємного прочитання!

Висловлюємо подяку за підготовку аналітиних матеріалів для спецпроєкту :
Галині Морозовській — незалежному експерту з бухобліку та оподаткування, постійному автору Uteka;
Олександру Єфімову, керівному партнеру Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктору філософії права, доценту, адвокату, аудитору, доценту кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

А якщо у вас залишилися запитання – звертайтеся.

1
Неприбутковий статус
Реєстрація неприбуткових організацій + зразок заяви № 1-РН

Ще до початку роботи організації потрібно знати: як потрапити до лав неприбутківців та яких вимог слід дотримуватися. Чому важливо не затягувати з потраплянням у Реєстр з моменту держреєстрації? Про це читайте докладно. Також дізнайтеся, як заповнити заяву № 1-РН та чи можна її подати через електронний кабінет.

Яка організація є неприбутковою

Відразу зазначимо, що статус «неприбутковості» у цивільному і податковому контекстах відрізняються.

Так за Цивільним кодексом (далі – ЦК) непідприємницькими вважаються товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ст. 85 ЦК). Звісно ж, особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств установлюються законом.

Для прикладу, кредитна спілка, благодійний фонд є неприбутковими організаціями (прямо сказано у ст. 130 та 131 Господарського кодексу та у профільних Законах від 20.12.01 р. № 2908-III «Про кредитні спілки» та від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

А ось за Податковим кодексом (далі – ПК) неприбуткова організація має відповідати низці умов, щоб вважатися такою і відповідно отримати статус неплатника податку на прибуток.

Неприбутковими вважаються підприємства, установи та організації ї, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК (пп. 14.1.121 ПК).

Серед претендентів на такий статус (пп. 133.4.6 ПК):

– бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
– спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
– житлово-будівельні кооперативи (з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
– ОСББ, асоціації власників жилих будинків;
– професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
– сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– інші юрособи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ПК.

Умови, за яких організація вважається неприбутковою в податковому контексті (мають виконуватися всі):

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПК, тобто на забезпечення мети і цілей діяльності такої організації. Ця вимога не стосується бюджетних установ;

– установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації ОСББ, та житлово-будівельні кооперативи. Ця вимога не стосується бюджетних установ;

– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Тож одна з умов – це включення до Реєстру неприбуткових.

Включення до Реєстру неприбуткових організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13.07.16р. № 440 (далі – Порядок № 440).

Заява та документи для реєстрації

Щоб зареєструватися, організація передусім має відповідати згаданим вище вимогам, зокрема щодо установчих документів, та подати комплект документів для включення до Реєстру:

заяву за формою № 1-РН (додаток 1 до Порядку № 440), підписану керівником або представником організації та скріплені печаткою (за наявності);

копії установчих документів (крім тих, які оприлюднено на порталі ЄДР). Житлово-будівельні кооперативи –також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за ф. 1-РН копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня (п. 6 Порядку № 440).

Зразок заповнення заяви, наданий на сайті https://km.tax.gov.ua, пропонуємо тут:
Спосіб подання документів до ДПС:

– особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

– засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону від 15.05.03 р. № 755-IV. Це можна зробити через електронний кабінет (за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету, новина ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.10.20);

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного держреєстру разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу.

Особливості електронного подання заяви роз'яснюють податківці в ЗІР, категорія 102.04:
«Засобами електронного зв'язку в електронній формі Заява подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Перша квитанція надсилається платнику електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки.

За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючим органом друга квитанція не направляється.

Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду Заяви та прийнятого контролюючим органом рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви».
Строк прийняття рішення про включення/невключення до Реєстру

Протягом 3 робочих днів контролюючий орган приймає рішення про включення до Реєстру чи відмову. Включення до Реєстру супроводжується присвоєнням неприбутковій організації ознаки неприбутковості, що здійснює орган ДПС за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Ознаки неприбутковості

(0031) – бюджетні установи;
(0032) – громадські об'єднання;
(0033) – політичні партії;
(0034) – творчі спілки;
(0035) – релігійні організації;
(0036) – благодійні організації;
(0037) – пенсійні фонди;
(0038) – спілки;
(0039) – асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
(0040) – житлово–будівельні кооперативи (з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок, і такий будинок споруджувався або придбавався житлово–будівельним (житловим) кооперативом);
(0041) – дачні (дачно-будівельні) кооперативи;
(0042) – садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
(0043) – об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
(0044) – професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок;
(0045) – організації роботодавців та їх об'єднання;
(0046) – сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;
(0047) – кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
(0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим п. 133.4 ПК, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Як повідомляють про включення до Реєстру

Про факт включення окремо повідомляти не будуть. Тож, подавши заяву, доведеться заглянути через 3 робочі дні у Реєстр, доступ до якого відкритий, і перевірити, чи включено вашу організацію до нього (п. 12 Порядку № 440).

З Реєстром неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС.

Можна звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (додаток 3 до Порядку № 440, п. 121 Порядку № 440)). У разі подання в електронному вигляді запиту на отримання витягу з Реєстру контролюючий орган протягом 3 робочих днів надсилає витяг із Реєстру на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, з накладенням електронної печатки контролюючого органу.

Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі (далі – Повідомлення) надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків (ЗІР, категорія 102.04).

Підстави для відмови у включенні до Реєстру

Відмовити у включенні до Реєстру можуть у разі (п. 8 Порядку № 440):

– надання організацією неповного пакета документів;
– невідповідності неприбуткової організації вимогам п. 133.4 ПК.

Відмову у включенні до Реєстру оформлюють Рішенням за формою з додатка 2 до Порядку № 440. Повідомляють неприбуткову організацію в той самий строк – протягом 3 робочих днів. Про відмову також довідаєтеся через електронний кабінет (ст. 42 ПК).

Після отримання рішення про відмову неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи, не змінюючи положень установчих документів, до яких контролюючий орган не висловив зауважень.

З якої дати організація вважається неприбутковою

Дата включення до Реєстру відображатиметься в самому Реєстрі (п. 11 Порядку № 440). А дата присвоєння/скасування ознаки неприбутковості вказує на початок/закінчення її дії (п. 4 Порядку № 440).

Є один нюанс для новостворених неприбуткових організацій. Так, якщо вони потрапляють до Реєстру протягом 10 днів з дати держреєстрації, то вважаються неприбутковими саме з дати держреєтрації, а не з моменту безпосереднього включення до Реєстру (п. 4 Порядку № 440, ЗІР, категорія 102.04).

Це важливо, бо саме з дати включення до Реєстру організація не вважається платником податку на прибуток.

Тому новоствореним важливо встигнути потрапити до Реєстру протягом 10 днів. Інакше (наприклад, якщо до Реєстру їх включено через 18 днів після держреєстрації) вони будуть платниками податку на прибуток на загальних підставах (протягом цих 17 днів) і лише з моменту потрапляння в Реєстр (з 18-го дня – за нашим умовним прикладом) перестануть бути такими. А в разі своєчасної реєстрації в Реєстрі неприбуткових (відведено 10 днів з моменту включення до ЄДР) уже від заснування організація вважатиметься неплатником податку на прибуток.

Отже, зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими з дня їх державної реєстрації.

Унесення змін до відомостей неприбуткової організації

У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє некомерційна організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява ф. № 1-РН з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів з п. 6 Порядку № 440 (ми їх озвучували вище, говорячи про першу реєстрацію).

Строк для подання цих документів – 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а в разі якщо державна реєстрація змін не здійснюється, –протягом 10 календарних днів з моменту виникнення змін (п. 14 Порядку № 440).

До речі, ДПС моніторить відомості, що містяться в Реєстрі, а також відомості щодо найменування неприбуткової організації, інші відомості, зазначені в реєстраційній заяві, отримані з Єдиного державного реєстру, щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру (п. 13 Порядку № 440).

Висновки: Щоб потрапити до Реєстру неприбуткових організацій, потрібно, щоб організація:

– була створена згідно зі своїм профільним законодавством;

– її установчі документи містили заборону розподілу доходів (прибутків) серед засновників (членів) і вимогу, що в разі ліквідації активи передаються такій самій організації чи бюджету (за деякими винятками, які прописано в п. 133.4 ПК);

– подала заяву за формою № 1-РН, та, у разі потреби, копії установчих документів (якщо їх немає серед оприлюднених на порталі ЄДР).

Розглядають заяву протягом 3 робочих днів. З дня включення до Реєстру організація вважається неплатником податку на прибуток.

Рекомендація: якщо ваша неприбуткова організація є новоствореною, варто встигнути протягом 10 днів потрапити до Реєстру (тобто подати заяву або під час держреєстрації, або протягом 10 днів), і тоді вже з дня держреєстрації матимете статус неплатника податку на прибуток.
Пасивні доходи громадських організацій і податки

Громадські організації в аспекті податкового законодавства

Як визначено в пп. 14.1.121 ПК, неприбутковими вважаються підприємства, установи та організації (далі – організація), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК. А пп. 133.4.1 ПК передбачає, що організація визнається неприбутковою, якщо вона одночасно відповідає таким вимогам:

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу, далі – ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп 133.4.2 ПК, відповідно до якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються винятково для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у т. ч. надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя;

– її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Це правило не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

– її внесено контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

До неприбуткових організацій, що відповідають вищезгаданим вимогам і не є платниками податку, пп. 133.4.6 ПК відносить громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди (далі – ГО).

Діяльність ГО регулюється Законом від 22.03.12 р. № 4572-VI «Про громадські об'єднання» (далі – Закон № 4572). Згідно зі ст. 1 цього Закону громадське об'єднання – це добровільне об'єднання фізосіб та/або юросіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Організаційно-правовою формою ГО є громадська організація або громадська спілка. Різниця між ними в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації можуть бути лише фізичні особи, а громадська спілка серед засновників може мати лише юросіб приватного права, а серед членів (учасників) – як юросіб приватного права, так і фізичних осіб.

Принцип відсутності майнового інтересу

Одним із принципів утворення й діяльності ГО є принцип відсутності майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) ГО не мають права на частку майна такого ГО та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) ГО не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) ГО, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (ч.6 ст.6 Закону № 4572).

Отже, ГО, унесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, у тому числі отриманих у вигляді благодійних внесків та фінансової підтримки, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПК).

Проте цікавить питання щодо того, які саме доходи можуть отримувати громадські організації без ризику втратити свій неприбутковий статус. Зокрема, чи можна отримувати роялті, проводити платні семінари, конференції, отримувати проценти, інші пасивні доходи.

Доходи: які можна, а які…

Ще в «докодексному» періоді норми Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» забороняли одержання неприбутковою організацією доходів від господарської діяльності. Отримання таких доходів позбавляло її статусу неприбуткової.

ПК надав дозвіл на отримання неприбутковим організаціями БУДЬ-ЯКИХ видів доходів: як від господарської діяльності, так і пасивних. Акцент перенесено з отримання доходів на їх витрачання: усі доходи неприбуткової організації мають використовуватися з метою, визначеною її статутом, і не розподілятися між засновниками («Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить»).

«Підприємницькі» доходи

Щодо доходів від господарської діяльності слід виходити з того, що згідно зі ст. 85 ЦК непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. А відповідно до ст. 87 ЦК непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Такі ГО можуть надавати платні послуги, здійснювати виробничу діяльність, надання рекламних послуг, здавання в оренду приміщень тощо.

Підтверджує можливість здійснювати госпдіяльність ГО і Мінфін (лист Мінфіну від 06.02.19 р. №11210-09-5/3214).

Пасивні доходи

Що стосується пасивних доходів, то відповідно до пп. 14.1.268 ПК пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді:

– процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у т. ч. дисконтних доходів);

– процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

– плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

– доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у т. ч. емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

– доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

– відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

– доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

– інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов'язаннями НБУ з урахуванням курсової різниці;

– роялті;

– дивідендів;

– страхових виплат і відшкодувань.

Право ГО отримувати пасивні доходи не ставить під сумнів і головне фіскальне відомство. Так, в ІПК ДФСУ від 23.08.17 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначено: якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших, пов'язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ПК. Подібне звучало і в ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08, лист ДФСУ від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15.

А в ІПК від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФСУ розглянула звернення щодо правомірності отримання доходів у вигляді роялті неприбутковою організацією та повідомила, що внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від господарської діяльності в межах свого статуту, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Однак у тій же ІПК податківці зазначили:
«Одночасно повідомляємо, що здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Таким чином, неприбуткова організація, яка здійснює господарську діяльність на комерційній основі, набуває характеру підприємницької діяльності, і до неї застосовуються положення Господарського кодексу України та інших законів, якими регулюється підприємництво. Така організація не підпадає під визначення неприбуткової організації і підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій».
Отже, для того щоб ГО залишалося в неприбутковому статусі та при цьому отримувало пасивні й підприємницькі доходи, необхідним є виконання чотирьох умов, про які розповімо нижче.

Що треба для збереження статусу

Норма закону, відповідно до якого неприбуткова організація провадить свою діяльність, не має забороняти ведення господарської та/або підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 21 Закону № 4572 ГО зі статусом юрособи має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юрособи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Водночас:

– відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);

– ГО має провадити господарську/підприємницьку діяльність лише для досягнення мети, з якою його створено, відповідно до його статуту;

– перелік видів діяльності, які планує провадити ГО, включаючи отримання пасивних доходів, слід навести в його установчих документах та відобразити в ЄДР;

– отримані доходи/прибуток, включаючи пасивні доходи, не повинні розподілятися між засновниками, членами та учасниками ГО, що також слід зазначити у статуті.

Ураховуючи все викладене вище, слід зазначити, що боятися пасивних доходів ГО не має, оскільки їх отримання не несе жодного ризику для ГО (вагомо, щоб у статутних документах було передбачено можливість їх отримання). Ризик виникає тоді, коли такі доходи використовуються з метою, відмінною від діяльності ГО, наприклад розподіляються між засновниками, членами чи учасниками. Проте з роялті і статусом «підприємництва» ризик є, зважаючи на ІПК. Тому, плануючи отримувати роялті, варто поцікавитися, який підхід податківці озвучать у вашій ІПК.
До неприбуткових організацій, що відповідають вищезгаданим вимогам і не є платниками податку, пп. 133.4.6 ПК відносить громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди
Благодійна організація: як не втратити неприбутковий статус

Чи є ризиковим для благодійної організації перевищення адмінвитрат 20% доходу за рік? Чи загрожує це виключенням з Реєстру неприбуткових? Який підхід податківців?

Благодійні організації у податковому контексті

Відразу зазначимо: чинне законодавство опікується більше не тим, як неприбутківці заробляють, а тим, куди вони витрачають.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.121 ПК неприбуткові підприємства, установи та організації – це ті, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК.

Неприбутковими за п. 133.4 ПК визнаються підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), які одночасно відповідають таким вимогам:

– утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– їхні установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України, далі – ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПК, відповідно до якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя;

– їхні установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передання активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Це правило не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

– внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

До неприбуткових організацій, що відповідають зазначеним вище вимогам і не є платниками податку, пп. 133.4.6 ПК відносить, серед інших, благодійні організації.

Статус «благодійності»

Питання благодійності врегульовано Законом від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073). Так, благодійною діяльністю вважається добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. А благодійна організація – це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Згідно зі ст.11 Закону № 5073 метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Цей критерій цілком відповідає вимогам ПК щодо неприбуткових організацій.

Благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених Законом № 5073 та іншими законами України (ст.13 Закону № 5073).

Благодійне товариство – це благодійна організація, яка створена не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту.

Благодійною установою визнається благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або кілька засновників передають для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів. Установчий акт благодійної установи може міститися в заповіті. Засновник або засновники благодійної установи не беруть участі в управлінні благодійною установою. Благодійна установа діє на підставі установчого акта.

Благодійний фонд – це благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов'язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.

Спеціальні вимоги для «благодійного» статусу

Як зазначено вище, благодійна організація (далі – БО) віднесена податковим законодавством до неприбуткових організацій. Це означає, що для збереження «неприбуткового» статусу БО:

– повинна бути утворена та зареєстрована в порядку, визначеному Законом № 5073;

– її установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

– її установчі документи мають передбачати передачу активів одній або кільком саме благодійним, а не будь-яким, неприбутковим організаціям;

– повинна бути внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

І це загальні вимоги до «неприбуткового» статусу БО. Проте окрім цих загальних існують ще й спеціальні вимоги, недотримання яких може поставити під сумнів контролюючих органів не лише «благодійний» статус БО, а й навіть «неприбутковий».

Наприклад, відповідно до ст. 3 Закону № 5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. А згідно зі ст. 4 цього Закону суб'єктами благодійної діяльності визнаються ті БО, які утворені та діють відповідно саме до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Тобто вихід за межі благодійної діяльності, врегульованої Законом № 5073, цілком може «потягнути» на такий наслідок, як невизнання «благодійного» та навіть «неприбуткового» статусу БО.

Спеціальні вимоги до доходів і витрат БО

Згідно зі ст. 16 Закону № 5073 використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства й цілям благодійної діяльності і розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 % доходу цієї організації у поточному році.

Витрати, пов'язані з управлінням благодійними ендавментами, включаються до адміністративних витрат благодійної організації, якщо інше не встановлено законом або правочином між БО та благодійником. Але щодо процентів та дивідендів від управління благодійними ендавментами, то вони призначаються винятково для:

1) надання благодійної допомоги бенефіціарам, визначеним благодійниками або уповноваженими ними особами;

2) виконання благодійних програм;

3) спільної благодійної діяльності.

Зміни цілей, порядку та строків використання благодійного ендавменту можливі лише на підставі згоди благодійника або його правонаступників, а також за рішенням суду, якщо благодійний ендавмент створено на підставі заповіту (ст. 9 Закону № 5073).

Ендавмент (англ. endowment) – це пожертва коштів чи майна певній БО. Пожертвувачі надають ендавменти з метою фінансової підтримки діяльності БО. Ці БО чи компанії з управління активами за дорученням цих організацій інвестують ендавмент з метою отримання доходу. Отриманий дохід спрямовується на цілі, визначені надавачем ендавменту. Такий надавач може визначати конкретні цілі, для яких призначено ендавмент, і спосіб його інвестування. Водночас сама сума пожертви може бути недоторканою довічно чи на визначений період часу, а використовують лише отриманий від неї дохід. Зазвичай ендавменти використовують для фінансової підтримки діяльності:

– закладів освіти (університети, коледжі, приватні школи);
– закладів культури (театри, музеї, бібліотеки, культурні фонди);
– релігійних організацій.

В Україні практика надання БО ендавментів ще не набула широкого поширення, проте не виключено, що може набути. Якщо спрощено, то суть надання ендавменту щодо БО в тому, що його надавач передає певний актив (грошову суму, цінні папери…), а БО, отримувач ендавменту, використовує на благодійні цілі не сам цей актив, а доходи від нього: дивіденди, проценти, тощо.

Дозволені адміністративні витрати (детальніше)

Як зазначено вище, відповідно до ст.16 Закону № 5073 БО має право використовувати на адміністративні витрати не більше 20 % доходу цієї організації у поточному році.

Що стосується доходів, то їх перелік Закон № 5073 не містить. Проте зі змісту ст.16 цього Закону можна зробити висновок, що БО можуть мати доходи трьох видів:

– доходи у вигляді активів, отриманих від пожертвувачів: право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами;

– доходи від використання таких активів: наприклад проценти та дивіденди від управління ендавментами;

– доходи від здійснення господарської діяльності без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню статутних цілей БО.

Та, вочевидь, для визначення межі «20%» від загальної суми доходу за рік братимуть саме дані з бухобліку, сформовані за НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженим наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290.

А от щодо обмеження річного обсягу адміністративних витрат слід зважати на те, що Закон № 5073 взагалі не містить натяку на їх перелік чи характеристику. Проте це не можна вважати недоліком, оскільки питання адміністративних витрат достатньо врегульовано так званим «обліковим» законодавством, тобто нормативно-правовими актами, які регулюють відображення в обліку цього виду витрат.

Так, згідно з п. 18 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318, до адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

– загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

– витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

– витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

– винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

– витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

– амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

– витрати на врегулювання спорів у судових органах;

– податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

– плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти;

– інші витрати загальногосподарського призначення.

Іншим «обліковим» нормативно-правовим актом, в якому можна віднайти перелік адміністративних витрат, слід назвати Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Відповідно до цієї Інструкції загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, відображаються нарахунку 92 «Адміністративні витрати». До таких витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на його службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорону, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов'язкових платежів).

На офіційному порталі ДФС України розміщено повідомлення Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, в якому перелік адміністративних витрат фактично збігається з вище озвученим п. 18 НП(С)БО 16. Для визначення адмінвитрат податківці прямо відсилають до НП(С)БО 16 у своїх роз'ясненнях (ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. №2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. №19235/10/26-15-15-03-11)

Нагадаємо: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, включаються до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухобліку.

Тож усе гаразд, якщо:

сума за Дт 92 за рік < 20% суми з рядка 2280 форми № 2-мс (якщо БО складає фінзвітність за НП(С)БО 25);

сума з рядка 2130 ф. №2 < 20% суми рядків (2000 + 2120 + 2200 + 2220 + 2240) ф. № 2 (якщо БО складає фінзвітність за НП(С)БО 1).

А якщо 20%-ову межу адмінвитрат порушено?

Податківці переконані, що в такому разі порушено умови перебування у статусі неприбуткової організації – неплатника податку на прибуток з пп. 133.4.3 ПК. Відповідно це є підставою для виключення її з Реєстру неприбуткових.

Дослівно:
«Таким чином, порушення благодійною організацією, що перебуває у Реєстрі, вимог Закону № 5073, у тому числі щодо перевищення граничного розміру адміністративних витрат, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку» (роз'яснення ГУ ДПС у Тернопільській області, опубліковано 04.02.20 р.)
Аналогічний висновок звучав у ЗІР 102.04, та роз'яснення переведено у статус нечинних 23.05.2020 через Закон від 16.01.20 р. № 466-IX. Щоправда, ніяких змін цей Закон у питання статусу неприбутковості не вносив, тож, вочевидь, підхід контролерів не змінився.

Заради збереження «благодійного» статусу

Норма Закону № 5073, як зазначено вище, не забороняє ведення господарської діяльності (ст. 16). Однак ст. 5 цього Закону встановлює чіткий перелік видів благодійної діяльності, перебування в межах якого допоможе зберегти «благодійний» статус.

Ст. 3 Закону № 5073 містить перелік сфер, в яких можуть діяти БО, та прямо позбавляє БО права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації.

Крім того, БО заборонено витрачати на адміністративні витрати більше 20 % доходу цієї організації у поточному році та використовувати проценти і дивіденди від управління благодійними ендавментами на інші цілі, ніж визначені благодійниками (надавачами таких ендавментів) та зазначені у ст. 9 Закону № 5073.

Дотримання цих вимог дозволить БО залишатися благодійною, а отже, і неприбутковою організацією. А недотримання потягне за собою наслідки втрати такого статусу та нарахування відповідних податків.
Ризикові/неризикові операції для неприбутківців: як зберегти статус

Потрапити до лав неприбуткових організацій, а саме до Реєстру неприбуткових – це пів справи. Адже потрібно ще зберегти цей статус, тобто не втратити пільгове звання «неплатник податку на прибуток». Проаналізуємо, які ж операції можуть загрожувати виключенням з Реєстру.

Збереження неприбуткового статусу

ПК висуває до неприбуткових організацій, які вже є в Реєстрі, лише одну умову для збереження їхнього статусу як неплатників податку на прибуток.

Цю умову прописано в пп. 133.4.2 ПК: неприбуткова організація має використовувати доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Тобто для неприбуткової організації не так важливо, звідки отримано доходи, як те, на що вони витрачаються.

І як тільки активи будуть витрачені не за цільовим призначенням, не на статутні цілі, не для забезпечення мети, завдань діяльності такої організації, нависає загроза виключення з Реєстру неприбуткових організацій (далі – Реєстр) та, відповідно, ролі платника податку на прибуток на загальних підставах (пп. 133.4.3, пп. 133.4.4 ПК).

Тому так важливо стежити, на які цілі витрачаються кошти, активи, яка діяльність може загрожувати втратою статусу. Свої підходи мають і контролери щодо низки операцій неприбутківців. Тож через призму роз'яснень контролерів розглянемо операції на предмет їх ризиковості.

Неризикові операції

Неприбутковим організаціям можна здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену профільними нормативними актами та статутними документами.

Якщо неприбутківець здійснить операцію, заборонену законом, який регулює його діяльність, чи статутом, то це буде рівнозначним втраті статусу неплатника податку на прибуток (іншими словами – виключення з Реєстру) (ІПК від 20.05.19 р. № 2245/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Якщо операції, наведені далі в таблиці 1, неприбуткової організації дозволяє її ключовий закон і статутні документи, то ризику для неприбуткового статусу вони не несуть.

Важливо: навіть підприємницьку діяльність, якщо її метою є забезпечення статутних цілей (а не розподіл прибутку), не заборонено для неприбутківців. Підтвердження цьому – ст. 86 Цивільного кодексу:
«Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Важливо, щоб здійснення підприємницької діяльності було передбачено статутом і не заборонено профільним законодавством»
Проте слід бути уважними, адже не всі неприбуткові організації є непідприємницькими товариствами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211).

Тому вкотре наголосимо: важливо, щоб така діяльність була дозволена профільним законодавством, яке регулює діяльність саме цієї неприбуткової організації, та прописана у статутних документах.

Звертають увагу на дозволеність за профільним «неприбутковим» законодавством та «статутність» такої діяльності і податківці:
– «установа чи організація, яка отримала статус неприбуткової організації, має право здійснювати діяльність, передбачену законом, згідно з яким вона створена, та отримувати доходи у межах такої діяльності, за умови що ці доходи будуть використані виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог Закону № 996» (ІПК ДФСУ від 01.03.18 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

– у разі отримання доходів (прибутків) неприбутковою громадською організацією в межах своєї статутної діяльності та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників), така організація не позбавляється статусу неприбуткової (лист ДФС від 09.10.17 р. № 2178/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Таблиця 1. Дозволені (безризикові операції)

Діяльність, операції

Позиція контролюючих органів

Джерело

Підприємницька діяльність*

Положення ПК не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Лист Мінфіну від 06.02.19 р. № 11210-09-5/3214 стосовно можливості здійснення громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності.

Схожий висновок – у листі ДФС від 09.10.17 р. № 2178/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Інвестиція у створення іншого товариства

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073).

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону № 5073 благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об’єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом

Лист ДФСУ від 19.09.16 р. № 20300/6/99-99-15-02-02-15
щодо створення благодійним фондом комерційного товариства

Отримання дивідендів

Вступ спілки споживчих товариств, яка має статус неприбуткової організації, як засновника або учасника до господарського товариства та отримання дивідендів від такого товариства не є підставо для виключення спілки споживчих товариств з Реєстру у разі отримання доходів у межах статутної діяльності і їх використання такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами

ІПК ДФС від 15.08.19 р. № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації в разі вступу як засновника або учасника до господарського товариства

Надання в оренду

У разі отримання доходів (прибутків), зокрема у вигляді орендних платежів, внаслідок здавання в оренду власних приміщень неприбутковою релігійною організацією в межах своєї статутної діяльності та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників), така організація не позбавляється статусу неприбуткової

ІПК від 19.10.18 р. № 4493/П/99-99-15-02-02-14/ІПК щодо оподаткування доходів, отриманих релігійною організацією в якості неприбуткової.

Подібний висновок озвучено:

– у листі ГУ ДФС у Харківській обл. від 12.02.16 р. № 827/10/20-40-15-03-14;

– ІПК ДФСУ від 21.05. 18 р. № 2238/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.04.2018 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16, від 07.03.2018 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Продаж майна

Утворена згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та внесена до Реєстру неприбуткова організація не нараховує та не сплачує у встановленому порядку податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів тощо за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб

ЗІР 102.04

Аналогічний висновок – у листі ДФСУ від 13.04.17 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15, новині ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.10.20 р.

Надання платних послуг

Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів (у тому числі від надання платних послуг в рамках своєї статутної діяльності), отриманих від господарської діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами

ІПК ДФСУ від 01.03.18 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо оподаткування доходів, отриманих від надання послуг неприбутковими організаціями

Господарська діяльність (зокрема з продажу сувенірної продукції)

Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону N 5073).

Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону N 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара.

Отже, благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, розповсюджувати рекламну (сувенірну) продукцію) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей.

Благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, проводити інші заходи, які відносяться до статутної діяльності) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей.

ІПК ДФСУ від 16.07.19 р. № 3294/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо здійснення господарської діяльності шляхом реалізації рекламної (сувенірної) продукції благодійним фондом, включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

ІПК ДФСУ від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК
щодо здійснення господарської діяльності благодійною організацією

Отримання доходу від розробки програмної продукції

Державна установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не втрачає статус неприбуткової організації у разі, якщо надходження від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів використовується виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами

ІПК ДФСУ від 01.10.18 р. № 4261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо оподаткування доходів державної установи в статусі неприбуткової від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів

Отримання відсотків від розміщення коштів у банку на депозиті

Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2

Лист ДФСУ від 23.08.17 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо правомірності розміщення неприбутковою організацією вільних коштів на депозитному рахунку в банку.

Подібні роз’яснення в:

– ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08;

– листі ДФСУ від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15;

– ІПК ДПСУ від 07.02.19 р. №432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Отримання поворотної фінансової допомоги

Отримання ОСББ поворотної фінансової допомоги від фізичної особи – члена об’єднання не є підставою для виключення такого ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій. При цьому отримані кошти мають використовуватись за цільовим призначенням для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами зазначеної неприбуткової організації, у тому числі для сплати судових витрат при зверненні до суду з метою стягнення зі співвласників багатоквартирного будинку боргу за надані житлово-комунальні послуги, якщо це передбачено статутом ОСББ

Отримання обслуговуючим кооперативом, внесеним до Реєстру, коштів у вигляді благодійних внесків та поворотної фінансової допомоги не є підставою для втрати статусу неприбуткової організації, за умови, що отримані кошти використовуються неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

ІПК ДФСУ від 27.02.19 р. № 781/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації в разі отримання об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) поворотної фінансової допомоги та її використання.

ІПК ДПСУ від 11.08.20 р. № 3306/ІПК/99-00-05-05-02-06
щодо оподаткування неприбуткових організацій

Отримання кредиту

Не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою, за умови що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи

Роз’яснення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві

Курсові різниці

Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток.

Лист ДФС від 07.09.15 р. №19062/6/99-99-19-02-02-15 щодо оподаткування позитивних курсових різниць у благодійної організації.

Лист ДФС від 18.02.16 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15.

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.16 р. № 9374/10/26-15-12-05-11

* Щодо можливості здійснення підприємницької діяльності громадськими організаціями – детально в матеріалі «Пасивні доходи громадських організацій і податки». Та зауважимо: якщо громадське об’єднання здійснює діяльність на комерційній основі і отримує прибуток, то така діяльність класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу, далі – ГК) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Отже, якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГК та інших законів, якими регулюється підприємництво. Отже, якщо господарське об’єднання зі статусом юридичної особи здійснює комерційну діяльність, то воно повинне здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з подальшим його виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій (лист ДФС від 20.07.17 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Ризикові операції

Операції, які можуть загрожувати виключенням з Реєстру неприбуткових і відповідною втратою статусу неплатника податку на прибуток, наведемо в таблиці 2.

Таблиця 2. Ризикові операції для неприбуткових організацій
<

Діяльність, операції

Позиція контролюючих органів

Джерело

Здійснення витрат, не передбачених кошторисом

Можуть розцінювати позакошторисні трати як такі, які не передбачені статутними документами (адже типово в разі затвердження кошторису в статутних документах чи профільному законі йдеться, що витрати здійснюються на основі кошторису)

На прикладі ОСББ: Голова правління не має права витрачати кошти понад суми, зазначені в кошторисі. Щоб здійснити такі витрати, необхідно обов’язково внести зміни до кошторису і затвердити їх на загальних зборах чи, принаймні, оформити окремим загальним рішенням зборів. Також у статуті може бути прописано поріг вартості договору для попереднього погодження на загальних зборах (ст. 10 Закону №2866). Наприклад, договори понад певну суму потребують попереднього погодження на загальних зборах.

Тобто, здійснивши перевитрати (витрати понад суми, затверджені кошторисом), правління фактично порушило б вимоги статуту ОСББ та Закону №2866. Та й договір, укладений головою ОСББ понад кошторис, можуть визнати недійсним (рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.17 р. у справі №910/11079/17).

Рекомендуємо:

– спершу внести зміни до кошторису і лише опісля проводити трати;

або якщо це неможливо (форс-мажорні трати)

– затвердити ці трати опісля

Адмінвитрати благодійної організації перевищують 20% доходу за рік

Порушення благодійною організацією, що перебуває у Реєстрі, вимог Закону № 5073, у тому числі щодо перевищення граничного розміру адміністративних витрат, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку

Роз’яснення ГУ ДПС у Тернопільській області, опубліковано 04.02.20 р.

Про порушення Закону № 5073 у разі перевищення адмінвитратами порогу 20% йдеться у ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, листі ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11, листі ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.2015 р. №19235/10/26-15-15-03-11

Детальніше – в матеріалі «Благодійна організація: як не втратити неприбутковий статус»

Розподіл доходів серед учасників (членів) організації

Не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т. ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації.

Лист ДФСУ від 04.01.17 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15 щодо можливості неприбуткових організацій укладати ДЦПХ з фізичними особами, засновниками, працівниками та членами таких неприбуткових організацій

Важливо: до внесення змін до ПК (згідно із Законом №1667-VIII, який діє з 20.11.16 р.), будь-яка виплата доходу (прибутків) засновнику (учаснику), працівнику або члену неприбуткової організації на підставі цивільно-правового договору (ЦПД) вважається використанням доходу цієї неприбуткової організації для вигоди такого учасника, тобто не за цільовим призначенням (листи ДФСУ від 23.12.16 р. №27822/6/99-99-15-02-02-15, лист ГУ ДФС в Одеській області від 16.09.16 р. №2042/10/15-32-12-01-14). Зараз виплати за ЦПД членам, учасникам організації не є розподілом доходу між ними, звісно, якщо стосуються цілей діяльності організації

Повернення ОСББ співвласникам невикористаних цільових коштів, попередньо внесених ними на утеплення фасаду будинку за програмою співфінансування з міською радою, у зв’язку з припиненням фінансування цієї програми не є підставою для виключення ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій за умови дотримання вимог, установлених п. 133.4 ПК (ІПК ДФСУ від 07.02.19 р. № 432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Виплати працівникам, які не входять в фонд оплати праці (наприклад, разова неоподатковувана матдопомога)

Доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь – якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

<…>

Виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації і можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової.

Інші витрати, здійснені за рахунок доходів (прибутків) неприбуткової організації, у разі якщо вони не є фінансуванням видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, вважатимуться недотриманням неприбутковою організацією вимог цього підпункту.

ІПК ДФС від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо оподаткування неприбуткових установ та організацій, зокрема розподілу отриманих доходів на цілі, передбачені статутними документами

Виплата матдопомоги членам профспілки не є порушенням умов неприбутковості, якщо вона здійснюється виключно для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.18 р. № 5204/ІПК/26-15-12-03-11)

Здійснення витрат на корпоративні свята, виплата працівникам матдопомоги на поховання

Доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією від будь-якої діяльності, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб

<…>

п.п. 2.3.3 п. 2.3 Інструкції встановлено, що до складу фонду заробітної плати включаєтьсяматеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв’язку з екологічним станом, крім сум, указаних у п. 3.31).

Що стосується матеріальної допомоги на поховання, то вказані суми, відповідно до п. 3.2 Інструкції, повинні сплачуватися за рахунок коштів фондів державного соціального страхування і не належать до фонду оплати праці.

Таким чином, виплати працівникам, які включаються до фонду заробітної плати, не є розподілом прибутку організації і можуть здійснюватися нею в статусі неприбуткової.

Інші витрати, у разі якщо вони не є фінансуванням видів діяльності, передбаченої статутом, не можуть здійснюватися за рахунок доходів (прибутків) неприбуткової організації і вважатимуться недотриманням неприбутковою організацією вимог, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу

Лист ДФС від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо правомірності здійснення виплат матеріальної допомоги найманим працівникам, одноразових виплат, заохочення членам органів управління кооперативу, здійснення витрат на корпоративні свята, в якості неприбуткової організації

Медичне страхування працівників, тестування на COVID-19

У випадку використання доходів (прибутків) неприбуткової організації на цілі, не передбачені п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПК, тобто не пов’язані з фінансуванням видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, у тому числі при здійсненні виплат на користь працівників, що не є оплатою їхньої праці, зокрема щодо добровільного медичного страхування працівників такої організації та проведення медичних тестувань працівників у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) за власні кошти цієї організації, здійснення таких операцій буде порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 ПК.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 ПК, така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПК.

Водночас, якщо статутом неприбуткової організації, що є закладом охорони здоров’я, серед напрямів діяльності передбачено медичне страхування своїх працівників у законодавчо встановленому порядку та проведення відповідних медичних тестувань працівників, то сплата такою неприбутковою організацією страхових внесків в якості страхувальника за договорами медичного страхування працівників та оплата медичних тестувань працівників такої організації не призводить до втрати статусу неприбуткової організації.

ЗІР, категорія 102.04

Укладання організаціями, внесеними до Реєстру, договорів добровільного медичного страхування зі страховиками про страхування працівників таких організацій за рахунок коштів обласного бюджету за бюджетною програмою не є підставою для втрати статусу неприбуткової організації, за умови що отримані зазначеними організаціями кошти витрачаються за цільовим призначенням (ІПК ДПСУ від 22.01.20 р. № 238/5/99-00-07-02-02-05/ІПК)

Перерахування КПН орендної плати до бюджету

Спрямування комунальним некомерційним підприємством частини надходжень за оренду майна, закріпленого за ним на праві господарського відання або оперативного управління, до відповідних місцевих бюджетів або органів місцевого самоврядування – засновників таких підприємств, є розподілом отриманих доходів

Лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871

В Узагальнюючій консультації Мінфіну від 19.01.21 р. № 23 щодо перебування в Реєстрі неприбуткових установ та організацій комунальних некомерційних підприємств, які передають в оренду закріплене за ними майно, зроблено висновок, який порядок розрахунків за оренду не вважатиметься порушенням умов неприбутковості:

«коли за договором оренди комунального майна орендар самостійно розподіляє кожний черговий платіж за оренду майна і спрямовує відповідні частини орендної плати безпосередньо комунальному некомерційному підприємству (балансоутримувачу) та до бюджету територіальної громади, а комунальне некомерційне підприємство, у свою чергу, у складі своїх доходів для цілей бухгалтерського обліку відображає одержану від орендаря частину орендної плати, яку в повному обсязі використовує для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, такий порядок розрахунків НЕ Є РОЗПОДІЛОМ доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників) такого підприємства».

Тож якщо орендар за договором «напряму» платить частину орендного платежу в місцевий бюджет, а частину балансоутримувачу-КНП, то для КНП ось та частина, яка пішла напряму в бюджет (читаємо – засновнику такого КНП) не буде вважатися розподілом доходів між засновниками. Тобто така операція не загрожуватиме виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій, не є «ризиковою».

Діяльність ОСББ та ЖБК із прибирання прилеглих до інших будинків територій

Якщо утримання прибудинкової території передбачено статутними документами ОСББ та ЖБК як один із напрямів основної діяльності таких організацій, то витрати, понесені на обслуговування будинку та прилеглої до нього прибудинкової території, відповідно до вимог нормативів та правил згідно із законодавством, можуть здійснюватися ними у статусі неприбуткової організації.

Діяльність ОСББ та ЖБК із прибирання прилеглих до інших будинків територій, фінансування видатків на оплату послуг з обслуговування таких територій, найму працівників для виконання робіт щодо їх обслуговування та сплата податків за власника (землекористувача) таких земельних ділянок вважатимуться порушенням вимог, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

ІПК ДФСУ від 07.12.18 р. № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо правомірності використання коштів ОСББ та житлово-будівельного кооперативу (ЖБК) у статусі неприбуткових організацій на утримання в належному стані прибудинкової території

Отримання роялті

Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від господарської діяльності в межах свого статуту, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Одночасно повідомляємо, що здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ.

Таким чином, неприбуткова організація, яка здійснює господарську діяльність на комерційній основі, набуває характеру підприємницької діяльності, і до неї застосовуються положення Господарського кодексу України та інших законів, якими регулюється підприємництво. Така організація не підпадає під визначення неприбуткової організації і підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій

ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
щодо правомірності отримання доходів у вигляді роялті неприбутковою організацією

Додамо: сам факт наявності прибутку у бухобліку (коли доходи за звітний період перевищують витрати), ще не свідчить про втрату статусу неприбутківця, як і не виникає наслідку сплати податку на прибуток з цих сум (ІПК ДПСУ від 16.10.19 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Висновок

Для збереження неприбуткового статусу (перебування в Реєстрі) організації потрібно, щоб доходи отримувалися лише в межах статутної діяльності і щоб така діяльність не заборонялася профільним законодавством неприбутківця. А далі важливо, на що витрачаються доходи (прибутки). Вони мають спрямовуватися лише на утримання такої неприбуткової організації, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Тобто витрати мають бути цільовимистатутними.
Неприбутковим організаціям можна здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену профільними нормативними актами та статутними документами
Втрата статусу неприбуткової організації: наслідки

Втрата статусу неприбутківця → виключення з Реєстру неприбуткових → платник податку на прибуток на загальних підставах. Так коротко можна охарактеризувати наслідки порушення умов неприбутковості. Поговоримо про підстави виключення з реєстру та дії неприбутківця в разі порушення умов ПК. А також наскільки швидко можна знову повернутися в Реєстр неприбуткових після виключення з нього.

Підстави для виключення з Реєстру неприбуткових

Виключення неприбуткової організації з Реєстру загрожує в разі (п. 16 Порядку № 440):

– використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для інших цілей, ніж утримання такої організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених пп. 133.4.2 ПК;

– розподілу доходів (прибутків) неприбуткової організації або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їх праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

– невідповідності неприбуткової організації та/або установчих документів такої організації вимогам, установленим пп. 133.4.2 ПК, а для релігійної організації – вимогам, визначеним абзацом другим пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 ПК;

– внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення неприбуткової організації (в результаті її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

– за ініціативою неприбуткової організації.

Тобто виключення з реєстру відбувається або примусово – у разі порушення умов з п. 133.4 ПК або добровільно – за рішенням самої організації.

Виключення здійснюється на підставі рішення контролюючого органу. Рішення про виключення неприбуткової організації з Реєстру надсилається такій організації (п. 42 ПК):

– через електронний кабінет (якщо організація подала заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет);

або

– за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику) (якщо згода на листування через електронний кабінет не надавалася).

Під час виключення неприбуткової організації з Реєстру присвоєна їй ознака неприбутковості скасовується (п. 17 Порядку № 440):

– з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому відбулося недотримання вимог п. 133.4 ПК, а для релігійної організації – вимогам, визначеним абзацом другим пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 ПК;

– з дати припинення юридичної особи (внаслідок її ліквідації, злиття, приєднання, поділу або перетворення);

– з дати надходження до контролюючого органу заяви неприбуткової організації про виключення з Реєстру за власною ініціативою.

За наявності декількох підстав для виключення неприбуткової організації з Реєстру датою скасування ознаки неприбутковості вважається дата тієї події, що відбулася раніше.

Про ризикові операції, які можуть стати причиною для виключення організації з Реєстру, йдеться у підрозділі «Ризикові/неризикові операції для неприбутківців: як зберегти статус».

Звітування в разі порушення умов «неприбутковості»

У разі порушення умов перебування в числі неплатників податку на прибуток, зокрема нецільового (нестатутного) використання доходів/прибутків чи розподілу цих доходів/прибутків між членами/засновниками неприбуткової організації (пп. 133.4.3 ПК), неприбуткова організація:

1) має подати протягом 20 днів за місяцем порушення Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) форму якого затверджено наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553 (за період з початку року до кінця місяця порушення), і сплатити податок від суми нестатутного (нецільового) використання (його розраховують у частині ІІ Звіту);

2) виключається з Реєстру неприбуткових;

3) має подавати до кінця року щоквартально наростаючим підсумком декларацію з податку на прибуток та фінзвітність та сплачувати податок на прибуток, як звичайний платник податку на прибуток. Звісно, сплата можлива, якщо буде об'єкт оподаткування – прибуток. І якщо ті, хто не використовує різниць, орієнтуються фактично на бухгалтерський фінрезультат (а він у неприбуткових організацій часто дорівнює 0), то якщо організація за останній рік мала дохід понад 40 млн – має зважати і на різниці (пп. 134.1.1 ПК) і тут уже база оподаткування – не чисто бухгалтерська;

4) з наступного року зобов'язана буде звітувати і сплачувати податок на прибуток на загальних підставах.

Тож фактично неприбутківець, порушивши умови, стає звичайним платником податку на прибуток. Лише особливістю є те, що в місячний строк він звітує ще за Неприбутковим звітом (але з заповненням розд. ІІ – обчислення податку на прибуток до сплати), і до кінця року щокварталу подає вже декларацію (і, як бачимо, розмір значення не має), а ось уже з наступного року він звітує на загальних підставах як платник податку на прибуток (з різницями чи без – дивлячись на суму доходу за останній рік, пп. 134.1.1 ПК)

З якої суми розраховується податок на прибуток у разі порушення умов неприбутковості?

Податкове зобов'язання розраховується, виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів.

Якщо придбані неприбутковою організацією товарно–матеріальні цінності або основні засоби використовуються не за цільовим призначенням, то така неприбуткова організація повинна розрахувати податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 18 %, виходячи з балансової вартості використаних за нецільовим призначенням активів.

Наприклад, громадська організація виплатила разову неоподатковувану матеріальну допомогу директору в сумі 3 000 грн. За підходом контролерів, це порушення умов неприбутковості, а саме розподіл доходів між членами, учасниками, працівниками (ІПК від 19.06.18 р. № 2727/6/99–99–15–02–02–15/ІПК). Тож сума податку на прибуток з такого нецільового витрачання становитиме 540 грн (3 000 х 18 % : 100 %).

Якщо порушення умов неприбутковості знайдуть податківці

Якщо факт порушення умов п. 133.4 ПК виявлять податківці, а не сама організація «зізнається» в цьому, заповнивши розд. ІІ Звіту, то:

1) податківці вилучать неприбуткову організацію з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

2) нарахують податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств, штрафні санкції і пеню за незадекларованими сумами з податку на прибуток. Зроблять це з 1-го числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

Щоправда, з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця дії карантину штрафні санкції до організації за порушення правил з податку на прибуток не застосовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Проте доведеться сплатити до бюджету суму нарахованого податку на прибуток і далі вже бути платником податку на прибуток на загальних підставах.

Чи можна після втрати статусу знову повернутися до Реєстру

На жаль, ПК, як і Порядок № 440, прямої відповіді на це запитання не дає. Тобто конкретних правил повторної реєстрації після вилучення з Реєстру неприбуткових не прописано. Та й заборони немає…

Однак швидко поновити свій неприбутковий статус не вдасться. Адже в пп. 133.4.3 ПК прописано наслідки порушення умов неприбутковості і один з таких наслідків –подання декларації з податку на прибуток щокварталу до кінця року, в якому порушено «неприбуткові» умови.

Тобто до кінця року, в якому відбувся факт порушення умов з п. 133.4 ПК, однозначно не вдасться повторно потрапити до Реєстру. Наприклад, якщо порушення умов неприбутковості було в липні 2021 року, то організацію виключать з Реєстру 1 серпня 2021 року і до кінця року повторно потрапити до Реєстру вона не зможе.

А ось випробувати свою удачу і з наступного року подати заяву № 1-РН на включення до Реєстру вона може. Адже Порядок № 440 не забороняє неприбутковим організаціям, що були виключені з Реєстру, в тому числі й через порушення вимог п. 133.4 ПК, подавати заяву до ДФС про включення до Реєстру з пакетом необхідних документів.

Звісно, на заваді може стати останній абзац пп. 133.4.3, за яким «З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому цим розділом для платників податку на прибуток».

Однак і в статусі платника податку на прибуток (наприклад, якщо організація вперше своєчасно не зареєструвалася в Реєстрі) вона може подати заяву для включення до Реєстру. Тим паче, що серед відмов для реєстрації Порядок № 440 називає лише дві: подано неповний пакет документів або організація не відповідає вимогам, установленим п. 133.4 ПК (п. 8 Порядку № 440).

Податківці також підтверджують можливість повторного включення до Реєстру після порушення умов п. 133.4 ПК, але лише після закінчення року, в якому відбулося порушення. Дослівно з листа ДФС від 19.06.17 р. № 726/6/99–99–15–02–02–15/ІПК: «установа чи організація, виключена з Реєстру, може подати заяву про повторне включення до Реєстру після закінчення звітного календарного року, у якому її було виключено».

Висновки

У разі порушення умов п. 133.4 ПК – нецільове витрачання активів, нестатутна діяльність тощо) організація повинна:

– подати Звіт про використання доходів (прибутків) протягом 20 днів за місяцем порушення;

– із нецільових трат сплатити податок на прибуток за ставкою 18 %;

– до кінця року подавати декларацію з податку на прибуток і сплачувати цей податок;

– з наступного року – на загальних підставах бути платником податку на прибуток або ж спробувати повторно увійти в ту саму річку – подати заяву про включення до Реєстру неприбуткових після закінчення звітного календарного року, в якому її було виключено.

2
Бухоблік
Бухгалтерський облік неприбуткових організацій

Операції у неприбутківців специфічні: членські внески, благодійна допомога, гуманітарна допомога тощо. А ось якогось окремого стандарту чи хоча б Методичних рекомендацій для них не прописано. Окрім хіба що правил обліку гуманітарної допомоги. Тож з-поміж загальних правил неприбутківці мають знайти свої. І особливу роль тут відіграє облік цільового фінансування. Розглянемо загальні правила, на яких має будуватися бухоблік неприбуткової організації, та розберемо типові операції.

Бухоблік ведуть усі

Усі неприбуткові організації, будучи юрособами, зобов'язані вести бухгалтерський облік (ч. 1 ст. 2 Закону від 16.07.99 р. № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», далі – Закон № 996).

Окремого спеціального документа, який би регулював їхній бухоблік, немає. Тобто неприбуткові організації користуються НП(С)БО або МСФЗ. Бюджетні організації мають свої стандарти, та в цьому матеріалі про бюджетників не йтиметься.

Непідприємницькі товариства та право обирати спрощений облік

Для непідприємницьких товариств є деякі спрощення в обліку. За Законом № 996 для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, установлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Але перед тип як скористатися цим правилом, з'ясуймо, чи неприбуткові організації = непідприємницькі товариства.

Хто є «непідприємницькими товариствами»

Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦК).

Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств установлюються законом.

За науково-практичним коментарем до ст. 85 ЦК до непідприємницьких товариств належать юридичні особи, що відповідно до закону не мають на меті отримання прибутку. Водночас отримувати прибуток вони можуть, але цей прибуток не підлягає розподілу між його учасниками, а має спрямовуватися на фінансування діяльності цієї юридичної особи. Критерієм розмежування виступає не можливість отримання чи неотримання прибутку, а можливість його подальшого розподілу між учасниками такого товариства.

Тобто неприбуткові організації та установи входять в поняття непідприємницьких товариств.

Однак тут не все так просто. Річ у тім, що Мін'юст не ставить знак рівності між цими поняттями (роз'яснення Мін'юсту від 30.01.20 р. № 4595/45298-33-19/8.1.6).

Та й в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.08 р. № 01-8/211 звучало: «поняття «комерційні підприємства» та «некомерційні підприємства» не є тотожними поняттям «підприємницькі товариства» та «непідприємницькі товариства»». Та, як бачимо, порівнювалися й інші терміни.

Проаналізувавши та узагальнивши, можемо зробити висновок, що для поняття «неприбуткових» виконується умова «непідприємницькі». Бо означає «не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками» І заковика якраз у слові «товариства» як організаційно-правова форма юрособи (ст. 83 ЦК). Оскільки установа не має учасників, то вона не може розподіляти прибуток між учасниками (тому в ст. 85 ЦК про установи і не згадали), але за загальним правилом ст. 86 ЦК може, як і непідприємницьке товариство, здійснювати підприємницьку діяльність.

Безсумнівно, у бухобліку суть превалює над формою, і важливим мав би бути саме статус неприбуткових-непідприємницьких. А ось товариство це чи організація–установа – другорядне. Та, на жаль, податківці так не вважають і говорять, що спрощений облік за НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» лише для непідприємницьких, які є мікро– або малими (ЗІР, категорія 102.20.02). Тобто залежить від розміру.

А ось розподіл за розміром на мікро, малі, середні та великі регулює ч. 2 ст. 2 Закону № 996. Детально про класифікацію підприємств за розмірами – у матеріалі«Класифікація підприємств за розмірами: визначення групи та її зміна».

Спрощені правила обліку – кому які

Спрощення обліку та звітності прописано для:

непідприємницьких товариств. Нагадаємо, що контролери не ставлять знак рівності між цим поняттям та поняттям «неприбуткові організації», хоча безсумнівно, що значна частина неприбуткових організацій вписується в це поняття за ст. 85 ЦК;
мікропідприємств (визначення –у ч. 2 ст. 2 Закону № 996);
малих підприємств (визначення –у ч. 2 ст. 2 Закону № 996).
платників єдиного податку третьої групи.

У таблиці 1 наведемо, кому які полегшення в обліку даровано.

Таблиця 1. Спрощені правила обліку

Суть спрощення

Юрособи, які можуть скористатися спрощенням

Підстава

Примітка

Спрощений план рахунків

Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, підприємства-платники єдиного податку третьої групи, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності – за умови, що використовують форми фінзвітності з НП(С)БО 25

П. 2 наказу Мінфінувід 19.04.01 р. № 186

Це право застосовувати спрощений План*. Вибір прописують у наказі про облікову політику. Окремим додатком можна затвердити робочий план рахунків – з субрахунками n-ного порядку для аналітичного обліку

Фінзвітність за ф. № 1-мс та № 2-мс

Мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (єдинники третьої групи); непідприємницькі товариства

Пп. 2 п. 2 НП(С)БО 25

Податківці наполягають, що форми № 1-мс та № 2мс мають право застосовувати неприбуткові організації, які є мікропідприємствами, тобто залежно від розміру (ЗІР, категорія 102.20.02).

До речі, такі підприємства мають право використовувати загальні форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1)

Фінзвітність за ф. № 1-м та № 2-м

Малі підприємства (крім єдинників третьої групи); представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності

Пп. 1 п. 2 НП(С)БО 25

Податківці наполягають, що форми № 1-м та № 2м мають право застосовувати неприбуткові організації, які є малими підприємствами, тобто залежно від розміру (ЗІР, категорія 102.20.02).

До речі, такі підприємства мають право використовувати загальні форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1)

1. Облік необоротних активів лише за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості.

2. Не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення.

3. Поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою (тобто не створювати резерву сумнівних боргів)

Ті, хто використовує форми № 1-мс та № 2-мс. А це мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (єдинники третьої групи); непідприємницькі товариства

П. 7 НП(С)БО 25

Це право не створювати резерв відпусток та резерв сумнівних боргів. Та воно стосується непідприємницьких товариств. Але, зважаючи на позицію податквців щодо використання форм № 1-мс та № 2-мс саме мікропідприємствами, очевидно й ці послаблення можуть застосувати лише неприбутківці-мікро

Не капіталізувати фінансові витрати у разі створення кваліфікаційного активу

Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариствами, платники єдиного податку третьої групи, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності

П. 4 НП(С)БО 31

Тут не право, а імперативна норма. Проценти потрапляють до витрат періоду і не капіталізуються мікро, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, платниками єдиного податку третьої групи. Тобто капіталізація може загрожувати лише середнім та великим підприємствам

* Рахунки класу 9 застосовують усі юрособи. Тож від них відмовитися не можна (абз. шостий р. І Загальні положення Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, далі – Інструкція № 291). А ось рахунки класу 8 – за бажанням.

Облік доходів

Неприбуткові організації (крім бюджетників) для обліку доходів використовують НП(С)БО 15.

Для відображення діє принцип нарахування, тобто не касовий метод.

Дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п. 5 НП(С)БО 15). Водночас для окремих операцій прописано свої критерії визнання доходу.
Важливо. У неприбуткових організацій, як і в інших юросіб, у бухобліку діє метод нарахувань (а не «касовий» метод) з урахуванням спецправил, зокрема і спецправил відображення доходів від цільового фінансування.
Таблиця 2. Дата визнання доходів у неприбуткових організацій

Дохід від цільового фінансування

Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15). Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15).

Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання в майбутньому певних заходів відображають у доході одночасно з визнанням дебіторської заборгованості (п. 19 НП(С)БО 15)

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів)

Дохід від реалізації визнають у разі наявності всіх наведених нижче умов (п. 8 НП(С)БО 15):

– покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);

– підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);

– сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;

– є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені

Дохід від надання послуг (виконання робіт)

З огляду на ступінь завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції (п.п. 10 – 14 НП(С)БО 15). Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню (п. 13 НП(С)БО 15)

Проценти

Визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15)

Роялті

За принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15)

Цільове фінансування

Важливо розібратися, що взагалі вважати цільовим фінансуванням. Та чи всі надходження будуть цільовим фінансуванням і проходитимуть в обліку через рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» та дохід відображатиметься за спецправилами.

На жаль, визначення цільового фінансування в НП(С)БО немає. На практиці склалися два підходи до цього питання. Наведемо їх у таблиці 3.

Таблиця 3. Підходи до тлумачення цільового фінансування

Підхід 1. Усі надходження неприбуткової організації – це цільове фінансування

Підхід 2. Цільовим фінансуванням є лише ті надходження, які передбачено на конкретні цілі

Прихильники цього підходу стверджують, що, оскільки все отримане має витрачатися лише на статутні цілі, то відповідно воно вважається цільовим.

Тому:

Доходи = Витрати

Податківці, зважаючи на специфіку діяльності неприбуткових організацій, вважають, що доцільно визнавати всі надходження неприбуткових організацій цільовим фінансуванням та цільовими надходженнями, включаючи орендні платежі, відсотки, отримані за депозитами, курсові різниці (див. Офіційне видання ДФСУ «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 34, 2017, №8/Д (13)).

У цьому випадку доходи і витрати у Звіті про використання доходів (прибутків) будуть однакові за сумою

Не всі надходження є цільовими.

Аргументи:
1. Поняття цільового фінансування доречне лише щодо доходів, отриманих коштами.

2. Цільове фінансування – фінансування на цілі, обумовлені між надавачем та отримувачем.

3. Курсові різниці, орендна плата, проценти, роялті, доходи від продажу майна (запасів, необоротних активів тощо) – не цільове фінансування. Їх використовують лише на статутні цілі, але надавач не встановлює конкретних напрямків використання. .

За такого підходу нецільове фінансування (надходження) – це грошові кошти, активи, які неприбуткова організація отримує без цільового призначення, тобто без конкретно встановлених цілей та умов їх витрачання. Звісно, витратяться на цілі, обумовлені статутом

Нам імпонує саме другий варіант. Переконані, що в неприбуткової організації можуть бути і нецільові надходження, як то відсотки, орендна плата, курсові різниці, дохід від продажу послуг, товарів тощо. І тоді доходи за такими операціями відображаються за загальними правилами з НП(С)БО 15, а не спеціальними як для цільового фінансування.

Цільове фінансування на придбання необоротних активів

Дохід від цільового фінансування на придбання основних засобів, нематеріальних активів визнають одночасно з нарахуванням амортизації та пропорційно до її суми.
Приклад 1

Громадська організація «Добро» отримала цільове фінансування – 24 000 грн на придбання оргтехніки. Купили ноутбук. Комісія встановила строк корисного використання – 4 років. Метод нарахування амортизації за наказом про облікову політику – прямолінійний. Організація не є платником ПДВ.
Облік цільового фінансування на капітальні інвестиції

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Отримано цільове фінансування для придбання основних засобів

311

48

24 000

2

Придбано ноутбук – об’єкт основних засобів

152

631

24 000

3

Відображено витрачання коштів цільового фінансування

48

69

24 000

4

Введено ноутбук в експлуатацію

104

152

24 000

5

Нараховано амортизацію в наступному місяці після введення об’єкта в експлуатацію:
24 000 грн : 4 роки : 12 місяців = 500 грн

92

131

500

6

Відображено дохід від цільового фінансування

Пропорція цільового фінансування до первісної вартості:
24 000 грн : 24 000 грн = 1

Сума доходу, пропорційна сумі амортизації:
500 грн х 1 = 500 грн

69

745

500

7

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

 

79

745

 

92

79

500

500

Цільові членські внески

Багато неприбуткових організацій – спілки, асоціації, ОСББ передбачають внески для утримання організації. Порядок сплати, періодичність, розмір членських внесків визначають у статутних документах неприбуткової організації. Типово членські внески поділяють на разові – підчас вступу в організацію, та періодичні. До того ж, членські внески можуть бути як цільовими, так і нецільовими.

Як правило, членські внески йдуть на покриття поточних витрат: на виплату зарплати найманих працівників (керівництва, бухгалтерії тощо) та сплату податків, комунальних платежів тощо.
Приклад 2

Громадська спілка «ЕМ» – неприбуткова організація отримує членські внески на покриття поточних витрат та забезпечення статутної діяльності: виплату зарплати, податків. Розмір річного членського внеску становить 100 грн. Сплату здійснили 2 000 членів спілки.
Облік цільових членських внесків

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Отримано членські внески
(2 000 х 100 грн = 200 000 грн)

311, 301

48

200 000

2

Нараховано зарплату працівникам бухгалтерії

92

661

8 000

3

Нараховано ЄСВ на зарплату

92

651

1 760

3

Відображено дохід від цільового фінансування

48

718

9 760

4

У доходах майбутніх періодів відображено невикористане цільове фінансування

48*

69

190 240

5

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

 

79

718

 

92

79

976

9 760

* Цього проведення можна й не робити (тобто не визнавати дохід майбутніх періодів), а продовжувати обліковувати фінансування на рахунку 48. Адже аналітичний облік витрачання цільового фінансування провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень. І за субрахунками до рахунку 48 це зручніше робити, ніж з рахунку 69. Тим паче, що прямих вказівок «закрити» не використане на кінець звітного періоду цільове фінансування на рахунок 69 немає. Хоч ми й розуміємо, що дохід буде в майбутньому – у періоді понесення витрат цільового фінансування.

Благодійна допомога

Питання благодійної допомоги урегульовані Законом від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Благодійна допомога може бути як у грошовій формі, так і товарами. Як правило, благодійна допомога отримується на конкретну ціль: на лікування, оздоровлення, тощо.
Приклад 3

Благодійний фонд «Малятко» отримав благодійну допомогу на лікування конкретної дитини. Розмір допомоги – 1 000 000 грн. Направлено у звітному періоді 400 000 на лікування.
Облік благодійної допомоги

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Отримано благодійну допомогу

311, 301

48

1 000 000

2

Перераховано кошти на лікування

631

311

400 000

3

Відображено витрати на лікування

949

631

400 000

4

Відображено дохід від цільового фінансування

48

718

400 000

5

У доходах майбутніх періодів відображено невитрачене цільове фінансування у звітному періоді

48*

69

600 000

6

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

 

79

718

 

949

79

400 000

400 000

7

Перераховано на лікування решту коштів цільового фінансування

631

311

600 000

8

Відображено витрати на лікування

949

631

600 000

9

Відображено дохід від цільового фінансування

69

718

600 000

10

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

 

79

718

 

949

79

600 000

600 000

* Цього проведення можна й не робити (тобто не визнавати дохід майбутніх періодів), а продовжувати обліковувати фінансування на рахунку 48. Адже аналітичний облік витрачання цільового фінансування провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень. І за субрахунками до рахунку 48 це зручніше робити, ніж з рахунку 69. Тим паче, що прямих вказівок «закрити» не використане на кінець звітного періоду цільове фінансування на рахунок 69 немає. Хоч ми й розуміємо, що дохід буде в майбутньому – у періоді понесення витрат цільового фінансування.

Гуманітарна допомога

Порядок отримання та використання гуманітарної допомоги регулюється Законом від 22.10.99 р. № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу». Мінсоцполітики є уповноваженим органом з питань гуманітарної допомоги. Адже для того, щоб товари, кошти, послуги мали статус гуманітарної допомоги, треба по-перше, бути в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, а по-друге, щоб вантаж, кошти визнали такими (наказ Мінсоцполітики від 16.07.21 р. № 406, наказ Мінсоцполітики від 16.07.21 р. № 407, наказ Мінсоцполітики від 16.07.21 р. № 408). Облік гуманітарної допомоги регулюється наказом Мінфіну від 14.12.99 р. № 298. Отримуючи активи та передаючи їх як гуманітарну допомогу, організація ні доходів, ні витрат не фіксує. Відображає «транзитом» через рахунок 48. Так, отриману гуманітарну допомогу обліковують як цільове фінансування – Дт 311, 312, 20 – Кт 48. А передачу набувачеві – Дт 48 – Кт 311, 20. Якщо гуманітарну допомогу отримано послугами, роботами, то одночасно фіксують Дт 23 – Кт 48 і Дт 48 – Кт 745. Відповідно на фінрезультат (рахунок 79) буде списано витрати й доходи від такої гуманітарної допомоги: Дт 79 – Кт 23, Дт 745 – Кт 79.
Приклад 4

Благодійний фонд «Радість» отримав гуманітарну допомогу товарами на суму 300 000 грн та послугами – 50 000 грн.
Облік гуманітарної допомоги

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Отримано гуманітарну допомогу товарами

209

48

300 000

2

Передано гуманітарну допомогу набувачам

48

209

300 000

3

Отримано гуманітарну допомогу послугами

23

48

50 000

48

745

4

Списано на фінансовий результат:

- дохід

- витрати

 

745

79

 

79

23

50 000

50 000

Нецільові надходження

Актуально для тих, хто підтримує підхід, за яким не всі надходження є цільовими. За такого підходу доходи фіксуються безпосередньо за правилами НП(С)БО 15 на рахунках класу 7 без транзиту 48. І, що важливо, дата фіксації не чекає витрат. Зазвичай це пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті) або ж оренда, або доходи від продажу основних засобів, курсові різниці тощо.

Якщо ваша неприбуткова організація є прихильником підходу «усі надходження цільові» і пропускає їх через рахунок 48 та чекає для визнання доходу моменту, коли будуть понесені витрати, то, відповідно, наступні проведення ви здійснюватимете інакше. На одному з прикладів щодо відсотків ми продемонструємо відмінність підходів. Решту прикладів наведемо з позиції нецільового фінансування (тобто без використання рахунку 48).

Проценти

Класичні приклади отримання процентів неприбутківцями на залишок вільних коштів на розрахунковому рахунку, за депозитом.

Дохід у вигляді процентів визнають у тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15). Іншими словами – показують у тому періоді, за який вони нараховані (не в якому нараховані чи отримані, а саме за який). Наприклад, за депозит квітня-червня проценти потрапляють у дохід II кварталу, тобто півріччя: Дт 373 – Кт 719 (733).

Субрахунок 719 – для відображення доходу за відсотками на залишки коштів на поточних рахунках у банках або депозитних рахунках до запитання (Інструкція № 291).

Субрахунок 733 – відсотки, отримані за строковими депозитними вкладами.
Приклад 5

Громадська організація «Наука» отримала проценти на залишок коштів на розрахунковому рахунку в сумі 30 000 грн.
Облік процентів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Нараховано проценти на залишок коштів на розрахунковому рахунку

373

719

30 000

2

Зараховано проценти на розрахунковий рахунок

311

373

30 000

3

Списано на фінрезультат доходи

719

79

30 000

Для порівняння тепер відобразимо цю саму операцію, але за підходу, коли неприбуткова організація проценти банку розглядає як цільові (як рекомендують робити і податківці).

Облік процентів (за цільового підходу їх обліку)

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Нараховано проценти на залишок коштів на розрахунковому рахунку

373

48

30 000

2

Зараховано проценти на розрахунковий рахунок

311

373

30 000

3

Понесено витрати на статутну діяльність (наприклад, нараховано зарплату керівникові громадської організації, зокрема й за рахунок «фінансування» процентами)

92

66

10 000

4

Визнано дохід від цільового фінансування за процентами

48

718

10 000

5

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

79

718

92

79

10 000

10000

Нецільові членські внески

Членські внески можуть бути як цільові, так і нецільові. Останні, скажімо, можуть мати широке призначення – на статутні цілі. На нашу думку, такі членські внески обліковуються без рахунку 48, але з використанням рахунку 69 з відображенням у доходах на прямолінійній основі щомісячно (щоквартально).
Приклад 6

Спілка письменників «Слово» отримала річні членські внески в сумі 240 000 грн на забезпечення статутної діяльності, які спрямовує на статутні цілі організації.
Облік нецільових членських внесків

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Отримано членські внески

311

69

240 000

2

Нараховано зарплату працівникам спілки

92, 94

66

20 000

3

Нараховано ЄСВ на зарплату працівників

92, 94

65

4 400

4

Нараховано орендну плату за оренду приміщення для проведення зустрічі письменників регіону

949

684

10 000

5

Відображено дохід у звітному періоді від нецільових членських внесків, що припадають на звітний квартал

240 000 грн : 12 місяців х 3 місяці кварталу

69

719

60 000

6

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

 

79

719

 

949, 92, 94

79

34 400

60 000

Подарунки

Якщо товари, запаси, кошти отримано без цільового фінансування (подарунок), то дохід фіксується в момент їх отримання (оприбуткування). У такому разі безоплатно отримані товари відображаються за справедливою вартістю плюс витрати, які безпосередньо пов'язані з їх отриманням (п. 9, 12 НП(С)БО 9 «Запаси»).
Приклад 7

Громадська організація безоплатно отримала канцтовари на суму 3 000 грн. (без конкретної мети використання)
Облік отримання подарунків

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Безоплатно отримано запаси (канцтовари) без конкретної цілі витрачання

209

718

3 000

2

Списано на фінрезультат дохід від безоплатно отриманих активів

718

79

3 000

3

Передано канцтовари у використання для адмінпотреб

92

209

3 000

4

Списано на фінрезультат витрати

79

92

3 000

Доходи від реалізації

Неприбуткові організації в межах своєї статутної діяльності можуть реалізувати товари, зокрема для пропагування діяльності своєї організації (у т. ч. сувенірну продукцію). Такі операції відображаються за загальними правилами реалізації (визнання доходів від реалізації) з НП(С)БО 15.
Приклад 8

Громадська організація «Довіра» реалізує наліпки з соціальним слоганом «Твори добро». Первісна вартість наліпок – 10 грн шт. Продають за 30 грн за шт. Організація не є платником ПДВ.
Облік продажу запасів, товарів

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн

Дт

Кт

1

Оприбутковано наліпки (100 шт.)

209

685

1 000

2

Проведено оплату за придбані наліпки

685

311

1 000

6

Реалізовано наліпки

311

712 (або 702)

3 000

7

Списано собівартість реалізованих наліпок

943 (або 902)

209

3 000

8

Списано на фінрезультат звітного періоду:

- витрати

- доходи

 

79

712 (702)

 

943 (902)

79

1 000

3 000

Облік витрат

Витрати – зменшення економічних вигід у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками) (п. 3 НП(С)БО 1).

Витрати відображають у бухобліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань (п. 5 НП(С)БО 16).

Обліковують витрати за принципом нарахування. Тобто не «касовим методом» за рухом коштів, а в періоді здійснення-нарахування.

Для відображення в бухобліку витрат неприбуткові організації обов'язково використовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності» і можуть поряд з ним використовувати рахунки класу 8 «Витрати за елементами» (не є обов'язковими для використання).

Таблиця 4. Дата відображення витрат у неприбуткових організацій

Собівартість продукції, послуг, робіт, товарів

Витрати відображають одночасно з визнанням доходу від їх продажу (п. 7 НП(С)БО 16)

Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, інші витрати

Такі витрати визнають у звітному періоді, в якому вони здійснені (п. 7 НП(С)БО 16). Під здійсненими, як правило, розуміють факт нарахування. У такому разі, якщо йдеться про витрати, нараховані за декілька періодів, відображають їх частинами з розбивкою на періоди, на які вони припадають (наприклад, витрати на оренду, передплату періодичних видань, витрати на страхування, проценти тощо)

Амортизація.

Витрати, понесені на період, що охоплює декілька звітних періодів (витрати майбутніх періодів)

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БО 16). Витрати майбутніх періодів відображаються на прямолінійній основі – щомісяця, щокварталу в періодах, до яких вони належать

Собівартість продукції, послуг, робіт, товарів

Витрати відображають одночасно з визнанням доходу від їх продажу (п. 7 НП(С)БО 16)

Належність витрат до адміністративних, фінансових тощо регулює НП(С)БО 16.

Адмінвитрати (зарплата керівника, бухгалтерії тощо) – рахунки 92, інші поточні витрати – 94, витрати за необоротними активами – 97, витрати за процентами – 95.

Якщо неприбутківець надає послуги чи здійснює виробництво у статутних цілях, то може використовуватися й рахунок 23, 91.

Тож із типовими проведеннями ознайомилися. Та пам'ятаймо, що неприбуткові організації можуть мати і свої «специфічні» профільні операції, наприклад: ОСББ – пільги, субсидії, комунальні платежі мешканців; профспілки – путівки на оздоровлення та відпочинок; релігійні організації – продаж предметів релігійного призначення (свічок, ікон тощо), підсобне господарство при монастирях. І тут усе підкоряється загальним правилам НП(С)БО 15 та НП(С)БО 16 для визнання доходів та витрат.
Неприбуткові організації в межах своєї статутної діяльності можуть реалізувати товари, зокрема для пропагування діяльності своєї організації (у т. ч. сувенірну продукцію)
Чи може бути прибуток у бухобліку неприбуткової організації

У бухобліку неприбуткових організацій за звітний період типово все сходиться до нуля, тобто доходи дорівнюють витратам і, відповідно, у фінрезультаті – ні збитку, ні прибутку. Це ідеальна картина, яку прагнуть досягти всі неприбутківці, щоб уникнути будь–яких запитань перевіряльників та унеможливити навіть міфічні ризики. Та чи може все ж неприбутківець мати балансовий прибуток (у Звіті про фінрезультати доходи перевищують витрати)? Якщо так, то чим це чревато? Чи загрожує в такому разі сплата податку на прибуток? Які причини виникнення різниці між доходами й витратами в межах періоду? Розберемося в цих питаннях детально.

Бухоблік доходів та витрат

Щоб відповісти на запитання, чи може бути в неприбуткової організації прибуток/збиток у фінзвітності, слід пригадати два важливі правила.

Правило 1. Неприбуткові організації відображають доходи та витрати за принципом нарахування. Тобто не тоді, коли отримано/сплачено кошти, а саме за нарахуванням – основоположним принципом бухобліку. Адже за ст. 4 Закону № 996 принцип нарахування передбачає, що доходи й витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Водночас доходи та витрати неприбуткова організація відображає за нормами НП(С)БО 15 «Доходи» та НП(С)БО 16 «Витрати». Звісно ж, використовуючи спецправила відображення доходів від цільового фінансування, зокрема й щодо одночасної фіксації доходів від цільового фінансування з витратами, понесеними на заходи з такого фінансування (пункти 17–19 НП(С)БО 15).

Правило 2. Що вважати цільовим фінансуванням. Від цього великою мірою залежить облік доходів від нього. Адже якщо будь-які находження вважати цільовими, то визнання доходу чекає, коли визнаються витрати за таким фінансуванням.

Та ми є прихильниками підходу, що не все є цільовим фінансуванням. Оскільки, на наше переконання, цільове – це фінансування, цілі якого обумовлені між надавачем і отримувачем. А, наприклад, отримані відсотки від банку за депозит? Банк явно не диктує неприбутковій організації, куди вона може спрямувати ці гроші. Звісно, організація розуміє, що лише на статутні цілі, але ж цільовим фінансуванням це не буде. І відсотки у бухобліку показуються в доході в періоді, за який їх нарахували (наприклад, депозит був з січня до березня, тоді відсотки потраплять у дохід у І кварталі) [1] (п. 20 НП(С)БО 15).

Або ж ті самі орендні платежі – немає сумнівів, що орендар не вказує орендодавцеві, на що має спрямовуватися орендна плата. А вона може піти на виплату зарплати чи закупівлю канцтоварів. Тобто витрати є статутними. Але цілі між орендарем і орендодавцем не обумовлені. Тож якщо це нецільове фінансування, то дохід від оренди орендодавець-неприбутківець має показувати рівномірно за НП(С)БО 14 «Оренда» і не чекати понесення витрат.

Детально про це – у підрозділі «Бухгалтерський облік неприбуткових організацій».

Отже, якщо в неприбуткової організації підхід до цільового фінансування такий самий, як у нас (тобто не все те, що надходить, є цільовим фінансуванням), можливими є ситуації, коли не все сходитиметься в «0». Наприклад:

– проценти за депозит у банку визнали в доході І кварталу (за користування коштами в січні – березні), а витрати ще не були понесені. Ці кошти використали для ремонту, який провели в червні;

– позитивні курсові різниці, які взагалі «використати» як джерело фінансування не вдасться;

– через стихійне лихо пошкоджено активи, які списано на витрати. Звісно, у майбутньому, можливо, буде фінансування на покриття таких витрат, але не факт. Тому цілком природньо може утворитися збиток у бухобліку (витрати перевищують доходи періоду);

– списано безнадійну дебіторську заборгованість чи нараховано зарплату, фінансування на яку ще не отримано тощо.

Тобто у бухобліку неприбуткової організації, дійсно, може бути як прибуток, так і збиток і не обов'язково все закриється в «0».

Тут важливо усвідомлювати, що все, що надходить неприбутковій організації (у т. ч. й те, що вона заробляє від своєї господарської діяльності), іде на фінансування її діяльності. Тобто цілей отримання прибутку вона не ставить і розподіляти його між засновниками, членами організації не збирається.

Тобто отримання прибутку – не мета її діяльності. Але цілком можливо, що в якомусь періоді доходи перевищать витрати (тобто буде позитивна різниця між доходами та витратами), і витратяться вони лише в наступному періоді. От тоді за якийсь період і виникне в бухобліку прибуток. Чи, навпаки, витрати вже є, а фінансування на їх покриття надійде пізніше – у наступних звітних періодах.

Чому неприбутківці так побоються «розривів» між доходами і витратами?

Тут причини три.

Перша: податківці вважають, що всі надходження неприбуткових організацій – це цільове фінансування (чи то курсові різниці, оренда, проценти банку – цільові), і, відповідно, дохід тоді, коли визнано витрати (Офіційне виданні ДФСУ «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 4, с. 34). А сперечатися з контролерами мало хто бажає.

Друга: наявність прибутку хибно сприймають як порушення умов неприбутковості (як підприємницька діяльність, яка направлена на отримання прибутку) і виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій. Ще міф, який навіть контролери розвінчали (ІПК ДПСУ від 16.10.19 р. № 784/6/99–00–07–02–02–15/ІПК). Тобто вони не заперечують, що прибуток може утворитися і, що важливо, через це організацію не виключать з Реєстру. Головне – щоб цей прибуток витрачався на статутні цілі і не розподілявся між засновниками, членами.

І ще одне зі свіжих роз'яснень податківців для КНП – неприбуткової організації: «Чи впливає наявність балансового прибутку на неприбутковий статус підприємства та чи може таке підприємство планувати наявність балансового прибутку при формуванні фінансового плану» – ІПК ДПС від 19.05.21 р. № 1902/ІПК/99–00–21–02–02–06. У ньому запевнили, що наявність балансового прибутку не призведе до втрати неприбуткового статусу.

Навіть суд, розглядаючи поняття комерційної діяльності (підприємництва) і некомерційного господарювання, відмічав, що в якості ознаки для поділу цих понять слугує наявність чи відсутність мети одержання прибутку (який, звичайно, може бути одержаний і без наявності такої мети, як побічний результат) (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.08 р. № 01-8/211).

Третя: якщо неприбуткова організація – комунальне унітарне підприємство чи їх об'єднання, частина чистого прибутку (доходу) підлягає сплаті до державного бюджету (так звані «держдивіденди»). Згідно зі ст. 64, 641, 66, 71 Бюджетного кодексу до доходів місцевих бюджетів належить, зокрема, частина чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань, що вилучається до бюджету, у порядку, визначеному відповідними місцевими радами, а також дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майно комунальної власності. Звісно, якщо місцевими органами встановлено норматив відрахувань. Та підкреслимо – це стосується далеко не усіх неприбуткових організацій, а лише комунальних унітарних підприємств та їх об'єднань. Для державних підприємств базовий норматив установлюється ст. 21 Закону від 15.12.20 р. № 1082–IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» та постановою КМУ від 28.04.21 р. № 415, а ось для комунальних норматив відрахувань установлюють місцеві органи.

Податкові наслідки наявності прибутку за даними бухобліку

Заспокоїмо: жодних податкових наслідків у неприбуткової організації, включеної до Реєстр таких, від наявності позитивного бухгалтерського фінрезультату (прибутку у фінзвітності) не виникає.

Важливо: отримання прибутку – не загроза для статусу неприбуткової організації як неплатника податку на прибуток. З Реєстру через це її не виключать (ІПК ДПСУ від 16.10.19 р. № 784/6/99–00–07–02–02–15/ІПК). Тобто неприбуткового статусу за це їх не позбавлять (ІПК ДПС від 19.05.21 р. № 1902/ІПК/99–00–21–02–02–06). Головне – щоб доходи (прибутки) були витрачені на мету, цілі діяльності такої організації і не розподілені між засновниками. Звісно ж, і отримання таких прибутків має бути без порушення профільного законодавства та статуту.

Сам факт отримання прибутку не є підставою для обкладення податком на прибуток його суми. Тут важливо, щоб доходи (прибутки) витрачалися на статутні цілі. Бо лише нецільове використання може спровокувати виникнення обов'язку сплатити податок на прибуток (пп. 133.4.2 ПК). Особливість може бути лише в комунальних неприбуткових підприємств, унесених до Реєстру, – у разі отримання прибутку у них може бути обов'язок спрямувати частину чистого прибутку до бюджету (якщо є рішення місцевих органів щодо розміру відрахування).

Висновки

1. У неприбуткової організації може бути балансовий прибуток.

2. Наявність прибутку – не підстава для виключення її з Реєстру неприбуткових. З такого прибутку не сплачується податок на прибуток. Головне – доходи (прибутку) мають бути використані на забезпечення цілей та мети діяльності організації.
[1] Проценти визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15).
Фінансова звітність неприбуткових організацій: форми та строки подання

Які форми фінзвітності використовувати неприбутківцю? Чи має значення розмір для подання фінзвітності? Який підхід контролерів?

Кому треба оприлюднювати фінзвітність з аудиторським висновком? Яка відповідальність за неоприлюднення?

Відповіді на всі ці запитання – далі. Зазначимо, що матеріал не стосується бюджетних організацій та держсектору.

Форми фінзвітності

За ч. 3 ст. 11 Закону № 996 «Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати».

Для непідприємницьких товариств НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» передбачає фінансову звітність мікропідприємства у складі ф. № 1-мс та № 2-мс (пп. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25). І лише за бажання вони можуть використовувати загальні форми (п. 2 р. ІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Та на цьому ставити крапку не можемо, бо в податківців – інший підхід. У ЗІР, категорія 102.20.02 на запитання «Які форми фінансової звітності повинні подаватися неприбутковими організаціями?» відповіли:
«Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Суб'єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс)».
Тобто, на переконання податківців, форми, які має використовувати неприбуткова організація, залежать від її розміру.

Фактично так було до змін у НП(С)БО 25, унесених ще наказом Мінфіну від 31.05.19 р. № 226. Завдяки їм для непідприємницьких товариств прописали форми № 1-мс та № 2-мс. Та підхід контролерів не змінився з тих пір.

Можливо, все у криється в терміні «непідприємницькі товариства»? Хоча на нього податківці не звертають уваги у своїх роз'ясненнях, але сумнів закрадається. Тож розберемо, чи потрапляють до них неприбуткові організації.

Чи є неприбуткові організації непідприємницькими товариствами?

Непідприємницькими є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ч. 1 ст. 85 ЦК).

За науково-практичним коментарем до ст. 85 ЦК до непідприємницьких товариств належать юридичні особи, які відповідно до закону не мають на меті отримання прибутку. Водночас прибуток вони отримувати можуть, але цей прибуток не підлягає розподілу між його учасниками, а має спрямовуватися на фінансування діяльності цієї юридичної особи. Критерієм розмежування виступає не можливість отримання чи неотримання прибутку, а можливість його подальшого розподілу між учасниками такого товариства.

Тобто неприбуткові організації та установи входять в поняття непідприємницьких товариств, бо не мають на меті отримання прибутку для розподілу між учасниками.

Однак тут не все так просто. Річ у тім, що Мін'юст, розглядаючи поняття непідприємницьких товариств і некомерційних підприємств, не ставить знак рівності між ними (роз'яснення Мін'юсту від 30.01.20 р. № 4595/45298-33-19/8.1.6).

Свого часу й в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 07.04.08 р. № 01-8/211 звучало: «поняття «комерційні підприємства» та «некомерційні підприємства» не є тотожними поняттям «підприємницькі товариства» та «непідприємницькі товариства»». Та, як бачимо, і порівнювалися інші терміни.

Для нас важливо, чи є неприбуткові організації непідприємницькими товариствами. З п. 133.4 Податкового кодексу знаємо, що одна з вимог до неприбуткових організацій, підприємств, установ –заборона розподілу доходів (прибутків) між засновниками.

«Непідприємницькі» означає – «не має на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками». Тож, здавалося б, в поняття «непідприємницькі» вписуються.

Тут заковика більше в понятті «товариства» як організаційно-правова форма (ст. 83 ЦК). Оскільки установа не має учасників, то вона апріорі не може розподіляти прибуток між учасниками (тому у ст. 85 ЦК про установи і не згадали), але за загальним правилом ст. 86 ЦК може, як і непідприємницьке товариство, здійснювати підприємницьку діяльність.

Безсумнівно, у бухобліку суть превалює над формою, і важливим мав би бути саме статус неприбуткових-непідприємницьких. А ось товариство це чи організація-установа другорядне. Та, на жаль, податківці так глибоко в суть не дивляться і просто ігнорують згадку непідприємницьких товариств, а точніше не ототожнюють з ними неприбуткові організації. Підтверджує це й той факт, що форма № 5 (Примітки до фінзвітності) не подається непідприємницькими товариствами незалежно від їх розміру (див. п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302). Але, говорячи про великих та середніх неприбутківців, податківці згадують про ф. № 5.

Тож і маємо розрив між теорією і практикою. За Законом № 996 та НП(С)БО 25 неприбуткові організації, будучи непідприємницькими товариствами (за ст. 85 ЦК), мали б подавати спрощені форми № 1-мс та № 2-мс, незважаючи на свій розмір. Але, оскільки податківці іншої думки, на практиці форми обирають залежно від розміру.

Критерії розподілу за розміром на мікро, малі, середні та великі встановлено ч. 2 ст. 2 Закону № 996. Для віднесення до певної групи достатньо, щоб виконувалося два із трьох критеріїв. Перекласифікація (зміна групи) відбувається, якщо два роки поспіль підприємство не відповідає своїй категорії.

Таблиця 1. Групи (категорії) підприємств за розмірами

Види підприємств/

критерії

Мікропідприємства

Малі підприємства

Середні підприємства

Великі підприємства

Балансова вартість активів

(рядок 1300 Балансу)

 – в євро

До 350 тис. євро

Від 350 тис. євро до 4 млн євро

Від 4 млн євро до 20 млн євро

Понад 20 млн євро

– у грн за 2020 р.

До 10 775 748,53 грн

Від 10 775 748,53 грн
до 123 151 411,83 грн

Від 123 151 411,83 грн
до 615 757 059,17 грн

Понад 615 757 059,17 грн

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

(рядок 2000 Звіту про фінансові результати)

– в євро

До 700 тис. євро

Від 700 тис. євро до 8 млн євро

Від 8 млн євро до 40 млн євро

Понад 40 млн євро

– в грн за 2020 р.

До 21 551 497,07 грн

Від 21 551 497,07 грн
до 246 302 823,67 грн

Від 246302823,67 грн
до 1 231 514 118,35 грн

Понад 1 231 514 118,35 грн

Середня кількість працівників

(поле «Середня кількість працівників» заголовної частини фінзвітності)

До 10 осіб

Від 10 до 50 осіб

Від 50 до 250 осіб

Понад 250 осіб

Для визначення гривневої суми для критеріїв у євро застосовують офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, що встановлювалися для євро протягом відповідного року.

Середньорічний курс євро для 2020 р. – 30,7878529588432 грн/євро.

Детально про класифікацію підприємств за розмірами – у матеріалі «Класифікація підприємств за розмірами: визначення групи та її зміна».

Таблиця 2. Форми фінзвітності для неприбуткових організацій (за підходом податківців)

Вид неприбуткової установи залежно від розміру

Форми фінзвітності

Мікропідприємства

Фінансова звітність мікропідприємства:

– Баланс (ф. № 1-мс);

– Звіт про фінансові результати (ф. № 2 -мс)

Малі підприємства

Фінансова звітність малого підприємства:

– Баланс (ф. № 1-м);

– Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м)

Середні та великі підприємства (не бюджетники, не суб’єкти держсектору)

Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1);

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2);

Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3);

Звіт про власний капітал (ф. № 4);

Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)*

* Непідприємницькі товариства не складають Примітки до фінзвітності (п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302), як і не формують фінзвітність за сегментами (п. 2 НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»)

Повторимося: за нормами Закону № 996 та пп. 2 п. 2 НП(С)БО непідприємницькі товариства (а до них за ст. 85 ЦК належать і неприбуткові організації) складають та подають спрощену фінзвітність: № 1-мс та № 2мс. І лише за бажання можуть застосовувати загальні форми (п. 2 р. ІІ НП(С)БО 1).

Кому подається фінзвітність та в які строки

Фінансова звітність подається органам, до сфери управління яких належать підприємства, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, а також згідно із законодавством – іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики (п. 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, далі – Порядок № 419, ст. 14 Закону № 996).

Мікропідприємства, непідприємницькі товариства (крім тих, що зобов'язані складати фінансову звітність за МСФЗ) та підприємства – єдинники третьої групи подають до відповідних органів скорочену за показниками річну фінансову звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати (п. 2 Порядку № 419).

До органів держстатистики річну звітність вони подають не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним. А решта підприємств звітує щокварталу – не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419).

Знову ж таки, якщо неприбуткові організації розцінювати як непідприємницькі товариства, то до органів держстатистики вони мають подавати лише річну фінзвітність, а проміжну(щоквартальну) – ні.

Якщо строк припадає на неробочий день – переноситься на наступний робочий день (п. 10 Порядку № 419).

До податкових органів фінзвітність разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (форму затверджено наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 533) подається і річна фінзвітність (останній абзац п. 46.2 ПК). Звіт разом із фінзвітністю мають надійти до податкового органу не пізніше 60 днів після закінчення звітного року.

І ще ремарка: якщо неприбуткова організація порушить умови «неприбутковості» і подаватиме декларацію з податку на прибуток, то разом з нею треба подати і фінзвітність (пп. 133.4.3, п. 46.2 ПК).

Таблиця 3. Подання фінзвітності до статистичних та податкових органів

Куди подавати

Фінзвітність

Строк

Орган статистики

Річна фінзвітність

Не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (п. 5 Порядку № 419)

Проміжна фінзвітність (за 1 кв., півріччя, три квартали)

Не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419)

Якщо гранична дата припадає на неробочий день, строк переноситься на наступний робочий (п. 10 Порядку № 419).

Мікропідприємства та непідприємницькі товариства до органу статистики подають лише річну фінзвітність у складі балансу та звіту про фінрезультати (поквартально не зобов’язані)

Податковий орган

Річна фінзвітність разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації

Не пізніше 60 днів після закінчення звітного року (п. 46.2, п. 49.18.3 ПК)

У разі порушення умов неприбутковості з п. 133.4 ПК разом з декларацією з податку на прибуток подається і фінзвітність

У разі порушення умов неприбутковості протягом 20 днів за місяцем порушення треба подати Звіт разом з фінзвітністю, а далі щокварталу до кінця року – декларацію з податку на прибуток разом з фінзвітністю – строк як для квартальної декларації, тобто 40 днів за звітним кварталом (пп. 133.4.3, пп. 49.18.2, п. 46.2 ПК)

Якщо гранична дата припадає на вихідний чи святковий – подання переноситься на наступний робочий день(п. 49.20 ПК).

Якщо Звіт про використання доходів (прибутків) до податкового органу подаєте в електронному вигляді, то й фінзвітність – також (п. 49.4 ПК).

Оприлюднення фінзвітності

Хто та в які строки має оприлюднити фінзвітність разом з аудиторським, висновком (а точніше – розмістити її в себе на сайті), передбачає ст. 14 Закону № 996. Систематизуємо в таблиці.

Таблиця 4. Оприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком

Категорія підприємства/установи

Строк оприлюднення

Підприємства, що становлять суспільний інтерес* (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів).

Публічні акціонерні товариства.

Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях

До 30 квітня року, що настає за звітним

Головні розпорядники бюджетних коштів

Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів.

Середні підприємства**

Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом

Інші фінансові установи, що належать до мікро– і малих підприємств

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів

* Підприємства, що становлять суспільний інтерес, – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств (ст. 1 Закону № 996).

** Детально про класифікацію підприємств за розмірами ми розповідали в матеріалах:

Класифікація підприємств за розмірами: визначення групи та її зміна

Від мікро до великого: вибираємо категорію підприємства

Як підприємству визначити категорію, до якої воно належить (мікро-, мале, середнє, велике)

Важливо: якщо неприбуткова організація є середнім або великим підприємством, вона зобов'язана оприлюднювати фінзвітність у себе на сайті. А ось мікро– та малі не повинні цього робити, крім фінустанов, якими серед неприбутківців можуть бути, для прикладу, недержавні пенсійні фонди, кредитні спілки (хоча кредитні спілки не вписуються у критерії п. 133.4 ПК, а є лише неприбютковими за своїм профільним законодавством).
Додамо: для комунальних та державних підприємств прописано особливі правила в ч. 3 ст. 90, ч. 8 ст. 78 Господарського кодексу (далі – ГК), які не залежать від розміру підприємства. Усі вони зобов'язані оприлюднити свою фінзвітність, та ще й не за один рік. А ось чи проводити обов'язковий аудит, залежить від рішення місцевої ради, рішень КМУ, вимог інших нормативних актів (у т. ч. і Закону № 996).
Відповідальність за неоприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком

Законодавством передбачено адмінвідповідальність за неоприлюднення фінзвітності з аудиторським висновком. Звісно, стосується лише тих, хто зобов'язаний це робити (див. вище). Штраф може загрожувати посадовим особам (див. табл. 2).

Таблиця 5. Адміністративна відповідальність за неоприлюднення фінзвітності разом з аудиторським висновком

Вид відповідальності

За перше порушення

За аналогічне порушення, учинене вдруге впродовж року

Адміністративна відповідальність

За порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності

ст. 16316 КпАП

Від 17 000 грн до 34 000 грн

Від 34 000 грн до 51 000 грн

За ненадання аудиторського висновку, якщо це передбачено законодавством

ст. 1631 КпАП

Від 85 грн до 170 грн

Від 170 грн до 255 грн

Підкреслимо: якщо організація оплатить цей штраф за фізособу, це буде розцінено як додаткове благо з відповідним оподаткуванням ПДФО та військовим збором. Окрім того, сплата штрафу організацією за фізособу може трактуватися як порушення умов неприбутковості (пп. 133.4.2 ПК) та мати наслідком виключення з Реєстру неприбуткових.

3
Податок на прибуток
Звіт про використання доходів неприбуткової організації: правила заповнення

Усі неприбуткові організації мають звітувати за підсумками року. Форму Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) затверджено наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553. Які доходи та витрати та за якими правилами треба відображати у Звіті? Які рекомендації надають податківці щодо його складання та подання? Який комплект фінзвітності треба додавати до Звіту? Що буде за неподання чи помилку у Звіті? Усі ці питання детально розкриємо детально.

Хто має подавати Звіт про використання доходів

Звіт мають складати та подавати всі неприбуткові установи та організації, які є неплатниками податку на прибуток за п. 133.4 ПК та включені до Реєстру неприбуткових організацій та установ (далі – Реєстр).

Важливо: ця вимога зараз стосується і профспілок, їх об'єднань та організацій профспілок. Вони мали звітувати про використання доходів уже за підсумками 2020 року. Раніше для них було передбачено виняток — вони мали подавали Звіт лише в разі порушення умов перебування у статусі неприбутківця (вимог п. 133.4 ПК). Однак таку преференцію вилучено з п. 46.2 ПК згідно із Законом від 16.01.20 р. № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». На цьому наголошували й податківці в новині та в ЗІР, категорія 102.04).

Чи треба окремо звітувати структурним підрозділам та філіям?

Ні, Звіт подається неприбутковими організаціями як юрособами, тобто з урахуванням усіх їхніх філій, відокремлених підрозділів, які не є окремими юрособами. Про те, що Звіт має включати показники діяльності всіх підрозділів, які входять до складу неприбуткової організації, зазначають і податківці (ІПК ГУ ДФС в Одеській області від 19.01.18 р. № 229/ІПК/15-32-12-01-04).

Строк подання Звіту

У загальному випадку неприбуткові організації мають подавати Звіт за підсумками року протягом 60 календарних днів (далі – к.д.) після його завершення (п. 46.2, пп. 49.18.3 ПК).
Виняток: якщо умови перебування у статусі неприбутківця, тобто правила п. 133.4 ПК, порушено, то доведеться подати звіт протягом 20 днів за місяцем порушення – за період з початку року (чи дати, з якої неприбутківець потрапив у Реєстр, якщо це відбулося в поточному році) і до місяця порушення включно (пп. 133.4.3, 49.18.1 ПК).
Якщо строк подання припадає на вихідний (святковий) – переноситься на наступний робочий день (п. 49.20 ПК).

Відповідальність за неподання Звіту

Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації – це податкова декларація (п. 46.1 ПК). А тому за його неподання загрожує відповідальність як за неподання декларації (див. табл. 1).

Таблиця 1. Відповідальність за неподання Звіту про використання доходів (прибутків)

Відповідальність за неподання / несвоєчасне подання декларації

Розмір штрафу

Адміністративна відповідальність – штраф для посадових осіб (ст. 1631 КУпАП)

Від 85 до 170 грн

Повторне порушення протягом року —

від 170 до 255 грн

Фінансова відповідальність – штраф для підприємства (п. 120.1 ПК)

340 грн

Повторне порушення протягом року —

1 020 грн

На строк дії карантину (з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця завершення карантину) штрафні санкції не застосовуються (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК). Звільнення від адмінвідповідальності не передбачено.

Способи подання Звіту

Мікро- та малі підприємства подають Звіт в один із таких способів (п. 49.3, п. 49.5 ПК):

– або особисто чи уповноваженою на це особою;
– або надсилають поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення – не пізніше ніж за 5 днів до граничної дати подання;
– або передають засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Середні та великі підприємства зобов'язані подавати в електронному вигляді (п. 49.4 ПК). Тобто у них вибору немає.

Код електронної форми Звіту J0101911 (сайт ДПСУ Електронна звітність > Платникам податків про електронну звітність > Інформаційно-аналітичне забезпечення > Реєстр форм електронних документів або в електронному кабінеті).

Фінзвітність разом зі Звітом

Неприбуткові організації, визначені п. 133.4 ПК, подають разом зі Звітом річну фінансову звітність (п. 46.2 ПК).

Фінансова звітність є додатком до цього Звіту та невід'ємною його частиною (абзац третій п. 46.2 ПК). Про це, зокрема, свідчить і примітка6 форми Звіту.

У спеціальному полі в комірці «ФЗ» треба поставити позначку «+» на підтвердження того, що фінзвітність подається як додаток (див. фрагмент 1).

Фрагмент 1 Звіту про використання доходів (прибутків)

<…>

Наявність додатків4

ГД5

ВП

ФЗ6

     
<…>

А далі потрібно проставити позначку «+» для позначення того, яка саме фінзвітність подається. Між іншим, у примітці 7 зазначено, що Звіт про результати фінансової діяльності7 (остання комірка таблиці, див. фрагмент 2) подають бюджетні установи.

Фрагмент 2 Звіту про використання доходів (прибутків)

<…>

Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності6

Баланс (Звіт про фінансовий стан)

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)

Звіт про рух грошових коштів

Звіт про власний капітал

Примітки до річної фінансової звітності

Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва

Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва

Звіт про результати фінансової діяльності7

Баланс

Звіт про фінансові результати

Баланс

Звіт про фінансові результати

                   
<…>
І ось тут виникає найцікавіше запитання: які форми фінзвітності має подавати неприбуткова організація?

Річ у тім, що згідно з ч. 3 ст. 11 Закону № 996 для непідприємницьких товариств (крім тих, що зобов'язані складати фінзвітність за міжнародними стандартами) передбачено скорочену за показниками фінзвітність у складі Балансу та Звіту про фінансові результати. А неприбуткові організації за ст. 85 Цивільного кодексу потрапляють до кола непідприємницьких товариств. Нагадаємо, за НП(С)БО 25 (після внесення до нього змін згідно з наказом Мінфіну від 31.05.19 р. № 226) непідприємницькі товариства, які не є бюджетними установами, подають форми для мікропідприємств, тобто № 1-мс та № 2-мс (пп. 2 п. 2 розд. І НП(С)БО 25).

Та не все так просто. Податківці іншої думки:
«Неприбутковими установами та організаціями (крім неприбуткових установ та організацій, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, бюджетних установ) подається разом зі звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал та Примітки до річних звітів (форми №№ 1-5). Неприбуткові установи, організації, які підпадають під критерії мікропідприємств, малих підприємств, подають скорочену за показниками фінансову звітність (Фінансовий звіт малого підприємництва, Фінансовий звіт мікропідприємства) у складі Балансу і Звіту про фінансові результати (форми № 1-м, № 2-м або № 1-мс, № 2-мс).

Суб'єкти державного сектора разом зі Звітом подають наступні форми фінансової звітності: Баланс (форма № 1-дс) та Звіт про фінансові результати (форма № 2-дс), Звіт про рух грошових коштів (форма № 3-дс), Звіт про власний капітал (форма № 4-дс), Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5-дс)» (ЗІР, категорія 102.20.02).
І допомогти в аргументації такої позиції їм може роз'яснення Мінюсту від 30.01.2020 р. № 4595/45298-33-19/8.1.6, за яким непідприємницькі товариства не тотожне поняттю некомерційні підприємства. І причина тут не в слові «непідприємницькі», а в понятті «товариства», тобто хто застосунки і в якій формі утворені. Та як би там не було, знак рівності від неприбуткові організації та непідприємницькі товариства поставити не можна (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211).

Тому, якщо неприбуткова організація утворена в формі товариства, виходить для неї за Законом № 996 прописано скорочений комплект фінзвітності – лише баланс і Звіт про фінрезультати.

Та контролери дивляться не на організаційну форму, а на розмір – мікро, мале, середнє чи велике для вибору комплекту фінзвітності.

Таблиця 2. Фінзвітність, яку подають неприбуткові організації (крім бюджетників)

Згідно із Законом № 996, НП(С)БО 25, Порядком № 419 – для непідприємницьких товариств

На думку податківців (ЗІР, категорія 102.20.02)

Фінансова звітність мікропідприємства – № 1-мс, № 2-мс

За бажання (тобто право, а не обов’язок) – повний комплект з НП(С)БО 25. У такому разі цей вибір закріплюється в наказі про облікову політику

Залежно від розміру:

– мікропідприємства – № 1-мс та № 2-мс;

– малі підприємства – № 1-м та № 2-м;

– великі та середні – річна звітність у повному комплекті: № 1, № 2, № 3, № 4, № 5*

Держсектор: річна звітність ф. № 1-дс, ф. № 2-дс, ф. № 3-дс, ф. № 4-дс, ф. № 5-дс

* Непідприємницькі товариства не використовують форму № 5. Це чітко звучить у п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».

Важливо: оскільки фінзвітність – це невід'ємна частина Звіту про використання доходів, її неподання автоматично вважається неподанням цього Звіту.
Якщо Звіт подається в електронному вигляді, то спочатку подається фінзвітність, а після цього – Звіт з позначкою «+» у ньому щодо подання додатка ФЗ. Адже під час подання Звіт перевіряється на «комплектність», тож, відповідно, фінзвітність уже має бути. Тобто хронологія така: спочатку – фінзвітність, а відтак – Звіт (ЗІР, категорія 102.20.02).

Чи потрібно подавати «порожній» Звіт?

Навіть якщо жоден рядок не заповнено, Звіт потрібно подати. Адже у фінзвітності хоч якісь дані є. А раз так, то є й інформація для декларування (оскільки фінзвітність є невід'ємною частина «неприбуткового» Звіту) (ІПК ДПСУ від 12.02.20 р. № 553/6/99-00-07-02-02-06/ІПК).

Неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, що підлягають декларуванню (у т. ч. показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінзвітності, що подається разом із «неприбутковим» Звітом), зобов'язані подавати Звіт та форми фінзвітності протягом 60 к. д., що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року, оскільки фінзвітність подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями як додаток до Звіту та є його невід'ємною частиною. Такий висновок зроблено у ЗІР, категорії 102.20.02.

Правила заповнення Звіту

Нормативно затвердженого порядку заповнення звіту немає. Деякі правила можна почерпнути із приміток самої форми Звіту та роз'яснень контролерів (листи ДФСУ від 17.10.16 р. № 33649/7/99-99-15-02-01-17, від 19.07.17 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17, ЗІР, категорія 102.04, 102.20.02). На офіційному вебсайті ГУ ДФС у Черкаській області є зразки заповнення Звіту, які актуальні й донині (їх можна знайти за посиланням).

Отже, розглянемо ці правила.

Шапка Звіту

У полі 1 позначається тип звіту:

– «Звітний» – у разі подання Звіту за звітний період;

– «Новий звітний» – якщо в уже в поданому звітному виявлено помилку, але ще не минув граничний строк подання. Нових звітних може бути декілька – у такому разі проведеться останній поданий до граничної дати;

– «Уточнюючий» – у разі виправлення помилки вже після того, як минув граничний термін подання Звіту.

У полі 2 ставиться відмітка щодо звітного періоду – рік чи місяць. У загальному випадку – рік. Місяць – у разі звітування у зв'язку з порушенням неприбутківцем умов п. 133.4 ПК.

У шапці Звіту зазначається:

– повне найменування неприбуткової організації згідно з реєстраційними документами;
– код за ЄДРПОУ;
– податкова адреса неприбуткової організації;
– номер телефону та факс;
– дата та номер рішення контролюючого органу про внесення неприбуткової організації до Реєстру;
– ознака неприбуткової установи (організації);
– найменування контролюючого органу, до якого подається Звіт.
Важливо: у рядках 7 та 8 зазначається дата та номер останнього рішення контролюючого органу про включення, повторне включення неприбуткової організації до Реєстру та присвоєння або зміну ознаки неприбутковості (лист ДФСУ від 19.07.17 р. № 19001/7/99-99-15-02-01-17). До речі, ці дані є обов'язковими реквізитами декларації (п. 48.4 ПК).
Частина І. Доходи та витрати

Частину І заповнюють усі неприбуткові установи, що складають Звіт. У ній відображаються доходи (у рядках 1.1–1.11) і витрати (у рядках 2.1–2.6), понесені у звітному періоді неприбутковою організацією. Деякі рядки є більш «спеціальними» для окремого кола неприбутківців. Наприклад, рядки 1.1–1.3, 2.1, 2.2 стосуються лише бюджетних організацій. На зразках, наведених контролерами, це зумисно виділено.
Важливо: Звіт заповнюється на основі даних бухобліку. Касовий метод не застосовується! Формування доходів і витрат, які відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухобліку, тобто в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів. На цьому неодноразово наголошували контролери (листи ДФСУ від 17.10.16 р. №33649/7/99-99-15-02-01-17, від 19.07.17 р. №19001/7/99-99-15-02-01-17, ЗІР, категорія 102.04). Про правила бухобліку – у матеріалі «Бухгалтерський облік неприбуткових організацій».
Варто пам'ятати, що цільове фінансування (як основні надходження неприбуткових організацій) фіксується в доході не в момент його отримання, а за спеціальними правилами НП(С)БО 15. Зокрема, дохід фіксується за виконання умов цільового фінансування одночасно з нарахованими витратами, понесеними за рахунок такого фінансування. А якщо фінансування здійснюється на капінвестиції (придбання основних засобів), то дохід виникне одночасно з нарахуванням амортизації та пропорційно до її суми.

Є ще одна особливість для бюджетників (ІПК ДФС від 07.05.19 р. № 2001/6/99-99-15-02-01-15/ІПК), однак це не є предметом нашого розгляду.

Щодо рядка 1.6 Звіту, то в ньому відображається загальна сума отриманої неприбутковою організацією безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо. Якщо говорити про правила бухобліку, то хоча в назві цього рядка звучить «отриманої», маємо читати її через призму бухоблікових правил: у цей рядок записуємо дохід за принципом нарахування, тобто в той момент, коли в бухобліку виник дохід, а не за касовим методом (коли фактично отримано). Щоправда, у ЗІР, категорія 102.04 дослівно звучить: «у рядку 1.6 Звіту (та відповідно в рядках 1.6.1, 1.6.2 ГД та 1.6.3) відображається вартість фактично отриманих неприбутковою організацією безоплатних надходжень активів (коштів, майна), товарів (робіт, послуг), у т.ч. надходжень на розрахунковий рахунок (або/та в касу) у вигляді безповоротної фінансової допомоги чи добровільних пожертвувань». І якщо це гуманітарна допомога, то тут, дійсно, не посперечаєшся, адже в разі її отримання, як і передачі, доходу не виникає. Тож для відображення її в ряд. 1.6.2 вагомим є саме момент отримання. В інших же випадках мали б діяти правила бухобліку…

Членські внески (за принципом нарахування, а не в момент отримання) у періоді, коли вони визнаються доходом, відображаються в ряд. 1.7. Пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті) опиняються в ряд. 1.9.

А ось, скажімо, орендна плата, дохід від продажу основних засобів опиняться в ряд. 1.11 як «Інші доходи».

Тепер про витрати. Для них відведено рядки 2.12.6 Звіту. Найчастіше використовується ряд. 2.3, оскільки в ньому записують витрати на забезпечення мети та цілей діяльності неприбутківця.

Суми наданої безповоротної фіндопомоги, пожертвувань, гуманітарної допомоги відображаються в ряд. 2.4 Звіту. Інші витрати – у ряд.2.6.

Цікаве запитання: в якому рядку записувати амортизацію основних засобів? Вибір тут коливається між рядком 2.3 та 2.6. Уважно вчитаємося в назву ряд. 2.3: «вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних (переданих) для фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами...». Амортизація не зовсім вписується в таке формулювання. Тому доречніше використати ряд. 2.6. Щоправда, на практиці контролери до нього дуже уважні – чи бува немає там нестатутних витрат. Тому обережні бухгалтери для відображення амортизації обирають ряд. 2.3, щоб не привертати уваги податківців до сум у ряд. 2.6.

Нагадаємо: неприбутковій організації не заборонено отримувати будь-які доходи (звісно, що не суперечать її статутній діяльності). А ось витрачатися ці доходи можуть лише для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПК). Наприклад, неприбуткова організація може надавати в оренду основні засоби (лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 12.02.16 р. № 827/10/20-40-15-03-14, ІПК ДФСУ від 21.05.18 р. № 2238/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.04.18 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16, від 07.03.18 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Не буде порушенням отримання процентів за депозитом чи вільними коштами на рахунку (листи ДФСУ від 23.08.17 р. №1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15, ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08). Без наслідків щодо неприбуткового статусу та податку на прибуток можна продавати основні засоби (лист ДФСУ від 13.04.17 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15, новина ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.10.20 р. І навіть отримувати дивіденди можна (лист ДФСУ від 19.09.16 р. № 20300/6/99-99-15-02-02-15). А ось щодо роялті, то тут є ризик втратити статус неприбутківця, як випливає з роз'яснення в ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК.

Про можливість здійснення підприємницької діяльності (якщо це не суперечить закону та статутним документам) зауважується і в листі Мінфіну від 06.02.19 р. № 11210-09-5/3214.

Головне у цій справі – витрачати отримані доходи на статутні цілі, тобто для забезпечення мети та цілей діяльності неприбуткової організації.

Стосовно витрат зазначимо:

1) однозначно не можна розподіляти доходи (прибутки) між засновниками. І тут слід відзначити дві важливі деталі:

– o не вважаються розподілом доходу (прибутків) виплати неприбуткової організації на користь засновників (учасників), працівників, членів такої організації (у т. ч. на підставі цивільно-правового договору), якщо такі витрати є фінансуванням видатків на своє утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами такої неприбуткової організації (лист ДФСУ від 04.01.17 р. № 28/6/99-99-15-02-02-15). Однак, якщо виплачено неоподатковувану матдопомогу засновникам, учасникам неприбуткової організації (матдопомогу разового характеру, що надається окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування тощо), яка не входить до фонду оплати праці, то податківці трактують її як розподіл доходів, і, відповідно, така операція є загрозою для неприбуткового статусу (ІПК ДФСУ від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК). Якщо матдопомога є оподатковуваною (тобто входить до фонду оплати праці), то все гаразд – загрози така операція не несе. І ще: виплата матдопомоги членам профспілки не є порушенням умов неприбутковості, якщо вона здійснюється винятково для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених статутом (ІПК ГУ ДФС у м. Києві від 12.12.18 р. № 5204/ІПК/26-15-12-03-11);

– o КНП, які надають в оренду комунальне майно, слід урахувати, що частина орендного платежу, яку вони спрямовують у місцевий бюджет, трактується як розподіл доходу між власником (тобто територіальною громадою) (лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871). Проте якщо орендар самостійно перераховує частину до бюджету, а частину спрямовує КНП, то розподілу не буде, і така схема не несе ризику втрати статусу неприбуткової організації (див. Узагальнюючу консультацію від 19.01.21 р. № 23);

2) благодійним організаціям слід контролювати частку адмінвитрат, щоб вона не перевищувала 20 % доходу за поточний звітний рік. Інакше такі «понадлімітні» адмінтрати вважатимуться порушенням умов і загрожуватимуть виключенню з Реєстру неприбуткових організацій (ІПК ДФСУ від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. №2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. №19235/10/26-15-15-03-11);

3) ОСББ слід уважно дивитися, чию територію воно обслуговує. У разі обслуговування території, прилеглої до будинку «свого» ОСББ, ризиків немає. А осьдіяльність ОСББ та ЖБК із прибирання територій, прилеглих до інших будинків, фінансування видатків на оплату послуг з обслуговування таких територій, найму працівників для виконання робіт щодо їх обслуговування та сплата податків за власника (землекористувача) таких земельних ділянок вважатимуться порушенням вимог, визначених пп. 133.4.2 ПК (ІПК ДФСУ від 07.12.18 № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Важливо: навіть якщо доходи становитимуть більшу суму, ніж витрати (тобто сума у ряд. 1 буде більшою за суму в ряд. 2), це ще не є підставою для виключення з Реєстру. До того ж, не можна говорити, що автоматично прибуток з розд. І треба оподаткувати. Адже для неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток, наслідки виникають у разі порушення умов п. 133.4 ПК. А наявність прибутку ще не є як таким порушенням умов. Головне – щоб дохід витрачався на статутні цілі (ІПК ДПСУ від 16.10.19 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).
За помилки в частині I Звіту не буде ані штрафу, ані пені. Адже на об'єкт оподаткування вони не впливають. Частина І Звіту має лише інформативний характер. Єдине, що може загрожувати за неточності в ній, – адмінштраф за помилки у звітності в розмірі від 85 грн до 170 грн, а за повторні впродовж року – від 170 грн до 255 грн (ст. 1631 КпАП).

Частина ІІ. Податок на прибуток з нецільових витрат

Неприбуткова організація заповнює частину ІІ Звіту лише в разі порушення умов п. 133.4 ПК! Як зазначено вище, сама наявність прибутку не робить неприбутківця «прибутківцем» і не зобов'язує сплачувати податок на прибуток (ІПК ДПСУ від 16.10.19 р. № 784/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Тут основними є питання: чи використано активи не за цільовим призначенням; чи були нестатутні витрати; чи був розподіл доходу між учасниками, засновниками, співвласниками? Якщо так, то з нецільових витрат, використання активів треба сплатити податок. У такому разі Звіт слід подати протягом 20 днів за місяцем, в якому відбулося порушення.

Вище було наведено ризикові для неприбуткової організації операції, які на перший погляд можуть видатися безпроблемними, але, зважаючи на підхід контролерів, можуть призвести до негативних наслідків. Згрупуємо їх для зручності у табл. 3.

Таблиця 3. Ризикові операції неприбуткової організації

№ з/п

Ризикова операція щодо виключення з Реєстру та нецільових витрат

Роз’яснення податківців

1

Виплата неоподатковуваної матдопомоги засновникам, учасникам неприбуткової організації (матдопомога разового характеру, що надається окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування тощо), яка не входить до фонду оплати праці.

Якщо матдопомога входить до фонду оплати праці – операція не є ризиковою

ІПК ДФСУ від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

2

Спрямування КНП частини орендної плати до місцевого бюджету.

Якщо за договором орендар напряму перераховує в місцевий бюджет частину орендної плати, то операція не є ризиковою (Узагальнююча консультація від 19.01.21 р. № 23)

Лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871

3

Адмінвитрати благодійної організації перевищують 20 % доходу за звітний поточний рік

ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. № 19235/10/26-15-15-03-11

4

ОСББ обслуговує територію, що прилягає до іншого будинку, який не входить в ОСББ

ІПК ДФСУ від 07.12.18 № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

5

Некошторисні трати (витрати, які не передбачені кошторисом) (рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.17 р. у справі №910/11079/17).

Вихід: постфактум затвердити зміни до кошторису або затвердити на загальних зборах витрати, які понесено уже, як такі, що пов’язані з метою і ціллю створення неприбуткової організації

Податківці полюбляють говорити, що витрати, не прописані в кошторисі, не є статутними. Бо типово в статуті зазначається, що витрати здійснюються на основі кошторису

6

Роялті

ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Нагадаємо: згідно з пп. 133.4.2 ПК доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у т.ч. надання гуманітарної допомоги, провадження благодійної діяльності, милосердя. Доходи не можна розподіляти між засновниками, учасниками, співвласниками неприбуткової організації.

Отже, якщо було порушення умов п. 133.4 ПК, потрібно розрахувати суму податку на прибуток. За пп. 133.4.3 ПК: «Податкове зобов'язання розраховується виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів».

Для цього у Звіті відображаємо:

– у ряд. 3.1 – суму гуманітарної допомоги, витраченої не за цільовим призначенням;

– у ряд. 3.2 – вартість активів (коштів або майна), вартість товарів (робіт, послуг), використаних на цілі інші, ніж фінансування видатків на утримання неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) і напрямів діяльності, визначених установчими документами, та/або для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій;

– у ряд. 4 – доходи (прибутки) або їх частину, розподілені серед засновників (учасників), членів неприбуткової організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління й інших пов'язаних із ними осіб;

– у ряд. 5 – загальну суму за рядками 3.1, 3.2, 4 – це і буде об'єктом оподаткування.

Об'єкт оподаткування з ряд. 5 множимо на 0,18, тобто застосовуємо загальну ставку податку на прибуток – 18 %. Розрахований податок записуємо в ряд. 6.

Суму податку з ряд. 6 Звіту потрібно буде сплатити не пізніше 10 к. д. за граничною датою подання Звіту, тобто не пізніше 30 к. д. за місяцем, в якому виникло порушення.

У разі порушення норм п. 133.4 ПК неприбуткову організацію виключають з Реєстру, і вона стає платником податку на прибуток із першого дня місяця, що настає за місяцем, в якому вчинено таке порушення. До кінця року щокварталу наростаючим підсумком слід буде подавати декларацію з податку на прибуток і фінзвітність (протягом 40 днів за звітним кварталом) та сплачувати податок на прибуток (упродовж 10 днів за граничною датою подання декларації) за загальними правилами. А з наступного року слід звітувати з податку на прибуток та сплачувати податок на прибуток на загальних підставах як звичайний платник цього податку.
Важливо: Якщо умови п. 133.4 ПК не порушувалися, то частина ІІ Звіту не заповнюється.
Додатки до Звіту

Фінзвітність – додаток ФЗ.
Ще раз нагадаємо, що фінзвітність є невід'ємною складовою Звіту неприбутківця.

Гуманітарна допомога – додаток ГД. У ньому наводяться відомості про гуманітарну допомогу (залишок на початок та кінець періоду, отримання, використання/розподіл за цільовим і нецільовим призначенням).

Виправлення помилок – додаток ВП. Подається, якщо неприбуткова організація бажає виправити помилку, допущену в попередніх періодах, за допомогою поточного Звіту (тобто не поданням окремого документа – уточнюючого звіту). Якщо помилка – у ч. І Звіту, то жодних негативних наслідків (самоштраф, пеня) не буде. Небезпечними є помилки в ч. ІІ, які призводять до заниження податкових зобов'язань. За помилки, допущені в період дії карантину (з 01.03.20 р. до останнього дня місяця дії карантину) штраф не застосовується (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

І на завершення нагадаємо, що Звіт підписується керівником неприбуткової організації і головним бухгалтером (особою, відповідальною за ведення бухобліку), також у ньому проставляється печатка за наявності.

Висновки

Неприбуткові організації, зареєстровані в Реєстрі, повинні подати за місцем своєї реєстрації Звіт про використання доходів (прибутків) протягом 60 днів за звітним роком.

Форма Звіту, затверджена наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553.

Зразки заповнення Звіту окремо для бюджетників, релігійних організацій, ОСББ та кооперативів можна знайти за посиланням. Вони є актуальними і донині.

Частина І Звіту має інформативний характер і показує, які доходи та витрати були у звітному періоді. Заповнюється вона за правилами бухобліку!

Частина ІІ Звіту заповнюється лише тоді, якщо було порушено умови п. 133.4 ПК (наприклад, були нестатутні витрати, нецільові, тобто не пов'язані з метою і ціллю діяльності неприбуткової організації, був розподіл доходів між учасниками тощо).

У разі такого порушення на нецільове використання нараховується податок на прибуток, подається Звіт протягом 20 днів за місяцем порушення і сплачується податок протягом 30 днів за місяцем порушення. А неприбуткову організацію буде виключено з Реєстру, і вона стане звичайним платником податку на прибуток.
Помилки у Звіті неприбуткових організацій

Далі розглянемо особливості виправлення помилок, допущених неприбутковими організаціями (за винятком бюджетних) у Звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553, за минулі звітні періоди.

Загальні положення

Правила виправлення помилок неприбутковими організаціями у звітності в основному відповідають загальновстановленим. А саме:

– неприбуткові організації можуть виправити помилки у Звіті самостійно за правилами п. 50.1 ПК: або за допомогою уточнюючого розрахунку (далі – УР), або в поточному Звіті через додаток ВП;
– при виправленні помилок за минулі періоди неприбуткова організація повинна використовувати діючу форму Звіту;
– разом з УР або поточним уточнюючим Звітом необхідно подати виправлену фінзвітність.

Водночас зазначимо деякі особливості складання та подання Звіту, які впливають на порядок виправлення помилок.

Періодичність подання Звіту

Якщо неприбуткова організація протягом року вимоги п. 133.4 ПК:

– не порушила, вона повинна відзвітувати перед контролюючим органом тільки за підсумками звітного року;
– порушила, тоді організація повинна подати Звіт протягом 20 календарних днів (далі – к. д.) після закінчення місяця, у якому вчинено порушення.

Особливості заповнення Звіту

Частину I Звіту заповнюють усі неприбуткові організації незалежно від того, виконали вони вимоги п. 133.4 ПК чи ні. Частину II заповнюють тільки порушники. Там обчислюється об'єкт оподаткування та сума податку на прибуток за ставкою 18 % за період із початку року (або з дати отримання неприбуткового статусу) по останній день місяця, у якому вчинено порушення (пп. 133.4.3 ПК).

Класифікація помилок

Помилки, учинені неприбутковою організацією, можна поділити на два види (див. таблицю).

Види помилок, що допускаються при складанні Звіту, і нюанси їх виправлення

№ з/п

Вид помилки

Пояснення

1

2

3

1

Помилки, які не призвели до визначення податкових зобов’язань

Це помилки в показниках частини І Звіту, зокрема:

– пов’язані з неправильним відображенням операцій у бухобліку (звітності);

– пов’язані з некоректним рознесенням правильних сум по рядках частини І Звіту;

– допущені при заповненні додатка ГД

Доходи та витрати, відображувані у Звіті, формуються за правилами бухобліку – у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів. Водночас показники Звіту заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює її сферу діяльності (ЗІР, категорія 102.04). Порядок виправлення бухгалтерських помилок установлено п. 4, 5 П(С)БО 6.

Фінансова звітність (додаток ФЗ) є невід’ємною частиною Звіту (п. 46.2 ПК). Це означає, що якщо помилка торкнулася показників фінзвітності, то показники додатка ФЗ повинні бути відкориговані в загальному порядку, тобто неправильні показники потрібно замінити на правильні

2

Помилки, які призвели до появи (зміни) податкових зобов’язань

Це помилки в показниках частини ІІ Звіту. Вони пов’язані з використанням доходів організації на цілі, не передбачені статутом

Якщо помилки призвели до недоплати з податку на прибуток* (тобто порушено умови перебування неприбуткової організації в Реєстрі), то організації слід подати Звіт із відповідними виправленнями (УР), а також декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою Наказом № 897 (далі – декларація). Крім того, необхідно перерахувати до бюджету суму недоплати, штрафних санкцій і, за необхідності, пені

* Якщо помилка була виявлена заднім числом. При цьому залежно від кількості коригованих періодів доведеться подати одну або декілька декларацій
Помилки, які не призвели до визначення зобов'язань із податку на прибуток

У даному випадку заповнюються тільки заголовна частина та частина І УР (додатка ВП). Частина II не заповнюється.

Заповнення заголовної частини

Якщо помилки виправляються шляхом подання:

– УР, то при цьому використовується звичайна форма Звіту з позначкою «Уточнюючий» у рядку 1 заголовної частини. Рядок 2 УР не заповнюється, у рядку 3 вказується період, показники якого коригуються. Наприклад, якщо в 2021 році виправляється помилка за 2019-й, то в полі 3 слід позначити клітинку «2019 рік». При виправленні помилок шляхом подання УР додаток ВП не заповнюється;

поточного Звіту з додатком ВП, у рядку 2 заголовної частини Звіту та додатка ВП вказується поточний звітний період, а в рядку 3 – коригований. Оскільки неприбуткові організації подають Звіт тільки за підсумками року, виправити помилку за допомогою додатка ВП вони зможуть, тільки коли будуть звітувати за такий рік (найближче – у 2022 році при поданні Звіту за 2021 рік).

Заповнення частини І УР (додатка ВП)


Тут наводяться правильні показники з урахуванням уточнень.

При цьому розділ «Виправлення помилок» УР (таблиця 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП) не заповнюється.

Помилки, які призвели до появи/зміни суми податкових зобов'язань

Заповнення заголовної частини та частини І УР (додатка ВП)

Заголовна частина та частина І УР (додатка ВП до Звіту) заповнюються так, як описано вище.

Заповнення частини II УР (додатка ВП)

Тут визначається сума завищення/заниження зобов'язань із податку на прибуток.

Якщо помилки виправляються:

за допомогою УР, то в частині II УР наводяться правильні показники з урахуванням уточнень, а в рядках 07, 09, 10 частини «Виправлення помилок» УР – суми уточнень податкових зобов'язань (розраховуються шляхом порівняння показників УР і Звіту, який уточнюється), а також суми нарахованого штрафу та пені (за наявності недоплати);

у поточному Звіті за допомогою додатка ВП, то в частині II додатка ВП відображаються правильні показники за податковий період, який уточнюється. При їх порівнянні з відповідними рядками Звіту, який уточнюється, визначається сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання з податку на прибуток, сума пені та штрафу (за наявності недоплати) (рядки 07–09 таблиці 2 «Результати виправлення помилок» додатка ВП). Сума збільшення (зменшення) податкового зобов'язання, пені та штрафу (за наявності недоплати) з додатка ВП переноситься в частину «Виправлення помилок» (рядки 07–09) Звіту.
До відома: керуючись п. 46.4 ПК, неприбуткова організація може подати доповнення до УР (Звіту) з поясненням заповнення окремих показників. Доповнення може бути складене в довільній формі та буде використане контролюючим органом при аналізі показників такого УР (Звіту).За помилки звітних періодів, які припадають на дію карантину (з 1 березня 2020 р. до останнього дня місяця дїі карантину), штраф не застосовується, у т. ч. і у разі самостійного виправлення (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).
Приклад 1

Неприбуткова організація (ОСМД) – неплатник ПДВ при складанні фінзвітності та Звіту за 2019 рік помилково не відобразила суму коштів, витрачених на поточний ремонт теплоцентралі у двох під'їздах. Не був зроблений запис: Дт 92 – Кт 685. Ремонтні витрати становлять 90 000 грн. Помилка виправляється за допомогою УР.
Аналіз ситуації

Дана помилка не призвела до визначення податкових зобов'язань із податку на прибуток. Вона вплинула на показники частини І Звіту, а також на окремі показники додатка ФЗ.

Виправлення помилки

Для виправлення помилки ОСМД повинне подати УР із правильними показниками. Тобто потрібно уточнити рядки 2 і 2.3 частини І УР, додатково відобразивши в них суму 90 000 грн.

Частина ІІ та поле «Виправлення помилок» УР не заповнюються.

Оскільки помилка вплинула на показники фінзвітності, ОСМД необхідно подати до податкового органу додаток ФЗ (виправлену фінзвітність за 2019 рік). При цьому:

– у графі 4 форми № 1-мс показники рядків 1420, 1495 потрібно зменшити на 90 000 грн, а показники рядків 1615, 1695 – збільшити на 90 000 грн;
– у графі 3 форми № 2-мс показники рядків 2165, 2285 треба збільшити на 90 000 грн, а показники рядків 2290 і 2350 – зменшити на 90 000 грн.
Приклад 2

У травні 2019 року неприбуткова благодійна організація встановила факт нецільового використання коштів у сумі 200 000 грн і починаючи із червня 2019 року втратила неприбутковий статус. У зв'язку із цим організація склала Звіт за період із 01.01.19 р. по 31.05.19 р., у якому була визначена сума податку на прибуток 36 000 грн (200 000 грн х 18 %). У липні 2020 року була виявлена помилка: сума нецільового використання коштів склала 350 000 грн (замість 200 000 грн, що були помилково зазначені у Звіті). Фінзвітність (додаток ФЗ) за період із 01.01.19 р. по 31.05.19 р. була складена правильно. Помилка виправляється за допомогою УР.
Аналіз ситуації

Помилка призвела до збільшення податкових зобов'язань із податку на прибуток і, відповідно, до нарахування штрафних санкцій на суму недоплати та пені. Помилка вплинула на показники частини І та ІІ Звіту за період із 01.01.19 р. по 31.05.19 р., що привело до необхідності заповнення частини «Виправлення помилок» УР.

Виправлення помилки

При виправленні помилки у Звіті за зазначений період потрібно:

– у заголовній частині УР поле 2 не заповнювати; у полі 3 позначити клітинку «05 місяць» (тобто номер календарного місяця, у якому були порушені вимоги п. 133.4 ПК);
– відповідних рядках частини I і II навести правильні показники за даний звітний період. Для цього треба зменшити показники рядків 2 і 2.3 частини I Звіту на правильну суму нецільового використання коштів і збільшити показники рядків 3, 3.2, 5 і 6 частини II УР;
– рядках 07, 09, 10 частини «Виправлення помилок» УР відобразити суми збільшення недоплати, штрафу та пені (див. фрагмент). У цьому випадку пеня нараховується, починаючи з 91-го к. д. після закінчення строку, установленого для сплати податкового зобов'язання порушником, і до 1 березня 2020 року (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Зазначимо, що податкові зобов'язання та штраф повинні бути сплачені до подання УР. Адже при поданні УР, що збільшує/зменшує грошові зобов'язання минулих податкових періодів, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться на дату подання такого УР (п. 2 гл. 4 розд. IV Порядку № 422).
___________

* Умовна сума.

Висновки

  1. Незалежно від того, вплинули помилки на суму податкових зобов'язань чи ні, необхідно внести відповідні зміни до звітності.
  2. При виправленні помилок за минулі періоди неприбуткова організація повинна використовувати діючу форму Звіту.
  3. Несвоєчасне декларування показників, які пов'язані з порушенням «неприбуткових» вимог ПК, за минулі періоди призводить до того, що неприбуткова організація стає платником податку на прибуток на загальних підставах заднім числом. Таким чином у неї заднім числом з'являються зобов'язання з податку на прибуток, розраховані виходячи із суми нецільового використання надходжень.
Оскільки неприбуткові організації подають Звіт тільки за підсумками року, виправити помилку за допомогою додатка ВП вони зможуть, тільки коли будуть звітувати за такий рік (найближче – у 2022 році при поданні Звіту за 2021 рік).
Новостворена неприбуткова організація: коли загрожує подання декларації з податку на прибуток

Громадську організацію створено та зареєстровано в ЄДР 22.06.21 р. Заяву № 1-РН подали 09.07.21 р., а в Реєстр неприбутківців включено 13.07.21 р.

З якої дати громадська організація вважається неплатником податку на прибуток? Чи подавати декларацію з податку на прибуток за проміжок часу із дня держреєстрації до дати включення до Реєстру? Чи дійсно несвоєчасне подання заяви зобов'язує новостворену організацію звітувати як звичайний платник податку на прибуток?


Дата реєстрації в с татусі неприбуткової організації

За загальним правилом, дата включення організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій і є моментом, з якого вона набуває статусу неприбуткової, тобто їй присвоюється ознака неприбутковості (п. 4, 8, 11 Порядку № 440,). Саме з цієї дати вона вважається неплатником податку на прибуток.

Для новостворених є спеціальне правило: зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру під час державної реєстрації або протягом 10 днів з дня такої реєстрації та які за результатами розгляду цих документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими організаціями з дня їх державної реєстрації (пп. 133.4.1 ПК, п. 4 Порядку № 440).

Тож, якщо новостворена організація встигла подати потягом 10 днів документи для включення до Реєстру і потрапила до нього, то вона є неплатником податку на прибуток з моменту утворення (з моменту держреєстрації). А якщо не встигла – то лише з дати потрапляння до Реєстру.

У ситуації, яку розглядаємо, заяву подано через 17 днів після дати держреєстрації, тому неплатником податку на прибуток така організація вважатиметься з моменту включення до Реєстру (з 13.07.21 р.).

Як звітувати, якщо заяву № 1-РН подали після спливу 10-денного строку

Якщо документи подано з простроченням, то неприбуткова організація буде платником податку на прибуток за проміжок часу від дати держреєстрації до моменту включення до Реєстру. І лише з дати потрапляння до Реєстру вона вже не платитиме цей податок.

Виходить, за проміжок часу до включення до Реєстру організація є платником податку на прибуток (у нашій ситуації — з 22.06.21 р. до 13.07.21 р.) і має відзвітувати про це – подати декларацію з податку на прибуток на загальних підставах.

Аналогічний висновок озвучують і податківці:
«у випадку подання новоствореною організацією документів для внесення до Реєстру після спливу 10 днів з дня державної реєстрації, то у разі включення її до Реєстру контролюючим органом така неприбуткова організація повинна подати до контролюючого органу за місцем обліку таку податкову звітність: за період перебування на загальній системі оподаткування - Декларацію за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, із показниками діяльності, обрахованими за період з дати, на яку припадає початок обліку у контролюючому органі, до дати включення до Реєстру, та фінансову звітність за відповідний звітний період; за період перебування у Реєстрі - Звіт за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року із показниками діяльності, обрахованими за період з дати включення до такого Реєстру по останній календарний день податкового (звітного) року, та фінансову звітність за рік» (ІПК ДПС від 11.05.19 р. № 2075/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Звісно, у декларації треба буде відобразити результати лише за період перебування на загальній системі. Навіть якщо організація ніякої діяльності в цей проміжок часу не вела, все ж якісь дані у фінзвітності в неї будуть (той же власний капіталчи дебіторка/кредиторка в разі утворення юрособи), тобто хоч рядок, але якісь дані у фінзвітності будуть. Тобто декларація пустою не буде, адже, як мінімум, фінзвітність як додаток до неї міститиме дані. Тобто навіть якщо ні прибутку, ні збитку за проміжок часу до включення до Реєстру не було, подати декларацію все одно доведеться. Строк подання – як за рік, тобто не пізніше 60 днів після завершення календарного року.

А ось уже за період з дати внесення до Реєстру до кінця року неприбуткова організація подаватиме Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) форму якого затверджено наказом Мінфіну від 17.06.16 р. № 553.

Тобто, в разі порушення 10-денного строку подання документів на включення до Реєстру організації доведеться протягом 60 днів після завершення року подати:

– декларацію з податку на прибуток за період від держреєстрації до дати включення до Реєстру;
– звіт про використання доходів (прибутків) – за період з моменту включення до Реєстру до 31 грудня звітного року включно.

Відповідальність за неподання декларації з податку на прибуток

Якщо неприбуткова організація, що має подати декларацію з податку на прибуток за період до включення до Реєстру, проігнорує цю вимогу, їй загрожує штраф 340 грн, а за повторне порушення протягом року – 1020 грн (п. 120.1 ПК). Щоправда, на період карантину (а точніше з 1 березня 2020 року до останнього дня місяця дії каратнину) штраф не застосовується (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Може загрожувати і адмінвідповідальність для посадових осіб за неподання звітності — від 85 до 170 грн, а за повторне порушення — від 170 до 255 (ст. 1631 КУпАП).

До того ж, якщо за проміжок часу, поки організація була у статусі платника податку на прибуток, у неї за бухобліком вийшов прибуток, може бути і об'єкт оподаткування (пп. 134.1.1 ПК). А за заниження податку на прибуток, якщо цей факт виявлять податківці, штраф становитиме: 10 % від суми заниження; у разі умислу – 25 %; за повторне протягом 1095 днів з умислом заниження податкових зобов'язань – 50 % (ст. 123 ПК). Знову ж, у «карантинний» період ці штрафи не діють (п. 521 підрозд. 10 розд. ХХ ПК).

Узагальнимо порядок звітування та статус неприбутківця залежно від своєчасності включення до Реєстру.
Неприбуткова організація виплатила дохід нерезиденту-юрособі: чи платити податок на репатріацію

Неприбуткова організація виплачує нерезиденту-юрособі винагороду за освітню та релігійну діяльність на території України. Чи треба сплачувати податок на репатріацію з таких доходів?

Чи є неприбуткова організація серед платників «податку на репатріацію»

Правила оподаткування доходів нерезидентів-юросіб прописано в окремому п. 141.4 ПК.

І серед тих, хто має платити податок на репатріацію з доходів із джерел походження з України (а їх перелік – у пп. 141.4.1 ПК), є саме резиденти, які виплачують нерезидентам такі доходи. Ключове слово – «резиденти». Вони фактично виступають у ролі «податкових агентів» щодо таких нерезидентських доходів, які їм виплачують.

Процитуємо частину пп. 141.4.1 ПК:
«Резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб'єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту…».
А неприбуткова організація є резидентом за пп. 14.1.213 ПК.

Тож висновок, задавалося б, є очевидним. Але крапку не ставимо, бо після змін у ст. 133 ПК (унесених Законом від 16.01.20 р. № 466-IX з 23.05.20 р., а потім – Законом від 14.07.20 р. № 786-IX – з 01.01.21 р.) серед платників податку на прибуток щодо доходів нерезидентів, зокрема, згадано платників єдиного податку. Їх виділили окремо недарма, адже вони не є платниками податку на прибуток (п. 133.5 ПК). І ось, виплачуючи нерезидентам доходи з переліку пп. 141.4.1 ПК, лише щодо таких доходів вони вважаються платниками податку на прибуток (а це відповідно і обов'язок сплатити податок та відзвітувати за ним).

Тому й дивно виглядає, що неприбуткові організації, які не є платниками податку на прибуток за п. 133.4 ПК, не згадані серед платників податку, коли вони виплачують дохід нерезиденту. Адже для єдинників, які не є платниками податку на прибуток за п. 133.5 ПК, зробили уточнення щодо їх статусу в разі виплати доходів нерезидентам, а для неприбутківців – чомусь ні. Це й викликає сумніви, чи треба їм платити податок на репатріацію.

Та все ж пп. 141.4.2 ПК щодо порядку оподаткування доходів нерезидентів–юросіб є більш спеціальним, і в ньому йдеться про резидентів, які виплачують такі доходи.

Тож неприбуткова організація, яка виплачує нерезиденту-юрособі доходи із джерел походження з України має утримати податок.

Аналогічного підходу і податківці – в ЗІР, категорія 102.04:
«При виплаті доходу нерезиденту неприбутковою організацією на таку неприбуткову організацію покладено зобов'язання з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету»
З яких доходів утримується податок

Перелік доходів з джерел походження України, які оподатковуються податком на репатріацію в разі їх виплати нерезиденту-юрособі, наведено в пп. 141.4.1 ПК.

Серед них знаходимо у пп. «ж» пп. 141.4.1 ПК «винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України».

Якщо норми міжнародного договору з країною нерезидента передбачають інші правила (меншу ставку чи звільнення), то, щоб ними скористатися, треба отримати довідку від нерезидента щодо його резидентського статусу в його країні (ст. 103 ПК). Детально про це – у матеріалі «Податок на репатріацію з доходів нерезидентів-юросіб: нові правила».

Звітування з податку на репатріацію

Відзвітувати щодо виплачених нерезидентам-юрособам доходів із джерел походження з України неприбуткова організація повинна за підсумками року.

Неприбуткові установи та організації, які утримують та вносять до бюджету податок на дохід нерезидентів, подають контролюючому органу разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації Податкову декларацію з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) із заповненням рядка 23 ПН Декларації та додатка ПН до рядка 23 ПН. Інші показники Декларації не заповнюються та інші додатки до Декларації не подаються (ЗІР, категорія 102.04). Строк подання – 60 календарних днів після завершення року.

Звісно ж, це не стає загрозою для неприбуткового статусу такої організації. Їй лише треба відзвітувати про дохід, виплачений нерезиденту-юрособі (лише якщо той з переліку пп. 141.4.1 ПК), та суму сплаченого податку. І зробити це треба в додатку НП до декларації з податку на прибуток, відповідно заповнивши рядок 23 такої декларації.

Як заповнити додаток ПН, ми розповідали в матеріалі «Податок на репатріацію: як заповнити додаток ПН для доходів нерезидентів».

Висновок

Неприбуткова організація, яка виплачує компанії-нерезиденту дохід від освітньої, релігійної діяльності на території України, має утримати податок з такого доходу (15 %) та відзвітувати (подати додаток НП до Декларації із заповненим рядком 23), якщо норми Міжнародного договору з країною нерезидента не встановлюють інших правил.

4
ПДВ
Коли неприбутковій організації обов'язково зареєструватися платником ПДВ

На жаль, неприбутковий статус не рятує від ПДВ-обов'язку.

І неприбуткові організації, як і будь-які інші юрособи, повинні стежити за лімітом (1 млн грн) для обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Тобто якихось преференцій щодо нереєстрації в них немає.

Скажете, навіщо нав'язувати їм статус платника ПДВ, якщо більшість операцій (а в декого – й усі) звільнені від ПДВ? На це запитання ми також знайдемо відповідь. Тож з'ясуємо, кому потрібно обов'язково зареєструватися платником ПДВ та яка відповідальність за ігнорування цієї вимоги.

Відразу зазначимо: матеріал стосується всіх неприбуткових організацій, крім бюджетних.

Обов'язкова реєстрація платником ПДВ

Реєстрація платником ПДВ може бути добровільною – за бажанням (оскільки у неприбутківців такого бажання не виникає, то цей варіант і не розглядаємо) та обов'язковою – коли хоч-не-хоч, а треба.

Коло осіб, які можуть чи зобов'язані зареєструватися платниками ПДВ, прописано в пп. 14.1.139 та п. 180.1 ПК. І неприбуткові організації як юрособи потрапляють до їх числа (лист ДФС від 19.07.16 р. № 7565/Ф/99-99-15-02-02-14).

Та цього ще не достатньо.

Умова для обов'язкової реєстрації платником ПДВ

Обов'язок зареєструватися платником ПДВ виникає, якщо загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців сукупно, перевищує 1 млн грн без урахування ПДВ (п. 181.1 ПК). Не зважати на цю вимогу можуть лише платники єдиного податку першої – третьої груп. На жаль, неприбуткові організації такого послаблення не отримали.

Тож вони мають постійно стежити за обсягом, щоб не пропустити момент, коли треба подати до податкового органу заяву на обов'язкову реєстрацію платником ПДВ.

Які операції рахувати для порівняння з лімітом – 1 млн

Перше та найголовніше – операції з «постачання», а далі йде додаткова умова – «оподатковувані». Ось на цих поняттях зараз і зосередимо увагу.

Постачання товарів – будь-яке передання права на розпоряджання товарами як власник, у т. ч. продаж, обмін або дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПК).

За пп. 14.1.191 ПК постачанням товарів вважають, зокрема, передання права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або відповідно до законодавства;

Постачання послуг – будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передання права на об'єкти права інтелектуальної власності й інші нематеріальні активи або надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, які споживають у процесі вчинення певної дії чи провадження певної діяльності (пп. 14.1.185 ПК).

Зауважимо, що постачання послуг іншій особі на безоплатній основі – це також є операцією з постачання. Постачанням є й постачання послуг за рішенням органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або в примусовому порядку.

Але щодо безоплатного передання не все так просто. Податківці переконані: такі операції беруть учать у розрахунку одномільйонного ліміту (ІПК ДФСУ від 18.07.19 р. № 3324/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Проте судова практика говорить інше: оскільки дохід не отримується (сума не «нарахована (сплачена)») – умова п. 181.1 ПК не виконується (постанова Другого апеляційного адмінсуду від 26.02.20 р. у справі № 520/8339/19, постанови Верховного Суду від 28.08.18 р. у справі № 803/1317/13-а, від 11.06.19 р. у справі № 826/3940/14, від 22.07.19 р. у справі № 815/5632/16).

І ще один нюанс з орендою. Оренда не є послугою за цивільним законодавством, але є послугою за ПК, якщо говоримо про її постачання. Крім того, і компенсація орендарем комунальних послуг (хоч неприбуткова організація як орендодавець не є безпосереднім постачальником таких послуг орендарю) входитиме в суму для порівняння з мільйонним лімітом (лист ДФС від 04.08.2016 № 26595/7/99-99-15-03-02-17, ІПК ДПС від 28.02.20 р. № 848/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Слід пам'ятати, що не є операцією постачання імпорт товарів (пп. «в» п. 185.1 ПК). Скажімо, у разі ввезення гуманітарної допомоги однозначно про операцію постачання не йдеться. Тож і обсяги імпортних операцій до реєстраційного ліміту не потрапляють.

Не вважається постачанням і отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких за ст. 186 ПК є митна територія України. І хоч вони є оподатковуваними і навіть неплатник ПДВ стає «податковим агентом» зі сплати ПДВ (ст. 208 ПК), але в обчисленні обсягу для обов'язкової реєстрації вони не беруть участі.

Тепер, відібравши операції постачання, накладаємо фільтр «оподатковувані». Тобто ті операції з постачання товарів/послуг, які згідно з розд. V ПК належать до оподатковуваних.

За пп. 14.1.186 ПК оподатковувана операція для цілей розд. V ПК – це операція, що підлягає оподаткуванню ПДВ. Тобто ті, на які ПК установлено ставки 20%, 7%, 14% або 0%. Та податківці до «оподатковуваних» операцій відносять і звільнені (умовно звільненні) від оподаткування за ст. 197 та підрозд. 2 розд. ХХ ПК (лист ДФСУ від 26.04.16 р. № 9397/6/99-99-15-03-02-15, ІПК ДФСУ від 14.05.19 р. № 2168/6/99-99-13-02-03-15/ІПК).

Тож лише операції, які не є об'єктами оподаткування за ст. 196 ПК, не беруть участі в обчисленні одномільйонного обсягу.

Важливо: на переконання податківців, як «класичні» оподатковувані, так і звільнені від ПДВ операції беремо для обчислення реєстраційного ліміту.

От якби не цей факт, багатьом неприбутківцям удалося б оминути обов'язкову реєстрацію, адже в багатьох саме пільгові є ключовими і найчисельнішими. Та позиція контролерів щодо врахування звільнених операцій є непохитною.

Отже, проміжний висновок такий: для обчислення одномільйонного ліміту обов'язкової реєстрації платником ПДВ беремо операції з постачання, які оподатковуються ПДВ, у т. ч. звільнені чи умовно звільнені.

Але зараз наразі діє «коронавірусний» виняток для благодійних організацій та громадських об'єднань. Вони на період карантину (а саме з 17 березні 2020 р. по останній день місяця дії карантину) операції з пп. 197.1.15 ПК (благодійні передачі) та п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК («протикоронавірусні» постачання) не рахують в 1-мільйонному обсязі для обов'язкової реєстрації платником ПДВ зі ст. 181 ПК (п. 72 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

Як визначити період для підбиття реєстраційного ліміту

12 останніх календарних місяців (п. 181.1 ПК). Важливо брати не календарний рік, а саме останні 12 місяців. Тобто наприкінці кожного місяця треба відлічити 12 місяців назад.

Простіше кажучи, наприкінці липня 2021 року треба визначити, який обсяг оподатковуваних операцій постачання був із серпня 2020-го до липня 2021 року включно.

Підтверджує це й судова практика: «…має прораховувати об'єм здійснених ним оподаткованих операцій на перше число кожного місяця за останні 12 календарних місяців. Тобто, 12-місячний проміжок часу зміщується на місяць вперед відносно первинної дати початку відліку» (постанова Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 808/7111/13-а (№ К/9901/5649/18)).

Новостворена організація рахує обсяг від дати заснування, тобто не чекає, коли мине 12 місяців. Звісно, далі загальний алгоритм: за останні 12 місяців підсумовуються обсяги. Скажімо, якщо перевищення буде вже на третьому місяці існування, виникає обов'язок зареєструватися платником ПДВ.

Як тільки обсяг оподатковуваних операцій постачання товарів/послуг за останні 12 місяців перевищить 1 млн грн, потрібно обов'язково зареєструватися платником ПДВ. І надано для цього 10 днів після завершення місяця, в якому виникло перевищення 1 млн грн.

Подання заяви на обов'язкову реєстрацію платником ПДВ

У разі обов'язкової реєстрації платником ПДВ реєстраційну заяву треба подати до контролюючого органу не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн (п. 183.2 ПК).

Наприклад, якщо 1 млн грн перевищили в липні 2021 року, то заяву треба подати не пізніше 10 серпня.

Якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то останнім днем вважають наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПК).

Заяву подають за формою № 1-ПДВ (затвердженою наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130).

До речі, контролери надали рекомендації щодо заповнення реєстраційної заяви за формою № 1-ПДВ та зразки її заповнення.

У заяві вказується причина реєстрації (причини наведено в додатку до форми № 1-ПДВ, але сам такий додаток подавати не треба). У разі обов'язкової реєстрації причиною є п. 181.1 ПК.

В аркуші 2 заяви зазначають загальну суму від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розд. V ПК, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахованої (сплаченої) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців сукупно, та дату досягнення 1 млн грн таких операцій.

Типова помилка в заяві для обов'язкової реєстрації платником ПДВ – це зазначення в ній дати бажаної реєстрації (що можливо лише в разі добровільної реєстрації). І це може бути підставою для відмови в реєстрації. Тому доведеться подавати її знову, і, найімовірніше, із простроченням дати.

Заява про реєстрацію особи як платника податку подається до контролюючого органу засобами електронного зв'язку в електронній формі з накладенням електронного підпису (п. 183.7 ПК).

Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру (п. 3.8 Положення № 1130)

Для реєстрації особи як платника ПДВ з метою підтвердження відповідності особи вимогам, визначеним ст. 180, п. 181.1, п. 182.1 та п. 183.7 ПК, на вимогу контролюючого органу подаються будь-які первинні документи бухгалтерського обліку, які засвідчують факт здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню (акт виконаних робіт, касовий чек, платіжне доручення тощо) (ЗІР, категорія 101.02).

Якщо все гаразд, то зареєструють протягом 3 робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу (п. 3.11 Положення № 1130).

Особа є зареєстрованою платником ПДВ з відповідної дати реєстрації, внесеної до Реєстру (п. 183.9 ПК, п. 3.1 Положення № 1130).

Відповідальність за нереєстрацію платником ПДВ


Будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, але не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату ПДВ на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування (п. 183.10 ПК).

Якщо на дату виникнення першої події треба було зареєструватися платником ПДВ у зв'язку з досягненням обсягу оподатковуваних операцій 1 млн грн, але цього не зробили, то податкові зобов'язання з ПДВ нараховуються, а право на податковий кредит не надається.

З якого дня податківці рахуватимуть податкові зобов'язання з ПДВ (якщо заяву на обов'язкову реєстрацію не подано)?

Обов'язок щодо нарахування та сплати податкових зобов'язань з ПДВ у такої особи виникає з дня, що настає за граничним днем подання Заяви, тобто з 11-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто загального обсягу оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг понад 1 млн грн (Узагальнююча податкова консультація щодо окремих питань, пов'язаних з обов'язковою реєстрацією осіб як платників податку на додану вартість, затверджена наказом ДПСУ від 06.07.12 р. № 588, далі – УК № 588, ІПК від 08.06.18 р. № 2545/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК від 15.08.17 р. № 1613/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Відповідальність:

за неподання деклараціїне застосовують (адже неплатник не подає декларації і, відповідно, навіть у разі прострочення подання заяви він не може скласти декларацію, не будучи платником ПДВ – УК № 588). Щоправда, у постанові Верховного Суду від 06.02. 20 р. у справі № 200/12014/18-а (№К/9901/21963/19) знаходимо, що й за неподання декларації за кожен місяць податківці нарахували штраф;

за несплату податкових зобов'язань – податківці самостійно нарахують податкові зобов'язання за проведеною документальною перевіркою і накладуть штраф 10% від такого зобов'язання за відсутності умислу, 25% – у разі умислу, 50 % – у разі повторного протягом 1095 днів порушення з умислом (ст. 123 ПК).

І ось тут найцікавіше. Адже якщо в неприбуткової організації, яка не зареєструвалася платником ПДВ, хоча мала це зробити, всі операції є пільговими, то податкових зобов'язань не буде і штраф не буде від чого рахувати. Однак, як тільки буде якась оподатковувана операція (наприклад, продаж основного засобу), то, зрозуміло, податкові зобов'язання мали б бути. І якби неприбуткова організація, перевищивши одномільйонний ліміт для реєстрації, стала платником ПДВ, то змушена була б нарахувати податкові зобов'язання. От у такому разі й загрожуватиме реальна відповідальність.
Неприбуткові організації, як і будь-які інші юрособи, повинні стежити за лімітом (1 млн грн) для обов'язкової реєстрації платником ПДВ. Якихось преференцій щодо нереєстрації в них немає.
ПДВ для неприбуткових організацій: типові пільги та поширені операції

Неприбуткові організації, які стали платниками ПДВ, прискіпливо ставляться до кожної операції, адже деякі з них – звільнені від ПДВ безумовно, інші – за дотримання певних вимог, а є й такі, що не пільгуються. Тож про найпоширеніші операції неприбутківців під кутом зору ПДВ розповімо в цьому матеріалі. Звісно ж, візьмемо до уваги й роз'яснення контролерів.

Типові операції неприбуткових організацій та ПДВ

Внески членів, засновників, учасників

У своїх статутах неприбуткові організації типово прописують порядок та розміри внесків: вступних, регулярних, пайових, цільових тощо.

Пайовий внесок до кооперативу
– майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки (ст. 2 Закону від 10.07.03 р. № 1087-IV «Про кооперацію», далі – Закон № 1087).

Вступний внесок – грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов'язана сплатити особа в разі вступу.

Членський внесок – грошовий неповоротний внесок, який періодично сплачується членом організації для забезпечення поточної діяльності.

Зазначене випливає, зокрема, зі ст. 2 Закону № 1087, ч. 1 ст. 24 Закону від 22.03.12 р. № 4572-VI «Про громадські об'єднання», ст. 20, 21 Закону від 29.11.01 р. № 2866-III.

Важливо, що ці внески не є оплатою послуг, товарів, тобто про операцію постачання не йдеться (див., зокрема, новину ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, лист ДПСУ від 13.02.13 р. № 2231/6/23-50.01-14). Тож і ПДВ-наслідків тут жодних. Та в податківців іноді є інші думки з цього приводу. Наведемо їхню позицію щодо внесків членів організації.

Таблиця. ПДВ та внески членів, учасників організації

Внесок

ПДВ-наслідки

Роз’яснення

Членські внески учасників кооперації

Не об’єкт оподаткування ПДВ

«Членські внески від підприємств – учасників корпорації, які отримує корпорація у вигляді грошових коштів, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг»

Лист ДПСУ від 13.02.13 р. № 2231/6/23-50.01-14

Членські внески бізнес-асоціації

Не об’єкт оподаткування ПДВ

«Перераховані підприємствами – учасниками бізнес-асоціацій членські внески таким бізнес-асоціаціям у формі грошових коштів не є оплатою вартості товарів/послуг, та податкових наслідків з ПДВ при здійсненні такого перерахування членських внесків не виникає»

ІПК ДФСУ від 01.08.19 р. № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Внески на утримання і ремонт приміщень та іншого майна ОСББ*

Не об’єкт оподаткування ПДВ

«Внески, що надходять у вигляді грошових коштів на банківський рахунок об’єднання від власників приміщень на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об’єднання, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг»

ІПК ДПСУ від 05.12.19 р. № 1731/6/99-00-07-03-02-15/ІПК

Лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 № 7074/К/26-15-12-05-11

Лист Мінфіну від 05.07.12 р. № 31-08310-3-8/4538

Лист ДПСУ від 22.06.12 р. № 8958/5/15-2116

Ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 27.01.15 р. у справі № 121106/11/9104)

Внески членів гаражного кооперативу*

Не об’єкт оподаткування ПДВ

«грошові кошти, визначені відповідачем як такі, що отримані позивачем в якості оплати за поставку послуг членам кооперативу, пов’язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), є пайовими та членськими внесками членів кооперативу, тобто є виконанням обов’язку членів кооперативу щодо сплати визначених статутом кооперативу внесків. При цьому ніяких договорів між членами кооперативу та кооперативом про надання послуг (виконання робіт) на суму сплачених внесків не укладалося, акти приймання-передачі не підписувалися, а послуги фактично не надавалися

<…>

У зв’язку із встановленням безпідставного віднесення до складу оподатковуваних сум сплачених членами кооперативу в якості пайових та членських внесків, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення»

Ухвала ВАСУ від 16.09.15 р. у справі К/800/58954/13

Пайові внески членів житлово-будівельного кооперативу*

Не об’єкт оподаткування ПДВ

«Операція з внесення пайових внесків членами платника на рахунок такого кооперативу не є об’єктом оподаткування ПДВ» (за пп. 196.1.1 ПК)

ІПК ДФСУ від 05.02.18 р. № 458/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 26.05.20 р. у справі № 120/1990/19-а

* Трапляється, що податківці на місцях бачать у таких внесках компенсаційний характер, тобто розглядають як компенсацію вартості послуг, які організація надає своїм членам. Про це свідчить, зокрема, і судова практика.

Гранти

Грант на боротьбу зі СНІДом, туберкульозом і малярією. Діє пільга з п. 26 підрозд. 2 розд. ХХ ПК. За ним тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від обкладення ПДВ операції з:

– увезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів (крім підакцизних), якщо такі товари оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок ввезення зазначених товарів визначено в постанові КМУ від 17.04.13 р. № 284. Зокрема, у ньому йдеться і про належне документальне підтвердження. У разі нецільового використання зазначених товарів платник податку збільшує податкові зобов'язання за результатами податкового періоду, на який припадає таке порушення, на суму ПДВ, що мала бути сплачена в момент імпорту таких товарів, а також зобов'язаний сплатити пеню відповідно до ПК;

– постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари/послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається КМУ. У разі порушення вимог, установлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, установлені ПК.

У разі здійснення таких звільнених від ПДВ операцій до них компенсуючі податкові зобов'язання за п. 198.5 та ст. 199 ПК не застосовуються.

Таку позицію озвучено і в ІПК ДПСУ від 22.01.19 р. № 239/6/99-99-15-03-02-15 ІПК.

Грант як оплата товарів/послуг. Якщо кошти, які платник податку отримує у вигляді гранту, є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються (у т. ч. третім особам), то платник податку повинен включити їх до бази оподаткування ПДВ. Відповідно, потрібно скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну (ІПК ДПСУ від 22.01.19 р. № 239/6/99-99-15-03-02-15ІПК, ЗІР, категорія 101.16).

Грант, який не є оплатою послуг, товарів. У разі якщо такі кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг, що постачаються платником податку, в разі їх отримання платник податку податкові зобов'язання з ПДВ не визначає, оскільки немає об'єкта оподаткування ПДВ (ІПК ДФСУ від 01.02.18 р. № 406/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ДПСУ від 24.02.20 р. № 750/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Тож вагомо, яким є характер гранту. Так, якщо кошти, що надаються отримувачу у вигляді гранту на безоплатній і безповоротній основі, не є оплатою вартості товарів/послуг, які постачаються отримувачем гранту (у т. ч. третім особам), то ПДВ-наслідків не виникає.

Благодійна допомога

Однозначно, отримання благодійної допомоги не є операцією постачання, тож податкові зобов'язання з ПДВ не виникають.

А ось надання благодійної допомоги регулюється пп. 197.1.15 ПК. За ним звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання благодійної допомоги, зокрема безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, утвореним і зареєстрованим відповідно до законодавства. А також надання такої допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) благодійної допомоги відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації.

Ця пільга можлива лише в разі виконання всіх умов з пп. 197.1.15 ПК, а саме щодо маркування благодійної допомоги та її окремого обліку в юрособи-отримувача (листи ДФСУ від 28.10.15 № 22782/6/99–99-19-02-02-15, від 25.09.15 № 20364/6/99-99-19-02-02-15, від 25.03.16 р. № 6579/6/99-99-19-02-02-15).

У разі надання благодійної допомоги грошима ПДВ не нараховується, оскільки це не є операцією з постачання товарів/послуг.

Як зазначають податківці в новині, відповідно до норм ПК деякі операції з передачі благодійної допомоги звільняються від оподаткування ПДВ, зокрема:

– безоплатне постачання товарів/послуг благодійним організаціям, а також надання благодійної допомоги благодійними організаціями набувачам (суб'єктам) такої допомоги (пп. 197.1.15 ПК);

– операції, здійснені в сільській місцевості сільськогосподарськими товаровиробниками, з постачання:

послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів, інтернатів, закладів охорони здоров'я;
надання матеріальної допомоги (у межах одного НМДГ на місяць на одну особу – 17 грн) продуктами харчування власного виробництва;
послуг з обробки землі багатодітним сім'ям, ветеранам праці і війни, реабілітованим громадянам, особам з інвалідністю, одиноким особам похилого віку, особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та школам, дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров'я (пп. 197.1.24 ПК).

Інші операції з надання благодійної допомоги обкладаються ПДВ на загальних підставах, тобто на дату передання товарів/надання послуг підприємством нараховується ПДВ, виходячи з бази оподаткування (п. 188.1 ПК). Якщо передаються:

– раніше придбані товари/послуги – базою оподаткування буде вартість придбання таких товарів/послуг;

– продукція власного виробництва – звичайна ціна такої продукції;

– необоротні активи – їх балансова (залишкова) вартість.

У період карантину постачання низки «протикоронавірусних» товарів пільгується. Детальніше – у матеріалах:

– «Карантинна» пільга з ПДВ: як підтвердити право на її застосування»;

– «ПДВ-історія благодійних фондів у період боротьби з COVID-19».

Міжнародна технічна допомога (МТД)

За п. 197.11 ПК звільняються від оподаткування операції з:

– постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

– постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюється в рамках проєктів МТД, регламентується постановою КМУ від 15.02.02 р. № 153.

Платник податку (продавець) з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ у разі здійснення операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проєкту МТД зберігає у справі:

– копію реєстраційної картки проєкту, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

– копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту;

– копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проєкту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Крім того, виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами (крім договорів, пов'язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об'єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему) щомісяця до 20-го числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження (з додатком 8 до Порядку № 153).

Гуманітарна допомога

За п. 197.11 ПК звільняються від оподаткування операції ввезення на митну територію України майна як гуманітарної допомоги, наданої згідно з нормами Закону від 22.10.99 р. № 1192-XIV «Про гуманітарну допомогу» (лист ДФСУ від 25.03.16 р. №6579/6/99-99-19-02-02-15)..

Для того щоб товари, кошти, послуги мали статус гуманітарної допомоги, треба по-перше, бути в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги, а по-друге, щоб вантаж, кошти визнали такими (наказ Мінсоцполітики від 16.07.21 р. № 406, наказ Мінсоцполітики від 16.07.21 р. № 407, наказ Мінсоцполітики від 16.07.21 р. № 408). Мінсоцполітики є уповноваженим органом з питань гуманітарної допомоги. Та важливо правильно вести облік гуманітарної допомоги, щоб не мати питань щодо ПДВ. Адже неведення обліку отримання гуманітарної допомоги та її використання може бути підставою для судових спорів (ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 25.06.15 р. у справі № 876/15095/13).

Проценти за залишками коштів на рахунках чи за депозитами

Ці проценти не відповідають поняттям постачання товарів/послуг, а тому не є об'єктом оподаткування ПДВ (лист ДФСУ від 04.11.15 р. № 24616/10/28-10-06-11, ЗІР, категорія 101.20). Тож однозначно вони не обкладаються ПДВ.

Дивіденди та роялті

Отримання неприбутковою організацією дивідендів та роялті не є об'єктом оподаткування ПДВ (пп. 196.1.6 ПК). У ЗІР, категорія 101.24, зазначають «враховуючи те, що отримання роялті у грошовій формі не є об'єктом оподаткування ПДВ, вказані операції підлягають відображенню у рядку 5 декларації».

Орендна плата

Надання орендних послуг (а в термінології ПК, оренда є послугою і, відповідно, підпадає під поняття «постачання послуг») – оподатковувана ПДВ операція (пп. 14.1.185, пп. «б» п. 185.1, п. 188.1, п. 193.1 ПК).

Компенсація орендарем комунальних послуг (хоч неприбуткова організація як орендодавець не є безпосереднім постачальником таких послуг орендарю) входить до бази оподаткування ПДВ (лист ДФС від 04.08.2016 № 26595/7/99-99-15-03-02-17, ІПК ДПС від 28.02.20 р. № 848/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).

Отримання ОСББ та ЖБК комунальних платежів «транзитом»

У разі якщо ОСББ чи ЖБК лише «збирають» у власників нерухомості кошти як оплату за комунальні послуги і перераховують їх надавачам таких послуг, об'єкт оподаткування не виникає.

Дослівно з листа ДФС у м. Києві від 01.11.16 р. № 7074/К/26-15-12-05-11:
«у ОСББ відсутній об'єкт оподаткування по водо-, тепло-, газо-, електропостачанню, гарячому водопостачанню та інших послугах, кошти за які власники жилих і нежилих приміщень перераховують безпосередньо на рахунки підприємств, організацій, які надають ці послуги, або перераховують на рахунок об'єднання для накопичення і наступного перерахунку підприємствам, організаціям, які надають ці послуги»
У разі встановлення ОСББ для власників жилих і нежилих приміщень окремої плати за послуги з перерахунку отриманих від таких власників коштів підприємствам, організаціям, що надають послуги з водо-, тепло-, газо-, електропостачання, гарячого водопостачання та інші послуги, у ОСББ виникає об'єкт оподаткування ПДВ виходячи з вартості наданих послуг.

Тобто якщо ОСББ бере окрему плату за «транзит» цих сум через себе, то на таку послугу з «перерахунку коштів» треба нарахувати ПДВ-зобов'язання.

Звісно ж, якщо ОСББ надає самостійно якісь послуги (наприклад, з опалення, чи прибирання), то вони оподатковуються в загальному порядку.

В ЖБК схожа ситуація хвала ВАСУ від 13.10.15 р. у справі К/800/12561/14. І ключовим тут є те, що ЖБК не здійснювалось постачання житлово-комунальних послуг (кошти пройшли через рахунки ЖБК транзитом від споживачів до постачальників), тому об'єкта оподаткування за такими операціями немає.

Показово в цьому рішенні, що кошти від членів товариства за утримання будинку і прибудинкової території та управління будинком, які проводила ЖБК власними силами, є такими, що надходять неприбутковій організації для забезпечення її основної діяльності, що передбачено статутними документами, і ПДВ не обкладається.

Отримання послуг від нерезидента

Якщо місце постачання цих послуг – митна територія України (а місце постачання визначається за спеціальними правилами зі ст. 186 ПК), то вони оподатковуються (ст. 208 ПК). І тут важливо, що, навіть не будучи платником ПДВ, можна втрапити в пастку і бути змушеним сплатити податок та відзвітувати. Звісно, якщо послуги не пільгуються (скажімо, не є гуманітарною допомогою, міжнародною техдопомогою тощо).

Основні пільги з ПДВ для неприбутківців

Пільгові операції зібрано у ст. 197 ПК та підрозд. 2 розд. ХХ ПК.

«Лікувальні» пільги

Постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, які мають ліцензію та постачання послуг, реабілітаційними установами для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю, що мають ліцензію на постачання таких послуг, звільнено від оподаткування ПДВ за пп. 197.1.5 ПК. Але в цьому самому підпункті передбачено і низку винятків, на які таке звільнення не поширюється. Наприклад, на масаж для зміцнення здоров'я дорослого населення, корекції осанки пільга з ПДВ не поширюється.

Реабілітаційні послуги

Звільнено від оподаткування ПДВ постачання реабілітаційних послуг особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, а також постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю (пп. 197.1.6 ПК).

Культові послуги релігійних організацій

Не оподатковуються ПДВ постачання релігійними організаціями культових послуг та предметів культового призначення за переліком, а саме (пп. 197.1.9 ПК):

а) культові послуги: хрещення, укладення церковного шлюбу, похорони, молебень, панахида, освячення (помешкань, автомобілів тощо), обрізання, перше причастя, бар-міцво (повноліття);

б) предмети культового призначення: свічки, ікони (образи), хрести (натільні, погребальні, вівтарні, требні, водосвятні, ієрейські, з прикрасами тощо), вервиці, покривала (вівтарні, погребальні тощо), медальйони з релігійною символікою, вугілля кадильне, ладан, лампадне масло, миро, лампади, кадила, підсвічники (семисвічники, трисвічники пасхальні тощо), плащаниці, облачення священнослужителів (ризи, підризники, воздухи, орлиці, стихарі, скуфії, митри, камілавки тощо), вінці, граматки, приладдя для хрещення (хрестильна скринька), дароносиці, дарохранильниці (реліквіарії), купелі, печатки для просфор, кропила, копія, стрючці, чаші (потирі), блюдця, звіздиці, лжиці, ковшики, дискоси, поплавки, дзвони, органи, фісгармонії, прохідні молитви, пояс "живий в помощі", мезузи, талеси, тфіліни (філактерії), скульптурні зображення святих, хоругви, фани, маца, проскури, облатки, богослужбова література.

Надання благодійної допомоги

Якщо йдеться про таку неприбуткову організацію, як громадська, політична тощо, але не про благодійну організацію, то важливо, кому передається допомога та що саме передається. Так, у разі передання:

– коштів – ПДВ-наслідків, зрозуміло, не буде;
– товарів/послуг саме благодійній організації – за дотримання умов щодо маркування, оформлення оподатковувати не доведеться (пп. 197.1.15 ПК).

У благодійної організації передання товарів/послуг як благодійної допомоги також пільгується – за дотримання умов з пп. 197.1.15 ПК.

Детальніше про цю пільгу ми говорили вище в розділі про типові операції, де йдеться про благодійні пожертви, технічну та гуманітарну допомогу, та в матеріалі «ПДВ-історія благодійних фондів у період боротьби з COVID-19».

«Коронавірусна» пільга

На період з 17 березня 2020 року до останнього дня місяця дії карантину звільняються від обкладення ПДВ операції з увезення на митну територію України та/або операції з постачання на митній території України товарів (у т. ч. лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПК).

У такому разі компенсуючі податкові зобов'язання з ПДВ за п. 198.5 чи ст. 199 ПК не нараховуються.

Детально про цю пільгу – у матеріалі «Карантинна» пільга з ПДВ: як підтвердити право на її застосування».
Нормативні документи
ЦК — Цивільний кодекс.

ГК — Господарський кодекс.

КпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення.

БК — Бюджетний кодекс.

ПК — Податковий кодекс.

Закон № 1087 — Закон України «Про кооперацію» від 10.07.03 р. № 1087-IV.

Закон № 2908 — Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.01 р. № 2908-III.

Закон № 5073 — Закон України «Про благодійну діяльність та благодійні організації» від 05.07.12 р. № 5073-VI.

Закон № 4572 — Закон України «Про громадські об'єднання» від 22.03.12 р. № 4572-VI.

Закон № 2866 — Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29.11.01 р. № 2866-III.

Закон № 1192 — Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.99 р.№ 1192-XIV.

Закон № 996 — Закон «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» — Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХІV.

Закон № 1082 — Закон «Про Державний бюджет України на 2021 рік» від 15.12.20 р. № 1082-IX.

Порядок № 440 — Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, затверджений постановою КМУ від 13.07.16 р. № 440.

Порядок № 419 — Порядок подання фінансової звітності, затверджений постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419.

Порядок № 153 Порядок залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затверджений постановою КМУ від 15.02.02 р. № 153.

Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом Мінфіну від 14.11.14 р. № 1130

Наказ № 553 Наказ Мінфіну від 17.06.16 р. № 553 «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації».

Наказ № 298 — Наказ Мінфіну від 14.12.99 р. № 298 «Про порядок бухгалтерського обліку гуманітарної допомоги».

Наказ № 186 — Наказ Мінфіну від 19.04.01 р. № 186 «Про затвердження спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку».

Інструкція № 291 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

НП(С)БО 1 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджене наказом Мінфіну від 07.02.13 р. № 73

НП(С)БО 7 НП(С)БО 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну від 27.04.2000 р. № 92

НП(С)БО 9 НП(С)БО 9 «Запаси», затверджене наказом Мінфіну від 20.10.99 р. № 246.

НП(С)БО 14 НП(С)БО 14 «Оренда», затверджене наказом Мінфіну від 28.07.2000 р. № 181.

НП(С)БО 15 НП(С)БО 15 «Дохід», затверджене наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290.

НП(С)БО 16 — НП(С)БО 16 «Витрати», затверджене наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318.

НП(С)БО 25 — НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», затверджене наказом Мінфіну від 25.02.2000 р. № 39.

НП(С)БО 31 — НП(С)БО 31 «Фінансові витрати», затверджене наказом Мінфіну від 28.04.2006 р. № 415.

Наказ № 302 — наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».

Інформаційний лист № 01-8/211 — Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.08 р. № 01-8/211.
Дотримуйтеся наших рекомендацій, і ви зекономите на податках та штрафах!

Uteka.ua завжди на захисті ваших прав!
Поставте своє запитання
Якщо у вас виникли запитання, не зволікайте — пишіть
Uteka.ua
Ми відкриті для спілкування у соціальних мережах
Пишіть нам: info@uteka.ua
Натисніть "Like" щоб приєднатися до Uteka.ua на Facebook