УКЛАДАЧ: ОЛЕНА ТКАЧЕНКО

НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ:

реєстрація, облік, звіт неприбутківця, ПДВ

Олена Ткаченко

Шеф-редактор Uteka.ua

Про спецпроєкт (натисніть, щоб дізнатися більше)

Шановні колеги та партнери!

Облік та оподаткування у неприбуткових організацій має особливості, і це відомо кожному, хто хоч раз доторкнувся до внутрішньої кухні такої організації. А ось спеціального стандарту чи положення, яке б регулювало цей специфічний облік – немає. Операції ж різноманітні: благодійні, членські внески, гуманітарна допомога, проценти, ба навіть дивіденди, роялті, оренда, продаж основних засобів, надання послуг і т. д. Тож і запитань вистачає. Адже кожному неприбутківцю вагомо не втратити свій привілейований статус неплатника податку на прибуток. Серед них такі:

— чи може у неприбуткової організації бути прибуток у фінзвітності? Чи все має зійтися в нуль?

— отримали роялті, проценти, здали в оренду майно – чи загрожують ці операції статусу неприбутківця?

— як правильно заповнити Звіт про використання доходів (прибутків). І чудово б зі зразком.

— в яких випадках неприбуткова організація зобов'язана зареєструватися платником ПДВ, та що загрожує, якщо проігнорувати таку вимогу?

Тож ми підготували настільну «книгу» для неприбуткових організацій, в якій зібрали основні питання, які стосуються кожного неприбутківця. Звісно, через призму роз'яснень контролерів та оцінку ризиків типових операцій.

Маємо надію, добірка полегшить вашу роботу та дасть відповідь на запитання, які вас хвилюють.

Приємного прочитання!

Висловлюємо подяку за підготовку аналітиних матеріалів для спецпроєкту :
– Галині Морозовській — незалежному експерту з бухобліку та оподаткування, постійному автору Uteka;
– Олександру Єфімову, керівному партнеру Адвокатського об'єднання «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», доктору філософії права, доценту, адвокату, аудитору, доценту кафедри цивільного та трудового права, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана.

А якщо у вас залишилися запитання – звертайтеся.

Зміст спецпроєкту
«Неприбуткові організації»

Неприбутковий статус

Читати

Бухоблік

Читати

Податок на прибуток

Читати

ПДВ

Читати

Нормативні документи

Читати

Неприбутковий статус

Реєстрація неприбуткових організацій + зразок заяви № 1-РН

Ще до початку роботи організації потрібно знати: як потрапити до лав неприбутківців та яких вимог слід дотримуватися. Чому важливо не затягувати з потраплянням у Реєстр з моменту держреєстрації? Про це читайте докладно. Також дізнайтеся, як заповнити заяву № 1-РН та чи можна її подати через електронний кабінет.

Яка організація є неприбутковою

Відразу зазначимо, що статус «неприбутковості» у цивільному і податковому контекстах відрізняються.

Так за Цивільним кодексом (далі – ЦК) непідприємницькими вважаються товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками (ст. 85 ЦК). Звісно ж, особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств установлюються законом.

Для прикладу, кредитна спілка, благодійний фонд є неприбутковими організаціями (прямо сказано у ст. 130 та 131 Господарського кодексу та у профільних Законах від 20.12.01 р. № 2908-III «Про кредитні спілки» та від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації»).

А ось за Податковим кодексом (далі – ПК) неприбуткова організація має відповідати низці умов, щоб вважатися такою і відповідно отримати статус неплатника податку на прибуток.

Неприбутковими вважаються підприємства, установи та організації ї, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК (пп. 14.1.121 ПК).

Серед претендентів на такий статус (пп. 133.4.6 ПК):

– бюджетні установи;
- громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;
– спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
– житлово-будівельні кооперативи (з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
– ОСББ, асоціації власників жилих будинків;
– професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;
– сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
– інші юрособи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ПК.

Умови, за яких організація вважається неприбутковою в податковому контексті (мають виконуватися всі):

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПК, тобто на забезпечення мети і цілей діяльності такої організації. Ця вимога не стосується бюджетних установ;

– установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації ОСББ, та житлово-будівельні кооперативи. Ця вимога не стосується бюджетних установ;

– внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Тож одна з умов – це включення до Реєстру неприбуткових.

Включення до Реєстру неприбуткових організацій

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою КМУ від 13.07.16р. № 440 (далі – Порядок № 440).

Заява та документи для реєстрації

Щоб зареєструватися, організація передусім має відповідати згаданим вище вимогам, зокрема щодо установчих документів, та подати комплект документів для включення до Реєстру:

– заяву за формою № 1-РН (додаток 1 до Порядку № 440), підписану керівником або представником організації та скріплені печаткою (за наявності);

– копії установчих документів (крім тих, які оприлюднено на порталі ЄДР). Житлово-будівельні кооперативи –також засвідчені підписом керівника або представника такого кооперативу та скріплені печаткою (за наявності) копії документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом. Неприбуткові організації, що діють на підставі установчих документів організації вищого рівня, відповідно до закону подають разом із реєстраційною заявою за ф. 1-РН копію документа, який підтверджує включення до організації вищого рівня та надає право діяти на підставі установчих документів такої організації вищого рівня (п. 6 Порядку № 440).

Зразок заповнення заяви, наданий на сайті https://km.tax.gov.ua, пропонуємо тут:

Завантажити зразок

Спосіб подання документів до ДПС:

– особисто керівником або представником неприбуткової організації (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та її повноважень) або уповноваженою на це особою;

– поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення;

– засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, якщо установчі документи оприлюднено на порталі електронних сервісів відповідно до Закону від 15.05.03 р. № 755-IV. Це можна зробити через електронний кабінет (за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету, новина ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.10.20);

- державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу в разі внесення до установчих документів змін, які впливають на систему оподаткування неприбуткової організації. Така заява передається в електронній формі в установленому порядку технічним адміністратором Єдиного держреєстру разом з відомостями про державну реєстрацію змін до відомостей про юрособу.

Особливості електронного подання заяви роз'яснюють податківці в ЗІР, категорія 102.04:

«Засобами електронного зв'язку в електронній формі Заява подається до контролюючих органів за ідентифікатором форми J1310502, зокрема з використанням режиму «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету.

Перша квитанція надсилається платнику електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку № 557, повідомляється про результати такої перевірки.

За відсутності підстав для відмови у включенні (повторному включенні) до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр), присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості контролюючим органом друга квитанція не направляється.

Друга квитанція направляється платнику податків за результатами розгляду Заяви та прийнятого контролюючим органом рішення про відмову у включенні (повторному включенні) неприбуткової організації до Реєстру, присвоєнні (зміні) ознаки неприбутковості або виключення неприбуткової організації з Реєстру протягом трьох робочих днів з дня отримання контролюючим органом Заяви».

Строк прийняття рішення про включення/невключення до Реєстру

Протягом 3 робочих днів контролюючий орган приймає рішення про включення до Реєстру чи відмову. Включення до Реєстру супроводжується присвоєнням неприбутковій організації ознаки неприбутковості, що здійснює орган ДПС за основним місцем обліку неприбуткової організації.

Ознаки неприбутковості

(0031) – бюджетні установи;
(0032) – громадські об'єднання;
(0033) – політичні партії;
(0034) – творчі спілки;
(0035) – релігійні організації;
(0036) – благодійні організації;
(0037) – пенсійні фонди;
(0038) – спілки;
(0039) – асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;
(0040) – житлово–будівельні кооперативи (з 1-го числа місяця, що настає за місяцем, в якому відповідно до закону прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом житловий будинок, і такий будинок споруджувався або придбавався житлово–будівельним (житловим) кооперативом);
(0041) – дачні (дачно-будівельні) кооперативи;
(0042) – садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);
(0043) – об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;
(0044) – професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок;
(0045) – організації роботодавців та їх об'єднання;
(0046) – сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи;
(0047) – кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
(0048) – інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам, встановленим п. 133.4 ПК, утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.

Як повідомляють про включення до Реєстру

Про факт включення окремо повідомляти не будуть. Тож, подавши заяву, доведеться заглянути через 3 робочі дні у Реєстр, доступ до якого відкритий, і перевірити, чи включено вашу організацію до нього (п. 12 Порядку № 440).

З Реєстром неприбуткових установ та організацій можна ознайомитись у відкритій та приватній частинах Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС.

Можна звернутися до контролюючого органу із запитом про отримання витягу з Реєстру (додаток 3 до Порядку № 440, п. 12¹ Порядку № 440)). У разі подання в електронному вигляді запиту на отримання витягу з Реєстру контролюючий орган протягом 3 робочих днів надсилає витяг із Реєстру на адресу електронної пошти, з якої надійшов запит, з накладенням електронної печатки контролюючого органу.

Витяг з Реєстру або повідомлення про відсутність відомостей у Реєстрі (далі – Повідомлення) надсилається поштою за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків або особисто вручається платнику податку (його представнику) за основним місцем обліку платника податків (ЗІР, категорія 102.04).

Підстави для відмови у включенні до Реєстру

Відмовити у включенні до Реєстру можуть у разі (п. 8 Порядку № 440):

– надання організацією неповного пакета документів;
– невідповідності неприбуткової організації вимогам п. 133.4 ПК.

Відмову у включенні до Реєстру оформлюють Рішенням за формою з додатка 2 до Порядку № 440. Повідомляють неприбуткову організацію в той самий строк – протягом 3 робочих днів. Про відмову також довідаєтеся через електронний кабінет (ст. 42 ПК).

Після отримання рішення про відмову неприбуткова організація може усунути недоліки та повторно подати документи, не змінюючи положень установчих документів, до яких контролюючий орган не висловив зауважень.

З якої дати організація вважається неприбутковою

Дата включення до Реєстру відображатиметься в самому Реєстрі (п. 11 Порядку № 440). А дата присвоєння/скасування ознаки неприбутковості вказує на початок/закінчення її дії (п. 4 Порядку № 440).

Є один нюанс для новостворених неприбуткових організацій. Так, якщо вони потрапляють до Реєстру протягом 10 днів з дати держреєстрації, то вважаються неприбутковими саме з дати держреєтрації, а не з моменту безпосереднього включення до Реєстру (п. 4 Порядку № 440, ЗІР, категорія 102.04).

Це важливо, бо саме з дати включення до Реєстру організація не вважається платником податку на прибуток.

Тому новоствореним важливо встигнути потрапити до Реєстру протягом 10 днів. Інакше (наприклад, якщо до Реєстру їх включено через 18 днів після держреєстрації) вони будуть платниками податку на прибуток на загальних підставах (протягом цих 17 днів) і лише з моменту потрапляння в Реєстр (з 18-го дня – за нашим умовним прикладом) перестануть бути такими. А в разі своєчасної реєстрації в Реєстрі неприбуткових (відведено 10 днів з моменту включення до ЄДР) уже від заснування організація вважатиметься неплатником податку на прибуток.

Отже, зареєстровані установи та організації (новостворені), які подали в установленому порядку документи для внесення до Реєстру неприбуткових установ та організацій під час або протягом 10 днів з дня державної реєстрації та які за результатами розгляду таких документів внесені до Реєстру, для цілей оподаткування вважаються неприбутковими з дня їх державної реєстрації.

Унесення змін до відомостей неприбуткової організації

У разі зміни організаційно-правової форми неприбуткової організації, внесення змін до її установчих документів (або установчих документів організації вищого рівня, на підставі яких діє некомерційна організація відповідно до закону) до контролюючого органу подається реєстраційна заява ф. № 1-РН з позначкою «зміни», до якої додаються копії документів з п. 6 Порядку № 440 (ми їх озвучували вище, говорячи про першу реєстрацію).

Строк для подання цих документів – 10 календарних днів з дня державної реєстрації таких змін, а в разі якщо державна реєстрація змін не здійснюється, –протягом 10 календарних днів з моменту виникнення змін (п. 14 Порядку № 440).

До речі, ДПС моніторить відомості, що містяться в Реєстрі, а також відомості щодо найменування неприбуткової організації, інші відомості, зазначені в реєстраційній заяві, отримані з Єдиного державного реєстру, щодо неприбуткових організацій, вносить відповідні зміни до ідентифікаційних та реєстраційних відомостей про неприбуткову організацію, що містяться в Реєстрі. У разі встановлення підстав для зміни ознаки неприбутковості контролюючий орган вносить відповідні записи (зміни) до Реєстру (п. 13 Порядку № 440).

Висновки: Щоб потрапити до Реєстру неприбуткових організацій, потрібно, щоб організація:

– була створена згідно зі своїм профільним законодавством;

– її установчі документи містили заборону розподілу доходів (прибутків) серед засновників (членів) і вимогу, що в разі ліквідації активи передаються такій самій організації чи бюджету (за деякими винятками, які прописано в п. 133.4 ПК);

– подала заяву за формою № 1-РН, та, у разі потреби, копії установчих документів (якщо їх немає серед оприлюднених на порталі ЄДР).

Розглядають заяву протягом 3 робочих днів. З дня включення до Реєстру організація вважається неплатником податку на прибуток.

Рекомендація: якщо ваша неприбуткова організація є новоствореною, варто встигнути протягом 10 днів потрапити до Реєстру (тобто подати заяву або під час держреєстрації, або протягом 10 днів), і тоді вже з дня держреєстрації матимете статус неплатника податку на прибуток.

Пасивні доходи громадських організацій і податки

Громадські організації в аспекті податкового законодавства

Як визначено в пп. 14.1.121 ПК, неприбутковими вважаються підприємства, установи та організації (далі – організація), які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК. А пп. 133.4.1 ПК передбачає, що організація визнається неприбутковою, якщо вона одночасно відповідає таким вимогам:

– утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу, далі – ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп 133.4.2 ПК, відповідно до якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються винятково для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у т. ч. надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя;

– її установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юрособам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юрособи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Це правило не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

– її внесено контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

До неприбуткових організацій, що відповідають вищезгаданим вимогам і не є платниками податку, пп. 133.4.6 ПК відносить громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди (далі – ГО).

Діяльність ГО регулюється Законом від 22.03.12 р. № 4572-VI «Про громадські об'єднання» (далі – Закон № 4572). Згідно зі ст. 1 цього Закону громадське об'єднання – це добровільне об'єднання фізосіб та/або юросіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Організаційно-правовою формою ГО є громадська організація або громадська спілка. Різниця між ними в тому, що засновниками та членами (учасниками) громадської організації можуть бути лише фізичні особи, а громадська спілка серед засновників може мати лише юросіб приватного права, а серед членів (учасників) – як юросіб приватного права, так і фізичних осіб.

Принцип відсутності майнового інтересу

Одним із принципів утворення й діяльності ГО є принцип відсутності майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) ГО не мають права на частку майна такого ГО та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) ГО не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) ГО, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (ч.6 ст.6 Закону № 4572).

Отже, ГО, унесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не сплачує податок на прибуток з будь-яких доходів, у тому числі отриманих у вигляді благодійних внесків та фінансової підтримки, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПК).

Проте цікавить питання щодо того, які саме доходи можуть отримувати громадські організації без ризику втратити свій неприбутковий статус. Зокрема, чи можна отримувати роялті, проводити платні семінари, конференції, отримувати проценти, інші пасивні доходи.

Доходи: які можна, а які…

Ще в «докодексному» періоді норми Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» забороняли одержання неприбутковою організацією доходів від господарської діяльності. Отримання таких доходів позбавляло її статусу неприбуткової.

ПК надав дозвіл на отримання неприбутковим організаціями БУДЬ-ЯКИХ видів доходів: як від господарської діяльності, так і пасивних. Акцент перенесено з отримання доходів на їх витрачання: усі доходи неприбуткової організації мають використовуватися з метою, визначеною її статутом, і не розподілятися між засновниками («Не те, що входить до уст, людину сквернить, але те, що виходить із уст, те людину сквернить»).

«Підприємницькі» доходи

Щодо доходів від господарської діяльності слід виходити з того, що згідно зі ст. 85 ЦК непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. А відповідно до ст. 87 ЦК непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Такі ГО можуть надавати платні послуги, здійснювати виробничу діяльність, надання рекламних послуг, здавання в оренду приміщень тощо.

Підтверджує можливість здійснювати госпдіяльність ГО і Мінфін (лист Мінфіну від 06.02.19 р. №11210-09-5/3214).

Пасивні доходи

Що стосується пасивних доходів, то відповідно до пп. 14.1.268 ПК пасивні доходи – це доходи, отримані у вигляді:

– процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок, на вклад (депозит) у кредитних спілках, інших процентів (у т. ч. дисконтних доходів);

– процентного або дисконтного доходу за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

– плати (відсотків), що розподіляється відповідно до пайових членських внесків членів кредитної спілки;

– доходу, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону, включаючи дохід, що виплачується (нараховується) емітентом у результаті викупу (погашення) цінних паперів інституту спільного інвестування, який визначається як різниця між сумою, отриманою від викупу, та сумою коштів або вартістю майна, сплаченою платником податку продавцю (у т. ч. емітенту) у зв'язку з придбанням таких цінних паперів, як компенсація їх вартості;

– доходу за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;

– відсотків (дисконту), отриманих власником облігації від їх емітента відповідно до закону;

– доходу за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та доходу, отриманого платником податку в результаті викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному проспектом емісії сертифікатів;

– інвестиційного прибутку, включаючи прибуток від операцій з державними цінними паперами та з борговими зобов'язаннями НБУ з урахуванням курсової різниці;

– роялті;

– дивідендів;

– страхових виплат і відшкодувань.

Право ГО отримувати пасивні доходи не ставить під сумнів і головне фіскальне відомство. Так, в ІПК ДФСУ від 23.08.17 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зазначено: якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших, пов'язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2 ПК. Подібне звучало і в ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08, лист ДФСУ від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15.

А в ІПК від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФСУ розглянула звернення щодо правомірності отримання доходів у вигляді роялті неприбутковою організацією та повідомила, що внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів, отриманих від господарської діяльності в межах свого статуту, за умови що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією винятково для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Однак у тій же ІПК податківці зазначили:

«Одночасно повідомляємо, що здійснення господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку, класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу України) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Таким чином, неприбуткова організація, яка здійснює господарську діяльність на комерційній основі, набуває характеру підприємницької діяльності, і до неї застосовуються положення Господарського кодексу України та інших законів, якими регулюється підприємництво. Така організація не підпадає під визначення неприбуткової організації і підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій».

Отже, для того щоб ГО залишалося в неприбутковому статусі та при цьому отримувало пасивні й підприємницькі доходи, необхідним є виконання чотирьох умов, про які розповімо нижче.

Що треба для збереження статусу

Норма закону, відповідно до якого неприбуткова організація провадить свою діяльність, не має забороняти ведення господарської та/або підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 21 Закону № 4572 ГО зі статусом юрособи має право здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юрособи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Водночас:

– відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР);

– ГО має провадити господарську/підприємницьку діяльність лише для досягнення мети, з якою його створено, відповідно до його статуту;

– перелік видів діяльності, які планує провадити ГО, включаючи отримання пасивних доходів, слід навести в його установчих документах та відобразити в ЄДР;

– отримані доходи/прибуток, включаючи пасивні доходи, не повинні розподілятися між засновниками, членами та учасниками ГО, що також слід зазначити у статуті.

Ураховуючи все викладене вище, слід зазначити, що боятися пасивних доходів ГО не має, оскільки їх отримання не несе жодного ризику для ГО (вагомо, щоб у статутних документах було передбачено можливість їх отримання). Ризик виникає тоді, коли такі доходи використовуються з метою, відмінною від діяльності ГО, наприклад розподіляються між засновниками, членами чи учасниками. Проте з роялті і статусом «підприємництва» ризик є, зважаючи на ІПК. Тому, плануючи отримувати роялті, варто поцікавитися, який підхід податківці озвучать у вашій ІПК.

До неприбуткових організацій, що відповідають вищезгаданим вимогам і не є платниками податку, пп. 133.4.6 ПК відносить громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди

Благодійна організація: як не втратити неприбутковий статус

Чи є ризиковим для благодійної організації перевищення адмінвитрат 20% доходу за рік? Чи загрожує це виключенням з Реєстру неприбуткових? Який підхід податківців?

Благодійні організації у податковому контексті

Відразу зазначимо: чинне законодавство опікується більше не тим, як неприбутківці заробляють, а тим, куди вони витрачають.

Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.121 ПК неприбуткові підприємства, установи та організації – це ті, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до п. 133.4 ПК.

Неприбутковими за п. 133.4 ПК визнаються підприємства, установи та організації (далі – неприбуткова організація), які одночасно відповідають таким вимогам:

– утворені та зареєстровані в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

– їхні установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України, далі – ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб. Не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених пп. 133.4.2 ПК, відповідно до якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя;

– їхні установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передання активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Це правило не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, та житлово-будівельні кооперативи;

– внесені контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

До неприбуткових організацій, що відповідають зазначеним вище вимогам і не є платниками податку, пп. 133.4.6 ПК відносить, серед інших, благодійні організації.

Статус «благодійності»

Питання благодійності врегульовано Законом від 05.07.12 р. № 5073-VI «Про благодійну діяльність та благодійні організації» (далі – Закон № 5073). Так, благодійною діяльністю вважається добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. А благодійна організація – це юридична особа приватного права, установчі документи якої визначають благодійну діяльність в одній чи кількох сферах, визначених цим Законом, як основну мету її діяльності.

Згідно зі ст.11 Закону № 5073 метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов'язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій. Цей критерій цілком відповідає вимогам ПК щодо неприбуткових організацій.

Благодійна організація може бути створена як благодійне товариство, благодійна установа чи благодійний фонд з урахуванням особливостей, визначених Законом № 5073 та іншими законами України (ст.13 Закону № 5073).

Благодійне товариство – це благодійна організація, яка створена не менше ніж двома засновниками та діє на підставі статуту.

Благодійною установою визнається благодійна організація, установчий акт якої визначає активи, які один або кілька засновників передають для досягнення цілей благодійної діяльності за рахунок таких активів та/або доходів від таких активів. Установчий акт благодійної установи може міститися в заповіті. Засновник або засновники благодійної установи не беруть участі в управлінні благодійною установою. Благодійна установа діє на підставі установчого акта.

Благодійний фонд – це благодійна організація, яка діє на підставі статуту, має учасників та управляється учасниками, які не зобов'язані передавати цій організації будь-які активи для досягнення цілей благодійної діяльності. Благодійний фонд може бути створено одним чи кількома засновниками. Активи благодійного фонду можуть формуватися учасниками та/або іншими благодійниками.

Спеціальні вимоги для «благодійного» статусу

Як зазначено вище, благодійна організація (далі – БО) віднесена податковим законодавством до неприбуткових організацій. Це означає, що для збереження «неприбуткового» статусу БО:

– повинна бути утворена та зареєстрована в порядку, визначеному Законом № 5073;

– її установчі документи мають містити заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні ЦК), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов'язаних з ними осіб;

– її установчі документи мають передбачати передачу активів одній або кільком саме благодійним, а не будь-яким, неприбутковим організаціям;

– повинна бути внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

І це загальні вимоги до «неприбуткового» статусу БО. Проте окрім цих загальних існують ще й спеціальні вимоги, недотримання яких може поставити під сумнів контролюючих органів не лише «благодійний» статус БО, а й навіть «неприбутковий».

Наприклад, відповідно до ст. 3 Закону № 5073 цілями благодійної діяльності є надання допомоги для сприяння законним інтересам бенефіціарів у сферах благодійної діяльності, визначених цим Законом, а також розвиток і підтримка цих сфер у суспільних інтересах. А згідно зі ст. 4 цього Закону суб'єктами благодійної діяльності визнаються ті БО, які утворені та діють відповідно саме до Закону № 5073, а також інші благодійники та бенефіціари.

Тобто вихід за межі благодійної діяльності, врегульованої Законом № 5073, цілком може «потягнути» на такий наслідок, як невизнання «благодійного» та навіть «неприбуткового» статусу БО.

Спеціальні вимоги до доходів і витрат БО

Згідно зі ст. 16 Закону № 5073 використання активів (доходів) та правочини благодійних організацій не повинні суперечити актам законодавства й цілям благодійної діяльності і розмір адміністративних витрат благодійної організації не може перевищувати 20 % доходу цієї організації у поточному році.

Витрати, пов'язані з управлінням благодійними ендавментами, включаються до адміністративних витрат благодійної організації, якщо інше не встановлено законом або правочином між БО та благодійником. Але щодо процентів та дивідендів від управління благодійними ендавментами, то вони призначаються винятково для:

1) надання благодійної допомоги бенефіціарам, визначеним благодійниками або уповноваженими ними особами;

2) виконання благодійних програм;

3) спільної благодійної діяльності.

Зміни цілей, порядку та строків використання благодійного ендавменту можливі лише на підставі згоди благодійника або його правонаступників, а також за рішенням суду, якщо благодійний ендавмент створено на підставі заповіту (ст. 9 Закону № 5073).

Ендавмент (англ. endowment) – це пожертва коштів чи майна певній БО. Пожертвувачі надають ендавменти з метою фінансової підтримки діяльності БО. Ці БО чи компанії з управління активами за дорученням цих організацій інвестують ендавмент з метою отримання доходу. Отриманий дохід спрямовується на цілі, визначені надавачем ендавменту. Такий надавач може визначати конкретні цілі, для яких призначено ендавмент, і спосіб його інвестування. Водночас сама сума пожертви може бути недоторканою довічно чи на визначений період часу, а використовують лише отриманий від неї дохід. Зазвичай ендавменти використовують для фінансової підтримки діяльності:

– закладів освіти (університети, коледжі, приватні школи);
– закладів культури (театри, музеї, бібліотеки, культурні фонди);
– релігійних організацій.

В Україні практика надання БО ендавментів ще не набула широкого поширення, проте не виключено, що може набути. Якщо спрощено, то суть надання ендавменту щодо БО в тому, що його надавач передає певний актив (грошову суму, цінні папери…), а БО, отримувач ендавменту, використовує на благодійні цілі не сам цей актив, а доходи від нього: дивіденди, проценти, тощо.

Дозволені адміністративні витрати (детальніше)

Як зазначено вище, відповідно до ст.16 Закону № 5073 БО має право використовувати на адміністративні витрати не більше 20 % доходу цієї організації у поточному році.

Що стосується доходів, то їх перелік Закон № 5073 не містить. Проте зі змісту ст.16 цього Закону можна зробити висновок, що БО можуть мати доходи трьох видів:

– доходи у вигляді активів, отриманих від пожертвувачів: право власності та інші речові права на кошти, цінні папери, земельні ділянки, інше нерухоме та рухоме майно, а також нематеріальні активи, якщо інше не встановлено законом або установчими документами;

– доходи від використання таких активів: наприклад проценти та дивіденди від управління ендавментами;

– доходи від здійснення господарської діяльності без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню статутних цілей БО.

Та, вочевидь, для визначення межі «20%» від загальної суми доходу за рік братимуть саме дані з бухобліку, сформовані за НП(С)БО 15 «Дохід», затвердженим наказом Мінфіну від 29.11.99 р. № 290.

А от щодо обмеження річного обсягу адміністративних витрат слід зважати на те, що Закон № 5073 взагалі не містить натяку на їх перелік чи характеристику. Проте це не можна вважати недоліком, оскільки питання адміністративних витрат достатньо врегульовано так званим «обліковим» законодавством, тобто нормативно-правовими актами, які регулюють відображення в обліку цього виду витрат.

Так, згідно з п. 18 НП(С)БО 16 «Витрати», затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.99 р. № 318, до адміністративних витрат належать такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:

– загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

– витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

– витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

– винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

– витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

– амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

– витрати на врегулювання спорів у судових органах;

– податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

– плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків, а також витрати, пов'язані з купівлею-продажем валюти;

– інші витрати загальногосподарського призначення.

Іншим «обліковим» нормативно-правовим актом, в якому можна віднайти перелік адміністративних витрат, слід назвати Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291.

Відповідно до цієї Інструкції загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, відображаються нарахунку 92 «Адміністративні витрати». До таких витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на його службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорону, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов'язкових платежів).

На офіційному порталі ДФС України розміщено повідомлення Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, в якому перелік адміністративних витрат фактично збігається з вище озвученим п. 18 НП(С)БО 16. Для визначення адмінвитрат податківці прямо відсилають до НП(С)БО 16 у своїх роз'ясненнях (ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. №2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. №19235/10/26-15-15-03-11)

Нагадаємо: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, включаються до витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухобліку.

Тож усе гаразд, якщо:

– сума за Дт 92 за рік < 20% суми з рядка 2280 форми № 2-мс (якщо БО складає фінзвітність за НП(С)БО 25);

– сума з рядка 2130 ф. №2 < 20% суми рядків (2000 + 2120 + 2200 + 2220 + 2240) ф. № 2 (якщо БО складає фінзвітність за НП(С)БО 1).

А якщо 20%-ову межу адмінвитрат порушено?

Податківці переконані, що в такому разі порушено умови перебування у статусі неприбуткової організації – неплатника податку на прибуток з пп. 133.4.3 ПК. Відповідно це є підставою для виключення її з Реєстру неприбуткових.

Дослівно:

«Таким чином, порушення благодійною організацією, що перебуває у Реєстрі, вимог Закону № 5073, у тому числі щодо перевищення граничного розміру адміністративних витрат, що призводить до порушення вимог п. 133.4 ст. 133 ПКУ, є підставою для виключення такої організації з Реєстру з нарахуванням податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 ПКУ та переходом до сплати податку на прибуток у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ для платників цього податку» (роз'яснення ГУ ДПС у Тернопільській області, опубліковано 04.02.20 р.)

Аналогічний висновок звучав у ЗІР 102.04, та роз'яснення переведено у статус нечинних 23.05.2020 через Закон від 16.01.20 р. № 466-IX. Щоправда, ніяких змін цей Закон у питання статусу неприбутковості не вносив, тож, вочевидь, підхід контролерів не змінився.

Заради збереження «благодійного» статусу

Норма Закону № 5073, як зазначено вище, не забороняє ведення господарської діяльності (ст. 16). Однак ст. 5 цього Закону встановлює чіткий перелік видів благодійної діяльності, перебування в межах якого допоможе зберегти «благодійний» статус.

Ст. 3 Закону № 5073 містить перелік сфер, в яких можуть діяти БО, та прямо позбавляє БО права надавати благодійну допомогу політичним партіям або від імені політичних партій, а також брати участь у виборчій агітації.

Крім того, БО заборонено витрачати на адміністративні витрати більше 20 % доходу цієї організації у поточному році та використовувати проценти і дивіденди від управління благодійними ендавментами на інші цілі, ніж визначені благодійниками (надавачами таких ендавментів) та зазначені у ст. 9 Закону № 5073.

Дотримання цих вимог дозволить БО залишатися благодійною, а отже, і неприбутковою організацією. А недотримання потягне за собою наслідки втрати такого статусу та нарахування відповідних податків.

Ризикові/неризикові операції для неприбутківців: як зберегти статус

Потрапити до лав неприбуткових організацій, а саме до Реєстру неприбуткових – це пів справи. Адже потрібно ще зберегти цей статус, тобто не втратити пільгове звання «неплатник податку на прибуток». Проаналізуємо, які ж операції можуть загрожувати виключенням з Реєстру.

Збереження неприбуткового статусу

ПК висуває до неприбуткових організацій, які вже є в Реєстрі, лише одну умову для збереження їхнього статусу як неплатників податку на прибуток.

Цю умову прописано в пп. 133.4.2 ПК: неприбуткова організація має використовувати доходи (прибутки) виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

Доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

Тобто для неприбуткової організації не так важливо, звідки отримано доходи, як те, на що вони витрачаються.

І як тільки активи будуть витрачені не за цільовим призначенням, не на статутні цілі, не для забезпечення мети, завдань діяльності такої організації, нависає загроза виключення з Реєстру неприбуткових організацій (далі – Реєстр) та, відповідно, ролі платника податку на прибуток на загальних підставах (пп. 133.4.3, пп. 133.4.4 ПК).

Тому так важливо стежити, на які цілі витрачаються кошти, активи, яка діяльність може загрожувати втратою статусу. Свої підходи мають і контролери щодо низки операцій неприбутківців. Тож через призму роз'яснень контролерів розглянемо операції на предмет їх ризиковості.

Неризикові операції

Неприбутковим організаціям можна здійснювати будь-яку діяльність, не заборонену профільними нормативними актами та статутними документами.

Якщо неприбутківець здійснить операцію, заборонену законом, який регулює його діяльність, чи статутом, то це буде рівнозначним втраті статусу неплатника податку на прибуток (іншими словами – виключення з Реєстру) (ІПК від 20.05.19 р. № 2245/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Якщо операції, наведені далі в таблиці 1, неприбуткової організації дозволяє її ключовий закон і статутні документи, то ризику для неприбуткового статусу вони не несуть.

Важливо: навіть підприємницьку діяльність, якщо її метою є забезпечення статутних цілей (а не розподіл прибутку), не заборонено для неприбутківців. Підтвердження цьому – ст. 86 Цивільного кодексу:

«Непідприємницькі товариства (сільськогосподарські кооперативи та сільськогосподарські кооперативні об'єднання, що діють без мети одержання прибутку, інші кооперативи, крім виробничих, об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Важливо, щоб здійснення підприємницької діяльності було передбачено статутом і не заборонено профільним законодавством»

Проте слід бути уважними, адже не всі неприбуткові організації є непідприємницькими товариствами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211).

Тому вкотре наголосимо: важливо, щоб така діяльність була дозволена профільним законодавством, яке регулює діяльність саме цієї неприбуткової організації, та прописана у статутних документах.

Звертають увагу на дозволеність за профільним «неприбутковим» законодавством та «статутність» такої діяльності і податківці:

– «установа чи організація, яка отримала статус неприбуткової організації, має право здійснювати діяльність, передбачену законом, згідно з яким вона створена, та отримувати доходи у межах такої діяльності, за умови що ці доходи будуть використані виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. Будь-які операції неприбуткової організації підлягають оформленню первинними документами відповідно до вимог Закону № 996» (ІПК ДФСУ від 01.03.18 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК);

– у разі отримання доходів (прибутків) неприбутковою громадською організацією в межах своєї статутної діяльності та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників), така організація не позбавляється статусу неприбуткової (лист ДФС від 09.10.17 р. № 2178/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Таблиця 1. Дозволені (безризикові операції)

Діяльність, операції	Позиція контролюючих органів	Джерело
Підприємницька діяльність*	Положення ПК не обмежують можливість здійснення громадськими об’єднаннями, які є неприбутковими організаціями для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств, підприємницької діяльності для досягнення мети, заради якої вони були створені, а саме виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.	Лист Мінфіну від 06.02.19 р. № 11210-09-5/3214 стосовно можливості здійснення громадськими об’єднаннями підприємницької діяльності. Схожий висновок – у листі ДФС від 09.10.17 р. № 2178/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Інвестиція у створення іншого товариства	Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети отримання прибутку, яка сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону № 5073). Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону № 5073 благодійні організації мають право створювати відокремлені підрозділи, бути засновником та учасником інших благодійних організацій, а також спілок, асоціацій, інших добровільних об’єднань, здійснювати спільну благодійну діяльність, а також мати інші права згідно із законом	Лист ДФСУ від 19.09.16 р. № 20300/6/99-99-15-02-02-15 щодо створення благодійним фондом комерційного товариства
Отримання дивідендів	Вступ спілки споживчих товариств, яка має статус неприбуткової організації, як засновника або учасника до господарського товариства та отримання дивідендів від такого товариства не є підставо для виключення спілки споживчих товариств з Реєстру у разі отримання доходів у межах статутної діяльності і їх використання такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами	ІПК ДФС від 15.08.19 р. № 3807/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації в разі вступу як засновника або учасника до господарського товариства
Надання в оренду	У разі отримання доходів (прибутків), зокрема у вигляді орендних платежів, внаслідок здавання в оренду власних приміщень неприбутковою релігійною організацією в межах своєї статутної діяльності та використання їх на фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами без розподілу таких доходів (прибутків) серед засновників (учасників), така організація не позбавляється статусу неприбуткової	ІПК від 19.10.18 р. № 4493/П/99-99-15-02-02-14/ІПК щодо оподаткування доходів, отриманих релігійною організацією в якості неприбуткової. Подібний висновок озвучено: – у листі ГУ ДФС у Харківській обл. від 12.02.16 р. № 827/10/20-40-15-03-14; – ІПК ДФСУ від 21.05. 18 р. № 2238/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, від 20.04.2018 р. № 1797/ІПК/05-99-12-03-16, від 07.03.2018 р. № 912/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Продаж майна	Утворена згідно із законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та внесена до Реєстру неприбуткова організація не нараховує та не сплачує у встановленому порядку податок на прибуток з доходів, отриманих нею в межах статутної діяльності від виконання робіт, надання послуг, продажу товарів або основних засобів тощо за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ, та не здійснюється розподіл доходів (прибутків) серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб	ЗІР 102.04 Аналогічний висновок – у листі ДФСУ від 13.04.17 р. № 7896/6/99-99-15-02-02-15, новині ГУ ДПС у Запорізькій області від 15.10.20 р.
Надання платних послуг	Внесені до Реєстру неприбуткові організації не сплачують податок на прибуток з будь-яких доходів (у тому числі від надання платних послуг в рамках своєї статутної діяльності), отриманих від господарської діяльності, за умови, що такі доходи (прибутки) використовуються такою неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами	ІПК ДФСУ від 01.03.18 р. № 826/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо оподаткування доходів, отриманих від надання послуг неприбутковими організаціями
Господарська діяльність (зокрема з продажу сувенірної продукції)	Благодійні організації мають право здійснювати господарську діяльність без мети одержання прибутку, що сприяє досягненню їх статутних цілей (частина четверта ст. 16 Закону N 5073). Це відповідає визначенню благодійної діяльності, під якою відповідно до п. 2 частини першої ст. 1 Закону N 5073 слід розуміти добровільну особисту та/або майнову допомогу для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара. Отже, благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, розповсюджувати рекламну (сувенірну) продукцію) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей. Благодійна організація може здійснювати господарську діяльність (зокрема, проводити інші заходи, які відносяться до статутної діяльності) лише на некомерційній основі (без мети одержання прибутку) для досягнення статутних цілей.	ІПК ДФСУ від 16.07.19 р. № 3294/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо здійснення господарської діяльності шляхом реалізації рекламної (сувенірної) продукції благодійним фондом, включеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій. ІПК ДФСУ від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК щодо здійснення господарської діяльності благодійною організацією
Отримання доходу від розробки програмної продукції	Державна установа, внесена до Реєстру неприбуткових установ та організацій, не втрачає статус неприбуткової організації у разі, якщо надходження від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів використовується виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами	ІПК ДФСУ від 01.10.18 р. № 4261/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо оподаткування доходів державної установи в статусі неприбуткової від виконання договорів з розробки програмного забезпечення для офіційних державних інформаційних ресурсів
Отримання відсотків від розміщення коштів у банку на депозиті	Якщо кошти, отримані неприбутковою організацією як відсотки від розміщення вільних коштів на банківському депозиті, буде використано для здійснення своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших, пов’язаних з ними осіб, то таке використання не є порушенням вимог пп. 133.4.2	Лист ДФСУ від 23.08.17 р. № 1732/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо правомірності розміщення неприбутковою організацією вільних коштів на депозитному рахунку в банку. Подібні роз’яснення в: – ІПК ГУ ДФС у Волинській обл. від 01.03.18 р. № 827/ІПК/10/03-20-12-04-08; – листі ДФСУ від 19.10.15 р. № 21971/6/99-99-19-02-02-15; – ІПК ДПСУ від 07.02.19 р. №432/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Отримання поворотної фінансової допомоги	Отримання ОСББ поворотної фінансової допомоги від фізичної особи – члена об’єднання не є підставою для виключення такого ОСББ з Реєстру неприбуткових установ та організацій. При цьому отримані кошти мають використовуватись за цільовим призначенням для реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами зазначеної неприбуткової організації, у тому числі для сплати судових витрат при зверненні до суду з метою стягнення зі співвласників багатоквартирного будинку боргу за надані житлово-комунальні послуги, якщо це передбачено статутом ОСББ Отримання обслуговуючим кооперативом, внесеним до Реєстру, коштів у вигляді благодійних внесків та поворотної фінансової допомоги не є підставою для втрати статусу неприбуткової організації, за умови, що отримані кошти використовуються неприбутковою організацією виключно для фінансування видатків на її утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, як це передбачено пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, та не здійснюється розподіл доходів серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.	ІПК ДФСУ від 27.02.19 р. № 781/6/99-99-15-02-02-15/ІПК щодо відповідності вимогам для перебування у статусі неприбуткової організації в разі отримання об’єднанням співвласників багатоквартирного будинку (далі – ОСББ) поворотної фінансової допомоги та її використання. ІПК ДПСУ від 11.08.20 р. № 3306/ІПК/99-00-05-05-02-06 щодо оподаткування неприбуткових організацій
Отримання кредиту	Не підлягають оподаткуванню суми кредиту або безповоротної фінансової допомоги, отримані неприбутковою бюджетною установою, за умови що кошторис такої неприбуткової бюджетної установи передбачає зазначені доходи	Роз’яснення ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві
Курсові різниці	Дохід неприбуткової організації, отриманий у вигляді позитивного значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти, отриманої в якості доходу від статутної діяльності, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток.	Лист ДФС від 07.09.15 р. №19062/6/99-99-19-02-02-15 щодо оподаткування позитивних курсових різниць у благодійної організації. Лист ДФС від 18.02.16 р. № 3624/6/99-99-19-02-02-15. Лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.04.16 р. № 9374/10/26-15-12-05-11
* Щодо можливості здійснення підприємницької діяльності громадськими організаціями – детально в матеріалі «Пасивні доходи громадських організацій і податки». Та зауважимо: якщо громадське об’єднання здійснює діяльність на комерційній основі і отримує прибуток, то така діяльність класифікується як підприємництво (ст. 42 Господарського кодексу, далі – ГК) і не відповідає сутності поняття некомерційної діяльності неприбуткових установ. Отже, якщо господарська діяльність юридичної особи, зареєстрованої як суб’єкт некомерційного господарювання, набуває характеру підприємницької діяльності, до неї застосовуються положення ГК та інших законів, якими регулюється підприємництво. Отже, якщо господарське об’єднання зі статусом юридичної особи здійснює комерційну діяльність, то воно повинне здійснити перереєстрацію в Єдиному державному реєстрі з подальшим його виключенням з Реєстру неприбуткових установ та організацій (лист ДФС від 20.07.17 р. № 1286/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Суть спрощення	Юрособи, які можуть скористатися спрощенням	Підстава	Примітка
Спрощений план рахунків	Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариства, підприємства-платники єдиного податку третьої групи, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності – за умови, що використовують форми фінзвітності з НП(С)БО 25	П. 2 наказу Мінфінувід 19.04.01 р. № 186	Це право застосовувати спрощений План*. Вибір прописують у наказі про облікову політику. Окремим додатком можна затвердити робочий план рахунків – з субрахунками n-ного порядку для аналітичного обліку
Фінзвітність за ф. № 1-мс та № 2-мс	Мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (єдинники третьої групи); непідприємницькі товариства	Пп. 2 п. 2 НП(С)БО 25	Податківці наполягають, що форми № 1-мс та № 2мс мають право застосовувати неприбуткові організації, які є мікропідприємствами, тобто залежно від розміру (ЗІР, категорія 102.20.02). До речі, такі підприємства мають право використовувати загальні форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1)
Фінзвітність за ф. № 1-м та № 2-м	Малі підприємства (крім єдинників третьої групи); представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності	Пп. 1 п. 2 НП(С)БО 25	Податківці наполягають, що форми № 1-м та № 2м мають право застосовувати неприбуткові організації, які є малими підприємствами, тобто залежно від розміру (ЗІР, категорія 102.20.02). До речі, такі підприємства мають право використовувати загальні форми з НП(С)БО 1 (п. 2 розд. ІІ НП(С)БО 1)
1. Облік необоротних активів лише за первісною вартістю без урахування зменшення корисності та переоцінки до справедливої вартості. 2. Не створювати забезпечення наступних витрат і платежів (на виплату наступних відпусток працівникам, виконання гарантійних зобов’язань тощо), а визнають відповідні витрати в періоді їх фактичного понесення. 3. Поточну дебіторську заборгованість включати до підсумку балансу за її фактичною сумою (тобто не створювати резерву сумнівних боргів)	Ті, хто використовує форми № 1-мс та № 2-мс. А це мікропідприємства; підприємства, які ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат відповідно до податкового законодавства (єдинники третьої групи); непідприємницькі товариства	П. 7 НП(С)БО 25	Це право не створювати резерв відпусток та резерв сумнівних боргів. Та воно стосується непідприємницьких товариств. Але, зважаючи на позицію податквців щодо використання форм № 1-мс та № 2-мс саме мікропідприємствами, очевидно й ці послаблення можуть застосувати лише неприбутківці-мікро
Не капіталізувати фінансові витрати у разі створення кваліфікаційного активу	Мікропідприємства, малі підприємства, непідприємницькі товариствами, платники єдиного податку третьої групи, представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності	П. 4 НП(С)БО 31	Тут не право, а імперативна норма. Проценти потрапляють до витрат періоду і не капіталізуються мікро, малими підприємствами, непідприємницькими товариствами, платниками єдиного податку третьої групи. Тобто капіталізація може загрожувати лише середнім та великим підприємствам
* Рахунки класу 9 застосовують усі юрособи. Тож від них відмовитися не можна (абз. шостий р. І Загальні положення Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, далі – Інструкція № 291). А ось рахунки класу 8 – за бажанням.

Дохід від цільового фінансування	Отримане цільове фінансування визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов’язані з виконанням умов цільового фінансування (п. 17 НП(С)БО 15). Цільове фінансування капітальних інвестицій визнають доходом протягом періоду корисного використання відповідних об’єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно до суми нарахованої амортизації цих об’єктів (п. 18 НП(С)БО 15). Цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов його витрачання на виконання в майбутньому певних заходів відображають у доході одночасно з визнанням дебіторської заборгованості (п. 19 НП(С)БО 15)
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів)	Дохід від реалізації визнають у разі наявності всіх наведених нижче умов (п. 8 НП(С)БО 15): – покупцеві передано ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); – підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); – сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; – є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов’язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені
Дохід від надання послуг (виконання робіт)	З огляду на ступінь завершеності операції з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовірно оцінений результат цієї операції (п.п. 10 – 14 НП(С)БО 15). Якщо дохід (виручка) від надання послуг не може бути достовірно визначений, то він відображається в бухгалтерському обліку в розмірі визначених витрат, що підлягають відшкодуванню (п. 13 НП(С)БО 15)
Проценти	Визнаються в тому звітному періоді, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування відповідними активами з урахуванням економічного змісту відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15)
Роялті	За принципом нарахування згідно з економічним змістом відповідної угоди (п. 20 НП(С)БО 15)

№ з/п	Зміст господарської операції	Бухгалтерський облік		Сума, грн
№ з/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт	Сума, грн
1	Отримано цільове фінансування для придбання основних засобів	311	48	24 000
2	Придбано ноутбук – об’єкт основних засобів	152	631	24 000
3	Відображено витрачання коштів цільового фінансування	48	69	24 000
4	Введено ноутбук в експлуатацію	104	152	24 000
5	Нараховано амортизацію в наступному місяці після введення об’єкта в експлуатацію: 24 000 грн : 4 роки : 12 місяців = 500 грн	92	131	500
6	Відображено дохід від цільового фінансування Пропорція цільового фінансування до первісної вартості: 24 000 грн : 24 000 грн = 1 Сума доходу, пропорційна сумі амортизації: 500 грн х 1 = 500 грн	69	745	500
7	Списано на фінрезультат звітного періоду: - витрати - доходи	79 745	92 79	500 500

Собівартість продукції, послуг, робіт, товарів	Витрати відображають одночасно з визнанням доходу від їх продажу (п. 7 НП(С)БО 16)
Адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, інші витрати	Такі витрати визнають у звітному періоді, в якому вони здійснені (п. 7 НП(С)БО 16). Під здійсненими, як правило, розуміють факт нарахування. У такому разі, якщо йдеться про витрати, нараховані за декілька періодів, відображають їх частинами з розбивкою на періоди, на які вони припадають (наприклад, витрати на оренду, передплату періодичних видань, витрати на страхування, проценти тощо)
Амортизація. Витрати, понесені на період, що охоплює декілька звітних періодів (витрати майбутніх періодів)	Якщо актив забезпечує одержання економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами (п. 8 НП(С)БО 16). Витрати майбутніх періодів відображаються на прямолінійній основі – щомісяця, щокварталу в періодах, до яких вони належать
Собівартість продукції, послуг, робіт, товарів	Витрати відображають одночасно з визнанням доходу від їх продажу (п. 7 НП(С)БО 16)

Види підприємств/ критерії	Мікропідприємства	Малі підприємства	Середні підприємства	Великі підприємства
Балансова вартість активів (рядок 1300 Балансу) – в євро	До 350 тис. євро	Від 350 тис. євро до 4 млн євро	Від 4 млн євро до 20 млн євро	Понад 20 млн євро
– у грн за 2020 р.	До 10 775 748,53 грн	Від 10 775 748,53 грн до 123 151 411,83 грн	Від 123 151 411,83 грн до 615 757 059,17 грн	Понад 615 757 059,17 грн
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 2000 Звіту про фінансові результати) – в євро	До 700 тис. євро	Від 700 тис. євро до 8 млн євро	Від 8 млн євро до 40 млн євро	Понад 40 млн євро
– в грн за 2020 р.	До 21 551 497,07 грн	Від 21 551 497,07 грн до 246 302 823,67 грн	Від 246302823,67 грн до 1 231 514 118,35 грн	Понад 1 231 514 118,35 грн
Середня кількість працівників (поле «Середня кількість працівників» заголовної частини фінзвітності)	До 10 осіб	Від 10 до 50 осіб	Від 50 до 250 осіб	Понад 250 осіб

Вид неприбуткової установи залежно від розміру	Форми фінзвітності
Мікропідприємства	Фінансова звітність мікропідприємства: – Баланс (ф. № 1-мс); – Звіт про фінансові результати (ф. № 2 -мс)
Малі підприємства	Фінансова звітність малого підприємства: – Баланс (ф. № 1-м); – Звіт про фінансові результати (ф. № 2-м)
Середні та великі підприємства (не бюджетники, не суб’єкти держсектору)	Баланс (Звіт про фінансовий стан) (ф. № 1); Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) (ф. № 2); Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3); Звіт про власний капітал (ф. № 4); Примітки до річної фінансової звітності (ф. № 5)*
* Непідприємницькі товариства не складають Примітки до фінзвітності (п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302), як і не формують фінзвітність за сегментами (п. 2 НП(С)БО 29 «Фінансова звітність за сегментами»)

Куди подавати	Фінзвітність	Строк
Орган статистики	Річна фінзвітність	Не пізніше 28 лютого року, що настає за звітним (п. 5 Порядку № 419)
Орган статистики	Проміжна фінзвітність (за 1 кв., півріччя, три квартали)	Не пізніше 25-го числа місяця, що настає за звітним кварталом (п. 5 Порядку № 419)
Якщо гранична дата припадає на неробочий день, строк переноситься на наступний робочий (п. 10 Порядку № 419). Мікропідприємства та непідприємницькі товариства до органу статистики подають лише річну фінзвітність у складі балансу та звіту про фінрезультати (поквартально не зобов’язані)
Податковий орган	Річна фінзвітність разом зі Звітом про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації	Не пізніше 60 днів після закінчення звітного року (п. 46.2, п. 49.18.3 ПК)
Податковий орган	У разі порушення умов неприбутковості з п. 133.4 ПК разом з декларацією з податку на прибуток подається і фінзвітність	У разі порушення умов неприбутковості протягом 20 днів за місяцем порушення треба подати Звіт разом з фінзвітністю, а далі щокварталу до кінця року – декларацію з податку на прибуток разом з фінзвітністю – строк як для квартальної декларації, тобто 40 днів за звітним кварталом (пп. 133.4.3, пп. 49.18.2, п. 46.2 ПК)
Якщо гранична дата припадає на вихідний чи святковий – подання переноситься на наступний робочий день(п. 49.20 ПК). Якщо Звіт про використання доходів (прибутків) до податкового органу подаєте в електронному вигляді, то й фінзвітність – також (п. 49.4 ПК).

Категорія підприємства/установи	Строк оприлюднення
Підприємства, що становлять суспільний інтерес* (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів). Публічні акціонерні товариства. Суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку. Суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях	До 30 квітня року, що настає за звітним
Головні розпорядники бюджетних коштів
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів. Середні підприємства**	Не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом
Інші фінансові установи, що належать до мікро– і малих підприємств
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів
* Підприємства, що становлять суспільний інтерес, – підприємства – емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на регульованому ринку капіталу або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств) та підприємства, які відповідно до цього Закону належать до великих підприємств (ст. 1 Закону № 996). ** Детально про класифікацію підприємств за розмірами ми розповідали в матеріалах: – Класифікація підприємств за розмірами: визначення групи та її зміна – Від мікро до великого: вибираємо категорію підприємства – Як підприємству визначити категорію, до якої воно належить (мікро-, мале, середнє, велике)

Вид відповідальності	За перше порушення	За аналогічне порушення, учинене вдруге впродовж року
Адміністративна відповідальність	За порушення порядку оприлюднення фінансової звітності або консолідованої фінансової звітності ст. 163¹⁶ КпАП
	Від 17 000 грн до 34 000 грн	Від 34 000 грн до 51 000 грн
	За ненадання аудиторського висновку, якщо це передбачено законодавством ст. 163¹ КпАП
	Від 85 грн до 170 грн	Від 170 грн до 255 грн

Відповідальність за неподання / несвоєчасне подання декларації	Розмір штрафу
Адміністративна відповідальність – штраф для посадових осіб (ст. 163¹ КУпАП)	Від 85 до 170 грн
	Повторне порушення протягом року — від 170 до 255 грн
Фінансова відповідальність – штраф для підприємства (п. 120.1 ПК)	340 грн
	Повторне порушення протягом року — 1 020 грн

Наявність додатків⁴	ГД⁵	ВП	ФЗ⁶
Наявність додатків⁴

Наявність поданих до Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації додатків – форм фінансової звітності⁶	Баланс (Звіт про фінансовий стан)	Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)	Звіт про рух грошових коштів	Звіт про власний капітал	Примітки до річної фінансової звітності	Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва		Спрощений фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва		Звіт про результати фінансової діяльності⁷
						Баланс	Звіт про фінансові результати	Баланс	Звіт про фінансові результати

Згідно із Законом № 996, НП(С)БО 25, Порядком № 419 – для непідприємницьких товариств	На думку податківців (ЗІР, категорія 102.20.02)
Фінансова звітність мікропідприємства – № 1-мс, № 2-мс За бажання (тобто право, а не обов’язок) – повний комплект з НП(С)БО 25. У такому разі цей вибір закріплюється в наказі про облікову політику	Залежно від розміру: – мікропідприємства – № 1-мс та № 2-мс; – малі підприємства – № 1-м та № 2-м; – великі та середні – річна звітність у повному комплекті: № 1, № 2, № 3, № 4, № 5*
Держсектор: річна звітність ф. № 1-дс, ф. № 2-дс, ф. № 3-дс, ф. № 4-дс, ф. № 5-дс
* Непідприємницькі товариства не використовують форму № 5. Це чітко звучить у п. 7 наказу Мінфіну від 29.11.2000 р. № 302 «Про Примітки до річної фінансової звітності».

№ з/п	Ризикова операція щодо виключення з Реєстру та нецільових витрат	Роз’яснення податківців
1	Виплата неоподатковуваної матдопомоги засновникам, учасникам неприбуткової організації (матдопомога разового характеру, що надається окремим працівникам за сімейними обставинами, на оплату лікування тощо), яка не входить до фонду оплати праці. Якщо матдопомога входить до фонду оплати праці – операція не є ризиковою	ІПК ДФСУ від 15.12.17 р. № 3018/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, ІПК ДФСУ від 19.06.18 р. № 2727/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
2	Спрямування КНП частини орендної плати до місцевого бюджету. Якщо за договором орендар напряму перераховує в місцевий бюджет частину орендної плати, то операція не є ризиковою (Узагальнююча консультація від 19.01.21 р. № 23)	Лист Мінфіну від 20.07.20 р. № 11210-09-10/21871
3	Адмінвитрати благодійної організації перевищують 20 % доходу за звітний поточний рік	ІПК від 19.03.19 р. № 1113/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, лист ГУ ДФС в м. Києві від 29.03.16 р. № 2627/Ж/26-15-12-05-11, лист ГУ ДФС в м. Києві від 18.12.15 р. № 19235/10/26-15-15-03-11
4	ОСББ обслуговує територію, що прилягає до іншого будинку, який не входить в ОСББ	ІПК ДФСУ від 07.12.18 № 5141/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
5	Некошторисні трати (витрати, які не передбачені кошторисом) (рішення Господарського суду м. Києва від 22.09.17 р. у справі №910/11079/17). Вихід: постфактум затвердити зміни до кошторису або затвердити на загальних зборах витрати, які понесено уже, як такі, що пов’язані з метою і ціллю створення неприбуткової організації	Податківці полюбляють говорити, що витрати, не прописані в кошторисі, не є статутними. Бо типово в статуті зазначається, що витрати здійснюються на основі кошторису
6	Роялті	ІПК ДФС від 24.07.17 р. № 1321/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

№ з/п	Вид помилки	Пояснення
1	2	3
1	Помилки, які не призвели до визначення податкових зобов’язань
	Це помилки в показниках частини І Звіту, зокрема: – пов’язані з неправильним відображенням операцій у бухобліку (звітності); – пов’язані з некоректним рознесенням правильних сум по рядках частини І Звіту; – допущені при заповненні додатка ГД	Доходи та витрати, відображувані у Звіті, формуються за правилами бухобліку – у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів. Водночас показники Звіту заповнюються з урахуванням особливостей діяльності неприбуткової організації відповідно до закону, що регулює її сферу діяльності (ЗІР, категорія 102.04). Порядок виправлення бухгалтерських помилок установлено п. 4, 5 П(С)БО 6. Фінансова звітність (додаток ФЗ) є невід’ємною частиною Звіту (п. 46.2 ПК). Це означає, що якщо помилка торкнулася показників фінзвітності, то показники додатка ФЗ повинні бути відкориговані в загальному порядку, тобто неправильні показники потрібно замінити на правильні
2	Помилки, які призвели до появи (зміни) податкових зобов’язань
	Це помилки в показниках частини ІІ Звіту. Вони пов’язані з використанням доходів організації на цілі, не передбачені статутом	Якщо помилки призвели до недоплати з податку на прибуток* (тобто порушено умови перебування неприбуткової організації в Реєстрі), то організації слід подати Звіт із відповідними виправленнями (УР), а також декларацію з податку на прибуток за формою, затвердженою Наказом № 897 (далі – декларація). Крім того, необхідно перерахувати до бюджету суму недоплати, штрафних санкцій і, за необхідності, пені
* Якщо помилка була виявлена заднім числом. При цьому залежно від кількості коригованих періодів доведеться подати одну або декілька декларацій

Внесок	ПДВ-наслідки	Роз’яснення
Членські внески учасників кооперації	Не об’єкт оподаткування ПДВ «Членські внески від підприємств – учасників корпорації, які отримує корпорація у вигляді грошових коштів, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг»	Лист ДПСУ від 13.02.13 р. № 2231/6/23-50.01-14
Членські внески бізнес-асоціації	Не об’єкт оподаткування ПДВ «Перераховані підприємствами – учасниками бізнес-асоціацій членські внески таким бізнес-асоціаціям у формі грошових коштів не є оплатою вартості товарів/послуг, та податкових наслідків з ПДВ при здійсненні такого перерахування членських внесків не виникає»	ІПК ДФСУ від 01.08.19 р. № 3610/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Внески на утримання і ремонт приміщень та іншого майна ОСББ*	Не об’єкт оподаткування ПДВ «Внески, що надходять у вигляді грошових коштів на банківський рахунок об’єднання від власників приміщень на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності об’єднання, не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ, оскільки вони не є оплатою операцій з постачання товарів чи послуг»	ІПК ДПСУ від 05.12.19 р. № 1731/6/99-00-07-03-02-15/ІПК Лист ГУ ДФС у м. Києві від 01.11.2016 № 7074/К/26-15-12-05-11 Лист Мінфіну від 05.07.12 р. № 31-08310-3-8/4538 Лист ДПСУ від 22.06.12 р. № 8958/5/15-2116 Ухвала Львівського апеляційного адмінсуду від 27.01.15 р. у справі № 121106/11/9104)
Внески членів гаражного кооперативу*	Не об’єкт оподаткування ПДВ «грошові кошти, визначені відповідачем як такі, що отримані позивачем в якості оплати за поставку послуг членам кооперативу, пов’язаних з експлуатацією та будівництвом індивідуальних автомобільних гаражів (боксів), є пайовими та членськими внесками членів кооперативу, тобто є виконанням обов’язку членів кооперативу щодо сплати визначених статутом кооперативу внесків. При цьому ніяких договорів між членами кооперативу та кооперативом про надання послуг (виконання робіт) на суму сплачених внесків не укладалося, акти приймання-передачі не підписувалися, а послуги фактично не надавалися <…> У зв’язку із встановленням безпідставного віднесення до складу оподатковуваних сум сплачених членами кооперативу в якості пайових та членських внесків, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення»	Ухвала ВАСУ від 16.09.15 р. у справі К/800/58954/13
Пайові внески членів житлово-будівельного кооперативу*	Не об’єкт оподаткування ПДВ «Операція з внесення пайових внесків членами платника на рахунок такого кооперативу не є об’єктом оподаткування ПДВ» (за пп. 196.1.1 ПК)	ІПК ДФСУ від 05.02.18 р. № 458/6/99-99-15-03-02-15/ІПК Постанова Сьомого апеляційного адмінсуду від 26.05.20 р. у справі № 120/1990/19-а
* Трапляється, що податківці на місцях бачать у таких внесках компенсаційний характер, тобто розглядають як компенсацію вартості послуг, які організація надає своїм членам. Про це свідчить, зокрема, і судова практика.

НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ: реєстрація, облік, звіт неприбутківця, ПДВ

Зміст спецпроєкту«Неприбуткові організації»

* Якщо помилка була виявлена заднім числом. При цьому залежно від кількості коригованих періодів доведеться подати одну або декілька декларацій

НЕПРИБУТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ:

реєстрація, облік, звіт неприбутківця, ПДВ

Зміст спецпроєкту
«Неприбуткові організації»