Успішна посівна кампанія – міцний фундамент для забезпечення продовольчої безпеки та формування експортного потенціалу нашої держави. Щоб отримати високі врожаї, необхідна скоординована і злагоджена робота всіх учасників аграрного ринку. Про це йшлося під час регіональної наради, яка відбулася на Київщині (смт Чабани) під головуванням першого заступника міністра аграрної політики та продовольства Ярослава Краснопольського.
Краснопольский Ярослав Васильович – народився 16 березня 1961 року у м. Рівне. У 1984 році закінчив Українську сільськогосподарську академію у м. Київ (зооінженер). Працював зоотехніком-селекціонером у колгоспі «Зоря комунізму», директором комбінату побутових послуг в агрофірмі «Зоря комунізму» (Рівненська область). У 1993 - 1996 роках – перший заступник генерального директора виробничо-фінансової компанії «Райз» (м. Рівне). У 2000 - 2005 роках – генеральний директор дочірнього підприємства «Райз-Агросервіс» (м. Київ). У 2007 – бізнес-консультант, директор по маркетингу товариства з обмеженою відповідальністю, «Вітера Україна» (м. Київ). Із січня-2015 – перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України.
Нагороджений почесної грамотою Кабінету Міністрів України. Одружений, має сина та дві доньки.
– Ярославе Васильовичу, останнім часом про Україну говорять як про забуту житницю Європи. З огляду на це сьогодні перед нами постає хвилююче питання: у цьому році ми будемо з хлібом?
– Я впевнений, що ми виконаємо ключове завдання – забезпечимо Україну хлібом. Мінагрополітики вже розглянуло практично всі проблемні питання, щоб успішно завершити посів ранніх зернових та перейти до посіву інших культур. Загалом наші регіони забезпечені всіма необхідними компонентами – насінням, паливом та засобами захисту рослин. Є позитивні тенденції щодо забезпечення мінеральними добривами. Так, наприклад, вартість азотних добрив знизилася майже на одну тисячу грн. Дизельним пальним та бензином аграрії забезпечені на рівні 85% та 84% відповідно. Легше тим господарствам, що мали свій резервний запас палива. Інші, на жаль, змушені працювати «з коліс». Дана ситуація знаходиться на постійному контролі з боку Мінагрополітики. Про це засвідчили доповіді регіональних директорів департаментів агропромислового розвитку, яких ми заслуховували під час виїзної наради у Чабанах.
– Сьогодні представники агробізнесу змушені працювати у доволі складних економічних умовах. Так, за підрахунками науковців Інституту аграрної економіки, прямі затрати на проведення весняно-польових робіт повинні були скласти 31 млрд грн., згідно технологій за цінами 2014 року. Проте внаслідок подорожчання паливно-мастильних матеріалів та добрив затрати сільгоспвиробників збільшилися майже на 60 відсотків, тобто зросли до 50 млрд грн...
– Нам також про це відомо. Адже ми вже провели чотири кущові наради в різних регіонах України: на південному, західному, східному та центральному. Так, дійсно виникають проблеми, пов’язані з матеріально-технічним забезпеченням, оскільки дається взнаки брак коштів у аграріїв…
– Скільки грошей не вистачає для проведення весняно-польових робіт на сьогоднішній день?
– Близько 16 мільярдів гривень.
– Чим викликаний такий великий дефіцит коштів?
– Насамперед, це викликано зростанням долара, до якого «прив’язані» імпортні товари. Так сталось, що в аграрній сфері близько 75 відсотків складових собівартості культур – імпортні.
Під час весняної кампанїі- 2015 (станом на квітень) посів ярих зернових та зернобобових культур проведений на площі 2,2 млн га (третина від усієї посівної площі), з них посіяно ранніх зернових культур на площі 2,0 млн га. У тому числі: пшениці – 134 тис. га, ячменю – 1,5 млн, вівса – 202 тис., гороху – 166 тис. Посів кукурудзи проведено на площі 215 тис. га, цукрових буряків – 185 тис., а соняшнику – 661 тис.Озимі на зерно підживлені на площі 7,1 млн га, озимий ріпак – на площі 741 тис.
– Зважаючи на непросту ситуацію в країні, відразу ж напрошується питання: як надати фінансову допомогу аграріям?
– Є два шляхи вирішення цієї проблеми. Перший – матеріально-технічне забезпечення товарним кредитуванням з боку дистриб’юторів і виробників насіння та засобів захисту рослин. Ми намагаємося сприяти цьому процесу. Так, уже ухвалено цілу низки нормативно-правових актів, які полегшують діяльність наших дистриб’юторів. Другий шлях – отримання коштів через банківські кредити.
– Та хіба ж Ви не знаєте про грабіжницькі ставки з боку банків-кредиторів?
– Сьогодні ця ставка сьогодні складає майже 30 відсотків від кредитної суми. До речі, навіть на Заході кажуть, що при таких високих відсотках відкривати свій бізнес ніхто не ризикує.
– А що Ви можете сказати про допомогу з боку рідної держави?
– На державному рівні передбачена відповідна фінансова допомога: на підтримку аграріїв у держбюджеті-2015 закладено 300 мільйонів гривень…
– На жаль, це дуже мало, зважаючи на 16-мільярдний дефіцит «аграрних» коштів...
– Але ми все-таки сподіваємось, що державне фінансування зможе вплинути на зменшення відсоткової ставки. Тобто частина аграріїв отримає позики на кращих умовах.
– Як відомо, у цьому році стартувала податкова реформа. Які погляди Мінагрополітики щодо зменшення податкового тиску на агробізнес?
– Наше міністерство домоглося збереження пільгового оподаткування ПДВ у сфері рибальства, сільського та лісового господарства. Таким чином, для аграріїв заощаджено 16 млрд грн щороку. З цього приводу навіть були доволі серйозні дискусії з Міжнародним валютним фондом. Крім того, збережено єдиний податок (четверта групи платників податків). За прогнозами Мінагрополітики, найважчі часи і випробування очікуються в 2016 році. Адже сьогодні в аграріїв ще є певна акумуляція коштів завдяки податку на додану вартість. У подальшому потрібно серйозно замислитись над непростим питанням: яким чином (у разі відмови від пільгового оподаткування. – Ред.) ми зможемо надавати допомогу, наприклад, такій важливій галузі, як тваринницька? Навряд чи в наступному році вона витримає податкове навантаження на свій бізнес…
Розмову вів Валентин Ковальський