|
№ |
Найменування |
Пояснення та коментарі |
|
1 |
2 |
3 |
|
1 |
Збираємо |
Слід зібрати необхідну інформацію про контрагента: – дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців і громадських формувань (далі – ЄДР); – відомості про контрагента як платника податків, розміщені на сайті ДПС; – відомості про судові спори в ЄДРСР; – наявність ліцензій і дозвільних документів. За підсумками цього етапу можна зробити висновок, чи варто укладати договір із даним контрагентом. Також треба перевірити повноваження осіб, які підписують договір від імені контрагента. Докладніше про збирання та перевірку інформації про контрагента див. «Збираємо відомості про потенційного контрагента: поради юриста» |
|
2 |
З’ясовуємо, до якого виду договору відноситься договір, що укладається, і якими нормами регламентуються дані відносини |
Щоб правильно скласти договір, спочатку потрібно визначити, до якого виду він відноситься та якими нормами законодавства керуватися в даному випадку. Найчастіше сторони взагалі не вказують назву договору або наводять назву, з якої важко визначити вид договору (наприклад, «Договір про співпрацю»). Однак при цьому не важливо, як ви назвали договір, важлива суть операцій, передбачених цим договором (тут діє принцип превалювання сутності над формою). Також слід пам’ятати, що при складанні госпдоговорів потрібно дотримуватися не тільки відповідних норм ЦК і ГК, але й положення спеціальних нормативних актів, наприклад при укладанні договору оренди землі – Закону від 06.10.98 р. № 161-XIV (далі - Закон № 161), договору фінлізингу – Закону від 16.12.97 р. № 723/97-ВР (далі - Закон № 723) |
|
3 |
Визначаємо, |
Дотримання форми договору – один із найважливіших аспектів його дійсності. Договір може бути укладений в усній або письмовій формі. Різновидом письмової форми є електронна форма. У випадках, передбачених законодавством, договори підлягають нотаріальному посвідченню. Наслідки недотримання форми договору такі: – недотримання вимоги про нотаріальне посвідчення договору спричиняє його нікчемність (ст. 220 ЦК); – недотримання сторонами письмової форми договору не спричиняє його недійсність, крім випадків, коли такий наслідок прямо передбачено законом (ст. 218 ЦК). Докладніше про форму договору див. «У якій формі потрібно укладати госпдоговір» |
|
4 |
Перевіряємо |
Будь-який договір, незалежно від його виду, повинен містити істотні умови. Адже договір уважається укладеним із моменту узгодження сторонами його істотних умов (ч. 2 ст. 180 ГК). Такі умови договору наведено в ст. 638 ЦК і ст. 180 ГК. Так, у будь-якому госпдоговорі повинні бути зазначені предмет, ціна та строк дії. Крім цих норм, при складанні госпдоговору потрібно керуватися спеціальними нормами, що регламентують конкретні правовідносини. Цими нормами також можуть бути передбачені істотні умови договору даного виду. Наприклад: – для договору оренди землі вони встановлені ст. 15 Закону № 161; – договору лізингу – ст. 6 Закону № 723; – договору страхування – ст. 16 Закону від 07.03.96 р. № 85/96-ВР. А відсутність у договорі тієї або іншої істотної умови може стати причиною спору, що стосується дійсності такого договору. Якщо договір містить додатки, перевірте, щоб у них було обов’язково зазначено, до якого договору цей додаток, а в самому тексті договору було згадування про ці додатки із зазначенням, що вони є невід’ємною частиною договору |
|
5 |
Визначаємося зі строками дії договору та строками, передбаченими умовами договору |
Строк дії договору – одна з його істотних умов. Зверніть особливу увагу на цю умову: чи підходить вам запропонований строк? Якщо не підходить, краще змінити його на етапі складання договору. Адже у випадку підписання договору змінити його буде проблематично. Також пам’ятайте про строки виконання зобов’язань, що прописуються в договорі, зокрема, строки оплати, строки постачання і т. д. Зважте, наскільки реально для вас виконати зобов’язання у встановлений строк. Якщо сумніваєтеся, краще змініть його, і це допоможе вам уникнути фінансових втрат (наприклад, штрафів або пені, передбачених договором за порушення договірних зобов’язань) |
|
6 |
Вивчаємо умови договору, що стосуються забезпечувальних заходів |
Щоб убезпечити себе від невиконання умов договору контрагентом, сторони включають до нього різні забезпечувальні заходи. Так, ст. 546 ЦК передбачені: неустойка, порука, застава, завдаток, гарантія та утримання. Можна вибрати один або одночасно декілька забезпечувальних заходів. Умови про такі заходи можна включити до договору або укласти окремий договір (наприклад, договір застави), указавши на це в основному договорі. Докладніше про неустойку, заставу та поруку див. «Неустойка в договорі: штраф і пеня», «Застава як спосіб забезпечення виконання госпдоговору», «Договір поруки: правовий аспект» |
|
7 |
Аналізуємо умови про відповідальність сторін |
Щоб сторони ефективно виконували визначені договором зобов’язання, бажано включити до нього стимулюючі заходи – відповідальність за порушення порядку виконання договірного зобов’язання у вигляді штрафу або пені. Причому відповідальність можна передбачати не тільки відносно основних зобов’язань (наприклад, за договором постачання – за несвоєчасне постачання та несвоєчасну оплату товару), але й за порушення додаткових зобов’язань (наприклад, несвоєчасне складання акта або іншого документа, складання якого передбачено договором) |
|
8 |
Вивчаємо умови, що стосуються порядку та строків розрахунків |
Цю умову варто вивчати разом із фінансовою або бухгалтерською службою підприємства, оскільки в подальшому при здійсненні госпоперацій за цим договором потрібно врахувати всі особливості оподаткування, виписки податкових накладних, обмеження готівкових розрахунків та інші питання. Проаналізуйте ці умови на предмет реальності виконання їх вашим підприємством, щоб убезпечити себе від штрафних санкцій із боку контрагентів |
|
9 |
Перевіряємо договір на наявність у ньому умов про складання первинних та інших документів, що супроводжують операції за даним договором |
Виконання операцій за госпдоговором неминуче спричиняє необхідність складання різних документів, що супроводжують ці операції. Найчастіше такі документи оформляються у двосторонньому порядку, наприклад, акти приймання-передачі виконаних робіт або наданих послуг. Тому в договорі важливо чітко прописати порядок і строки їх оформлення, щоб у подальшому не виникало проблем і спірних моментів. Якщо договором передбачено отримання товарів уповноваженими особами покупця (договір постачання, договір купівлі-продажу), не забудьте включити до нього умову про порядок оформлення довіреності на отримання ТМЦ. Законодавством форму такої довіреності наразі не затверджено, вона складається в довільній формі за правилами, установленими ст. 244–249 ЦК. У договорі можна прописати, які саме реквізити повинна містити ця довіреність або навести форму такої довіреності в додатку до договору |