Контрагент фізособи-підприємця-єдинника не розрахувався за товар: чи можна відступити право вимоги?

Чи має право фізособа-підприємець-єдинник укладати договори відступлення права вимоги за зобов’язаннями (переведення боргу) щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг)?

Зауважимо, що згідно з п. 291.6 Податкового кодексу (далі – ПК) платники єдиного податку повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Відступлення права вимоги – це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації (пп. 14.1.255 ПК).

При відступленні права вимоги кредитор у зобов’язанні замінюється іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Правочин щодо заміни кредитора в зобов’язанні вчиняється в такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 512, 513 Цивільного кодексу).

Як бачимо, норми чинного законодавства не містять обмежень щодо укладання договору відступлення права вимоги за зобов’язаннями між будь-якими суб’єктами господарювання, у тому числі й фізособами-підприємцями-єдин­никами.

Отже, фізособа-підприємець-єдинник має право укладати договори відступлення права вимоги за зобов’язаннями (переведення боргу) щодо відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг). При цьому вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) включається до доходу такого єдинника.