Істотна умова

У чому полягає

1

2

Предмет договору

Предметом договору є домовленість між зберігачем і поклажодавцем про те, яка саме річ (майно) передається на зберігання.

На зберігання може передаватися як індивідуально визначене майно (наприклад, обладнання конкретної марки або моделі), так і майно, визначене родовими ознаками (наприклад, 10 т бензину).

У цьому пункті договору слід описати майно, передаване на зберігання, зазначивши ознаки, за якими це майно можна ідентифікувати. Наприклад, якщо на зберігання передається бензин, треба вказати його марку і кількість. А якщо річ має індивідуальні особливості, їх потрібно зазначити, щоб можна було відрізнити цю річ від інших схожих або аналогічних (наприклад, для обладнання зазначити марку, рік випуску)

Сторони договору

Сторонами договору зберігання можуть бути підприємства, підприємці, фізичні особи, усі вони можуть виступати як зберігачами, так і поклажодавцями.

Зберігач може мати статус професійного зберігача і надавати послуги зберігання за договорами складського зберігання. Професійним зберігачем за договором складського зберігання є підприємство – товарний склад (ч. 1 ст. 956 ЦК)

Строк договору

Зберігач і поклажодавець зобов'язані узгоджувати строк дії договору (п. 3 ст. 180 Господарського кодексу, далі – ГК), тобто фактично строк зберігання майна. Після закінчення зазначеного строку зберігач не зобов'язаний зберігати річ, прийняту від поклажодавця.

Якщо в договорі строк дії не зазначено, то вважається, що зберігач зобов'язаний зберігати річ до пред'явлення поклажодавцем вимоги про повернення речі. Але зберігач не зобов'язаний зберігати річ вічно, якщо поклажодавець не поспішає її забирати. Він має право після закінчення звичайного в цих обставинах строку вимагати від поклажодавця забрати майно в розумний строк (ст. 938 ЦК).

Наприклад, у зберігача знаходиться на зберіганні товар, що має строк придатності. У цьому випадку розумним строком зберігання буде строк, протягом якого товар є придатним до використання за цільовим призначенням. А після закінчення зазначеного строку такий товар повинен бути повернений поклажодавцеві для утилізації або знищення

Плата за зберігання

 

Зберігання може бути платним або безплатним, що застерігається зберігачем і поклажодавцем у договорі або встановлюється нормами чинного законодавства.

Якщо зберігання платне, необхідно чітко зазначити розмір плати і строки її внесення поклажодавцем. Якщо після закінчення строку договору поклажодавець не забрав річ, він зобов'язаний оплатити період зберігання речі понад строк договору (ч. 1–3 ст. 946 ЦК).

Безплатне зберігання майна може бути передбачене установчими документами підприємства – зберігача (ч. 4 ст. 946 ЦК).

Договір складського зберігання є платним з огляду на закон, оскільки підприємство – товарний склад зберігає товар і надає послуги зі зберігання на принципах підприємницької діяльності (ч. 1 ст. 956 ЦК). А підприємницька діяльність – це господарська діяльність із метою отримання прибутку (ст. 42 ГК)

Затрати на зберігання

Витрати на зберігання майна можуть бути включені до складу плати за зберігання або зазначені в договорі окремо.

Якщо зберігач здійснює витрати на зберігання майна, то ці витрати підлягають відшкодуванню поклажодавцем – незалежно від того, є зберігання платним чи безплатним.

Витрати, здійснені зберігачем, які не могли бути передбачені при укладенні договору (надзвичайні витрати), підлягають відшкодуванню поклажодавцем понад плату за зберігання (ст. 947 ЦК)

Умови зберігання

Зберігач зобов'язаний забезпечити схоронність прийнятого на зберігання майна, у т. ч. і того, що зберігається безплатно (ст. 942 ЦК). Тобто майно повинне зберігатися в умовах, які забезпечують його схоронність і можливість використання за цільовим призначенням протягом установленого строку придатності. Умови зберігання необхідно прописати в договорі, наприклад температуру і вологість повітря, рівень освітлення, інші необхідні вимоги до приміщення, у якому буде зберігається річ.

Наприклад, якщо на зберігання передається м'ясо, то в договорі треба буде конкретно зазначити, що зберігач зобов'язаний забезпечити його зберігання в холодильній камері, температура в якій не повинна перевищувати 0 °С.

Зберігач, за згодою поклажодавця, може зберігати однорідні речі однієї якості разом – змішавши їх. Наприклад, якщо зберігач приймає на зберігання бензин марки А95 у кількості 5 т, то зі згоди поклажодавця він має право зберігати цей бензин в одній ємності з бензином тієї самої марки і тієї самої якості, що належить іншим поклажодавцям.

Без згоди поклажодавця зберігач не має права користуватися сам або надавати в користування іншим особам річ, прийняту на зберігання

Порядок передачі та повернення майна

Треба зазначити порядок документального оформлення приймання-передачі майна. Наприклад, приймання-передача майна на зберігання може бути оформлена актом приймання-передачі, накладною або квитанцією.

Якщо зберігання товару здійснюється на товарному складі, тоді приймання-передача майна може бути оформлена складською квитанцією або складським свідоцтвом

Повернення майна

Після закінчення строку дії договору зберігання зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві майно (ч. 1, 2 ст. 949 ЦК):

– у тому самому стані (з огляду на природні зміни), у якому прийняв на зберігання;

– у тій самій кількості та такої ж якості.

Поклажодавець зобов'язаний забрати у зберігача майно після закінчення строку зберігання (строку дії договору) (ст. 948 ЦК)