№ з/п

Рахунки
(субрахунки)
бухобліку

Стаття, за якою
виникає різниця

Причини виникнення тимчасових різниць

1

2

3

4

1

Сальдо
Дт 10, 11
(крім 111, 112) мінус сальдо
Кт 131, 132
(крім зносу
об’єктів, що обліковуються на рахунках 111, 112)

Залишкова вартість ОЗ
та інших
матеріальних
необоротних
активів

1. Різні строки експлуатації ОЗ у бухгалтерському і податковому обліку. Наприклад, підприємство в податковому обліку застосовує прискорену амортизацію (п. 43, 43¹ підрозд. 4 розд. ХХ ПК), а в бухобліку строки амортизації більші.

2. Різні методи амортизації ОЗ у бухгалтерському і податковому обліку.

3. Переоцінки/уцінки ОЗ, визнання втрат/вигід від зменшення/відновлення корисності ОЗ у бухобліку не враховуються при нарахуванні амортизації в податковому обліку (пп. 138.3.1 ПК).

4. Тимчасове зупинення нарахування амортизації ОЗ у бухобліку на період реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації (п. 29 НП(С)БО 7), тоді як у податковому обліку амортизація не нараховується тільки в період консервації (редакція останнього абзацу пп. 138.3.1 ПК з 23.05.2020).

Увага! Дані з податкового обліку беремо з додатку АМ до декларації (гр. 4, балансова вартість на кінець звітного періоду)

2

Сальдо Дт 12 мінус сальдо Кт 133

Залишкова вартість НА

1. Різні строки амортизації об’єктів НА в бухгалтерському і податковому обліку. Наприклад, якщо за НА, за якими не встановлені строки корисного використання, амортизація в бухобліку не нараховується (п. 25 НП(С)БО 8), а в податковому нараховується протягом не більше 10 років (пп. 138.3.4 ПК).

2. Переоцінки і втрати/вигоди від зменшення/відновлення корисності НА в бухобліку при нарахуванні амортизації в податковому обліку не враховуються

3

Сальдо Дт 16 мінус сальдо
Кт 134

Залишкова вартість довго-
строкових
біологічних
активів

Різниці для довгострокових біологічних активів, що обліковуються за первісною вартістю з нарахуванням амортизації (п. 11 НП(С)БО 30 «Біологічні активи»), виникають з тих самих причин, що й з ОЗ

4

Сальдо
Дт 100 мінус сальдо Кт 135

Залишкова вартість
інвестиційної нерухомості

Різниці для об’єктів інвестиційної нерухомості, що обліковуються за первісною вартістю з нарахуванням амортизації (п. 16 НП(С)БО 32), виникають з тих самих причин, що й з ОЗ

5

Сальдо Кт 38

Резерв
сумнівних боргів
(далі – РСБ)

Різниці виникають через різний підхід до визначення періоду визнання витрат за сумнівною/безнадійною дебіторською заборгованістю:

– у бухгалтерському обліку витрати на формування резерву (вони зменшують фінрезультат до оподаткування) визнаються в поточному звітному періоді за сумнівною заборгованістю, яка в майбутньому може бути визнана безнадійною (а отже, і списана).

– у податковому обліку зменшення об’єкта оподаткування відбувається у міру фактичного визнання заборгованості безнадійною (п. 139.2 ПК) з урахуванням норм пп. 14.1.11 ПК

6

Сальдо 47
(крім
субрахунка 471, 472, 477)

Забезпечення майбутніх
витрат
і платежів

Причина та сама, що й для РСБ. Різниці за забезпеченнями на гарантійну заміну товарів за рахунок підприємства, резерв відновлення земельних ділянок тощо далі виникають через різні періоди визнання сум, що зменшують об’єкт оподаткування:

– у бухгалтерському обліку витрати з нарахування забезпечень визнаються у звітному році;

– у податковому такі витрати формуються за фактом використання зазначених резервів у майбутніх періодах (п. 139.1 ПК)

7

Дт 95 – Кт 684
(у частині
процентів)

Проценти
за кредити (позики)
за п. 140.1–140.3 ПК

У бухгалтерському обліку будь-які проценти за позиками списуються на фінрезультат звітного періоду (або капіталізуються) у повній сумі їх нарахування.

У податковому обліку частина суми процентів за позиками, які відповідають умовам п. 140.1 ПК, може виключатися з податкового обліку згідно з п. 140.2 ПК. Але в подальших періодах сума виключених процентів (зменшена щорічно на 5 %) може зменшити об’єкт оподаткування за правилами п. 140.3 ПК.

Різниця виникає і погашається згідно з п. 140.3 та п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПК

8

–

Податковий
збиток (від’ємний
показник
ряд. 04 декларації
за рік)

Якщо на кінець року виник податковий збиток, його сума може сформувати податкову різницю, що віднімається (базу для ВПА) (лист Минфіну від 16.01.2003 № 053-191).

Проте ця різниця формується тільки за умови, що підприємство чекає в майбутньому таку суму прибутку, якої буде достатньо для покриття цих збитків (п. 8 НП(С)БО 17).

Зазвичай на практиці оцінюють вірогідність погашення податкових збитків протягом найближчих трьох років. Хоча тривалість такого прогнозного періоду може бути й інша (визначається обліковою політикою підприємства).

Якщо за оцінками підприємства протягом прогнозного періоду погашення податкових збитків не очікується, то тимчасова різниця не визначається, сума ВПА не нараховується.

Увага! Найчастіше формування саме цієї тимчасової різниці приводить до формування доходів з податку на прибуток

9

Сальдо
Кт 411, 412

Дооцінка/уцінка
ОЗ та НА

У разі дооцінки необоротних активів виникає оподатковувана тимчасова різниця (база для ВПЗ) (листи Мінфіну від 13.06.2007 № 31-34000-10-16/12153, від 29.04.2011 № 31-08410-07-10/11255). Її виникнення і списання відображається на рахунках капіталу і не впливає на об’єкт оподаткування. Тобто в бухобліку робляться записи (п. 4 НП(С)БО 17):

– при нарахуванні дооцінки: Дт 10, 12 – Кт 41 «Капітал у дооцінках» і одночасно Дт 41 – Кт 54 (на суму податку на прибуток із суми дооцінки);

– при списанні дооцінки: Дт 41 – Кт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» й одночасно Дт 54 – Кт 41 (на суму податку на прибуток із суми списання дооцінки)