№
п/п

Норма
Закону № 265

Суть змін

Коментар

1

2

3

4

1

Преамбула

Закон поширюється на проведення розрахункових операцій не тільки через звичайні РРО, але й через програмні РРО (далі – ПРРО)

До закону введено визначення ПРРО (ст. 2)

2

Абзац другий ст. 2

Доповнено визначення фіскальної функції: до неї належить здатність ПРРО забезпечувати одноразове занесення даних для довгострокового зберігання на фіскальному сервері ДФС та їх багаторазове зчитування з неможливістю змінити інформацію про обсяг розрахункових операцій

У звичайному РРО дані заносяться до фіскальної пам'яті самого пристрою і зчитуються з неї

3

Абзац п'ятий ст. 2

Визначення РРО уточнено: до операцій, які виконує цей пристрій, додано видачу готівки утримувачам електронних платіжних засобів (далі – ЕПЗ), зокрема платіжних карток

Послуга видачі готівки торговцями покупцям, які розраховуються за допомогою ЕПЗ, передбачена п. 1.42 Закону від 05.04.01 р. № 2346-III (далі – Закон № 2346)

4

Абзац дев'ятнадцятий ст. 2

До визначення розрахункового документа додано чек на видачу. Операція видачі готівки утримувачам ЕПЗ повинна бути підтверджена розрахунковим документом. Розрахунковий документ може бути створений РРО (або ПРРО)у паперовій та/або електронній формі або заповнений вручну

Перелік операцій і видів розрахункових документів розширено. А можливість створення електронних розрахункових документів передбачена для ПРРО

5

Абзац двадцять другий ст. 2

З'явилося нове поняття фінансової санкції, тобто грошової суми, яка стягується із суб'єктів господарювання (далі – СГ) – порушників вимог Закону № 265 і сплачується до бюджету

Це необхідно для реалізації так званого кешбека (повернення покупцеві частини суми фінансової санкції)

6

Абзаци двадцять п'ятий – двадцять восьмий ст. 2

Визначення фіскального режиму роботи, фіскального звіту, фіскального звітного чека (Z-звіт), денного звіту (Х-звіт) підкориговано з огляду на специфіку роботи ПРРО

ПРРО реєструються у спеціальному реєстрі, розрахункові документи і фіскальні звіти передаються для зберігання на сервер ДПС

7

Абзац тридцять
п'ятий ст. 2

Наведено визначення ПРРО – ним може бути технологічне та/або програмне рішення, що дозволяє реалізувати фіскальні функції на будь-якому пристрої (смартфоні, планшеті, ноутбуці, стаціонарному комп'ютері). Причому ДПС забезпечує безплатне програмне рішення для СГ

До старту роботи ПРРО (весна 2020 року) ДПС запропонує свої програмні рішення (уважаємо, як мінімум, для Windows, Android, iOS). Наразі тестовий варіант ПРРО – «E-Receipt», зареєстрований у держреєстрі РРО, можна скачати із сайта ДПС. Програмні рішення можуть бути розроблені і комерційними підприємствами.
Вибір залишається за платником податків

8

Абзаци сорок четвертий – п'ятдесятий ст. 2

Запроваджується поняття електронного розрахункового документа, електронних Х- та Z-звітів. Ці документи повинні мати такі ж обов'язкові реквізити, як і звичайні, паперові

Це зроблено для ПРРО

9

Абзац перший ст. 3

Поняття розрахункової операції підкоригували. Як ми знаємо, це, зокрема, не тільки приймання готівки через РРО (а зараз і через ПРРО), але й платіжних карток (тепер – електронних платіжних засобів)

Поняття ЕПЗ – ширше (визначення цього поняття див. у п. 1.14 Закону № 2346). Вони включають в себе: платіжні картки; мобільні платіжні інструменти, встановлені в апаратно-програмному середовищі смартфона або іншого бездротового пристрою (при цьомц платежі здійснюються з банківського рахунку користувача) – розд. IV Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 05.11.14 р. № 705

10

Пункт 2 ст. 3

Чеки РРО можуть бути як паперовими, так і електронними

Про плюси і мінуси, пов'язані з отриманням покупцем електрон­них чеків, що формуються ПРРО, ми докладно розповіли ще при вивченні законопроекту № 1053

11

Пункт 11 ст. 3

СГ зобов'язані проводити через РРО операції із заздалегідь запрограмованими товарами (послугами), а для всіх підакзизних товарів – зазначати коди УКТЗЕД

Раніше коди УКТЗЕД потрібно було проставляти тільки для пального

12

Пункт 12 ст. 3

СГ зобов'язані вести облік товарних запасів і продавати тільки товари (послуги), відображені в обліку. Додано, що при перевірці СГ зобов'язаний пред'явити контролерам документи на товар, що перебуває в місці продажу (на госпоб’єкті), які підтверджують його оприбуткування і походження. Ці вимоги не поширюються на фізосіб-єдинників – не платників ПДВ, крім тих, хто продає технічно складні побутові прилади, що підлягають гарантійному ремонту, ліки і медвироби, ювелірні вироби)

Раніше було сказано про ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем реалізації. Фізособи-єдинники (не платники ПДВ), які торгують переліченими у цьому пункті товарами, зобов'язані вести їх облік

13

Статті 3 та 5

Окремо прописані моменти, пов'язані із ситуацією, коли ПРРО не працює (треба того ж дня повідомити про це ДПС, розробникові ПРРО, сервісному центру за встановленою формою). Якщо ж пропав зв'язок із фіскальним сервером, тоді треба протягом години повідомити про це ДПС, зафіксувати час і працювати в режимі офлайн (але не більше 36 годин). Процедура реєстрації розрахункових документів передбачає отримання від фіскального сервера діапазону фіскальних номерів (усього на СГ резервується фіскальних номерів на 168 годин роботи протягом календарного місяця)

Про роботу в режимі офлайн заздалегідь робити висновки важко. Можливо, варто запастися резервним РРО або не проводити розрахункові операції в цей особливий період узагалі (якщо ситуація дозволяє)

14

Пункт 1 ст. 9

Як і раніше, торгівля продукцією власного виробництва підприємствами (не сфери торгівлі та громадського харчування) через касу з оформленням ПКО, РКО, квитанцій, не вимагає застосування РРО. Але перелік винятків з цього правила доповнений: підприємства – виробники ювелірних виробів зобов'язані застосовувати РРО (ПРРО)

Раніше виробники ювелірних виробів могли проводити розрахунки через касу підприємства з оформленням ПКО та РКО

15

Пункт 2 ст. 9

Заборонено використовувати ПТКС (програмно-технічний комплекс самообслуговування), не переведений у фіскальний режим (а цей режим передбачає обладнання ПТКС як РРО, так і ПРРО)

Це говорить про розширення сфери застосування касових апаратів

16

Пункт 9 ст. 9

Заборонено не застосовувати РРО та/або ПРРО РК при торгівлі ювелірними виробами та побутовими виробами із дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. за готівку на ринках

Цей вид заборонених товарів доданий до цієї норми (цікаве нововведення. Невже у нас на ринках масово з прилавків продають ювелірні вироби за готівку? Якщо так, тоді поза сумнівом, що це треба суворо контролювати!)

17

Пункт 12 ст. 9

Дозволяється не застосовувати РРО (ПРРО), якщо в місці отримання товарів (надання послуг) розрахункові операції в готівковій форм не здійснюються. Ідеться про склади, місця зберігання товарів, здійснення оптової торгівлі тощо

Норма підкоригована, але її суть практично не змінилася. Важливе не місце торгівлі, а місце здійснення операції, що підпадає під визначення розрахункової операції

18

Статті 16¹ та 25
Закону № 265;
п. 1 розд. II
Закону № 128

Прописано вимоги до скарг покупців про порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій і реалізація механізму кешбеку. Важливо, що кешбек застосовується, якщо вартість товарів (робіт, послуг) за однією розрахунковою операцією, проведеною з порушеннями, більше 850 грн. Ці норми діють з 01.10.20 р.

Детально про це ми писали в огляді законопроекту № 1053. Завважимо, що коли чек не видано продавцем узагалі, то застосувати цю норму неможливо, а за невидачу чека передбачено окремий штраф згідно зі ст. 17 Закону № 265

19

Стаття 17,
п. 11 розд. II
Закону № 128

Фінансові санкції застосовуються, якщо в ході перевірки (виключено слова: «протягом календарного року») буде виявлено факт:

– проведення розрахункових операцій через РРО, ПРРО або РК (розрахункової книжки) на неповну суму вартості товарів (послуг);

– непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи;

– невідповідності суми готівки на місці проведення розрахунків тій сумі, яка відображена у Х-звіті, більше ніж на 10 % МЗП, установленої на 1 січня звітного (податкового) року), а в разі застосування РК – загальній сумі за квитанціями (паперовими або електронними) за день;

– невидачі в паперовій або електронній формі відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції або проведення її без використання РК на окремому господарському об'єкті СГ

У ст. 17 встановлено фінансові санкції за порушення вимог Закону № 265 до СГ в частині проведення розрахункових операцій. Як бачимо, у цілому фінансові санкції стали жорсткішими. І багато санкцій можуть наздогнати порушників навіть у разі введення дворічного мораторію на перевірки. Це треба враховувати в роботі

Штраф за такі порушення становитиме:

– за перше порушення, допущене в період з 19.04.20 р. до 01.10.20 р., – 10 % вартості проданих із порушенням товарів (послуг), а з 01.10.20 р. – 100 % такої вартості. Для порівняння: зараз штраф – 1 грн;

– за кожне наступне порушення, допущене в період з 19.04.20 р. до 01.10.20 р., – 50 % вартості проданих із порушенням товарів (послуг), з 01.10.20 р. – 150 % такої вартості. Для порівняння: зараз – у розмірі 100 % зазначеної вартості.

Інші штрафи, які почнуть діяти з 19.04.20 р.:

– за нероздрукування (нестворення в електронному вигляді) контрольної стрічки – 30 НМДГ (510 грн) (зараз штраф – 10 НМДГ, тобто 170 грн);

– за порушення при використанні, за невикористання, незберігання протягом установленого строку КОРО та/або РК – 50 НМДГ (850 грн) (зараз штраф – 20 НМДГ, тобто 340 грн);

– за проведення розрахункових операцій через РРО або ПРРО без використання режиму попереднього програмування назви кожного непідакцизного товару та/або послуги, ціни товару (послуги) та обліку їх кількості – 5 НМДГ (85 грн), а якщо заздалегідь не запрограмовані найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії за УКТЗЕД, ціни товару та обліку його кількості – тоді 300 НМДГ (5 100 грн). Для порівняння: зараз для всіх видів товарів (послуг) – 5 НМДГ, тобто 85 грн;

– за порушення при веденні розрахунків через касу підприємства (у випадках, коли це дозволено п. 1 ст. 9 Закону № 265) або за порушення оформлення розрахункових і звітних документів при продажу проїзних або перевізних документів на залізничному (крім приміського) та автомобільному транспорті – 20 НМДГ (340 грн). Для порівняння: зараз 10 НМДГ (170 грн);

– за внесення змін до конструкції або програмного забезпечення РРО (ПРРО) – 300 НМДГ (5 100 грн) (зараз 100 НМДГ, тобто 1 700 грн);

– за неподання до ДПС звітності, пов'язаної із застосуванням РРО, – 30 НМДГ (510 грн) проти нинішніх 10 НМДГ (170 грн)

20

Стаття 20

За неподання при перевірці документів, що підтверджують облік товарів, які перебувають у місці продажу (на господарському об'єкті) порушник піддається фінансовій санкції у розмірі подвійної вартості неврахованих товарів за цінами реалізації, але не менше 10 НМДГ (170 грн.).

Ця норма не поширюється на фізосіб-єдинників – неплатників ПДВ (крім тих, хто торгує технічно складними побутовими приладами, що підлягають гарантійному ремонту, ліками і медвиробами, а також ювелірними виробами)

Раніше ця фінансова санкція застосовувалася до СГ, які реалізують товари, не враховані за місцем реалізації та зберігання. А про документи на товар прямо сказано не було. Тепер же, навіть за наявності обліку, за непред'явлення документів на товар при перевірці можна підпасти під цю фінсанкцію